Текущая версия на 20:56, 11 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 8 клас. Повні уроки >> Географія: Географічні відомості про територію України у античних географів, “Повісті минулих літ”, літописах. Перші карти України. Дослідження природних умов і природних ресурсів України у ХVІІІ-ХІХ ст. Географічні дослідження України в ХХ ст. Географічні відомості про територію України у античних географів. Повні уроки

Тема

• Географічні відомості про територію України у античних географів, “Повісті минулих літ”, літописах. Перші карти України. Дослідження природних умов і природних ресурсів України у ХVІІІ-ХІХ ст. Географічні дослідження України в ХХ ст. Географічні відомості про територію України у античних географів.
  
  

Мета

• ознайомитися із дослідженням території нашої крайни у різні часи: від античності до сьогодення.
  
  

Хід уроку

1.  Перші відомості про Україну.
2. Дослідження території держави в добу Середньовіччя.
3. Перші карти України.
4.  Дослідження у 18-19 століттях.

Перші відомості про Україну

Перші географічні відомості про територію України збереглися ще з давніх часів у працях відомих грецьких істориків, географів та мандрівників – Геродота (V ст. до н. е.), Страбона (І ст. до н. е.), Птолемея (II ст.).

Птолемей

Античні географи свідчать, що територія України в ІІІ—ІІ тис. до н. е. була заселена племенами, які займалися рільництвом, ремісництвом, скотарством, мисливством і мали товарні відносини з сусідніми племенами, Середземномор’ям, Кавказом. У VII—V ст. до н. е. на Чорноморському узбережжі було засновано грецькі міста-колонії (нинішні Керч, Феодосія, Очаків). Саме стародавнім грекам належать перші географічні згадки про Україну. Так, давньогрецький історик Геродот (484—425 рр. до н. е.) у праці «Скіфія» згадав про такі річки України, як Істр (Дунай), Борисфен (Дніпро), Гіпаніс (Південний Буг), зробив опис української Наддніпрянщини.

Геродот

Відеоматеріал про Геродота

Давньогрецький мандрівник, лікар і засновник медичної географії Гіппократ (460—377 рр. до н. е.) описав свої враження від подорожі південною частиною нинішньої території України в праці «Про повітря, воду і місцевість». У праці «Географія» давньогрецький географ та історик Страбон (64 р. до н. е. — 23 р. н. е.) наводить цікаві історико-географічні матеріали про розселення племен Північного і Східного Причорномор’я, їхній побут, господарство, культуру.

Страбон

Зображення території України можна знайти на багатьох стародавніх картах.

Дослідження території держави в добу Середньовіччя

Після  утворення давньої держави Київської Русі, завдячуючи арабським і європейським мандрівникам та купцям, відомості про територію України значно поширилися у світі. Їхні звіти  містили географічну інформацію про окремі українські землі, господарське й політичне життя на них.

Цінні і досить достовірні матеріали з історичної географії України знайдемо в Літописі Руському (Іпатському), який складається з «Повісті минулих літ», «Київського літопису» та «Галицько-Волинського літопису».
Щоб дізнатися більше про літопис «Повість временних літ», дивись:

Ось що написано в Літописі Руському про заснування Києва трьома братами та їх сестрою, які належали до племені полян. «Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми, — бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, — то було [між них] три брати: одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого прозвалася вона Хоривецею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом».

Ось перша згадка про Львів з Галицько-Волинського літопису: «Данило ж і Василько все одно збиралися удвох, маючи намір битися з татарами. Але прилучилось ото за гріхи [наші] загорітися Холмові через окаянну бабу, — та про це ми потім напишемо: про спорудження города, і прикрасу церкви, і про велику загибель його, так що всі жалкували, — і полум'я було таке, що зо всеї землі [Холмської] заграву [було] видіти. Навіть зо Львова дивлячись, було видно [її] по белзьких полях од палахкотіння сильного полум'я».

Цікавими є твори багатьох іноземних авторів, зокрема арабських картографів та астрономів Ібн Якуба, Аль-Масуді та ін.
Після завоювання українських земель Литвою та Польщею географічні відомості про наші території містяться здебільшого в хроніках і урядових документах цих держав, а з розвитком запорізької державності – в козацьких літописах. У ті часи зросла зацікавленість європейців територією України та її народом, про що свідчать щоденники, звіти й донесення італійських, французьких, німецьких, австрійських, шведських мандрівників і послів, а також мандрівників з арабського Сходу.

Перші карти України

Перші карти всієї української території були подані переписувачами «Географії» Клавдія Птолемея, починаючи з XIII ст. Ця книжка перевидавалася більш як 50 разів. До стародавніх птолемеївських карт додавалися нові. Спочатку це були рукописні карти, а у ХУ – ХУІІІ ст. – друковані. Територія України відображалася на картах світу, Європи й окремих держав – Польщі, Литви, Угорщини, Туреччини, Росії. Натомість у 1650–1660 рр. у Західній Європі вийшли перші карти, присвячені винятково українським землям. Їх автор – французький військовий інженер і картограф Гійом де Боплан. Перебуваючи інженером військових споруд і картографом на службі в польського короля, він 17 років провів в Україні. Він часто подорожував, особисто виконуючи топографічні вимірювання для накреслення карт. Боплан створив кілька загальних карт України й окремих її частин (Київщини, Поділля, Волині та ін.), а також карту Дніпра. Його перу належить „Опис України”, в якому докладно змальовані її природа, населенні пункти, шляхи, заняття та побут мешканців. Карти й книжку Г. де Боплана дослідники називають перлиною в українознавчій літературі ХУІІ ст. Ці твори були й залишаються цінними джерелами відомостей про український народ і Україну того часу.

Дослідження у 18-19 століттях

Початки систематичного географічного дослідження України припадають на XVIII ст. Потреби виробництва і торгівлі вимагали створення географічних описів і карт. Вони здійснювались у різних частинах України польськими, австрійськими і російськими дослідниками, які вивчали ці території з метою виявлення природних багатств для експлуатації урядами своїх країн. найбільше експедицій направлялося в малоосвоєну степову частину України, яка відійшла до Росії.

У XIX ст. географічні дослідження здійснювали  вчені, які працювали в університетах – Київському, Львівському, Харківському, Одеському. Там географію почали викладати студентам.

Значну роль у вивченні територій відіграли наукові товариства. У 1873 –1876 рр. у Києві існувало Південно-Західне відділення Російського географічного товариства. У його роботі брали активну участь не тільки природодослідники, а й видатні діячі української науки і культури: історик Михайло Драгоманов, композитор Микола Лисенко, письменник Панас Мирний, автор слів гімну України Павло Чубинський та ін. товариство збирало та публікувало матеріали про природу, сільське господарство, промисловість України, творчість і побут українського народу. За це російський уряд визнав його роботу неблагонадійною. Діяльність Південно-Західного відділу була припинена, а його віце-президента Павла Чубинського вислано з України. Нині Українське географічне товариство об’єднує сотні географів України.

Чубинський

Лисенко

Мирний

Наприкінці ХІХ ст. у Львові було створено Наукове товариство імені Шевченка, в якому діяла природнича секція. В її роботі брали участь учені-географи України й ті, що проживали за межами батьківщини. Нині діяльність цього товариства в Україні відновлена.
Дивись і пізнавай!

Один з найдивовижніших природних заповідників Європи: Поліський заповідник на Житомирщині.

Цікаві факти про Україну

1. Автор першої в світі Конституції – український політичний і громадський діяч Пилип Орлик. 5 квітня 1710 його обрали гетьманом запорізького війська. У цей же день Пилип Орлик оголосив «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р, у Франції та Польщі тільки в 1791 році.
2. Пабло Пікассо був у захопленні від робіт української художниці Катерини Білокур (1900-1961). Коли в 1954 році він побачив її на виставці, він сказав, що її роботи геніальні і порівняв її з відомою художницею Серафін Луіс.

Список використаної літератури

1. Конспект уроку на тему "Географічні відомості про територію України у античних географів, літописах. Перші карти України" Наумчак Л.О.

2. Фізична географія України, 8 кл., Уварова Г. Ш., Пестушко В. Ю., Видавництво: Генеза, 288 стр. - 2008

Над уроком працювали:

Мазуренко М.С.,

Паутинка А.В.,

Наумчак Л.О., викладач.

Скомпоновано та відредаговано Паутинкою А.В.

 Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на

Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.