|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | Конспект уроку до предмету [[Українська мова|Українська мова]], [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_7_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81 7 клас] <br>'''''Тема: «[[РМ 2. Повторення вивченого про типи мовлення|РМ 2. Повторення вивченого про типи мовлення]][[Пряма мова. Діалог|Пряма мова. Діалог]]'''''<b>»</b>''<br> '' | + | Конспект уроку до предмету [[Українська мова|Українська мова]], [[Українська_мова_7_клас|7 клас]] <br>'''''Тема: «[[РМ 2. Повторення вивченого про типи мовлення|РМ 2. Повторення вивченого про типи мовлення]]'''''<b>»</b>''<br> '' |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | '''Тема уроку:''' Повторення вивченого про текст.<br>'''Мета: <br>'''-поглибити знання учнів про текст;<br>- збагачувати словниковий запас учнів;<br>- розвивати усну та письмову мову;<br>- виховувати мовну культуру.<br> | + | '''Тема уроку:''' Повторення вивченого про текст.<br> |
| | | |
- | <br><u>'''Хід уроку'''</u><br> | + | '''Мета: <br>'''- поглибити знання учнів про текст;<br>- збагачувати словниковий запас учнів;<br>- розвивати усну та письмову мову;<br>- виховувати мовну культуру.<br> |
| | | |
- | <br>І Організація учнів до уроку | + | <br><u>'''Хід уроку'''</u><br> |
| | | |
- | <br>ІІ Актуалізація опорних знань учнів<br>'''1. Зіставна характеристика'''<br>1. З однієї квітки змія бере отруту, а бджола –мед.Кошовий отаман мав не завжди залізну,а часом, і очеретяну булаву, що була символом його влади. У народі кажуть: «Де волошки, там хліба трошки»<br>2. Чимало легенд і повірїв повязано з рослинами.Давню славу має євшан-зілля. Хто мав при собі цю траву,той ніколи не забував про рідну землю.Згадка про неї наповнювала людину силою і неабиякою наснагою.<br>Де текст? Чому?<br>Текст – це звязне висловлювання ,що має певий зміст<br>Ознаки тексту: зв язаність,завершеність,основна думка.Структурні особливості :зачин,осн.частина,кінцівка.<br> | + | <br>І Організація учнів до уроку |
| | | |
- | ІІІ Основна частина уроку<br>'''1. Визначити тему, мікротеми, основну думку тексту'''
| + | <br>ІІ Актуалізація опорних знань учнів<br>'''1. Зіставна характеристика'''<br>1. З однієї квітки змія бере отруту, а бджола –мед.Кошовий отаман мав не завжди залізну,а часом, і очеретяну булаву, що була символом його влади. У народі кажуть: «Де волошки, там хліба трошки»<br>2. Чимало легенд і повірїв повязано з рослинами.Давню славу має євшан-зілля. Хто мав при собі цю траву,той ніколи не забував про рідну землю.Згадка про неї наповнювала людину силою і неабиякою наснагою.<br>Де текст? Чому?<br>Текст – це звязне висловлювання ,що має певий зміст<br>Ознаки тексту: зв язаність,завершеність,основна думка.Структурні особливості :зачин,осн.частина,кінцівка.<br> |
| | | |
- | <br>Гора Коваль<br>Демерджи — це найкрасивіша гора в Криму. Так вважають місцеві жителі. Вони кажуть: «Скільки годин має день, стільки разів змінюється її колір. Наче веселка переливається на її схилах. Удень, коли все заливає сонячне Світло, на горі видно великі масиви каміння, паче велетень відірвав їх від вершини та склав в купу. Зі сторони долини можна побачити кам'яні колони та казкові фігури — чи то людей, чи тварин. Стоять ці незвичайні статуї та ніби просять; «Дізнайтеся, хто ми є, як ми потрапили сюди». Про них старожили розповідають чимало легенд. Одну з них ви зараз дізнаєтеся.<br>Давно-давпо заполонили кримську землю орди завойовииків-кочівпиків. І дійшли вони до гори, яку місцеві люди називали Фунна<br>Чимало майстрів жили в селищі біля гори, працювали вони в своїх маленьких кузнях.<br>Тому й гору часто називали Демерджи, що в перекладі означає «коваль». Вирішили в кузнях завойовники зброю собі кувати. Багато зброї вони зробили. Протягом цілого дня гриміла гора, танцювало полум'я. Це полум'я сушило землю. Висихали джерела, міліли річки, перестав родити виноград, гинули сади. І не витримала сива гора такого лиходійства. Здригнулася вона, похитнулася, розкрилося її жерло, і провалилися в його розпечену безодню прибульці. Коли затихло полум'я, побачили люди надзвичайне видовище: на схилі гори височіли кам'яні статуї жорстоких завойовників. Відтоді цю тору тільки так і називають — Демерджи, що означає «коваль».<br><br>
| + | ІІІ Основна частина уроку<br>'''1. Визначити тему, мікротеми, основну думку тексту''' |
| | | |
- | [[Image:Jfdgffthg2.jpg|320px|українська мова]]
| + | <br>Гора Коваль<br>Демерджи — це найкрасивіша гора в Криму. Так вважають місцеві жителі. Вони кажуть: «Скільки годин має день, стільки разів змінюється її колір. Наче веселка переливається на її схилах. Удень, коли все заливає сонячне Світло, на горі видно великі масиви каміння, паче велетень відірвав їх від вершини та склав в купу. Зі сторони долини можна побачити кам'яні колони та казкові фігури — чи то людей, чи тварин. Стоять ці незвичайні статуї та ніби просять; «Дізнайтеся, хто ми є, як ми потрапили сюди». Про них старожили розповідають чимало легенд. Одну з них ви зараз дізнаєтеся.<br>Давно-давпо заполонили кримську землю орди завойовииків-кочівпиків. І дійшли вони до гори, яку місцеві люди називали Фунна<br>Чимало майстрів жили в селищі біля гори, працювали вони в своїх маленьких кузнях.<br>Тому й гору часто називали Демерджи, що в перекладі означає «коваль». Вирішили в кузнях завойовники зброю собі кувати. Багато зброї вони зробили. Протягом цілого дня гриміла гора, танцювало полум'я. Це полум'я сушило землю. Висихали джерела, міліли річки, перестав родити виноград, гинули сади. І не витримала сива гора такого лиходійства. Здригнулася вона, похитнулася, розкрилося її жерло, і провалилися в його розпечену безодню прибульці. Коли затихло полум'я, побачили люди надзвичайне видовище: на схилі гори височіли кам'яні статуї жорстоких завойовників. Відтоді цю тору тільки так і називають — Демерджи, що означає «коваль».<br><br> |
| | | |
| + | [[Image:Jfdgffthg2.jpg|320px|українська мова]] |
| | | |
- | '''2. Зв’язок речень у тексті '''<br>Послідовний – нове попереднього речення стає даним у наступному. Паралельний в усіх реченнях нова інформація<br> <br>'''3. Робота з підручником.'''<br>Прочитайте два тексти М. Кучеренко. У реченнях текстів знайдіть«дане» і «нове».<br>а) Частину Києва, Поділ, кілька сторіч тому населяли майстрові . шевці, бондарі, ковалі, стельмахи, гончарі, кравці, кожум'яки. Вони об' єднувалися в цехи. Кожен цех до 14 вересня, свята Семена, мав виготовити свічку. Ремісники влаштовували на майдані вертепне дійство «Свіччинне весілля».<br>б) Майстрові люди — шевці, бондарі, ковалі, стельмахи, гончар:, кожум'яки — населяли в минулому київський Поділ. Тут 14 вересня на Семена, відбувалося «Свіччине весілля». До цього свята кожний цех виготовляв велику свічку.<br>Від порядку слів залежить логічний наголос «нового» у тексті<br>1) Після дощу затекла в нас хата.Спершу на стелі зробилась жовта райдужна пляма.<br>2) Хата в нас затекла після дощу.Жовта райдужна пляма спершу зробилася на стелі.<br>ІV Підсумок уроку<br>V Домашнє завдання | + | <br> '''2. Зв’язок речень у тексті '''<br>Послідовний – нове попереднього речення стає даним у наступному. Паралельний в усіх реченнях нова інформація<br> <br>'''3. Робота з підручником.'''<br>Прочитайте два тексти М. Кучеренко. У реченнях текстів знайдіть«дане» і «нове».<br>а) Частину Києва, Поділ, кілька сторіч тому населяли майстрові . шевці, бондарі, ковалі, стельмахи, гончарі, кравці, кожум'яки. Вони об' єднувалися в цехи. Кожен цех до 14 вересня, свята Семена, мав виготовити свічку. Ремісники влаштовували на майдані вертепне дійство «Свіччинне весілля».<br>б) Майстрові люди — шевці, бондарі, ковалі, стельмахи, гончар:, кожум'яки — населяли в минулому київський Поділ. Тут 14 вересня на Семена, відбувалося «Свіччине весілля». До цього свята кожний цех виготовляв велику свічку.<br>Від порядку слів залежить логічний наголос «нового» у тексті<br>1) Після дощу затекла в нас хата.Спершу на стелі зробилась жовта райдужна пляма.<br>2) Хата в нас затекла після дощу.Жовта райдужна пляма спершу зробилася на стелі.<br>ІV Підсумок уроку<br>V Домашнє завдання |
| | | |
| <br> | | <br> |
Строка 24: |
Строка 25: |
| '''''Надіслано вчителем школи «Виноградник» Борисенко О. В.''''' | | '''''Надіслано вчителем школи «Виноградник» Борисенко О. В.''''' |
| | | |
- | [[категория: Повторення вивченого про типи мовлення. Конспект уроку і опорний каркас]] | + | [[Category:Повторення_вивченого_про_типи_мовлення._Конспект_уроку_і_опорний_каркас]] |
Версия 09:50, 5 декабря 2012
Конспект уроку до предмету Українська мова, 7 клас Тема: «РМ 2. Повторення вивченого про типи мовлення»
Тема уроку: Повторення вивченого про текст.
Мета: - поглибити знання учнів про текст; - збагачувати словниковий запас учнів; - розвивати усну та письмову мову; - виховувати мовну культуру.
Хід уроку
І Організація учнів до уроку
ІІ Актуалізація опорних знань учнів 1. Зіставна характеристика 1. З однієї квітки змія бере отруту, а бджола –мед.Кошовий отаман мав не завжди залізну,а часом, і очеретяну булаву, що була символом його влади. У народі кажуть: «Де волошки, там хліба трошки» 2. Чимало легенд і повірїв повязано з рослинами.Давню славу має євшан-зілля. Хто мав при собі цю траву,той ніколи не забував про рідну землю.Згадка про неї наповнювала людину силою і неабиякою наснагою. Де текст? Чому? Текст – це звязне висловлювання ,що має певий зміст Ознаки тексту: зв язаність,завершеність,основна думка.Структурні особливості :зачин,осн.частина,кінцівка.
ІІІ Основна частина уроку 1. Визначити тему, мікротеми, основну думку тексту
Гора Коваль Демерджи — це найкрасивіша гора в Криму. Так вважають місцеві жителі. Вони кажуть: «Скільки годин має день, стільки разів змінюється її колір. Наче веселка переливається на її схилах. Удень, коли все заливає сонячне Світло, на горі видно великі масиви каміння, паче велетень відірвав їх від вершини та склав в купу. Зі сторони долини можна побачити кам'яні колони та казкові фігури — чи то людей, чи тварин. Стоять ці незвичайні статуї та ніби просять; «Дізнайтеся, хто ми є, як ми потрапили сюди». Про них старожили розповідають чимало легенд. Одну з них ви зараз дізнаєтеся. Давно-давпо заполонили кримську землю орди завойовииків-кочівпиків. І дійшли вони до гори, яку місцеві люди називали Фунна Чимало майстрів жили в селищі біля гори, працювали вони в своїх маленьких кузнях. Тому й гору часто називали Демерджи, що в перекладі означає «коваль». Вирішили в кузнях завойовники зброю собі кувати. Багато зброї вони зробили. Протягом цілого дня гриміла гора, танцювало полум'я. Це полум'я сушило землю. Висихали джерела, міліли річки, перестав родити виноград, гинули сади. І не витримала сива гора такого лиходійства. Здригнулася вона, похитнулася, розкрилося її жерло, і провалилися в його розпечену безодню прибульці. Коли затихло полум'я, побачили люди надзвичайне видовище: на схилі гори височіли кам'яні статуї жорстоких завойовників. Відтоді цю тору тільки так і називають — Демерджи, що означає «коваль».
2. Зв’язок речень у тексті Послідовний – нове попереднього речення стає даним у наступному. Паралельний в усіх реченнях нова інформація 3. Робота з підручником. Прочитайте два тексти М. Кучеренко. У реченнях текстів знайдіть«дане» і «нове». а) Частину Києва, Поділ, кілька сторіч тому населяли майстрові . шевці, бондарі, ковалі, стельмахи, гончарі, кравці, кожум'яки. Вони об' єднувалися в цехи. Кожен цех до 14 вересня, свята Семена, мав виготовити свічку. Ремісники влаштовували на майдані вертепне дійство «Свіччинне весілля». б) Майстрові люди — шевці, бондарі, ковалі, стельмахи, гончар:, кожум'яки — населяли в минулому київський Поділ. Тут 14 вересня на Семена, відбувалося «Свіччине весілля». До цього свята кожний цех виготовляв велику свічку. Від порядку слів залежить логічний наголос «нового» у тексті 1) Після дощу затекла в нас хата.Спершу на стелі зробилась жовта райдужна пляма. 2) Хата в нас затекла після дощу.Жовта райдужна пляма спершу зробилася на стелі. ІV Підсумок уроку V Домашнє завдання
Надіслано вчителем школи «Виноградник» Борисенко О. В.
Предмети > Українська мова > Українська мова 7 клас > Повторення вивченого про типи мовлення > Повторення вивченого про типи мовлення. Конспект уроку і опорний каркас
|