'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет <br><br>Знань]]&gt;&gt;[[Фізика і астрономія|Фізика і <br><br>астрономія]]&gt;&gt;[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. <br><br>Повні уроки]]&gt;&gt; Фізика: Спостереження та експеримент. <br><br>Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.''' <br><br>''<metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Спостереження та <br><br>експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади. <br><br></metakeywords>''<br><br><br><br>Частина 1<br>Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому <br><br>дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його <br><br>примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна <br><br>людина у своїй повсякденній практиці.<br><br>На відміну від спостереження, активний метод дослідження <br><br>експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає <br><br>систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких <br><br>проходитиме дослід.<br>Експеримент цей безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його <br><br>умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта. <br>В експерименті звичайно виділяють наступні елементи: <br>1) мета експерименту; <br>2) об'єкт експериментування; <br>3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт; 4) засобу <br><br>експерименту.; <br>5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту<br><br>Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або <br><br>виявлення фактів, називаються «пошуковими».<br> Результатом пошукового експерименту є нова інформація про <br><br>досліджувану область. <br>Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої <br><br>гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». <br><br>Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами <br><br>експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для <br><br>перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про <br><br>досліджувані об'єкти.<br> Точно так само й результат пошукового експерименту може змусити <br><br>нас відмовитися від прийнятої гіпотези або, навпроти, дасть <br><br>емпіричне обґрунтування нашим теоретичним міркуванням.<br>Контролюючий блок №1.<br><br> {{#ev:youtube|bStkVatTD-k}}<br><br>Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент<br>Частина 2<br>При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати <br><br>дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за <br><br>допомогою вимірювальних приладів.<br>Вимірювальний прилад - засоб вимірів, призначене для одержання <br><br>значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні. <br>Вимірювальний прилади розділяють:<br>По способі подання інформації (показывающие або що реєструють)<br>Вимірювальний прилад, що показує, - вимірювальний прилад, що <br><br>допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної <br><br>величини.<br>[[Image:denF_7_3_1.jpg]]<br>Вимірювальний прилад, що реєструє, - вимірювальний прилад, у якому <br><br>передбачена реєстрація показань. Реєстрація значень може <br><br>здійснюватися в аналоговій або цифровій формах. Розрізняють <br><br>самописні й друкуючі прилади, що реєструють<br>[[Image:denF_7_3_2.jpg]]<br>По методу вимірів<br>Вимірювальний прилад прямої дії - вимірювальний прилад, наприклад, <br><br>манометр, амперметр у якому здійснюється одне або кілька <br><br>перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без <br><br>порівняння з відомою однойменною величиною<br>[[Image:denF_7_3_3.jpg]]<br>Вимірювальний прилад порівняння - вимірювальний прилад, <br><br>призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з <br><br>величиною, значення якої відомо<br>[[Image:denF_7_3_4.jpg]]<br>За формою подання показань<br>Аналоговий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання <br><br>якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної <br><br>величини<br> [[Image:denF_7_3_5.jpg]]<br>Цифровий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання <br><br>якого представлені в цифровій формі<br>[[Image:denF_7_3_6.jpg]]<br>По інших ознаках<br>по способу застосування й конструктивному виконанню (стаціонарні, <br><br>щитові, панельні, переносні);<br>за принципом дії обліком конструкції (з рухливими частинами й без <br><br>рухливих частин);<br>по характері шкали й положенню на ній нульової крапки (рівномірна <br><br>шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й <br><br>несиметричної), з безнульовою шкалою);<br>по точності вимірів <br>Контролюючий блок №2.<br>Класифікуйте вимірювальний прилад<br> [[Image:denF_7_3_9.jpg]]<br><br>Частина 3<br>Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри, <br><br>зображені на малюнку? <br>[[Image:denF_7_3_7.jpg]]<br><br><br>Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні <br><br>шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається <br><br>ця відмінність. <br> <br>Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки <br><br>ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому <br><br>термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють <br><br>різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів <br><br>мають різну ціну розподілів. <br>Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів <br><br>(наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому <br><br>термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 <br><br>°С). <br>Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а <br><br>шкали правого – 2 °С. <br>Запишемо наші обчислення у вигляді дробів. <br>Отже, ми бачимо: ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює <br><br>1 °С/поділ, ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.<br>Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після <br><br>штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що <br><br>ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: <br>Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 <br><br>°С <br>Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються <br><br>відліком по шкалі вимірювального приладу. <br>Ціна розподілів шкали вимірювального приладу – важлива <br><br>характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете <br><br>зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило <br><br>для її обчислення. <br>Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: <br>а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; <br>б) порахувати кількість розподілів між ними; <br>в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість <br><br>розподілів. <br>Контролюючий блок №3.<br>Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок). <br>[[Image:denF_7_3_8.jpg]]<br>а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С <br>б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) <br>в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ <br><br>Відповідь: ціна розподілів = 2 °С/ поділ, ціна розподілу = 2 °С.<br>Завдання.<br>Вибрати вдома вимірюльній прилад ( лінійка ,годинник, термометр та <br><br>інще.)<br>1. Намалювати шкалу.<br>2.Визначити ціну розподілу.<br>3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на <br><br>шкалі <br>4. Визначити значення обмірюваної величини.<br><br><br><br> '''Список використаних джерел:''' <br><br>1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ <br><br>2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: <br><br>Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, <br><br>2002. <br><br>3. Сергеев А. В. Наблюдения учащихся при изучении физики на первой <br><br>ступени обучения: Пособие для учителей. - К.: Рад. шк., 1987. <br><br>''Отредактировано и выслано Борисенко И. Г.'' <br><br>''<br>'' <br><br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, <br><br>[http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, <br><br>смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. <br><br>[[Category:Фізика_7_клас]]
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]&gt;&gt;[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Фізика: Спостереження та експеримент. <br><br>Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.'''
+
+
<br><metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.</metakeywords>''<br>''<br><br>'''Частина 1'''<br>Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.<br>Експеримент цей безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта. <br>В експерименті звичайно виділяють наступні елементи:
+
+
1) мета експерименту;
+
+
2) об'єкт експериментування;
+
+
3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт;
+
+
4) засобу експерименту.; <br>5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту<br><br>Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова інформація про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.<br>
+
+
'''Контролюючий блок №1.'''<br> {{#ev:youtube|bStkVatTD-k}}<br>Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент
+
+
'''Частина 2'''
+
+
При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою вимірювальних приладів.
+
+
'''''Вимірювальний прилад''''' - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.
+
+
Вимірювальний прилади розділяють:
+
+
'''''По способі подання інформації '''''(показывающие або що реєструють)
+
+
''Вимірювальний прилад, що показує,'' - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної величини.<br>[[Image:DenF 7 3 1.jpg]]
+
+
Вимірювальний прилад, що реєструє, - вимірювальний прилад, у якому передбачена реєстрація показань. Реєстрація значень може здійснюватися в аналоговій або цифровій формах. Розрізняють самописні й друкуючі прилади, що реєструють<br>[[Image:DenF 7 3 2.jpg]]<br>По методу вимірів<br>Вимірювальний прилад прямої дії - вимірювальний прилад, наприклад, <br><br>манометр, амперметр у якому здійснюється одне або кілька <br><br>перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без <br><br>порівняння з відомою однойменною величиною<br>[[Image:DenF 7 3 3.jpg]]<br>Вимірювальний прилад порівняння - вимірювальний прилад, <br><br>призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з <br><br>величиною, значення якої відомо<br>[[Image:DenF 7 3 4.jpg]]<br>За формою подання показань<br>Аналоговий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання <br><br>якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної <br><br>величини<br> [[Image:DenF 7 3 5.jpg]]<br>Цифровий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання <br><br>якого представлені в цифровій формі<br>[[Image:DenF 7 3 6.jpg]]<br>По інших ознаках<br>по способу застосування й конструктивному виконанню (стаціонарні, <br><br>щитові, панельні, переносні);<br>за принципом дії обліком конструкції (з рухливими частинами й без <br><br>рухливих частин);<br>по характері шкали й положенню на ній нульової крапки (рівномірна <br><br>шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й <br><br>несиметричної), з безнульовою шкалою);<br>по точності вимірів <br>Контролюючий блок №2.<br>Класифікуйте вимірювальний прилад<br> [[Image:DenF 7 3 9.jpg]]<br><br>Частина 3<br>Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри, <br><br>зображені на малюнку? <br>[[Image:DenF 7 3 7.jpg]]<br><br><br>Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні <br><br>шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається <br><br>ця відмінність. <br> <br>Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки <br><br>ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому <br><br>термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють <br><br>різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів <br><br>мають різну ціну розподілів. <br>Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів <br><br>(наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому <br><br>термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 <br><br>°С). <br>Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а <br><br>шкали правого – 2 °С. <br>Запишемо наші обчислення у вигляді дробів. <br>Отже, ми бачимо: ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює <br><br>1 °С/поділ, ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.<br>Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після <br><br>штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що <br><br>ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: <br>Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 <br><br>°С <br>Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються <br><br>відліком по шкалі вимірювального приладу. <br>Ціна розподілів шкали вимірювального приладу – важлива <br><br>характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете <br><br>зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило <br><br>для її обчислення. <br>Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: <br>а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; <br>б) порахувати кількість розподілів між ними; <br>в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість <br><br>розподілів. <br>Контролюючий блок №3.<br>Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок). <br>[[Image:DenF 7 3 8.jpg]]<br>а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С <br>б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) <br>в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ <br><br>Відповідь: ціна розподілів = 2 °С/ поділ, ціна розподілу = 2 °С.<br>Завдання.<br>Вибрати вдома вимірюльній прилад ( лінійка ,годинник, термометр та <br><br>інще.)<br>1. Намалювати шкалу.<br>2.Визначити ціну розподілу.<br>3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на <br><br>шкалі <br>4. Визначити значення обмірюваної величини.
+
+
'''Список використаних джерел:'''
+
+
1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ
+
+
2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, <br><br>2002.
+
+
+
+
''Отредактировано и выслано Борисенко И. Г.''
+
+
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
+
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. <br>
Частина 1 Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід. Експеримент цей безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта. В експерименті звичайно виділяють наступні елементи:
1) мета експерименту;
2) об'єкт експериментування;
3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт;
4) засобу експерименту.; 5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту
Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова інформація про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.
Контролюючий блок №1.
Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент
Частина 2
При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою вимірювальних приладів.
Вимірювальний прилад - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.
Вимірювальний прилади розділяють:
По способі подання інформації (показывающие або що реєструють)
Вимірювальний прилад, що показує, - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної величини.
Вимірювальний прилад, що реєструє, - вимірювальний прилад, у якому передбачена реєстрація показань. Реєстрація значень може здійснюватися в аналоговій або цифровій формах. Розрізняють самописні й друкуючі прилади, що реєструють По методу вимірів Вимірювальний прилад прямої дії - вимірювальний прилад, наприклад,
манометр, амперметр у якому здійснюється одне або кілька
перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без
порівняння з відомою однойменною величиною Вимірювальний прилад порівняння - вимірювальний прилад,
призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з
величиною, значення якої відомо За формою подання показань Аналоговий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання
якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної
величини Цифровий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання
якого представлені в цифровій формі По інших ознаках по способу застосування й конструктивному виконанню (стаціонарні,
щитові, панельні, переносні); за принципом дії обліком конструкції (з рухливими частинами й без
рухливих частин); по характері шкали й положенню на ній нульової крапки (рівномірна
шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й
несиметричної), з безнульовою шкалою); по точності вимірів Контролюючий блок №2. Класифікуйте вимірювальний прилад
Частина 3 Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри,
зображені на малюнку?
Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні
шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається
ця відмінність.
Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки
ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому
термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють
різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів
мають різну ціну розподілів. Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів
(наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому
характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете
зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило
для її обчислення. Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; б) порахувати кількість розподілів між ними; в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість
розподілів. Контролюючий блок №3. Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок). а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ