KNOWLEDGE HYPERMARKET


46. Гідросфера, її основні частини.

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 6 клас. Повні уроки >>Географія: 46. Гідросфера, її основні частини.



Тема 3. ГІДРОСФЕРА – БЛАКИТНИЙ  КИЛИМ  ЗЕМЛІ

За час вивчення теми Ви дізнаєтеся про:
-   складові частини гідросфери;
-    поняття “океан”, “море”, “затока”, “протока”, “водна маса”, “океанічна течія”;
-    суттєві ознаки термінів “річка”, “озеро”, “болото”, “льодовик”, “підземні води”, “багаторічна мерзлота”;
-    роль Світового океану в розвитку природи Землі;
-    причини і наслідки рухів води в Океані;
-    особливості живлення та режиму вод суходолу;
-    різні тип озер за утворенням їх улоговин;
-    значення води у житті людини.

Ви навчитеся:
-    пояснювати схему кругообігу води;
-    визначати географічне положення водних об’єктів, глибини океанів і морів;
-    встановлювати залежність напряму і характеру течії річок від рельєфу;
-    наводити приклади частин Світового океану та основних видів вод суходолу;
-    правильно позначати на контурній карті об’єкти гідросфери;
-    оцінювати стан використання багатств Світового океану та вод суходолу людиною.  


     За яких умов утворилася гідросфера на нашій планеті? Чому вода водночас є найпоширенішим і найціннішим мінералом на земній поверхні? Чому не закінчуються запаси води на Землі? Чи на справді у Світовому океані зародилося життя? Чому Океан називають “кухнею” погоди? Як визначається солоність морської води? Внаслідок чого виникають велетенські хвилі – цунамі? На скільки людина використовує багатства Світового океану? Чи врятують вони існування нашої цивілізації в майбутньому? Ви зможете знайти відповіді на ці запитання, вивчаючи матеріал даної теми.
     Ви дізнаєтеся про фантастичні форми життя в Океані та особливості їх поширення. За допомогою сучасного батискафу дослідимо глибоководні западини. Відвідаємо чарівні моря й острови, якими мандрували відважні герої письменника-фантаста Жуля Верна. Здійснюючи уявні подорожі суходолом ви познайомитеся з “кровоносними судинами” земної поверхні – річками та її блакитним намистом – озерами. Дізнаєтеся про умови утворення боліт, льодовиків і підземних вод. З’ясуєте, для чого люди будують штучні водойми й гідрологічні споруди на зразок гребель та каналів.
     Спробуємо оцінити запаси прісної води на Землі та з’ясувати, чому дефіцит якісної питної води в світі визнано однією найгостріших сучасних проблем людства. Найбільш допитливі з вас зможуть навіть запропонувати власні шляхи щодо поповнення запасів прісної води в світі. І хто знає, може у далекому майбутньому вони стануть реальністю і врятують життя на планеті.      

§38. Склад гідросфери

Пригадайте. 1. Що собою являє вода? 2. В яких станах вона може перебувати в природі? Від чого це залежить? 3. Назвіть відомі вас водні об’єкти.
     Роль води на Землі. Якщо порівнювати нашу планету з іншими планетами Сонячної системи, вона має значні відмінності. Перш, за все стосується наявності унікальної речовини – води.
    За висловлюванням відомого вітчизняного вченого В. І. Вернадського, вода є окремою спорудою в історії нашої планети. Нема жодного природного тіла, яке можна було б порівняти з водою за впливом на хід головних процесів розвитку природи Землі. Не існує такого місця, де зовсім не було води. Навіть у найбільших пустелях на певній глибині знаходяться значні запаси підземних вод, а у повітрі завжди присутня водяна пара.
     Без води не набули б розвитку й земні форми життя. На сьогодні однією з найбільш науково аргументованих є гіпотеза зародження життя саме у водному середовищі. І лише згодом живі організми опанували простори суходолу. Вода є необхідною складовою всіх живих істот і забезпечує процеси життєдіяльності. Так, організм людини у співвідношенні до загальної маси містить понад 70% води, а окремі морські тварини, наприклад медузи – майже 99%.
     Як виникла вода на планеті. Цікаво дізнатися, як потрапила вода на Землю. З цього приводу існують різні думки вчених. За однією з них спочатку вода знаходилася у надрах планети. Пізніше, внаслідок процесів розігрівання надр, через жерла вулканів та рифтові зони в атмосферу почали надходити гази і водяна пара. Після зниження температури атмосферного повітря до позначок, достатніх для конденсації води у краплинки, розпочались опади у вигляді сильних злив. Це призвело до надходження води на земну поверхню. Так утворилися водна оболонка – гідросфера. Цей процес, що розпочався понад 4 млрд. років тому, триває й в наш час.
      Вода на Землі перебуває в трьох станах. Залежно від температурного режиму вона паралельно існує у формі рідини; твердому стані – наприклад, сніг та крига; та газоподібному – у вигляді водяної пари.
      Основні частини гідросфери. Світовий океан, води суходолу та вода в атмосфері – це три складові єдиної водної оболонки Землі – гідросфери (див. мал. ). Якщо загальний об’єм гідросфери взяти за 100%, то левову її частку – 96,5% становить солона вода Світового океану. На води суходолу й води атмосфери придає лише 3,5%. Причому з них прісні води складають близько 2,5%. Решта – надмірно мінералізовані підземні води та солоні озера.
      До поверхневих вод суходолу належать річки, озера, болота, штучні водойми, льодовики та багаторічна мерзлота. На певній глибині в земній корі залягають підземні води.
     В атмосфері залежно від висоти вода може перебувати у вигляді водяної пари, крапельок води та кристаликів льоду.
     Крім згаданих виділяють також води в ґрунті та біологу воду, тобто воду у складі живих організмів.
     Безкінечна мандрівка води у природі. Вода здатна легко переходити з одного стану в інший і весь час переміщується. Отже, усі частини гідросфери взаємопов’язані та перебувають у постійному русі, який називають світовим кругообігом води.
Завдання. Пригадайте з теми “Атмосфера”, як утворюються хмари і опади? Які існують види опади?

As125.jpg
     З поверхні Світового океану під дією сонячного тепла безперервно випаровується вода. Причому всі розчинені в ній речовини лишаються у морській воді. Таким чином, а атмосферу потрапляє виключно прісна вода. Міріади невидимих водяних пилинок підіймаються над Океаном, щоб здійснити захоплюючу мандрівку. На певній висоті з них утворюються хмари, які підхоплюються вітром та переносяться на значні відстані. Окремі з них повертають вологу Океану у вигляді опадів. Інші досягають суходолу й приносять дощі або сніг на материк. Але на цьому подорож частинок води не припиняється. Завдяки річкам, вони мандрують суходолом, просочуються в ґрунт і навіть намагається проникнути в надра Землі, створюючи запаси підземних вод. І врешті-решт, знову стікають у моря та океани (див. мал.   ). Далеко не вся вода швидко повертається з суходолу в Океан. На тисячі років окрема її частина затримується у льодовиках і підземних водах. Вода, яка потрапила в Океан, знову випаровується й повторює своє переміщення.
      Таким чином, вода постійно рухається, здійснюючи малий та великий кругообіг. У першому випадку вона переміщується за схемою: Океан – атмосфера – Океан. У другому: Океан – атмосфера – суходіл – Океан.
       Значення світового кругообігу води для існування природи Землі є винятково важливим. Хоча б на хвилинку уявіть собі, що з Океану та суходіл припинила б надходити волога з атмосферними опадами. Поступово вода з суходолу зникла б, а без неї перестали б існувати рослини та тварини.

As126.jpg
Завдання. Спробуйте продовжити думку, щодо можливих наслідків призупинення світового кругообігу води.
     Крім того, що кругообіг води об’єднує всі частини гідросфери, він також пов’язує між собою зовнішні оболонки Землі.
Висновки:
1.    Гідросфера – це водна оболонка Землі, яка має виключне значення для розвитку її природи.
2.    Вода одночасно перебуває у трьох агрегатних станах: рідкому, твердому та газоподібному. Найбільше води знаходиться у вигляді рідини. Вчені схиляються до думки про походження води з речовини мантії.
3.    Основними складовими гідросфери є Світовий океан, води суходолу та вода в атмосфері. З загального обсягу гідросфери прісні води становлять лише 2,5%. Решта – солоні води.
4.    Безперервний процес переміщення води в природі називають світовим кругообігом води. Розрізняють мале та велике коло кругообігу води. 
   
Питання для самоконтролю:
1.    Що таке гідросфера? Як вона утворилася на Землі?
2.    Яку роль відіграє вода в природі? Наведіть приклади, що підтверджують виключне значення води.
3.    Перелічіть основні частини гідросфери? Поміркуйте, які з них можна побачити на фізичній карті світу, а які ні?
4.    Що входить до складу вод суходолу?
5.    Поясніть, чому кількість води на Землі майже не змінюється.




С В І Т О В И Й       О К Е А Н

     З борту космічного корабля видно, що 71% поверхні нашої планети вкрито водою, тому з космосу Земля нагадує велетенську водяну краплину. Отже, є всі підстави назвати її “планетою Океан”. Слово “океан” в перекладі з грецької означає “велика річка, що обтікає Землю”. Опустимося з орбіти та роздивимося зблизька цю загадкову та дивовижну стихію, ім’я якої – Світовий океан.

§39. Основні частини Океану


Пригадайте. 1. Хто здійснив першу навколосвітню подорож та довів існування єдиного Світового океану? 2. Які вам відомі океани на нашій планеті? Які ви знаєте моря? Покажіть їх на карті світу.
     Світовий океан – головна складова гідросфери. Багатовікова історія розвитку людства тісно пов’язана з Океаном. Рибалкам були необхідні знання про напрямки й швидкість течій, коливання глибин та рельєф дна, наявність морських мешканців. Відомості про Світовий океан поступово накопичувалися й збагачувалися під час морських торгівельних експедицій та пошуку зручних шляхів до інших країн. Перше океанографічне плавання навколо світо було організоване Англійським Королівським товариством у 1872-1874 рр. Для цього було споряджене спеціальне судно, яке побувало у всіх океанах. До цього часу карта Океану була суцільною “білою плямою”. Завданнями цього плавання були складання точних карт Океану, описи морських організмів, дослідження морських глибин та рельєфу дна. В ході експедиції було зібрано настільки багато нових відомостей про Океан, що їх обробка тривала майже 20 років!
     Сучасні дослідження важкодоступних частин Океану здійснюються за допомогою спеціально створених підводних апаратів. За змінами, що відбуваються у Світовому океані спостерігають також штучні супутники Землі.
     За даними тривалих спостережень було з’ясовано, що Океан містить величезні запаси води. Розрахунки довели, якщо б цю воду розподілити рівномірним шаром, то наша планета опинилася б у суцільному водному полоні, а товща водяного покривала сягнула б 4 км!
     Океан – головний постачальник вологи в атмосферу. З його поверхні щороку випаровується шар води в 1,5 м, більша частина якої знову повертається до Океану у вигляді атмосферних опадів, шар яких за рік дорівнює майже 1,2 м.

As127.jpg
     Океани – найбільші частини Світового океану. Світовий океан є єдиним. З будь-якої точки його поверхні можна потрапити до будь-якої іншої його частини, не перетинаючи суходолу.
Завдання. За допомогою глобусу або карти світу, спробуйте пересвідчитися в цьому.
     Історично Світовий океан умовно поділили на чотири найбільші частини – океани. Найбільшу площу з них займає Тихий океан – майже ½ площі Світового океану. Атлантичний океан вдвічі менший за нього. Хоча довжина його з півночі на південь така само, як і Тихого, з заходу на схід він набагато вужчий.
Завдання. Обчисліть за картою півкуль протяжність Тихого та Атлантичного океанів в градусах і кілометрах з заходу на схід по лінії екватора. Порівняйте ці відстані.
     Індійський океан посідає третє місце за площею і знаходиться переважно у південній півкулі. Хоча він менший за попередні океани, в його межах могли б розміститися три материки: Африка та обидві Америки.
     Найменшим серед океанів є Північний Льодовитий. Він розташований на півночі нашої планети переважно за Північним полярним колом, що пояснює його назву. Площа океану складає лише 1/20 Світового океану. Але це вдвічі більше, ніж материк Австралія.
     Кордони між океанами були затверджені у 1845 р. По суходолу океани чітко відокремлені берегами материків. Морські ж межі між ними проведені умовно.
Завдання. За допомогою карти океанів в атласі прослідкуйте, де проходять умовні кордони між океанами.
    Моря. Меншими за океани частинами Світового океану є моря. За якими ознаками моря відрізняють від океанів? Перш за все, вони відрізняються розмірами: океан набагато більший та глибший за море. У них також різні температура та солоність води.
     Отже, море – це частина Океану, яка відрізняється від нього властивостями води, течія, складом рослин та тварин.
     Моря бувають частково або майже повністю оточені суходолом. Моря, які мало відокремлені від Океану ділянками суходолу або підводними підняттями дна, називають окраїнними. Такими морями, наприклад, є Берингове, Аравійське. Саргасове море є найбільшим в світі морем без берегів. Адже, воно має лише одне – західне узбережжя біля Північної Америки. У окраїнних морів температура та солоність вод мало відрізняється від сусідніх океанічних вод.
     Моря, що далеко занурюються в материк, є внутрішніми. Їх води менш подібні до океанічних. В наслідок цього вони мають свій неповторний органічний світ. До внутрішніх морів належать, зокрема, Чорне, Азовське, Середземне, Червоне.
Завдання. 1. Знайдіть названі моря на карті океанів в атласі. 2. Визначте, частинами яких океанів вони є. 3. Наведіть інші приклади окраїнних та внутрішніх морів й покажіть їх на карті.
     Затоки та протоки. Заповнюючи западини рельєфу, моря утворюють численні затоки – частини морів та океанів, що глибоко врізані в суходіл. Найбільші за площею затоками світу нагадують окраїнні моря. До таких заток належать Бенгальська, Біскайська, Гвінейська, Мексиканська. Невеликі мілководні затоки, які повністю, або частково відокремилися від моря вузькими косами з піску, уламкових матеріалів або кораловими рифами, називають лагунами (з італійської – калюжа).
     Моря з’єднані з океаном, або між собою відносно вузькими водними просторами – протоками. Протоки обмежені з двох боків берегами материків чи островів. У Світовому океані відомі протоки Дрейка, Берингова, Магелланова та інші.
Завдання. 1. Покажіть на карті найбільші затоки та протоки у Світовому океані. 2. Користуючись фізичною картою України та картою океанів, відшукайте морських шлях з Азовського моря в Атлантичний океан. Якими протоками й морями ви будете мандрувати?
     Затоки та протоки зустрічаються не лише у Світовому океані. Їх також виділяють на річках та озерах.


Висновки:
1.    Світовий океан займає 71% площі земної поверхні. В ньому знаходиться 96,5% вод гідросфери.
2.    Наукові дослідження Океану розпочалися з другої половини ХІХ ст. До того часу знання людини про Океан були дуже обмеженими. Нині Світовий океан вивчають за допомогою спеціально обладнаних суден та космічних апаратів.
3.    Світовий океан єдиний. В його межах умовно виділяють Тихий, Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий океани.
4.    Меншими частинами Океану є моря, затоки та протоки. Залежно від розташування щодо суходолу розрізняють внутрішні й окраїнні моря. 
   
Питання для самоконтролю:
1.    Яке значення має Світовий океан на Землі?
2.    Пригадайте, що вам відомо про дослідження Світового океану.
3.    Назвіть і покажіть на карті океани: від найменшого до найбільшого. Як проходять кордони між океанами?
4.    Що таке море? Чим відрізняються окраїнні та внутрішні моря?
5.    Покажіть найбільші затоки та протоки на карті світу.
  









 




 




  











 




 






Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Предмети > Географія > Географія 6 клас