Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас. Повні уроки>> Антарктида. Відкриття та сучасні наукові дослідження материка. Українська дослідна станція «Академік Вернадський».Повні уроки

Тема 37. Антарктида. Відкриття та сучасні наукові дослідження материка. Українська дослідна станція «Академік Вернадський».

Мета:ознайомитися із льодовим материком Землі- Антарктидою. Дізнатися про своєрідність географічного положення материка, його відкриття та дослідження, а також дізнатися про українську дослідну станцію в Антарктиді – «Академік Вернадський».

План
1. Географічне положення.
2. Особливості водних мас Південного океану.
3. Історія відкриття та освоєння.
4. Сучасні дослідження. Українська дослідна станція «Академік Вернадський»

1. Географічне положення.

 
Походження назви Антарктида потрібно шукати... на небі. Арктос (“Ведмідь”) – так називали стародавні греки сузір’я Великої Ведмедиці. Район земної поверхні довкола Північного полюса, що лежить під цим сузір’ям, дістав назву Арктикос (ми кажемо Арктика). А протилежний Арктиці район довкола Південного полюса Землі називають Антарктикою (анти означає навпроти). Відголосом цієї назви є і Антарктида.

Факти біографії Антарктиди так само незвичайні, як і її природа. Ви вже знаєте, що вона була відкрита пізніше за інші материки – аж у ХІХ ст. Проте про можливість існування невідомого південного материка говорили ще стародавні греки. За 300 років до відкриття Антарктиди її можна було побачити на стародавніх географічних картах! Правда, розташування і обриси уявного материка визначалися навмання.
У ХVІІІ ст. багато дослідників намагалися знайти шостий материк. Затято шукав Південну Землю й англійський мореплавець Джемс Кук. Під час навколосвітнього плавання у 1772–1775 рр. його вітрильники перетнули Південне полярне коло. Досі жодне судно не заходило так далеко на південь. Кілька днів вони пробивалися крізь крижані затори, та суцільна крига перепинила подальше просування на південь. Кук відкрив низку островів і повернув назад з думкою, що південний материк відкрити неможливо.
Через 45 років це зробили російські мореплавці. Експедиція під керівництвом Фадея Беллінсгаузена і Михайла Лазарева вирушила на пошуки південного материка. Географічні карти того часу і тих місць були дуже приблизними. Моряки йшли невідомими морськими просторами до невідомої “білої плями”. Лід намерзав на оснастку кораблів, вниз сипалися льодяні бурульки, сніг засипав палубу. Проте мореплавці мужньо просувалися чим далі на південь на крихітних, за нашими мірками, парусних кораблях. Вони вперше підійшли так близько до берегів материка, що могли бачити його крижаний покрив. Так у 1820 р. було відкрито Антарктиду. Під час плавання Ф. Беллінсгаузен і М. Лазарев нанесли на карту 29 островів.
 
Беллінсгаузен
Проте знадобилося ще майже 100 років, щоб Південна Земля, яка була на стародавніх картах греків, набула реальних обрисів.
 
Подорожі до Південного полюса
Яскраві і трагічні сторінки історії вивчення Антарктиди пов’язані з походами в глиб континенту до важкодоступної точки – Південного полюса. Наприкінці 1911 р. від узбережжя до нього наввипередки прямували дві експедиції – норвезька Руала Амундсена і англійська Роберта Скотта. Шлях сміливцям заступали жорстокі морози, шалені вітри, небезпечні тріщини-провалля в кризі. Проте Р. Амундсен з товаришами 16 грудня 1911 р. досягнув полюса. Вони дослідили довколишню місцевість і повернули назад.
 
Амундсен
 
Скотт
18 січня 1912 р. Південного полюсу досягли і п’ятеро відважних англійців. Проте там уже майорів норвезький прапор. Вони прибули на цілий місяць пізніше за норвежців. У пригніченому стані Р. Скотт з товаришами вирушили назад. Погода була поганою, бракувало їжі, люди втомились і були обморожені. Невдовзі вони всі загинули.
У допоміжному загоні, що на першому етапі супроводжував Р. Скотта на шляху до полюса, і який повернувся на узбережжя, був і наш земляк – Антон Омельченко. Відтоді одна з бухт в Антарктиді носить ім'я Омельченко.


4. Сучасні дослідження. Українська дослідна станція «Академік Вернадський»

Всебічне і систематичне дослідження Антарктиди почалося з середини ХХ ст. Тоді між різними країнами світу була укладена міжнародна угода, яка визначала свободу наукових досліджень у будь-яких районах Антарктиди і використання материка тільки у мирних цілях. На його території заборонено розміщувати зброю, видобувати корисні копалини і споруджувати промислові підприємства. Антарктида стала материком науки і миру.
Відтоді різні країни світу стали організовувати там наукові станції, де постійно працюють вчені. На допомогу їм прийшли сано-тракторний транспорт, морські судна, авіація, штучні супутники Землі. Тому швидко вдалося обстежити і покласти на карти численні маловивчені райони. Кожний похід у глиб континенту приносив нові відкриття. Світ дізнавався про гігантські льодовики, високі гірські хребти, корисні копалини, особливості клімату і органічного світу.
 
Наукова станція в Антарктиді

Нині в Антарктиди на 38 станціях працюють науковці з 17 країн світу. Міжнародна команда вчених продовжує закривати  „білі плями” Антарктиди.
Геологи досліджують склад гірських порід, геоморфологи – підлідний рельєф, гляціологи – крижаний покрив, біологи – пристосування рослин і тварин до життя в суворих умовах, океанографи – прилеглі води океанів, метеорологи спостерігають за погодою.
На станції «Академік Вернадський» з 1996 р. працюють й українські вчені. Вони досліджують льодовики, геологічну будову, клімат, прибережні води, впливу суворих природних умов на організм людини. Є й наукові відкриття. Зокрема знайдено бактерії, які активно поглинають важкі метали, винайдено новий спосіб уточнення прогнозу землетрусів.
 
Станція «Академік Вернадський»

1. Антарктида була відкрита у …
1)1640р.
2)1492р.
3)1820р.

2. Відкрили Антарктиду моряки експедиції під керівництвом …
1)Д. Кука
2) В. Берінга
3) Ф. Беллінсгаузена та М. Лазарєва.

3. Першою досягла Південного полюса експедиція…
1) Амундсена
2) Скотта.

4. Південний океан утворюють частини таких океанів: … .

Список використаної літератури

1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.

2. Урок Карпюк Г. І. , викладач Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка

3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович. :Географія.Довідник.

4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл.

Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.

----

Над уроком працювали

Мазуренко М.С.

Карпюк Г. І.

Ржопецька М.Т.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.