Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 6 клас>>Українська література: Степан Руданський. Коротко про письменника. «Пан та Іван в дорозі», «Козак і король», «Запорожці у короля»

Степан Руданський
(1834-1873)
Степан Руданський народився на Вінниччині
Степан Руданський народився в сім'ї священика. Навчався в Кам'янець-Подільській духовній семінарії¹, згодом — у Петербурзькій медико-хірургічній академії. Саме в цей період С. Руданський починає плідно працювати на ниві письменства. Передусім він прославився як автор так званих співомовок, з якими ти сьогодні познайомишся.
Із Петербурга С. Руданський переїздить до Ялти. Уявіть собі після суворого петербурзького клімату кримські кипариси й виноградні плантації, тепле й лагідне Чорне море та Кримські гори, екзотичні тропічні рослини, чисте повітря. Здавалося б, насолоджуйся й твори. Проте тут С. Руданський самовіддано поринає в роботу: він поєднував обов'язки міського лікаря, завідуючого лікарнею, лікаря в алупкинських маєтках графа Воронцова, карантинного лікаря Ялтинського повіту. З бідняків він за лікування плату не брав. Молодого лікаря ялтинці любили за веселу вдачу, безкорисливість і доброту.
Улітку 1872 року в Криму спалахнула епідемія холери², і С. Руданський з обов'язку карантинного лікаря й постійного члена санітарної комісії міста брав участь у ліквідації небезпечної пошесті, унаслідок чого сам захворів на холеру й помер у тридцятидев'яти-річному віці.
Хоч яким складним було життя письменника (багатодітна сім'я, у якій народився, нестатки під час навчання в Петербурзі, хвороби та ін.), проте творчість його сповнена оптимізму, гумору, іскрометного сміху.
С. Руданський, як і Л. Глібов, писав байки. Це переважно твори з розгорнутими сюжетами, пісенною формою. Вони дуже близькі до казок про тварин («Ворона і Лис», «Вовк», «Собака й Кіт» та ін.).
Значну цінність творчого доробку С. Руданського становлять його переклади з російської літератури О. Пушкіна, М. Лєрмонтова. Також перекладав він і твори античної літератури.
С. Руданський написав близько двохсот віршованих гуморесок, кілька поем, чимало байок, балад, ліричних віршів. Але найбільше прославився письменник, як зазначалося вище, саме своїми співомовками. Прочитавши деякі з них, ти дізнаєшся, що це за жанр художньої літератури.
¹ Семінарія — середній духовний навчальний заклад.
² Холера — гостроінфекційне епідемічне шлункове захворювання, що супроводжується корчами.
Пан і Іван в дорозі

Побратались пан з Іваном,
По світі мандрують,
Разом їдять, розмовляють,
Разом і ночують...
На кожному через плечі
Висить по торбині,
Лиш пан таки у чемерці¹,
Іван у свитині...²
Ідуть вони дорогою,
Стали ночувати.
Аж задумав пан поганий
Хлопа ошукати...
Та й говорить до Івана:
«Знаєш що, Іване?
То нам варто б попоїсти!..»
«То що ж? їжмо, пане!..»
«Але знаєш що, Іване?
Починаймо з твої!
А як твоя спорожніє,
То тоді до мої!»
«Добре, пане!» — Іван каже,
Зняв свою торбину,
На травиці зеленії
Постелив свитину.
Попоїли таки добре:
Комара здушили...³
Рано встали, до снідання
Торбину кінчили.
Прийшов вечір. Знов у полі
Стали ночувати.
Вже панову отсе б торбу
Треба починати.
Але пан про те ні слова,
На землі лягає,
Кладе торбу під голови,
Хлопа замовляє:
«Що би ти робив, Іване, —
Став його питати, —
Якби тобі довелося
Таке поле мати?..»
«А що ж, пане, я орав би,
Хлібом засівав би
Та ходив би до Адесу⁴,
Сіль і гроші мав би...»
«А що я — не так робив би, —
Пан почав казати: —
Я казав би на сім полі
Місто збудувати...
Там би в мене стояв палац,
Там підряд крамниці,
Там перекупки з булками,
А тут дві різниці...⁵
Отоді приходь, Іване,
В мене балувати!..⁶»
«Ет, спасибі, — Іван каже, —
Лучче будем спати!..»
Незабаром на все горло
Став Іван хропіти,
Незабаром коло него
Став і пан сопіти...
Тільки що пан заснув добре,
Іван підійнявся
Та до панської торбини
Як сам присотався...⁷
То і курку, і печеню,
І кавалок кишки —
Все, що було у торбині,
Стеребив⁸ до кришки.
Пробудився пан раненько.
Пропаща людина!
І сам, бідний, хоче їсти,
І пуста торбина...
Розбуджає він Івана
Та й його питає.
А Іван стиснув плечима
Та й одповідає:
«А що ж, пане, та ж ви вчора
Місто будували:
Тут стояли дві різниці,
Там булки стояли!..
А по місті, звісне діло,
Собаки ходили!..
То вони-то вашу торбу,
Певне, стеребили!»
Посвистав пан по торбині,
Нічого діяти!..
«Вставай, — каже, — вже, Іване!
Пора мандрувати».
Пішли вони, ідуть степом,
Тяженько зморились...
Аж насилу перед вечір
До села прибились.
Відчиняють коловорот⁹,
Аж блукає гуска.
Іван гуску — та в торбину:
Є вже і закуска...
Повернули в пусту хату,
Гуску спорядили¹⁰:
Общипали, обшмалили,
У піч посадили...
Але пан гадає знову
Хлопа ошукати.
«Знаєш, — каже, — що, Іване?
Ми лягаймо спати!
Та кому із нас присниться
Кращая закуска,
То вже ціла тому взавтра
Достанеться гуска!..»
«Та як спати, то і спати,
Не батька питати!»
Постелив Іван свитину
Та й лягає спати...
Але рівно в опівночі
Іван пробудився,
Із'їв собі цілу гуску
Та й знов положився.
Встає рано й пан голодний
Та й давай казати,
Як то він во сні до
Бога ходив балувати,
Та якії там потрави¹¹
Йому подавали,
Як його й самі святії
їсти припрошали...
«Ані слова! — Іван каже: —
Ваша правда, пане!
Я сам бачив, як ви їли
Якісь марципани...¹²
Та й дивлюсь, що не голодні,
Маєте закуску,
Та до печі помаленьку,
Та й стеребив гуску!..»
«Чи ж то правда? — пан питає. —
Всю із'їв, Іване?»
«Та аби я так здоров був,
Як всю із'їв, пане!..»
Димом здимів пан із хати,
А Іван озвався:
«Хтів пан когось ошукати,
Та й сам ошукався!..»

¹ Чемерка — старовинний чоловічий верхній одяг, пошитий у талію з розрізами ззаду.
² Свитина (свита) — старовинний довгополий верхній одяг, зазвичай із грубого сукна.
³ Здушити комара (придавити комара) — задрімати, заснути.
⁴ Адеса — тут мається на увазі Одеса.
⁵ Різниця (заст.) — м'ясна крамниця.
⁶ Балувати (розм.) гуляти на балах, бенкетувати.
⁷ Присотатися — узяти за щось, пристати, припасти до чогось.
⁸ Стеребити {перен., розм.) — з'їсти все; знищити.
⁹ Коловорот (заст.) — ворота, якими замикаються виходи із села.
¹⁰ Спорядити — зготувати що-небудь, привести в стан готовності.
¹¹ Потрава (розм.) — те саме, що страва, їжа.
¹² Марципан — тістечко.
Відтворюємо прочитане
1. Яку відповідь дав Іван, коли пан його запитав: «Що би ти робив, Іване, якби тобі довелося таке поле мати?..»:
а) місто збудував би й палац поставив;
б) орав би, хлібом засівав би;
в) побудував би крамниці;
г) поставив би дві різниці?
2. Який із варіантів є вигадкою про сон не пана, а Івана:
а) Бог запросив його до себе балувати;
б) мовляв, йому подавали такії (!) страви;
в) його всі святії їсти припрошали;
г) він їв якіїсь марципани?

Аналізуємо зміст і особливості художнього твору

3. Який фрагмент у творі тобі найбільше сподобався і чим саме?
4. Хто, на твою думку, виявився мудрішим — пан чи Іван? Які факти переконують у цьому?
5. Які риси вдачі має пан, а які Іван?
6. Познач олівцем наголоси над тими словами, у яких вони не відповідають літературній нормі. Чому, на твою думку, автор іноді порушує норми наголошування слів?
7. Співомовка «Пан і Іван в дорозі» сатирична чи гумористична? Обґрунтуй відповідь.

Творчо мислимо
8. Якими ти уявляєш пана та Івана? Опиши їхню зовнішність.
9. Чи збігаються складені тобою описи зовнішності героїв співомовки з описами твоїх однокласників? Як ти можеш пояснити збіг чи відмінність в описах?
10.  Підготуйся разом зі своєю групою виразно прочитати співомовку за ролями й візьми участь у класному конкурсі на краще її читання.
Козак і король

Став багатий колись пан
Короля благати,
Щоб король йому зволив
Воєводство дати.
А король йому й сказав:
«Відгадай три штуки,
Відгадаєш — тоді на!
А як ні — на муки!
Перша штука: скільки зір
В небі серед літа?
Друга штука: покажи
Середину світа!
Третя штука: угадай,
Що думати буду?
І от тобі цілий рік
Для того розсуду!»
Відійшов багач назад
Та так йому нудно!
Не вгадати — так біда,
А вгадати — трудно!
Сидить плаче неборак,
Козакпроїжджає...
«Чого плачете ви так?» —
Багача питає.
Той і каже, так і так!..
«Не журіться, діду!
Коли так, то я за вас
На відвіт поїду!»
І палицю в руки взяв,
В кожух одягнувся,
Чорні вуса підбілив,
В чоботи узувся.
І чимдуж до короля.
Король поглядає:
«А що, пане, скільки зір?» —
З міною питає.
А той поли ті підняв,
Чи як довелося,
«Стілько, — каже, — в небі зір,
Скілько тут волосся».
Задумався сам король
Від сего відвіту.
«Ану, — каже, — покажи
Середину світу!»
А той палицю підняв,
Може, з піваршина,
Та в підлогу нею гуп:
«Отут середина!»
Почухався наш король,
Ще раз поглядає.
«Що ж я думаю тепер?»
Козака питає.
«Думаєте, що я пан!»
«Або що за річі?»
«То ті річі, що не пан,
А козак із Січі!»
Здивувався наш король,
Подарував тому,
А козака відіслав
В золоті додому!
Відтворюємо прочитане
1. Як називає король свої загадки:
а) загадками; б) штуками; в) завданнями; г) таємницями?
2. Чим нагородив король козака за меткий розум:
а) сріблом; б) самоцвітами; в) золотом; г) килимами?

Аналізуємо зміст і особливості художнього твору
3. У якій народній казці, що ти її читав раніше, зображено подібну ситуацію з розгадуванням трьох загадок? Пригадай, якими були ті загадки.
4. Чи справедливо, на твою думку, вчинив король із багачем і козаком? Якщо ні, то як би ти вчинив на його місці?
5. Скільки загадок дав багачеві король? Чи траплялася саме така кількість (не обов'язково загадок) у раніше прочитаних творах або життєвих ситуаціях? Що вона символізувала?
6. Яка із загадок короля тобі сподобалася найбільше? Чому?
7. Знайди у творі рядки, які передають зміну в настрої короля. Зачитай їх.

Творчо мислимо
8. Добери характеристики до кожного персонажа (у вигляді прикметни-ків-означень) і запиши їх у зошит. Кому з них ти найбільше симпатизуєш?
9. Поділи співомовку на частини за розгортанням подій, дай їм заголовки.
Запорожці у короля

Приїхали запорожці,
Короля вітають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають.
Сидять собі. В них жупани¹
Все кармазинові²,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові.
Задивились на ті вуса
Ляхи препогані.
«Що б їм, — кажуть, — дати їсти?
Даймо їм сметани!»
Поставили їм сметани,
їсти припрошають,
Але наші запорожці
Разом відмовляють:
«Славная у вас сметана!..
Тілько почекайте,
А перше нам, запорожцям,
Щільник³ меду дайте!»
Дали меду запорожцям...
Вони як поїли,
Так ті вуса прездорові
Вгору й завертіли.
Та й говорять королеві:
«Кажи, ясний пане,
Нехай тепер запорожцям
Подають сметани!»
¹ Жупан — старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром; був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.
² Кармазиновий — з дорогого старовинного темно-червоного сукна.
³ Щільник(стільник) — лист, утворений чашечками з воску; бджоли та оси роблять його для зберігання меду.
Відтворюємо прочитане
1. Яку страву спочатку запропонував козакам польський король: а) сметану; б) квас; в) щільник меду; г) юшку?
2. Яке звертання використовують козаки до короля:
а) королю; б) ляше-мосціпане; в) ясний пане; г) Ваша величносте?
3. Яке вбрання було на козаках:
а) свитини; б) кожухи; в) чемерки; г) кармазинові жупани?
Аналізуємо зміст і особливості художнього твору
4. Яка риса вдачі козаків проявилася під час спілкування з королем? Чи імпонує вона тобі?
5. Який момент у співомовці тебе здивував і чому саме?
Творчо мислимо
6. Якби тобі довелося покласти на музику співомовку «Запорожці у короля», то яким би настроєм вона була б перейнята?
7. Підготуйся разом зі своєю групою виразно прочитати співомовку за ролями й візьми участь у класному конкурсі на краще її читання.
8. Які емоції під час читання співомовок С. Руданського в тебе виникли? Чи відповідають вони ілюстраціям до них?
Співомовка. Інверсія 

Усі свої твори Степан Руданський називав співомовками. Три книжки рукописних збірок його поезій мають назву «Співомовки козака Вінка Руданського» (грецьке слово стефанос перекладається як вінок).
Чому поет саме так називає свої віршові твори? С. Руданського турбувало тільки одне: до твору необхідний ще й музичний супровід, бо поезія має виконуватися співомовкою під акомпанемент кобзи чи бандури. Орієнтація віршового тексту на певну мелодію — одна з найважливіших, на думку С. Руданського, особливостей поезії.
Співомовка — це короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві, у якому описано певний комічний випадок. У співомовці подія зображена стисло, дійових осіб — одна-дві, а завершується вона гострим, дотепним висновком.
Читаючи співомовки Степана Руданського, можна помітити, що речення в них побудовані своєрідно. Це зумовлено порушенням звичного нам прямого
порядку слів. А що, хіба не можна переставляти місцями слова в реченні? Невже це може на щось вплинути? Українська мова належить до тих мов, які мають вільний порядок слів у реченні, але переставляння їх може викликати різні відтінки в значенні, посилити увагу на певному слові в реченні, наприклад: Я пішов читати і Читати я пішов. Неважко помітити, що, поставивши присудок читати на початок речення, ми наголосили на дії та особливо на тому, в чому вона полягає.
Розрізняють прямий (звичайний, традиційний) та зворотний порядок слів у реченні. За прямого порядку слів підмет стоїть перед присудком, а означення — перед означуваним словом (підметом чи додатком), наприклад: Наш король засміявся або Постелив на зеленій травиці.
Зворотний порядок слів (інверсія) — порушення узвичаєного порядку слів з метою виділити певне слово в тексті, звернути на нього особливу увагу, наприклад: Засміявся наш король («Козак і король») або Постелив на травиці зеленій («Пан і Іван в дорозі»). Як бачиш, у першому реченні Степан Ру-данський наголошує на дії (засміявся), а в другому — на ознаці (зеленій). При інверсії найбільша увага зосереджується на тому члені речення, який виноситься на початок чи кінець.
Інверсія застосовується здебільшого в художніх текстах і під час розмови. Украй рідко поезія обходиться без інверсії, отже, це поширений мовний засіб.
Творчо мислимо
1. З яким новим літературним жанром ти ознайомився сьогодні? Які він має особливості?
2.Хто започаткував такий жанр літератури, як співомовки? Що цікавого ти дізнався про цього митця на уроці?
3. Під час вивчення якого матеріалу з теорії літератури тобі знадобилися знання із синтаксису української мови?
4. Що таке прямий порядок слів у реченні? Наведи приклади.
5. Що таке інверсія? Наведи приклади.
6. Уважно перечитай співомовку «Пан і Іван в дорозі», знайди і випиши в зошит кілька прикладів інверсії.

Виконуємо домашнє завдання
7. Вивчи напам'ять співомовку С. Руданського «Козак і король».
8. Знайди і випиши в зошит 5-7 інверсій із творів Лесі Українки, Л. Костенкоабо І. Жиленко.
9. Проілюструй один із моментів співомовки С. Руданського «Пан і Іван в дорозі» та візьми участь у класному конкурсі на кращий малюнок.

Перевіряємо себе
• Я знаю, що таке співомовка як жанр літератури.
• Я знаю, що таке інверсія.
• Я усвідомлюю викривальний пафос співомовок С. Руданського.
• Я вмію виразно й усвідомлено читати співомовки С. Руданського.
• Я знаю основну думку кожної з вивчених співомовок.
• Я вмію характеризувати і порівнювати героїв співомовок С. Руданського.
• Я можу простежити, як описане в співомовках С. Руданського перекликається із сучасним життям.

Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П.
Вислано читачами інтернет-сайту.

_{Українська література 6 клас, підручники та книги з літератури, реферати з української літератури, бібліотека онлайн}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.