Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 6 клас>>Українська література: Павло Глазовий. «Тарас Бульба в Києві», «Найважча роль», «Заморські гості». Основні ідеї творів, художні особливості гуморесок

Павло Глазовий
(1922-2004)
Павло Глазовий народився на Миколаївщині
Павло Глазовий — син хлібороба. Дитинство його минуло серед широких південноукраїнських ланів, поміж щирих простих людей. Його перший друкований твір побачив світ, коли майбутньому гумористові було вісімнадцять років. Отже, дорогий шестикласнику, у тебе ще все попереду!
Прославився в українській літературі як гуморист і сатирик. Писав здебільшого співомовки, віршовані гуморески та байки. Досить прочитати назви його збірок — і в цьому переконуєшся: «Великі цяці», «Карикатури з натури», «Смійтесь, друзі, на здоров'я», «Сміхологія» та інші. Зверни увагу на назву останньої книжки — «Сміхологія»! «Біологія», «Зоологія», «Психологія» і, на тобі, — «Сміхологія»! Невже це навчальний підручник чи посібник? Не дивуйся, але це так, принаймні повна назва цієї книжки така — «Сміхологія. Посібник для всіх, кому любий сміх». Немає сумніву, такий навчальний посібник тобі ще й як захочеться погортати.
Ось один із «параграфів» цього підручника:

Сміх людський — чудесна штука.
Він — мистецтво і наука.
Він — в житті і для життя.
Від малого й до старого —
Всі ми любим щирий сміх.
Із потворного й дурного
Посміятися не гріх.
Добрий сміх не б'є, не мучить.
Він на світі жити учить,
Чим і бажаний для всіх
Шанувальників своїх.
У поета-гумориста,
В цьому впевнився вже я,
Мусить бути особиста
Сміхологія своя.

Отже, погортай сторінки посібника «Сміхологія» Павла Глазового, помандруй сучасним Києвом у товаристві з Тарасом Бульбою та гостями з Канади.
Тарас Бульба у Києві
Майже поема

В темну нічку-петрівочку сон мені приснився,
Що славетний Тарас Бульба¹ в Києві з'явився.
Іде козак Хрещатиком, іде, бадьориться.
— Яка ж тепер, — каже, — гарна та пишна столиця!
Хотів би я поїздити, на все подивиться,
Якби дали ту карету, що без коней мчиться.
Гей, підкликав козак славний до себе таксиста.
Довго їздив, милувався красотами міста.
Як на Виставці заходив в ясні павільйони,
Скидав шапку й відважував глибокі поклони.
— Пишаюся золотими людськими руками,
Це ж у вас не павільйони, а, їй-богу, храми.
І прекрасно, що кругом тут не панікадила²,
А те, що вам земля наша щедра уродила.
Обдивився козак славний і нові квартали.
— Як ви жити, любі діти, чисто й гарно стали!
То скажіть же, де столиці кінець і початок?
У вас уже й околиці такі, як Хрещатик.
Заплатив козак таксисту.
— Дай я, — каже, — трішки
Розімнуся, освіжуся, прогуляюсь пішки. —
В метро наше славний лицар увійшов помалу.
Проїхався до вокзалу ще й до «Арсеналу».
Сподобалась козакові станція «Хрещатик».
Погукав він там до себе чергових-дівчаток.
— Скажіть мені, голубоньки, чи пекло тут близько?
— Яке пекло? — засміялись веселі дівчиська. —
Нема пекла ніякого і чортів немає.
— А хто ж тоді у вагонах двері зачиняє?
А хто ж тоді вам вагони тягне у тунелі?
А хто ж тоді причепив тут полум'я до стелі?
А хто ж тоді тягне сходи, на яких я їду? —
Регочуться щебетухи:
— Веселі ви, діду! —
Схопив славний запорожець голову у руки:
— Яке ж чудо ви зробили. Молодці, онуки!
Прогулявся славний лицар над зеленим схилом.
Любувався-милувався Дніпром своїм милим.
Перед оком пролітали кораблі крилаті.
Радів козак-запорожець, як на світлім святі.
— Рай, та й годі! — говорив він. — Як тут гарно всюди
А чого ж то на тім боці валяються люди?
Чого вони почорніли, неначе від сажі? -
Йому кажуть: — То кияни гріються на пляжі.
— Так сьогодні ж не неділя, навіть не субота.
У людей он скільки діла, скрізь кипить робота.
Не все, значить, у вас добре, дорогі нащадки.
В час гарячий спини гріти... Що ж це за порядки?
Прийде ввечері із пляжу ледар загорілий,
Сам весь чорний, а хліб йому подавайте білий.
Не тріщатимуть полиці у крамницях ваших,
Якщо в будень будуть люди ніжитись на пляжах.
Прогулявся запорожець майданом Богдана.
— Як змінилася ти дуже, столице кохана!
Колись отут по майдану козаки ходили,
На повідді шовковому коників водили.
А тепер он козак іде, а поруч — козачка,
А за ними на мотузці тягнеться собачка.
Не можу я второпати, бий його хвороба!
Яку користь козакові дає ця худоба?
Раптом чути: з підворітні, з темного кутка
Два зачухані суб'єкти кличуть козака:
— Ей, папаша, третім будеш? Сообразім на трьох! —
Пляшку витягли з кишені та по дну — торох...
Підійшов козак повільно: що за дивина?
Звідкіля на Україні отака шпана?
Як ви можете, нікчеми, кликать козака,
 Щоб лигав сивуху з вами біля смітника?
— Геть, недолюдки погані! — закричав козак,
Показавши здоровенний, як казан, кулак.
Тих п'яничок з підворітні мов вітром змело.
Отаке мені видіння уві сні було.
¹ Тарас Бульба — персонаж однойменної повісті Миколи Гоголя.
² Панікадило — велика люстра зі свічками перед іконами, зазвичай у церкві.
Відтворюємо прочитане
1. Коли наснився авторові Тарас Бульба?
2. Які місця в сучасному Києві приємно вразили Тараса Бульбу?
3. Що неприємно вразило головного героя?

Аналізуємо зміст і особливості художнього твору
4. Який уривок твору тобі найбільше сподобався? Чим саме?
5. Знайди й прочитай фрагменти, у яких відбито реалії козацького життя. Чи засуджуєш ти сучасних киян, які відпочивають на пляжі? Обґрунтуй свою думку.
6. Як називаються такі вислови: «відважувати глибокі поклони», «бий його хвороба», «вітром змело»? Що кожен із них означає і яку роль відіграє в гуморесці?
7. Знайди гумористичні й сатиричні уривки у творі. Прочитай їх із відповідною інтонацією.
8. Яка головна думка гуморески «Тарас Бульба у Києві» П. Глазового?

Творчо мислимо
9. Знайди й випиши в зошит епітети. Яку роль вони відіграють у творі?
10.  Якими розділовими знаками П. Глазовий передає емоції в гуморесці? Зважаючи на це, приготуйся до виразного читання за ролями й візьми участь у конкурсі на краще читання гуморески.
Найважча роль 

Вихваля свого синочка мати на всі боки:
— У студії при театрі вчиться вже два роки.
Дуже довго муштрували хлопця режисери,
 Аж тепер він дочекався першої прем'єри.
Роль найважчу доручили любому синочку:
Він на сцену в третій дії викочує бочку!
Аналізуємо зміст і особливості художнього твору
1. Чи вважаєш ти доручену синочкові роль найважчою? Чому мати справді вважає роль синочка такою?
2. Чи траплялася у твоєму житті подібна ситуація? Розкажи про неї.
3. Яку людську ваду, на твою думку, висміяно в гуморесці? Як ставиться П. Глазовий до героїв твору — доброзичливо чи з осудом?
Заморські гості
Прилетіли на Вкраїну
Гості із Канади.
Мандруючи по столиці,
Зайшли до райради.
Біля входу запитали Міліціонера:
— Чи потрапити ми можем
На прийом до мера? —
Козирнув сержант бадьоро.
— Голови немає.
Він якраз нові будинки
В Дарниці приймає.
Здивуванням засвітились
Очі у туриста.
— Ваша мова бездоганна
І вимова чиста.
А у нас там, у Канаді,
Галасують знову,
Що у Києві забули
Українську мову. —
Козирнув сержант і вдруге:
— Не дивуйтесь, — каже. —
Розбиратися у людях
Перше діло наше.
Я вгадав, що ви культурні,
Благородні люди,
Бо шпана по-українськи
Розмовлять не буде.
Відтворюємо прочитане
1. Звідки до Києва прибули гості?
2. Де саме був голова райради, коли до його приймальні завітали туристи?
3. Чому сержант вирішив, що туристи — виховані, культурні люди?

Аналізуємо зміст і особливості художнього твору
4. Що це за канадці, які знають українську мову і дбають про неї?
5. Яке іншомовне слово гостей із Канади міліціонер замінив українським літературним відповідником? Поміркуй, чи варто надміру вживати слова іншомовного походження?
6. Яку проблему порушив П. Глазовий у гуморесці? Чи актуальна вона сьогодні для Києва й твого регіону?
Творчо мислимо
7. Згадай, які гумористичні твори української літератури ти читав у попередніх класах. Який із них і чим саме тобі найбільше запам'ятався?
Виконуємо домашнє завдання
8. Вивчи напам'ять одну з гуморесок П. Глазового.
Перевіряємо себе
• Я вмію виразно і вдумливо читати твори С. Олійника та П. Глазового.
• Я знаю основну думку кожного прочитаного твору С. Олійника й П. Глазового.
• Я вмію аналізувати художні особливості гуморесок.
• Я можу проводити аналогії між прочитаними творами С. Олійника й П. Глазового та власними спостереженнями.

Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П.
Вислано читачами інтернет-сайту.

_{Планування уроків з української літератури 6 клас, шкільна бібліотека онлайн, реферати з української літератури, домашнє завдання}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.