Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Закони Лiкурга. Утворення Афінської держави. Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики. Повні уроки

Темa уpоку

• Закони Лiкурга. Утворення Афінської держави. Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики.

Метa уpоку

• нaбуття учнями нових знaнь про закони Лкурга і становлення Афінської держви.

Зaвдaння уpоку

• розповісти учням про особливості законодавства в Давній Греції часів Лікурга.

• ознайомити школярів із особливостями області Атики.

• пояснити школярам особливості зміни соціального устаю в Афінах.

Тип уpоку

• зaсвоєння нових знaнь.

Хiд уpоку

Закони царя Лікурга. Спартанцям було заборонено накопичувати багатство. Розкіш вважалася злочином. Коли якось один юнак у Спарті прикрасив свій одяг кольоровою стрічкою, його стратили. Спартанцям заборонялось виїжджати за межі батьківщини, щоб вони не перейняли в чужоземців їхніх звичаїв і смаків.

Багато законів приписують легендарному царю Лікургу, який нібито діставав порали від самого бога Аполлона через дельфійського оракула.

Лікург заборонив золоті й срібні гроші. Адже через гроші люди часто скоюють злочини й припускаються несправедливості. Замість них він запровадив залізні гроші, великі й незручні, шоб їх нікому не кортіло вкрасти.

Лікург установив спільні обіди для спартанців, шоб усі почувалися рівними. Улюбленою стравою спартанців була юшка з бичачої крові із сочевицею. Крім спартанців, її ніхто не міг їсти.

Лаконічна мова. Спартанці змалку привчалися говорити чітко, коротко Й зрозуміло. Тому й нині таку мову називають лаконічною, за назвою області Лаконіка, де так розмовляли.

Одна спартанка, проводжаючи сина на війну, сказала йому, показавши на щит: «Повертайся з ним або на ньому!». Це означало, шо вона бажала йому перемоги, а якшо судилась загибель — то тільки героїчна.

Якось спартанку, захоплену в полон, продавали в рабство. Покупець спитав, що вона вміє робити. Дівчина відповіла; «Бути вільною!».

Жінка-спартанка розпитувала про своїх двох синів, які пішли на війну. Їй повідомили, що один з них загинув як герой. Жінка радо сказала: «Так, це був мій син!». «А другий утік з поля бою і врятувався». Жінка похилила голову і сумно мовила: «Це був не мій син».

Битва грецьких воїнів. Малюнок на вазі.

Афіни Паллада — покровителька Афін. Мармурова статуя.

Афінська монета

Утворення Афінської держави. Область Аттика. З усіх полісів Греції найбільше прославилось місто Афіни, що було центром області Аттики. Там відбувались основні історичні полії, там жили відомі поети, філософи, скульптори, художники, музиканти.

Завдання: переглянь і проаналізуй карту. 

Аттика дуже бідна на природні ресурси. Її землі сухі й кам'янисті, на них добре ростуть лише оливи й виноград. Зерна афінянам часто не вистачало. Природа ніби кинула виклик людям, і люди на нього відповіли. Вони не тільки пристосувалися й вижили, а й перетворили недоліки географічного положення свого краю на його переваги (див. табл.).

Таблиця

Місто Афіни. Це одне з найдавніших міст Греції та всього світу. Йому чотири тисячі років. У давнину люди оселилися біля високої гори, на вершині якої побудували фортецю для захисту від ворогів. Фортеця мала назву Акрополь.

Парфенон на священному пагорбі Акрополі

У центрі Афін був великий майдан — агора — центр торгового, політичного й релігійного життя міста.

Місто виникло далеко від моря, тому афіняни для зручності збудували на березі бухти порт Пірей. З Афінами його з'єднував коридор із двох стін завдовжки 10 км. У Піреї розвантажувалися кораблі, що привозили з далеких країн різні товари. У порту лунали мови різних народів світу.

Суспільний лад в Афінах. У ранній період історії населення Афін поділялося на дві групи. До першої належали знатні й багаті люди, нащадки перших поселенців. Усього в Аттиці налічувалося 50 таких знатних сімей. Лише вони могли керувати державою, встановлювати закони, бути суддями та воєначальниками. Цих знатних громадян називали аристократами, а їхню владу — аристократією, що означало «влада найкращих людей».

До другої групи населення належали прості вільні люди — селяни й ремісники (гончарі, пекарі, ковбасники, сандальними, шевці, будівельники та ін.). Це був демос, тобто «народ».

Були ще раби, які не вважалися громадянами поліса і не мали ніяких прав. Рабами ставали полонені, захоплені під час війни, або діти рабів, народжені в рабстві. Продавали в рабство також вільних селян, які не змогли вчасно сплатити борги. Жінки-рабині пряли пряжу і ткали полотно на верстатах, варили їжу, мололи зерно ручними млинками, прали білизну та доглядали дітей. Раби-чоловіки виконувати найтяжчу фізичну роботу. Коли в полон потрапляли вчені, вони ставали рабами-вчителями і навчали грамоти дітей свого господаря.

Влада аристократів. Тривалий час усі важливі справи в Афінах вирішували лише знатні й багаті люди — аристократи. Щороку з-поміж них обирали дев'ятьох правителів поліса — архонтів.

Прості громадяни — демос — не мали таких прав. Більше того, аристократи почали їх пригноблювати й утискувати. Особливо жорстокі закони ухвалив архонт Драконт; про них казали, шо вони написані не чорнилом, а кров'ю. Наприклад, за зірване в чужому саду гроно винограду людину страчували.

Юнак з дівчиною на колісниці. Малюнок на вазі

Філософа Діогена (IV ст. ло н. е.) продають у рабство

Діоген мав гострий розум. Коли він плив на кораблі до Егіни його захопили в полон пірати, привезли на острів Крит і там продали в рабство. На запитання, що він уміє робити, філософ гордо відповів: «Владарювати над людьми!». «Назад потекли води річок!» — вигукнув вражений словами раба покупець. А Діоген спокійно пояснив йому: «Якби ти був хворий і купив собі лікаря, ти його слухався б?». Ці слова переконали покупця. Він купив філософа і зробив його вихователем своїх дітей. Він довірив йому також усе своє господарство і хвалився гостям: «У мене в домі оселився добрий дух!».

Учні Діогена хотіти викупити вчителя, але він відмовився від волі, сказавши: «Не леви і тигри є рабами тих, хто їх годує, а навпаки, ряби – самі люди, які їх годують. Бо ж вони їх бояться, а страх — це ознака рабства!».

Подібно до того як слуги перебувають у рабстві у своїх панів, вважав Діоген, так само деякі люди є рабами своїх нестримних бажань — слави, багатства, влади, пристрастей.

Діоген

Аттика

Пеpевip себе

1. Які закони упровадив Лікург?

2. Яку особливу рису мала мова спартанців?

3. В якій області утворилася Афінська держава? Чи сприятливі умови були в давніх греків в Афінах?

Домaшнє зaвдaння:

1. Хто мав право керувати державою в Атиці?

2. Яке ставлення було до рабів?

3. Розкажіть про філософа Діогена.

Список викоpистaних джеpел:

1. Уpок нa тему "Возникновение Афинского государства". Пpистяжник Е. В., учитель истоpии. КГООУ "Железногоpскaя сaнaтоpно-леснaя школa", г. Железногоpск (Pосiя).

2. О. I. Шaлaгiновa, Б. Б. Шaлaгiнов. Iстоpiя стapодaвнього свiту 6 клaс, 2009.

3. Виникнення Афінської держави: ukrmap.kiev.ua.

Відредаговано і надіслано Сичем Д. Д.

Над уроком працювали

Пpистяжник Е. В.
Сич Д. Д.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.