Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 6 клас. Повні уроки>>Географія: Географія – наука про природу Землі та її різноманітність, про населення і його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства в межах всієї планети. Що вивчає загальна географія в школі. Джерела географічних знань, методи географічних досліджень.

Шановні шестикласники!

Ви відкрили перший у вашому житті підручник з географії, який поведе вас стежками цієї давньої та захоплюючої науки, предметом вивчення якої є наша планета – Земля: її природа, люди, їх господарська діяльність. Проходять століття, а у людей не вщухає бажання дізнаватися все більше про свою рідну землю, країну, континент, планету. Це не лише цікаво, але й дуже потрібно для подальшого розвитку людського суспільства, його життя у злагоді з природою.

Підручник стане вам надійним провідником у світ географії. Читаючи його, пам’ятайте про те, що це не звичайна книжка. В ній ретельно відібраний для вас цікавий та корисний матеріал. Кожний розділ, або велика тема складаються з кількох параграфів. Кожен з них, в свою чергу, поділений на кілька пунктів, у яких висвітлюється певне питання.

Читаючи текст параграфів, намагайтеся виділити його основні думки. В зміст багатьох параграфів вміщені завдання та запитання з курсу природознавства або попередніх вивчених тем. Їх слід виконати для подальшого глибокого розуміння матеріалу, що вивчається. Також у тексті вам зустрінеться багато географічних назв, які виділені шрифтом. Звертайте увагу на їх правопис. Спробуйте відшукати названі об’єкти на географічних картах шкільного атласу й запам’ятати їх положення на нашій планеті. В параграфах також подане тлумачення основних географічних термінів, яке виділено окремими абзацами. Ці терміни доцільно запам’ятати, а їх визначення не повторювати дослівно, а передавати своїми словами, тобто так, як ви їх розумієте.

Завершується кожний параграф висновками, в яких коротко поданий основний зміст прочитаного вами матеріалу. Висновки дозволять вам сконцентрувати увагу на головному, а також полегшать підготовку до тематичної атестації з тем або розділів курсу.

Для того, щоб ви змогли перевірити, наскільки глибоко засвоїли матеріал, скористайтесь питаннями для самоконтролю після кожного параграфу. Деякі з питань потребують лише відтворення прочитаної інформації. Інші вимагають від вас роздумів та міркувань.

У підручнику також ви знайдете практичні роботи. Вони покликані закріпити одержані вами теоретичні знання на застосувати їх на практиці. Ці роботи передбачають виконання завдань на контурних картах, роботи з атласом, спостереження за природними явищами, розв’язування географічних задач.

Для тих, хто любить таємничі, загадкові й незвичайні факти про природу або життя людей, у підручнику запропонована “Сторінка для допитливих”.

Після вивчення кожного розділу або великої теми ви знайдете завдання і запитання для тематичного оцінювання. Вони складаються з чотирьох рівнів складності. Перший – вимагає виконати тестові завдання. Другий – націлений на перевірку визначень основних географічних понять. Третій – передбачає виконання практичних завдань. Четвертий рівень потребує вміння порівнювати й аналізувати географічні об’єкти та явища, складання висновків, а також виконання творчих або пошукових завдань.

В кінці підручника міститься словник основних географічних понять та термінів, а також статистичні додатки.

Зичимо вам успішної роботи з підручником та цікавих подорожей з ним у загадковий світ географії!

§1. Географія – наука про нашу планету

Що означає слово “географія”. Географія – одна з найдавніших наук, яка зародилася в період рабовласництва в країнах Сходу й спершу мала чисто просвітницький та описовий характер. Давні вчені-географи в своїх книжках складали описи природи, людей, їх господарської діяльності та культури як своєї країни, так і далеких, загадкових островів, материків, країн. Тому ще в ІІІ ст. до н.е. давньогрецький вчений Ератосфен Киренський запропонував назву цій науці – географія. Це слово складається з двох грецьких коренів: “гео” – земля та “графос” – пишу, тобто – землеописання.

Завдання географія в минулому. В давні часи, коли люди знали лише невелику частину планети, тобто ту місцевість, де вони жили, головною метою географії було відкривати й освоювати нові землі. Географічні знання накопичувалися дуже повільно. Тривалий час вони розширювалися завдяки розвитку торгівлі, військовим походам, мореплаванню. Тому першими географами були купці, військові та моряки. Мандруючи далекими краями, вони спостерігали за природою та людьми, які траплялися їм в дорозі, а повертаючись додому, розповідали про свої мандрівки. Так виникали перші описання далеких країн, їх жителів та природних багатств. Географічні подорожі завжди викликали значний інтерес у людей та були овіяні ореолом романтики. Проте вони вимагали від мандрівників не аби якої мужності та відваги. Згодом для вивчення маловідомих країв почали організовувати спеціальні експедиції, які досліджували нові землі. Їх наслідками були написання вченими трактатів з географії, які називалися “космографіями” або “землезнавствами”. Так крок за кроком відбувалося накопичення цінних географічних відомостей, а наука тривалий час залишалася пізнавальною та описовою.

Завдання географія в наш час. Нині на планеті майже не лишилося невідомих людини місць. Але це не означає, що значення географії в наш час зменшилося. Зовсім ні. Воно просто стало іншим. Нині людина ще мало знає про океанічні глибини, про внутрішню будову нашої планети, мало вивчені деякі гірські масиви та холодні заполярні райони Землі, існує багато непояснених таємничих природних явищ (зокрема, таємниця Бермудського трикутника або снігової людини).

Ліквідувати ці прогалини в людських знаннях важливо, але нині на перший план для географів виходять зовсім інші завдання. Їх цікавлять не ті території нашої планети, де майже немає людей, а навпаки, найбільш заселені країни та місцевості. Адже саме там виникли складні взаємовідносини між людиною та природою. Саме там найбільш змінене навколишнє середовище; забруднене повітря, вода, ґрунти; найбільш виснажені природні ресурси. На цих територіях виникла загроза існуванню не лише природі, але й самій людині. Тому основним завданням географів сьогодні є охорона природи, збереження нашої планети для прийдешніх поколінь. Сучасна географія перестала були описовою наукою, а перетворилася в конструктивну, тобто перетворюючу.

Нині відомо, що в природі все взаємопов’язане в єдине ціле. Коли людина втручається в природні процеси, вона руйнує цю хитку рівновагу, що спричиняє багато проблем, які називають екологічними, тобто такими, що виникли в наслідок впливу людської діяльності на природу. Завданням географії є виявити ці природні взаємозв’язки й на основі тривалих спостережень скласти прогноз, як, використовуючи природне середовище, не зашкодити йому й жити в гармонії з довкіллям. Досвід взаємодії людини й природи показав, що частіше використання навколишнього середовища здійснювалося хижацькими методами без прорахунків географами негативного впливу на нього з боку господарства. Нині стало очевидним, що людина не є підкорювачем природи. Вона – її частина, й має жити в злагоді з нею.

Сучасна географія – система наук. Протягом століть географія накопичила багато різноманітних знань про нашу планету. З одного боку, вони стосуються природних об’єктів на явищ. З другого, об’єктом вивчення географічної науки є сама людина та її господарська діяльність. Тому сучасна географія це не одна наука, а ціла система природничих та суспільних наук. Якщо уявити географію у вигляді дерева, його коріння йде вглиб століть, коли відбувалося накопичення знань про Землю, які нині живлять потужний стовбур науки. Згодом стовбур роздвоївся, а гілки на кожному з його відгалужень тісно переплелися. Так виникли дві взаємопов’язані науки: фізична географія й економічна та соціальна географія.

Фізична географія (з грецької “фізис” – природа) – природнича наука, яка досліджує закономірності поширення природних об’єктів та явищ на планеті. Економічна (з грецької – мистецтво ведення господарства) та соціальна (з латини – суспільство) географія вивчає закономірності розміщення населення та господарства в світі та на окремих територіях: материках, країнах, частинах країн. Ці дві науки тісно пов’язані між собою, адже розміщення людей та їх господарства залежить від природних умов та багатства ресурсів, єдиним джерелом яких для людини є природа.

Географічні науки не можливо уявити без карт, на яких зображені природні та суспільні об’єкти та явища. Це зручне й надійне джерело географічної інформації. Не даремно кажуть: “Без карти немає географії”. Наука про методи складання та використання географічних карт називається картографією. Якщо сучасна географія це дерево з двома головними стовбурами, то картографія – його фотографічне зображення.

Крім фізичної та економічна географії на дереві географічної науки є багато гілок: краєзнавство (наука про невелику територію, як правило, рідний край: його природу, історію, культуру, населення, господарство), країнознавство (вивчає географію, культуру та історію окремих країн), геогекологія (вчення про вплив людської діяльності на навколишнє середовище) та багато інших.

Що вивчає курс “Загальна географія”

Географічні знання вам будуть поступово відкриватися протягом кількох років навчання в середній школі. В цьому році ви одержите загальні уявлення про нашу планету: її природу, населення та його господарську діяльність. Тому курс має назву “Загальна географія”.

Спершу ви дізнаєтеся про те, як протягом століть люди накопичували знання про Землю, як пізнавали та вивчали її. Потім навчитеся працювати з географічними картами та планами, на яких зашифрована цікава й корисна для географів інформація. Далі помандруєте основними оболонками Землі: зазирнете в земні надра, підніметеся у повітря, опуститеся на дно океанів, познайомитеся з живими істотами нашої планети. Врешті дізнаєтеся про різноманітність населення Землі, адже вона є планетою людей. Насамкінець, познайомитеся з основними видами господарської діяльності людини та її впливом на природу.

Знання з курсу загальної географії вам знадобляться у подальшому житті. Серед вас є майбутні вчені та будівельники, економісти й бізнесмени, лікарі та вчителі, письменники та художники. Не так важливо, яку професію ви оберете в майбутньому. Головне ви – жителі планети Земля. Це наш спільний дім, закони існування якого слід знати й шанувати, щоб не повторювати помилок минулих поколінь. За всю історію людина багато чого досягла, проте й нині не навчилася жити в гармонії з природою й до кінця не усвідомлює її законів. Підтвердженням тому є вирубані ліси, знищені сотні видів тварин та рослин, забруднені стічними водами річки й озера, перетворені в безлюдні пустелі місцевості. Тому й нині залишаються актуальними слова англійського письменника Бернарда Шоу:

Ми вже навчилися літати в повітрі, як птахи.

Ми вже навчилися плавати під водою, як риби.

Нам ще залишилося навчитися жити на Землі, як люди!

Висновки

1. Географія – наука про природу Землі та її різноманітність, населення та його господарську діяльність, а також взаємодію природи і людини в межах планети.
2. В минулому головними завданнями географії були відкриття, освоєння та описання нових земель. Нині основну увагу вчені-географи звертають на охорону природи та її раціональне використання людиною.
3. Сучасна географія – це система взаємопов’язаних наук. Основними з них є фізична географія (про природу нашої планети) й економічна та соціальна географія (про населення та господарство). Не можливо уявити географію без картографії – науки про методи створення та використання географічних карт.

Питання для самоконтролю

1. Що означає слово “географія”?
2. Як змінилися завдання сучасної географії в порівнянні з минулими століттями?
3. Які основні науки вбирає в себе сучасна географія? Що кожна з них вивчає?
4. Поміркуйте, навіщо сучасній людині потрібні знання з географії.

§2. Звідки одержати знання з географії

Джерела географічних знань

Географія – особлива наука. Для того, щоб її вивчати потрібні не лише шкільні підручники. Географічна інформація знаходиться навколо вас. Її лише слід помічати, аналізувати й запам’ятовувати.

Людство накопичило багато знань з географії протягом історії дослідження нашої планети. Більшість з них зібрано в книжках. Книжок, які містять інформацію з географії дуже багато. Підручник, звичайно, для вас стане поки що основним джерелом знань. В ньому відібраний необхідний для вас матеріал, його викладення спрощене й зрозуміле. Крім того, завдяки запитанням та завданням, ви маєте змогу перевірити та оцінити рівень своїх знань.

Проте для тих, хто цікавиться географією та хоче бути всебічно розвиненою особистістю, лише підручника буде замало. Допитливих зацікавлять енциклопедії (з грецької – навчання всьому колу знань). Ці видання є науковими або науково-популярними книжками, які містять систематизований збір знань або з загальних питань, або ж з певного предмету. Матеріал в них вміщений або в алфавітному порядку, або за темами. Енциклопедії бувають універсальними, тобто з усіх галузей знань, та галузеві – з певної науки. Географічну інформацію містять як універсальні енциклопедії, так і спеціальні географічні.

Короткі відомості наукового, побутового або практичного характеру містять довідники. Існує багато довідників про країни та народи світу, природні та суспільні явища, які значно розширять ваші знання з географії. Деякі довідники містять статистичні дані, тобто інформацію, виражену цифрами.

Різновидом довідника є словник – довідкова книга, яка дає відомості про значення, походження та вживання певних слів. Для географії найбільш важливі енциклопедичні словники, в яких розтлумачуються основні географічні терміни. Пояснення походження географічних назв подаються в топонімічних словниках (з грецької “топос” – місце, “оніма” – ім’я, назва).

Багато відомостей про природу, побут, культуру, традиції та життя людей міститься також в художній літературі. Читаючи книжки про пригоди та мандрівки, звертайте увагу на географічну інформацію. Адже більшість авторів, які пишуть про далекі подорожі, самі їх здійснювали та на власні очі бачили описані ними географічні явища та об’єкти.

Особливим джерелом географічних знань є географічна карта, яка супроводжуватиме вас протягом вивчення всього шкільного курсу географії. Разом з відкриттям та освоєнням нових земель уточнювалися й вдосконалювалися карти. Тепер їх створена величезна кількість. Лише слід навчитися користуватися ними. На географічній карті записано стільки інформації, скільки на десятках та сотнях сторінок книжок. Тому карта – дуже зручне джерело географічної інформації, якого не мають більшість інших наук. Зібрання географічних карт називається атласом (з грецької – Атлант). Цей термін з’явився наприкінці ХVІ ст., коли фламандський картограф Герард Меркатор прикрасив обкладинку збірки карт зображенням міфічного велетня Атланта, який тримав на плечах небесну сферу. 

Книжки та географічні карти – прекрасні джерела інформації, проте вони мають властивість застарівати. Особливо часто змінюються статистичні дані про чисельність населення, відомості про країни, політичні події. Тому для того, хто хоче бути завжди у вирії подій та знати найостанніші новини з усього світу, допоможуть засоби масової інформації: газети, журнали, телепередачі, радіопередачі, Інтернет.

Особливе значення для географа-дослідника мають власні спостереження. Їх можна проводити під час екскурсій у природу, до міста та країн. Крім того, спостерігати за погодою, сезонними змінами у природі, життям рослин чи тварин, екологічним станом навколишнього середовища можна й у рідному місті або селі. Головне записувати свої спостереження та аналізувати їх. Цьому ви вже незабаром навчитеся на уроках географії.

З зібраними матеріалами мандрівок та експедицій вчених-дослідників можна познайомитися у музеях (з грецької – храм муз). Перші музеї виникли ще в ХV- ХVІ ст. й нині є важливим джерелом пізнання навколишнього світу. Для географів найбільш цікаві краєзнавчі та природничі музеї. В них зберігаються та демонструються зразки мінералів та гірських порід, цікаві екземпляри рослин та тварин, скам’янілі рештки давніш живих істот, а також історичні й культурні пам’ятки.

Методи географічних досліджень. Для одержання нових наукових знань з географії вчені застосовують багато методів досліджень. Основним з них залишається спостереження за навколишнім середовищем. Наприклад, щоб скласти прогноз погоди, ведуться регулярні спостереження на метеостанціях. Спостереження проводять також під час експедицій (з латини – похід, приведення до ладу) – поїздок груп вчених з певним науковим завданням на якусь територію. В експедиціях відбувається збирання наукової інформації, а її опрацювання потребує подальших зусиль вчених науково-дослідницьких інститутів, які застосовують різні методи.

Зокрема, суто географічним є картографічний метод. Він полягає в нанесенні на карту об’єктів чи явищ, які вивчалися методом спостережень з подальшим виявленням закономірностей їх поширення. Важливим є й математичний метод. Він дозволяє опрацювати зібрані статистичні дані. Історичний метод дає змогу прослідкувати розвиток якогось природного чи суспільного явища за певний період часу.

Останнім часом набуває особливого значення метод космічних досліджень, який проводиться з орбіти Землі. Він дозволяє швидше та точніше вивчити процеси, які відбуваються на нашій планеті. Зокрема це стосується передбачень погоди, пошуків корисних копалин, створення точних географічних карт.

Ви розпочинаєте свої перші географічні дослідження, які триватимуть усе життя. Можна розпочати вивчення навколишнього світу, але його не можна ніколи завершити. 

Висновки

1. Існує багато джерел географічних знань. Основними з них є книжки (підручники, енциклопедії, довідники, словники, художня література), географічні карти та атласи, засоби масової інформації, власні спостереження.
2. Вчені-географи використовують такі основні методи географічних досліджень: спостереження, експедиції, картографічний, математичний, історичний методи, а також метод космічних досліджень та ряд інших.

Питання для самоконтролю

1. Звідки можна дістати географічну інформацію?
2. Порівняйте джерела географічної інформації та джерела інформації інших наук, що ви вивчаєте в школі.

Загальна географія, 6 клас.

Надіслано викладачами Міжнародного ліцею Гранд

С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко