Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 9 клас>> Всесвітня історія: Британське володарювання в Індії. Політика кастового і релігійного розбрату. Повстання сипаїв. Міф про тягар білої людини.

1. Політика британських колонізаторів в Індії.

Процес британського завоювання Індії, яка мала величезну територію і складалася з багатьох князівств, розтягнувся на багато десятиріч починаючи з другої половини XVIII ст. і практично завершився лише в 50-х роках XIX ст. Щоб захопити родючі землі, багаті торгові і ремісничі міста, підкорити працелюбний індійський народ, англійці використовували різні засоби: військову силу, дипломатичні маневри, хитрощі, підкупи знаті тощо. Паралельно із завоюванням територій йшло вироблення і вдосконалення колоніальної системи експлуатації природних і людських ресурсів Індії.

Якщо на першому етапі захоплення індійської території в XVIII ст. англійські купці вивозили золото, коштовне каміння, прянощі і перетворювали їх на капітал для будівництва фабрик і заводів, то в наступні десятиріччя дедалі більший інтерес для них становили природні ресурси Індії. Уже в першій половині XIX ст. англійці створюють плантації, де вирощують бавовну, тютюн, чай та інші культури, а на переробку їх відправляють до Британії. Таким чином, Індія перетворилася на джерело сировини для англійської промисловості, що швидко зростала. Завдяки індійській бавовні працювали численні текстильні фабрики в Ліверпулі, Манчестері та інших англійських містах. Індія стає ринком збуту для англійської промисловості.

Така політика призводить до розорення селян, у яких відбирають землю під плантації, і до зубожіння ремісників, які, працюючи на ручних верстатах, були не в змозі конкурувати з продукцією, виготовленою машинним способом. Зростає маса людей, незадоволених політикою британців. Колоніальна влада починає шукати опору в суспільстві. По-перше, створюються військові сили. Солдати-сипаї отримують непогану зарплатню, продовольчий пайок, уніформу. По-друге, англійці не втручаються у справи феодальної аристократії, князів, раджів, яких у період завоювання навіть заохочували різними способами. По-третє, частина буржуазії, торговців, що погоджувалася співробітничати з англійцями, стала провідниками англійських інтересів в Індії. Англійці стимулювали їх тим, що давали змогу ставати оптовиками при закупівлі сировини і експорті її до Британії.

Така ситуація існувала до середини XIX ст., коли з'ясувалося, що Британії, яка перетворилася на «майстерню світу», не вистачає сировини і продуктів харчування. У 1850-х роках Індія була змушена вдвічі збільшити вивіз бавовни і втричі вивіз зерна, а загальний експорт з Індії до Англії за декілька років зріс на 80 %. Досягти такого показника вдалося за рахунок збільшення плантаційних господарств, землю для яких відібрали у феодальної аристократії, з якою перестали рахуватися, і вищого духівництва. Наприклад, у князів відібрали право після смерті залишати свої землі прийомним дітям, так англійська влада приєднала до своїх володінь князівства Сатару, Нагпур та деякі інші. Під приводом «поганого управління» на початку 1856 р. було відібране князівство Ауд з 5 млн населення. Загальна площа індійських князівств у 50-х роках XIX ст. скоротилася приблизно на третину.

2. Повстання сипаїв.

Англійська політика викликала незадоволення родової аристократії, і вона швидко з опори англійців перетворилася на їх супротивників. Те саме стало і з сипаями. Причина полягала в тому, що після завоювання Індії англійці почали скорочувати сипаям зарплатню та пенсії, зменшувати привілеї, якими ті традиційно користувалися. Сипай-ські полки почали відправляти на завоювання інших країн.

Найбільшою сипайською армією була Бенгальська, чисельність якої значно перевищувала дві разом узяті інші армії. Серед її командного складу переважали вихідці з Ауду, які, крім того, належали до двох вищих каст - брахманів і раджпутів. Сипаї-мусульмани теж належали до верхніх соціальних верств. Напередодні повстання в Індії серед сипаїв поширилися чутки про насильницьке навернення індусів і мусульман у християнство. До того ж солдатам роздали нові набої до гвинтівок, які були обгорнуті в папір, просякнутий воловим та свинячим салом. Для використання набоїв солдати мусили надкушувати паперову обгортку зубами, а це зачіпало їхні релігійні почуття, оскільки мусульмани не вживають свинини, а індуси - волового м'яса.

Документи свідчать

Основні вимоги повстанців Індії

Усі мусульмани й індуси знають, що для кожної людини мають значення чотири речі. Перша - релігія, друга -честь, третя - життя, четверта - власність. Усі ці чотири речі знаходяться в безпеці при місцевому правлінні... англійці ж стали ворогами всіх чотирьох вищезазначених речей.

Подумайте, чому життя людей повсталі ставили лише на третє місце.

Повстання почалося в м. Мірут 10 травня 1857 р. після того, як англійці закували в кайдани і кинули до в'язниці групу сипаїв, звинувативши їх у ворожості до влади. Дізнавшись про цей випадок, сипаї трьох полків разом з міськими жителями взялися до зброї. їх підтримало населення з навколишніх сіл. Наступного дня повсталі сипаї рушили до Делі. Міська біднота відкрила ворота міста і впустила повсталих. Малочисельний англійський гарнізон був не в змозі протистояти сипаям. Таким чином давня столиця Індії перейшла до рук повсталих.

Сипаї оточили палац останнього представника династії Великих Моголів Бaxaдyp-шaxa II і змусили його приєднатися до повстання. Після цього Бахадур-шаха проголосили верховним правителем Індії, що народ сприйняв як повернення імперії Великих Моголів і відновлення незалежності.

У наступні місяці повстання поширилося на інші райони Центральної Індії. Зокрема, відомим центром стало м. Канпур. Визначну роль у повстанні зіграв прийомний син останнього пешви (титул володаря) Нана Сахіб. Він очолив виступ, який почався 4 червня, і, проголосивши себе пешвою, став управляти звільненою територією від імені делійського імператора.

Важливим осередком повстання було також князівство Ауд. На відміну від інших місць, виступ в Ауді розпочали селяни. Сипайські полки, що були відправлені для придушення повстання, перейшли на бік селян, перебили англійських офіцерів і звільнили столицю князівства м. Лакхнау. За словами англійського історика, «протягом 10 днів англійська адміністрація в Ауді зникла як марево».

Документи свідчать

Звернення делійських повстанців до мешканців Індії

Хай буде відомо всім індусам і мусульманам .мешканцям Індії, що керівництво власною державою є одним з найвеличніших благ, подарованих небом. Не гнітючим тиранам англійцям керувати нами... Об'єднаймося ж для спільного захисту життя, майна, релігії та виженімо англійців.
Хай всі мусульмани й індуси нададуть посильну допомогу... Ми ведемо боротьбу не за матеріальні земні цінності, а за вашу віру. Великий та малий - усі рівні в священній війні.

До чого закликали жителів Індії делійські повстанці?

Повстання було повною несподіванкою для англійців. Вони не чекали, що в єдиному пориві можуть об'єднатися індуси і мусульмани, солдати і представники різних соціальних верств. Проте дуже скоро вони зрозуміли, що лави союзників можливо розколоти, оскільки справжні інтереси в них різні. Феодальна аристократія прагнула повернути собі владу, сипаї намагалися відновити привілеї, а народні маси, крім звільнення від англійського панування, хотіли зменшити феодальний гніт.

Англійці вдало використали існуючі протиріччя. У червні 1857 р. вони перекинули значні військові формування з Пенджабу і розпочали облогу столиці. Повсталі трималися стійко, та з часом феодальна верхівка, і навіть Вахадур-шах, почали схилятися до припинення боротьби. їм не могли надати підтримки повстанці Канпуру, оскільки між ними не існувало координації дій. У вересні 1858 р. до Делі прибули нові підкріплення з Пенджабу, які мали артилерію. Після шестиденних боїв англійцям вдалося оволодіти містом. Частина захисників заздалегідь відійшла, інші потрапили в полон і були піддані жорстоким тортурам.

Захисники Канпуру та Ауду трималися довше. В Ауді боротьбу проти англійців очолював проповідник Ахмад-шах, який користувався великою популярністю у народу. У князівстві Джхансі, одному з центрів повстання в Центральній Індії, героїчну оборону очолила молода княгиня Лакшмі Бай, яка стала символом непокори для індійського народу. Обидва герої загинули: Лакшмі Бай у бою, а Ахмад-шах був зраджений одним зі своїх прибічників-аристократів. За 50 тис. рупій зрадник передав закривавлену голову Ахмада англійцям. Однак і після загибелі керівників окремі партизанські загони продовжували чинити опір до кінця 1859 р.

Документи свідчать

Жорстокість англійців під час придушення повстання в Індії

Англійські полки вишикувалися, зброя заряджена, виголошено вирок, пролунав залп. Сипаї зустріли смерть з твердістю. Це була жахлива сцена. Закривавлені людські тіла розліталися в різні боки.

Чому англійці розправилися з сипаями з такою жорстокістю ?

Виступ сипаїв значно змінив англійську політику в Індії. Після придушення повстання англійська влада пішла на поступки індійським феодалам. У листопаді 1858 р. королева Вікторія видала звернення, в якому обіцяла «свято поважати права, честь і гідність тубільних князів». Відбулася реорганізація військових сил. В армію було направлено велику кількість англійців. Тепер на двох-трьох солдатів-індійців припадав один англієць, а в технічних частинах, зокрема в артилерії, англійці переважали.

Навіть для селян були зроблені певні поступки. У 1859 р. було прийнято закон про постійну оренду, який частково обмежував зловживання великих орендарів, що раніше зганяли селян із землі, та забороняв піднімати орендну плату.

Поміркуйте!
Як змінювалася англійська політика щодо Індії протягом XIX ст.?

3. «Міф про тягар білої людини».

В останній третині XIX ст. Індія стає найціннішою та найпривабливішою колонією Великої Британії. Як і раніше, з Індії експортується сировина та продукти харчування, ввозяться вироби промисловості, зростає товарообіг. Англійські підприємці все активніше починають ввозити до Індії капітали, здійснювати дуже вигідні інвестиції, будувати текстильні фабрики на місці. Адже це дозволяло економити на транспортних витратах та заощаджувати на зарплатні робітникам.

Будівництво фабрик, залізниць, шахт і копалень, де видобували вугілля і руду, сприяло появі нового прошарку в індійському суспільстві - промислових робітників. Формується національна буржуазія, яка на початку займається переробкою сільськогосподарської продукції, виготовленням товарів першої необхідності, але поступово нагромаджує капітал для більш серйозних справ.

Для управління такою великою країною, як Індія, потрібні були підготовлені чиновники. Молоді індійці з вищих каст здобували освіту в університетах Великої Британії, а повертаючись на батьківщину, утворювали прошарок національної інтелігенції.

Нові верстви суспільства прагнуть змінити колоніальний статус Індії, отримати всю повноту влади в своїй країні. На відміну від стихійних виступів попередніх десятиріч, вони обирають парламентські методи боротьби, створюють політичні партії та рухи. Найбільшу партію - Індійський національний конгрес (IHK) було засновано в 1885 р. Англійці дозволили діяльність цієї партії, оскільки її керівництво обрало не революційні методи боротьби, а тактику поступового тиску на владу для задоволення своїх вимог. У майбутньому саме такі дії IHK принесли їй успіх в боротьбі за незалежність багатонаціональної Індії.

У період зародження та розвитку капіталізму в провідних країнах Азії відбувається певна зміна колоніальних методів управління, вони стають цивілізованішими. Це дає змогу європейським інтелектуалам говорити про особливу культурну місію білої людини в країнах Сходу. Громадські і політичні діячі, що належали до різних суспільних течій - ліберали, консерватори та навіть соціалісти - почали заявляти, що з приходом європейців у країни Азії і Африки життя корінних народів покращилося. Вони почали користуватися результатами прогресу, долучатися до сучасних знань тощо.

Поміркуйте!
Чим європейські політики кінця XIX ст. виправдовували колоніальну експлуатацію поневолених народів?

Впливові політичні діячі виступали проти «крайнощів» колоніальної політики і висували вимоги зробити її більш «культурною», в цілому ж вони виправдовували її. Наприклад, один з лідерів німецьких соціалістів Е. Бернштейн стверджував: «Ми повинні відмовитися від утопічної ідеї покинути колоти.. Певна опіка культурних народів щодо некультурних народів є необхідністю, яку мають визнавати і соціалісти». У такий спосіб Бернштейн та його колеги підтримували «міф про тягар білої людини» щодо народів Азії та Африки.

Перевірте себе!

1. Якими методами англійці здійснювали колоніальну експлуатацію індійського народу в першій половині XIX ст.?
2. Визначте причини і привід повстання сипаїв 1857-1859 рр.
3. Покажіть на карті центри повстань і поясніть, чому між ними не існувало координації дій.
4. Використавши додаткові джерела, напишіть повідомлення про героїв повстання, що залишилися в пам'яті індійського народу.
5. Висловіть свою думку щодо «міфу про тягар білої людини».

Дати і події

10 травня 1857 р. - початок повстання сипаїв.
Вересень 1858 р. - взяття англійцями Делі.
1885 р. - створення партії Індійський національний конгрес.

С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту

_{Найбільша бібліотека рефератів, плани-конспекти уроків з всесвітньої історії, завдання та відповіді з історії, підручники та книги по всім предметам, відповіді на тести}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - форум.