Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 10 клас>> Географія: Країни Латинської Америки. Центральна та Південна Америка. ЕГП та склад території. Різноманітність країн (за територією, кількістю населення, адміністративно-територіальним устроєм, формами правління, рівнем економічного розвитку тощо). Особливості населення латиноамериканських держав. Темпи економічного розвитку, структура економіки, участь регіону в міжнародному географічному поділі праці
Загальні відомості. До Латинської Америки належать країни, що розташовані в Америці на обох материках на південь від США. Цей регіон, відокремлений від Старого Світу, має величезну доколумбову історію розвитку людських цивілізацій. Його населяли різні племена індіанців. У XV — XVI ст. він був колоніальною територією Португалії та Іспанії. Поступово його території відійшли до Великої Британії, Франції, Нідерландів. Місцеве населення знищували, пригнічували і витісняли на несприятливі для життя землі. Перші визвольні рухи зародилися в XIX ст., а повне визволення завершилося лише в 50-х роках XX ст. Нині в регіоні — 33 незалежні держави і 13 територій, що залишаються володіннями США, Великої Британії, Франції і Нідерландів. Країни цього регіону відносять до країн, що розвиваються, хоча рівень їх економічного розвитку значно вищий, ніж у країнах Африки та Азії. Це зумовлено сусідством із США, що позитивно впливає на стан економіки регіону. Найбільша країна за площею і кількістю населення — Бразилія (8,5 млн квадратних кілометрів; 176 млн осіб), найменша — Суринам (163,8 тис. квадратних кілометрів; 436 тис. осіб). Географічне положення. Країни Латинської Америки займають південь Північної Америки і всю Південну Америку з прилеглими до неї островами. На заході їх І омивають води Тихого океану, на сході — Атлантичного. Океани з'єднані штучним Панамським каналом. Майже всі країни регіону мають вихід до моря. Природні умови і ресурси. У рельєфі Латинської Америки переважають гори (Кордильєри, Анди, Мексиканське нагір'я) та плоскогір'я (Бразильське і Гвіанське). Є великі рівнини — Амазонська, Ла-Платська, Орінокська. Територія Латинської Америки лежить у межах різних кліматичних поясів — екваторіального, субекваторіального, тропічного, субтропічного, помірного. Велика кількість тепла і вологи на значних територіях створює сприятливі умови для цілорічної вегетації рослин. На низовинах поширені родючі чорноземні ґрунти, у Бразилії— фералітні та ін. Країни Латинської Америки мають значні лісові, гідренергетичні (могутні водні системи і Амазонки, Оріноко, Парани та інших річок) ресурси, але на території регіону воньї розташовані нерівномірно. У регіон надзвичайно різноманітними є флора і фауна, велика кількість ендемічних видів. Основні промислові запаси нафти зосереджено у Венесуелі, Мексиці, Перу, газу — у Болівії, Венесуелі, вугілля - у Бразилії, Венесуелі, Чилі. Регіон багатий на рудні копалини. Найбільші запаси' кольорових металів є в Суринамі, Гайані, Чилі, Венесуелі, Мексиці, Перу, на Ямайці. Родовища залізної руди залягають у надрах Бразилії, Венесуели, Чилі, Перу, Мексики, марганцевої — у Бразилії, мідної — у надрах Чилі, Перу, Мексики, олова-у Болівії, дорогоцінних металів — у Колумбії, Бразилії, Перу. Запаси бокситів є у Суринамі, Бразилії, на Ямайці. Світові запаси селітри зосереджено в Чилі. Населення. Етнічний склад населення Латинської Америки є надзвичайвД строкатим. Сучасні нації формувалися головним чином під впливом імміграції з Європи. До першої етнічної групи належать європейці Латинської Америки іспанського та португальського походження, мова яких має стародавні латинські корені, що й зумовило виникнення назви регіону. Другу групу утворюють метиси — нащадки змішаних шлюбів корінного населення індіанців і з європейцями. Третя група — мулати — нащадки змішаних шлюбів європейців з представниками негроїдної раси, предки яких були завезені на континент як раби. Четверта велика етнічна група — самбо — нащадки змішаних шлюбів між негроїдами і корінним населенням - індіанцями. Нащадків корінних індіанців залишилося дуже мало. Багато проживає європейців, негроїдів, азіатів, яким вдалося зберегти чистоту етносу. У Латинській Америці, в основному в Бразилії, Аргентині, мешкає українська діаспора — понад 600 тис. осіб. Латинська Америка належить до регіонів зі швидким зростанням кількості населення. Для неї є характерним явище демографічного вибуху. Це зумовлено переважанням у більшості країн регіону частки молодого населення. Розміщується населення нерівномірно. Значні скупчення населення спостерігаються на узбережжі, у міжгірських долинах, низовинах. У країнах Латинської Америки — високий рівень урбанізації. У середньому він становить близько 70 %. Найбільший її рівень — в Аргентині, Уругваї і Чилі (82%). У Латинській Америці налічується близько 40 міст-мільйонерів, найбільші з них: Сан-Паулу, Мехіко, Ріо-де-Жанейро, Богота, Ліма, Буенос-Айрес, Сантьяго. Для цього регіону характерним є явище псевдоурбанізації. Панівною релігією в Латинській Америці є християнство (католицизм), у племен корінного населення — свої вірування. Господарство. Держави Латинської Америки мають відносно низькі показники економічного рівня розвитку, але серед них спостерігається велика контрастність. Найвищого піднесення економіки досягли Мексика, Бразилія, Аргентина. Г і р н и ч о д о б у в н а п р о м и с л о в і с т ь набула особливої значущості для зовнішнього ринку. Нафту експортують Мексика, Венесуела, Тринідад і Тобаго, залізні та мідні руди — Бразилія, Венесуела, Чилі, боксити — Ямайка, Суринам, Гайана. Продукція галузі забезпечує власні сировинні потреби та йде на експорт. П а л и в н о - е н е р г е т и ч н и й к о м п л е к с розвивається на власних, але різних за кількістю в окремих країнах ресурсах. Електроенергію виробляють потужні ГЕС та ТЕС. Ч о р н а м е т а л у р г і я, незважаючи на достатню кількість сировини, розвинута лише у великих країнах регіону (Бразилії, Аргентині, Венесуелі). Кольорова металургія розвивається в Чилі, Болівії, Аргентині, Колумбії, Бразилії. Металургійні комплекси цих країн базуються на власній сировині і власній дешевій енергії. обсягом суднобудування. Дедалі більшого значення набуває виробництво швейних, пральних машин, холодильників тощо. Х і м і ч н а п р о м и с л о в і с т ь працює на власній сировині (продуктах переробки нафти і газу), тому нафтохімічні підприємства є в Бразилії, Аргентині, Мексиці. У країнах регіону поширеним є виробництво мінеральних добрив, селітри, фосфатів. Набуває розвитку л е г к а п р ом и с л о в і с т ь, для якої властиве тяжіння до споживача. Підприємства х а р ч о в о ї г а л у з і працюють в усіх країнах регіону. Для слаборозвинутих країн Карибського басейну, Центральної Америки, Болівії, Парагваю вона традиційно залишається провідною галуззю господарства. С і л ь с ь к е г о с п о д а р с т в о характеризується багатоукладністю. Більша частина земель належить латифундистам. Латифундії — це великі земельні володіння, притаманні слаборозвинутому сільському господарству країн Латинської Америки. Аграрний сектор має яскраво виражену експортну спрямованість. У структурі сільського господарства переважає рослинництво. Найбільш поширеною зерновою культурою є кукурудза. Культивують також пшеницю (Аргентина), рис (Бразилія), сою (Мексика, Аргентина, Чилі), цукрову тростину (Куба, Бразилія). Серед олійних найбільше значення мають соя, соняшник, бавовник. Вирощують картоплю, різноманітні овочі та фрукти: томати, квасолю, банани, кокоси, ананаси, апельсини. Центральну Америку і Вест-Індію називають «продовольчим ринком світу». Цьому сприяють природне середовище, зручність транспортних під'їздів, наявність дешевої робочої сили і ринків збуту. На світові ринки постачають різноманітні сорти кави і какао Бразилія, Колумбія, Еквадор. «Банановими республіками» називають Коста-Рику, Гондурас, Гватемалу, Панаму, Еквадор, а Куба здобула назву «цукорниці світу». Тваринництво в основному має м'ясне спрямування. Розводять робочу і продуктивну худобу: коней, мулів, віслюків, корів, биків, овець, кіз, свиней; в Андах — лам і альпака, які забезпечують вовняною сировиною текстильну галузь (Чилі, Перу). Майже в усіх країнах Латинської Америки на високому рівні розвинуто рибальство. Переробні галузі виготовляють риб'яче борошно і риб'ячий жир (Чилі, Перу). Мексика — відомий експортер креветок. Місцеве населення традиційно вживає в їжу переважно продукти рослинного походження та рибу. У зовнішніх перевезеннях переважає морський, у внутрішніх — автомобільний т р а н с п о р т. Практично немає внутрішнього водного та трубопровідного видів транспорту. Залізничний — відносно молодий. Перші залізниці почали будувати в першій половині XX ст. Трансконтинентальні залізниці з'єднують країни: Мексику, Гватемалу, Коста-Рику, Панаму, Бразилію, Болівію, Чилі та Аргентину. Великі країни регіону мають власні авіакомпанії та морські порти, але основні пасажиро- та вантажоперевезення здійснюють іноземні компанії. Особливе місце посідає морський флот Панами — він подібний до морського флоту Ліберії, де застосовують принцип «зручного (дешевого) прапора». Розвиток транспортної мережі регіону є незадовільним. 'Зовнішньоекономічні зв'язки. Країни Латинської Америки експортують переважно мінеральну сировину — залізну руду, мідь, боксити. Традиційною статтею експорту є продукція сільського господарства: кава, какао, кукурудза, цукор, фрукти, овочі, м'ясо, вовна. Країни регіону імпортують паливо, споживчі товари, машини, устаткування для галузей промисловості. Основними торговими партнерами є США, країни Західної Європи, Японія.

Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 кл. О.М. Топузов, Л.В. Тименко

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.