Частина 1 Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід. Експеримент цей безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта. В експерименті звичайно виділяють наступні елементи:
1) мета експерименту;
2) об'єкт експериментування;
3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт;
4) засобу експерименту.; 5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту
Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова інформація про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.
Контролюючий блок №1.
Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент
Частина 2
При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою вимірювальних приладів.
Вимірювальний прилад - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.
Вимірювальний прилади розділяють:
По способі подання інформації (показывающие або що реєструють)
Вимірювальний прилад, що показує, - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної величини.
Вимірювальний прилад, що реєструє, - вимірювальний прилад, у якому передбачена реєстрація показань. Реєстрація значень може здійснюватися в аналоговій або цифровій формах. Розрізняють самописні й друкуючі прилади, що реєструють По методу вимірів Вимірювальний прилад прямої дії - вимірювальний прилад, наприклад,
манометр, амперметр у якому здійснюється одне або кілька
перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без
порівняння з відомою однойменною величиною Вимірювальний прилад порівняння - вимірювальний прилад,
призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з
величиною, значення якої відомо За формою подання показань Аналоговий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання
якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної
величини Цифровий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання
якого представлені в цифровій формі По інших ознаках по способу застосування й конструктивному виконанню (стаціонарні,
щитові, панельні, переносні); за принципом дії обліком конструкції (з рухливими частинами й без
рухливих частин); по характері шкали й положенню на ній нульової крапки (рівномірна
шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й
несиметричної), з безнульовою шкалою); по точності вимірів Контролюючий блок №2. Класифікуйте вимірювальний прилад
Частина 3 Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри,
зображені на малюнку?
Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні
шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається
ця відмінність.
Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки
ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому
термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють
різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів
мають різну ціну розподілів. Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів
(наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому
характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете
зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило
для її обчислення. Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; б) порахувати кількість розподілів між ними; в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість
розподілів. Контролюючий блок №3. Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок). а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ