Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 6 клас. Повні уроки>>Географія: Епоха Великих географічних відкриттів. Подорожі португальців, їх роль у відкритті нових земель Відкриття Америки X.Колумбом.

§5. Відкриття нових материків

     Старим Світом називають території, які були відомі європейцям з прадавніх часів: Європа, Африка та Азія. Хоча дві останні були досліджені ними частково. Саме ці землі зображувалися на стародавніх картах. Інші материки були відкриті значно пізніше.
     Перше відкриття Америки. На півночі Європи, де в наш час знаходяться Норвегія, Швеція та Данія, в ІХ-ХІ ст. жили войовничі пірати вікінги, які грабували кораблі, прибережні селища, монастирі й навіть цілі міста. Вікінги забирали людей у рабство, а тих, що чинив опір, вбивали й захоплювали силоміць землі для поселення. В Європі називали вікінгів норманами, на Русі – варягами. Їжу собі вони добували в морі, тому головним засобом пересування вікінгів були легкі й вузькі кораблі, які прикрашали головою дракона (див. мал.    ).

     Не всі варяги сиділи вдома. Деякі з них усе життя проводили в плаваннях. Волелюбні бійці, що не мирилися з утисками вождів, молодь, яка не знаходила застосування своїй силі на батьківщині, злочинці, що скоювали вбивства, об’єднувалися у бойові дружини й відправлялися в море на пошуки слави й нових земель. Прибуток ділили порівну.
     У середини IX ст. нормани відкрили острів Ісландія. Її суворі багаті рибою річки, вкриті снігами вершини гір, зелені луки нагадували вікінгам їхню батьківщину. В Ісландію кинулися колоністи. Так, у Х ст. сюди приплив вигнанець за вбивство Ерік на прізвисько Рудий. Але й в Ісландії підступний вікінг пробув недовго. Зібравши команду, він відправився шукати нові землі. Після тривалого й небезпечного плавання мандрівники побачили зелені луки, почули пташиний гомін, а вдалині – вкриті льодом землі. Ерік помилково назвав відкриту їм країну Гренландія, тобто Зелена Земля. Він й не здогадувався, що цей найбільший острів на Землі майже весь вкритий льодовиком, крім вузької смуги узбережжя. Згодом сюди приїхали нові переселенці, які не поривали зв'язків зі своєю батьківщиною й продавали туди хутра, моржеві ікла, а в обмін одержували хліб, тканини, ліс, залізо.
     Згодом колоністи з Гренландії почали шукати більше теплі й родючі землі. В 999 році корабель сина Еріка Рудого, Лейфа Еріксена, потрапив у шторм, який відніс судно далеко на південь. Люди побачили лісистий берег, пологі пагорби порослі диким виноградом та дикою пшеницею. Це була Америка, у якій побували вікінги за 500 років до Христофора Колумба.
     Однак Америка не з’являлася на географічних картах ще понад п’ять століть. Навіть на першій моделі Землі – глобусі  німецького географа Мартіна Бехайма (див. мал.  ), створеного у 1492 році, який відбив географічні досягнення того часу,  Америка відсутня. Мабуть вікінги приховували від усього світу свої відкриття. А згодом, з середины ХІ ст. їх походи припинилися.

    Пошук Христофором Колумбом Індії та друге відкриття Америки. Пошуки португальцями морського шляху в Індію, викликали інтерес до цієї проблеми й другою морської держави того часу – Іспанії. Але в ті часи боялися плавати далеко на захід від берегів Європи, тому що вірили в існування страшенних чудовиськ, що неначе б то жили на великих глибинах Атлантичного океану. Плавати ж вздовж західних берегів Африки іспанці не могли: ці води були під контролем Португалії. Тому слід було шукати західний шлях до Індії. За цю справу взявся італієць за походженням Христофор Колумб (1451-1506). Вивчаючи морські карти та книги давніх греків, він був переконаним, що Земля кулястої форми. Тому, якщо плисти на захід від Європи, можна зі сходу потрапити в Азію. В ті часи вважалося, що океан, який розділяє ці дві частини світу відносно вузький, тому плавання триватиме недовго. Сім років Колумб відстоював свій проект плавання, спершу перед королем Португалії, а потім перед королевою та королем Іспанії. Нарешті, іспанські монархи, яким потрібні були нові землі й багатства, погодилися й виділили Колумбу три каравели з назвами “Санта-Марія”, “Пінта” і “Нінья”. З неймовірними труднощами вдалося набрати команду з 90 людей.
      Нарешті, 3 серпня 1492 року три кораблі на чолі з Колумбом вийшли з іспанського порту Палос у відкрите море й повернули на захід шукати Індію. Море було спокійним, дув попутний вітер. Кораблі йшли більше місяця. 15 вересня Колумб побачив вдалині зелену смугу, гадаючи, що це земля. Але його радість розсіялася. Це було скупчення велетенських водоростей: так починалося Саргасове море – найбільше в світі море без берегів. Через три дні моряки побачили зграї птахів, що летіли на захід. Значить, земля близько. Але й цього разу екіпаж чекало розчарування. На кораблях почалися хвилювання, які капітану ледь вдалося приборкати. Нарешті, майже через місяць, одного разу пізно  ввечері Колумб, вдивляючись вдалину, помітив якесь світло. А вранці 12 жовтня 1492 року мандрівники побачили землю й згорнули вітрила. Цей день вважається офіційною датою відкриття Америки.

      Моряки висадилися на невеликий острів порослий пальмами. Колумб його назвав Сан-Сальвадор (один з групи Багамських островів). Одягши червоні шати, з королівський прапором в руках капітан зійшов на берег. Його зустріли яскраво розфарбовані голі смагляві люди з довгим чорним волоссям, схожі на жителів Азії. Колумб був впевненим, що потрапив до Індії, тому й досі з його легкої руки помилково корінних жителів Америки називають індіанцями. У першу подорож також були досліджені узбережжя острова Куба та острів Гаїті. Повернувшись у Європу, Колумб привіз з відкритих ним земель багато культурних рослин: картоплю, тютюн, помідори, перець, соняшник, кукурудзу.
     Всього Христофор Колумб здійснив чотири мандрівки в Америку й офіційно сповістив, про відкриття нового шляху в Індію. Золоті прикраси на туземцях породили легенди про багатство нових земель. Виникли легенди про міфічну країну Ельдорадо (з іспанської – золотий), багату на золото та коштовності. Її шукали в Америці іспанські завойовники. З вогнем та мечем, грабуючи й руйнуючи країни давньої культури, по землям індіанців пройшли військові загони загарбників-конкістадорів. З останньої експедиції Колумб повернувся тяжко хворим й невдовзі помер, так і не здогадавшись, що відкриті їм землі не Індія, а нова частина світу.
     Плавання Христофора Колумба мали величезне наукове значення. Крім відкриття нових земель, було підтверджене, що наша планета має кулясту форму.
     Про плавання Америго Віспуччі та назву “Америка”. Чому сталося так, що землі відкриті Колумбом, не носять його імені? Вони названі на честь його друга флорентійського мореплавця Америго Віспуччі (1454-1512), подорожі якого мали важливе значення для усвідомлення суті відкриття Колумба. Віспуччі здійснив чотири мандрівки до берегів Америки на кораблях під іспанським та португальським прапорами, при чому сам не організовував та не очолював жодної з них. Зіставивши отримані дані, Віспуччі прийшов до висновку, що відкриті Колумбом землі є не Азією, а є до того незнаним материком, і запропонував назвати його “Новим Світом”.
     У своїх спогадах Америго Віспуччі мало залишив відомостей про географічне положення окремих пунктів, про назви відкритих берегів, заток, річок. Але, маючи надзвичайний літературний хист,  він яскраво описував зоряне небо південної півкулі, рослини, тварин, зовнішній вигляд та побут індіанців, що мало винятковий успіх у широкої публіки. В той же час про плавання Колумба іспанський уряд інформував громадськість мало. Це було підставою для німецького картографа Мартіна Вальдземюллера у 1507 році назвати “Новий Світ” на честь Америго Віспуччі Америкою без узгодження з самими мореплавцем. Згодом ця назва узвичаїлася й поширилася на два материка: Північну та Південну Америку, хоча й викликала невдоволення у географів та істориків. Глибоко, дослідивши це питання, через багато років Олександр Гумбольдт писав про Америго Віспуччі так: “Збіг щасливих обставин дав йому славу, а ця слава протягом трьох століть лягала важким тягарем на його пам'ять...”
     Відкриття Австралії. У книжках давніх мудреців йшлося про великий густо заселений масив суходолу, який має існувати у південній півкулі Землі для рівноваги. Ще на карті Клавдія Птоломея він займав весь простір навколо Південного полюсу. На середньовічних картах на місці сучасних Австралії та Антарктиди почали малювати великий материк, який назвали Terra Australis Incognita, тобто Невідома Південна Земля. Її шукали кілька експедицій, але так і не знаходили.
     На початку ХVІІ ст. європейські мореплавці проникли у райони, розташовані на південь від Азії. Першим з європейців досяг північних берегів Австралії голландець Віллем Янсзон на судні “Дейфрен” у 1606 р. Але він так ніколи і не дізнався, що відкрив новий материк. Він його прийняв за острів Нова Гвінея. Голландець Абель Тасман (1603-1659) після двох плавань довів, що відкриті його попередником землі, не острів, а материк, який назвали Новою Голландією. Тасман обплив північні та західні береги цього материка, а також відкрив ряд островів біля нього: Тасманію, Нову Зеландію, Фіджі. Але в Голландії не вистачало ресурсів, для освоєння нового континенту й через сторіччя його довелося відкривати заново.
     Це зробив англійський мореплавець Джеймс Кук (1728-1779), який у 1770 році проплив вздовж східних берегів Австралії та проголосив її Британським володінням. Перше плавання навколо материка здійснив англієць Метью Фліндерс  у 1802-03 рр. У 1814 р. він запропонував перейменувати Нову Голландію у Терра-Австраліс, або Австралію. Вже через 10 років нова назва повністю витіснила  стару з географічних карт.
     Відкриття Антарктиди. Джеймс Кук намагався  знайти материк південніше Австралії. Він вперше в історії мореплавства у 1773 році перетнув Південне полярне коло, однак материка не знайшов й заявив, що суворі води, вкриті кригою роблять пошуки його неможливими.
     Відкриття Антарктиди відбулося майже через півстоліття у 1820 році російською експедицією на чолі з Фадеєм Беллінсгаузеним та Михайлом Лазарєвим, які керували суднами “Восток” і “Мирний”. Російські кораблі п’ять разів близько підходили до берегів материка, але не висаджувалися на нього. Першу висадку на льодовий материк здійснили вже через рік англійські моряки. Так було відкрито шостий, останній материк планети.    
     Відкриття нових материків мали величезне значення. Були досліджені та освоєні значні ділянки земної поверхні й одержане підтвердження про форму Землі та її розміри. Ці відкриття дали поштовх для розвитку різних природничих та суспільних наук. Водночас вони поклали початок колонізації європейськими державами країн світу.
Висновки:
1.    Першими з європейців, які побували в Америці, можливо були вікінги у Х ст. на чолі з Еріком Рудим. Вони також відкрили острів Гренландія.
2.    Офіційним відкривачем Америки вважається Христофор Колумб, який у 1492 році приплив до її берегів. Назву Америка одержала на честь Америго Віспуччі, який довів, що землі знайдені Колумбом не Індія, а нова частина світу.
3.    Першими побували в Австралії голландці на початку ХVІІ ст. Вдруге материк був відкритий англійцем Джеймсом Куком у 1770 році.
4.    Антарктиду відкрили російські мореплавці Фадей Беллінсгаузен та Михайло Лазарєв у 1920 році.  
Питання для самоконтролю:
1.    Яке значення для розвитку географічних знань мали плавання вікінгів?
2.    Кого з європейців вважають офіційним першовідкривачем Америки? Розкажіть про його подорожі до цієї частини світу.
3.    Як виникла назва “Америка”? Наскільки, на Вашу думку, вона є справедливою.
4.    Розкажіть, як відбувалося відкриття Австралії й Антарктиди.
5.    Яке значення для пізнання Землі мали відкриття нових материків?
 
       


Загальна географія, 6 клас.

Надіслано викладачами Міжнародного ліцею Гранд

С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко

_{Календарно-тематичне планування з географії, завдання та відповіді школяру, курси учителю з географії 6 класу}

Зміст уроку

 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.