Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література:Книга – джерело знань. Повні уроки.

'   'Тема: Книга - джерело знань.

   Мета: нагадати учням про роль книги в житті людини.

   Тип уроку: навчально виховний.

   «Книги, які читаються, мають теперішнє.
   Книги, які перечитуються, мають майбутнє.»
                           Олександр Дюма-молодший

   Всі ми чули вираз «Книга – джерело знань». Це вже стало аксіомою. Батьки з дитинства, потім вчителі запевняють: читайте, набирайтесь знань з книг. Власне, ніяких заперечень не виникає, але якщо поглянути на сьогоднішню літературу, то навряд чи «джерелом знань» можна назвати більше 20% книг.
   Чому «джерело»? Просто в давнину, коли лише з'явилася писемність, вірніше всього лише наскальний живопис, люди не просто розмальовували стіни, а передавали для наступних поколінь інформацію, яка могла б губитися, переходячи з вуст у вуста.
   У перших книгах записувалася мудрість людей, історія і досягнення. Саме вони і є невичерпним джерелом знань, яким користуємося і ми. До цих пір живі прислів'я, вік яких перевищує декілька століть.
   Чому ж саме прислів'я дійшли до нас? По-перше, не було місця писати трактати, та що найголовніше - зашифрувати мудрість потрібно було якось від правителів, адже історія переписувалася не лише у наш час. А мудрі люди ніколи не були потрібні державі, путтю від них мало.
   Невже мудрість збереглася лише в приказках? Звичайно ж ні, слов'янський народ виявився настільки мудрим, що передавав знання через казки, адже їх вбирають діти, як мовиться, з молоком матері.
   Але не лише знання і мудрість дає книга: переживання, таке собі «виховання почуттів» - це теж книги, формування світогляду - книги, нові знання про природу, про людей, про історію і світ - книги, а головне - можливість зануритися у власну душу, краще зрозуміти себе - це теж книга! Прикро, що звичка читати - не так часто трапляється, як було раніше. Книга не лише учить, а і виховує, і розважає, і лікує.
   Книги - це живі істоти. Адже книга потребує - як і людина - уваги, а понад усе вимагає розуміння. Інколи це розуміння дається нелегко, адже книга лише тоді стає Книгою, коли, ніби капелюх чарівника, містить подвійне дно, коли об'єм тексту є подвійним, коли підтекст - це найважливіше в тексті. Треба вчитися читати двічі: спочатку сам текст, складаючи букви в слова, а вже потім - учитись читати підтекст, складаючи прихований вміст і відчуття в чарівний світ художньої літератури! Тоді читання стає захоплюючим і корисним, тоді ти ніби переходиш з книгою "на ти" - як з людиною.
   Книги - це переплетені люди. Вони мають свою душу. Для того, щоб читачеві відкрилася ця душа, він повинен налаштуватися на щиру бесіду, на справжнє спілкування, він повинен відкрити власну душу до нових знань, нових вражень, які обов'язково віллються в нього прямовисним потоком, якщо лише він цього захоче і буде готовий до цього.
   Хтось з мислителів говорив, що серед книг, як і серед людей, можна попасти в хорошу компанію, і так же - в погану. Прикро, коли погана компанія, нещирі друзі, давні образи і зради закривають людині дорогу до нового повноцінного спілкування. Не менше прикрий - коли «погана компанія» в світі читання закриває читачеві дорогу до щирого спілкування з новими знайомими-книгами. Книги супроводжують людину впродовж всього життя. Книги - це не лише друкарські букви, а і будь-який текст. Усні перекази, які містять всю історичну пам'ять народу, чарівна мелодія колисанки - теж книга: мало не безцінна, щонайперша, найбільш дорога! Дивно, коли люди дорослішають і забувають ті відчуття, які захоплюють їх під час «прочитання» цих перших, усних, але тому лише найщиріших і ближчих «книг». Дивно, коли людина жива без книги. Так само, як людина самотня без друзів, людина самотня без книги.
   А ще - поезія. Це зовсім особливий світ. Світ людських почуттів, який зачаровує своєю красою і вишуканістю. Світ природи, світ тонких роздумів. Коли читаєш поезію, часто уявляєш, що це не букви, надруковані на папері, а різноколірні метелики сидять на білому - настільки квітчастими бувають поетичні образи! Помиляються ті, хто вважає, що поезія відірвана від реального життя. Оскільки поезія і є життям, оскільки життя і є поезією. Книги - це переплетені люди. Поетичні книги - найщиріші, найбільш чуйніші, може, найкращі з таких переплетених людей. Слід лише зустріти «свою», близьку по світосприйманню, навіть по світовідчуттях людину.

   Список використаних джерел:
   1. http://slovo.ws
   2. http://knigabook.ru

   Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.