KNOWLEDGE HYPERMARKET


Адам Міцкевич (1798 – 1855). «Альпухара» (із поеми Конрад Волленрод).

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 7 клас>>Зарубіжна література: Адам Міцкевич (1798 – 1855). «Альпухара» (із поеми Конрад Волленрод). Мужність і нескореність перед ворогом як провідна думка балади.

Zar36.jpg

Адам МІЦКЕВИЧ

[ 1798-1855 ]

Якби я міг свій пломінь перелити

У людські груди, воскресить минуле.

Якби словами здатен був гриміти

В серцях братів, де почуття заснули,

Тоді б, можливо, у ту мить єдину.

Коли порушить пісня мертвий спокій,

Серця б по-давньому в них биться стали,

Серця б на лад настроїлись високий,

І гордо прожили б вони хвилину,

Як предки їх весь вік свій проживали.
                                  А. Міцкевич

Польський народ може назвати багато улюблених синів і дочок, які зробили вклад у творення національної культури. Але чи не найулюбленіше ім'я — Адам Міцкевич.


4воет народився 24 грудня 1798 року на хуторі Заоссі біля міста Новогрудка, яке тоді належало до Литви. У 1795 році завершився третій розподіл території Польщі між Росією, Прусією та Австрією — польський народ втратив державність. Тому розповіді батька Миколая, який був судовим урядовцем, про героїчне історичне минуле, казки та перекази про мужніх борців зародили в душі хлопця почуття глибокого патріотизму, любові до рідної культури, національних вартостей. Після закінчення новогрудської повітової школи Адам вступив до університету у Вільно (Вільнюс). Закінчивши у 1819 році університет, працював учителем латинської словесності у Ковенській (Каунаській) гімназії й писав поезії.


Уже в першій збірці Адама Міцкевича «Балади і романси» (1822 р.) виразно лунають героїчні настрої. Його поетичні твори мали дуже багато спільного з народними переказами, піснями, казками. Головною темою польської поезії завжди була тема свободи.
 
У 1823 році Міцкевича було заарештовано за участь у таємних зборах. Після нетривалого ув'язнення його вислали з Вільна до Росії. Наступного року в Петербурзі поет звернувся до міністерства освіти з проханням призначити його вчителем в Одесу. Діставши згоду, він виїздить в дорогу, яка наповнилась великою кількістю вражень від українських міст, сіл, картин природи, що знайшло своє відображення в блискучих «Кримських сонетах». Та найбільше Міцкевича вразили народні оповіді з історії України. Можливо, вони надихнули поета на написання у 1828 році поеми «Конрад Валленрод», у якій поет звертається до теми героїчної боротьби з далекого минулого.


У 1830 році на батьківщині поета розпочинається повстання, яке було жорстоко придушене російською армією. Дізнавшись про опір свого народу, Міцкевич поспішає до вітчизни, та на кордоні поета не впустили до країни. Велич народу, який не скорився численним ворогам, стає наскрізним мотивом багатьох творів Міцкевича.


До кінця днів Міцкевич так і не зміг повернутися на батьківщину. Він жив у Німеччині, Швейцарії, Італії, Франції, Туреччині. У складі польського загону Міцкевич вирушив до Стамбула, щоб узяти участь у російсько-турецькій війні проти Росії. І там загинув у 1855 році.


Поему «Конрад Валленрод» автор визначив як історичну повість з литовського та прусського життя. А одним з епіграфів до поеми є слова мислителя Макіавелі про те, що в боротьбі «треба бути лисицею і левом». Події відбуваються у часи боротьби литвинів з німецькими хрестоносцями.


У поемі «Конрад Валленрод» Міцкевич використав історичну основу, щоб створити образ незламного духом борця із загарбниками. Балада «Альпухара» є невід'ємною частиною поеми, її виконує народний співець — вайделот. Це легенда про подвиг рицаря-мавра Альманзора. На початку VII століття на півночі Піренейського півострова почалася реконкіста — відвоювання християнами в маврів рідних земель. Тривала реконкіста майже 800 років і закінчилася в 1492 році захопленням Гренади — останнього оплоту мусульман. У народній творчості складено безліч пісень, легенд, переказів, у яких представники кожного з воюючих народів наділяються як позитивними, так і негативними рисами, оспівуються і велич переможців, і мужність нескорених борців. Розповідна манера балади дозволяє відтворити події і вчинки героїв, зокрема — героїчний вчинок Альманзора, який пробрався у стан ворогів і заразив їх чумою.


Міцкевич наділяє образи, що складають цілу систему в баладі, стійкими характеристиками. Поет акцентує увагу на вчинкові головного героя: коли вже нікого немає в обороні, Альманзор вирішує загинути, але завдати шкоди ворогові, тобто у безвихідній ситуації героіі обирає смерть, для нього батьківщина означає твердиню.


Адам Міцкевич будує сюжет літературної балади, використовуючи особливості фольклорної балади. Творчо розвинувши мотив нескореності, поширений у народній творчості, поет звернувся до своїх сучасників, щоб підтримати їх у національно-визвольній боротьбі.

АЛЬПУХАРА
(Балада з поеми «Конрад Валленрод»)


Селища маврів у тьмі, у руїні,
Гине їх люд в безпораді;

Борються досі гренадські твердині,
Але чума у Гренаді.
Лиш в Альпухарі, залігши у шанці
Б'ється загін Альманзора, —

То обложили хоробрих іспанці,
Жде їх чи смерть, чи покора.
Вдосвіта сурми до бою заграли,
Битва гримить на світанні,

На мінаретах хрести заблищали, —
Взято фортецю останню.
Сам Альманзор, як побачив, що сили
Більше нема в обороні,

Сміло прорвавшись крізь ворога стріли,
Втік од страшної погоні.
Бенкет між трупів почався в іспанців

На альпухарських руїнах.

Zar37.jpg

Я. Матейко. Битва під Грюнвальдом

Здобич паюють, поділюють бранців,

П'ють, утопаючи в винах.
Раптом надвірна сторожа доносить:
Рицар, що ймення не знати,

З панством найстаршим побачення просить,
Пильне щось має сказати.
То Альманзор був, король мусульманський.
Кинувши сховок безпечний,

Сам оддається він в руки іспанські,
Раб їх і друг їх сердечний.
«Я до іспанського, — каже, — порогу
Став із уклоном глибоким,

Вашому буду молитися богу,
Вірити вашим пророкам.
Хочу, щоб слава по світу настала,     »
Як мавританець побитий

Став переможцям своїм за васала,
Братом молодшим служити».
Шану іспанці до сміливих мають.
Як Альманзора впізнали —

Вождь обійняв його, інші вітають,
Друга немовби стрічали.
Всіх Альманзор по черзі обіймає,
Руки стискаючи ґречно,

Та найміцніше вождя пригортає,
В губи цілує сердечно.
Раптом ослаб він, на камінь підлоги

Впав, побліднілий з нестями,
Але чалму переможцю під ноги

Кволими стеле руками.
Глянув навкруг — всі дивуються дивом;
Синню взялись йому лиця.

Сміхом уста зазміїлись жахливим,
Сповнились кров'ю зіниці.
«Гляньте, гяури, я гордий і радий,
Що відплатив вам одразу.

Я одурив вас: прийшов я з Гренади,
В дар вам принісши заразу.

Так! Поцілунком своїм вам у душу
Смертної влив я отрути.

Гляньте — у муках конати я мушу, —
Вам таких мук не минути!»

Руки вперед простягає завзятий,

Мовби стисканням смертельним
Хоче іспанців усіх закувати,

Сміхом сміється пекельним.
 
Вмер, сміючись. Ще тремтіли повіки

Темних очей зледенілих.
Сміх той страшний залишився навіки

В рисах його помертвілих.
Прудко іспанці біжать, мов од кари!
Вслід їм — чума чорнокрила.

Жоден не вийшов із гір Альпухари,
Всіх моровиця скосила.
Переклад Максима Рильського

ЛЕКСИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ
1    Шанці — окопи.

2    Мінарет — висока башта при мечеті, з якої мусульманський священик скликає мусульман на молитву.

3    Гяур — у магометан назва іновірця. 

4    Моровиця — заразна хвороба, чума.
 
АНАЛІЗУЄМО Й ОБГОВОРЮЄМО ПРОЧИТАНЕ
1.    Розкажіть про польського поета Адама Міцкевича.
2.    Сформулюйте провідну думку балади «Альиухара». На чиєму боці автор балади?
3.    Перечитайте епіграф до статті про творчість Адама Міцкевича. Поясніть його роль у розкритті головної ідеї балади «Альпухара».
4.    Знайдіть у тексті балади художні засоби: епітети, метафори. Випишіть їх у зошит, поясніть роль у творенні картини подій.
5.    Знайдіть у тексті балади антитезу. Для зображення яких героїв її вжито?
6.    Що уславив Міцкевич у своїй баладі?
7.    Складіть словесний портрет Альманзора.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
8.    Підготуйте виразне читання уривка з балади «Альпухара». Поясніть свій вибір.
9.    Складіть план балади і коротко перекажіть її зміст, наводячи приклади і цитати з тексту.


Як написати відгук на прочитаний літературний твір
1.    Приступаючи до написання відгуку на прочитаний літературний твір, продумайте мету своєї творчої роботи (поділитися враженнями про сприйняття твору в цілому чи про порушені в ньому проблеми; висловити свої судження щодо героїв твору та оцінки їх поведінки і вчинків; розглянути жанрову специфіку твору, визначити художні засоби, використані письменником для реалізації його задуму тощо).
2.    Розпочинайте відгук з інформації про письменника і прочитаний твір, визначення його теми та ідеї.
3.    Висловіть у вступній частині також загальне враження від прочитаного івору (що сподобалося, які герої особливо запам'яталися тощо).
4.    В основній частині докладніше зупиніться на висвітленні своїх вражень, кожне судження аргументуйте конкретними доказами та прикладами.
5.    Поділіться своїми думками про те, що вам не сподобалось у творі, у чому ви не згодні з його автором.
6.    У заключній частині зробіть висновки щодо свого сприйняття літературного твору, наведених оцінок і суджень.
7.    Напишіть роботу спочатку на чернетці, перевірте написане і внесіть, якщо потрібно, зміни і доповнення до свого тексту.
8.    Перепишіть відгук начисто і підготуйтесь до виступу з ним у класі.


УЗАГАЛЬНЮЄМО Й ПІДСУМОВУЄМО ПРОЧИТАНЕ
1.    З якими фольклорними та літературними творами ви ознайомились у цьому розділі? Яке враження вони справили на вас?
2.    Які з літературних балад мають фольклорну основу? Наведіть приклади.
3.    Що є спільного і відмінного між фольклорними та літературними баладами?
4.    Як виник та розвивався жанр балади у світовій літературі?
5.    Які письменники зробили вагомий внесок у розвиток жанру балади? Які різновиди балад вони створили?
6.    Які риси лірики та епосу поєдналися в баладі?
7.    Як у баладах досягається емоційність розповіді?
8.    На прикладі однієї з балад, вміщених у цьому розділі, розкрийте її характерні ознаки.
9.    Яку роль відіграють у баладах описи, пейзажі, діалоги персонажів?
10.   Назвіть засоби творення історичного колориту в билинах про Іллю Муромця.


ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
1.    Підготуйте письмовий твір на тему «У дивному світі героїчних пісень та балад».
2.    Напишіть відгук на одну з балад, яка справила на вас найбільше враження.
 
Н.І. Дорофеєва, С.П. Касьянова

"Зарубіжна література 7 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

Матеріали з зарубіжної літератури 7 класу, завдання та відповіді з зарубіжної літератури по класам, плани конспектів уроків із зарубіжної літератури 7 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.