KNOWLEDGE HYPERMARKET


Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х—90-х роках ХІХ ст.Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 9 клас. Повні уроки>> Історія України:Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х—90-х роках ХІХ ст. Повні уроки.


Содержание

Мета уроку

  • Показати культурний розвиток Буковини та Закарпання.
  • Описати політику Австрійської імперії до колоніальних територій.
  • Зрозуміти вплив церкви на культуру та політику краю.

Завдання уроку

  • Навчитися критично і творчо мислити;
  • Самостійно робити конспект лекції;
  • Розвивати пізнавальний інтерес до матеріалу.
  • Навчитися черпати інформацію з відеоматеріалів

Тип уроку

комбінований

План уроку

  1. Викладка нового матеріалу
  2. Підсумки
  3. Перегляд відео матеріалу
  4. Домашнє завдання
  5. Теми для обговорення у групі
  6. Основні дати та терміни
  7. Література

Хід уроку

  • Вступне слово вчителя.
  • Опитування домашнього завдання
  • Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
  • Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
  • Домашнє завдання

Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)

Декілька слів про тему минулого уроку і зв’язка з новим матеріалом, щоб сформувати хронологічну послідовність подачі матеріалу

Опитування домашнього завдання (10 – 15 хв)

  • Учитель перевіряє домашнє завдання або викликає до дошки учнів з позповіддю чи докладом
  • Учитель дякує за підготовку, вказує її недоліки, оголошує результати перевірки та оцінки.
  • Робить короткий підсумок і переходить до вивчення нового матеріалу

Вивчення нового матеріалу

Розповідь або читання матеріалу по черзі. Учні роблять конспект уроку.


1. Розвиток українського національно-визвольного руху на Буковині у другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Через брак власної інтелігенції українське національне відродження на Буковині почалося досить пізно. Головну роль на початку національного відродження українців краю відіграло духівництво. Визначною постаттю того часу був православний епископ Євген Гакман (1834–1873 рр.). Завдяки його діяльності було впорядковано релігійне життя та засновано перше українське культурно-просвітницьке товариство «Руська бесіда» (1869 р.).


Євген Гакман

Євген Гакман


Як і в Галичині, в українському русі Буковини утворилися дві течії: русинська (русофільська, москвофільська) і народовська (українофільська). У 70–80-ті рр. вела перед русинська течія. Нечисленна українська еліта, виступаючи проти румунського засилля, намагалася довести, що вона мала такі ж давні політичні й культурні традиції, як румунська чи німецька, а відтак звернулася до староруської культури і традицій, а згодом до російської. Для поширення свого впливу діячі русинської течії розбудовували мережу навчально-освітніх, культурних закладів, видавали газети, журнали. У 1870 р. вони організували свою політичне товариство «Руська рада» під проводом В.Продана, який водночас очолював «Руську бесіду».


Сидір Воробкевич

Сидір Воробкевич


А втім, під впливом народовської течії Галичини і творів української літератури з Наддніпрянщини в середовище буковинської інтелігенції починали брати гору українофільські настрої. Одним із перших на Буковині почав писати свої твори народною мовою Осип-Юрій Федькович-Гординський (1834–1888). Його перша самостійна збірка поезій з’явилась у 1862 р. Слідом за Федьковичем пішли Сидір Воробкевич та його брат Григорій. Під кінець ХІХ ст. на літературному горизонті Буковини з’явилася талановита Ольга Кобилянська.


Ольга Кобилянська

Ольга Кобилянська


Осип-Юрій Федькович-Гординський

Осип-Юрій Федькович-Гординський


До зміни ситуації на користь української течії спричинило відкриття у 1875 р. в Чернівцях університету, в якому спершу було три кафедри з українською мовою навчання, а згодом – п’ять. Відкриття університету вимагало обсадження кафедр новими людьми. Частина з них були галицькими українцями, які стали провідниками національної ідеї. Національний рух на Буковині зміцнів після переїзду туди галицького діяча Степана Смаль-Стоцького, який 1885 р. став професором університету.

Степан Смаль-Стоцький зі своїм внуком Юрієм Луцьким у Празі, 1937 р.

Степан Смаль-Стоцький зі своїм внуком Юрієм Луцьким у Празі, 1937 р.


Початок 80-х рр. виявився вельми успішним щодо поширення народовської (української) течії на Буковині. У 1884–1885 рр. буковинські народовці перебрали провід у «Руській бесіді» та «Руській раді». Було засновано товариство «Руський народний дім», першим головою якого став Єротей Пігуляк, а секретарем – Омелян Попович. Почалось видання часопису «Буковина» під редакцією Федьковича, а згодом – Сильвестра Дашкевича, Осипа Маковея, який відіграв визначну роль у розвиткові національної думки та свідомості українців Буковини.


Будівля товариства "Руська бесіда"

Будівля товариства "Руська бесіда"


У 1887 р. з ініціативи О.Поповича виникло товариство «Руська школа» (з 1910 р.– «Українська школа»). Це товариство дбало про українські потреби в державних школах, засновувало українські приватні школи, утримувало жіночу учительську семінарію в Чернівцях та реальну гімназію у Вашківцях, мало 12 своїх відділень у краї, організовувало курси для підвищення кваліфікації учителів, видавало підручники та інші книги для дітей. Завдяки діяльності товариства та особисто Поповича справа українського шкільництва на Буковині була однією з найкращих серед українських земель. Зі зростанням української інтелігенції та її національної свідомості змінювалася на краще і політична ситуація для українців Буковини.

Короткий підсумок

Від кінця ХІХ ст. політичне життя на Буковині розвивалося подібно до галицького. Українські політичні партії Буковини були тотожними галицьким. Так, 1906 р. постали Радикальна (Теодор Галіпов, Ілько та Остап Поповичі, Наполеон Бігарій) та соціал-демократична (Осип Безпалко, Григорій Андріящук, Микола Гаврищук та ін.) партії. У 1908 р. почала діяти національно-демократична партія (С.Смаль-Стоцький, барон Микола Василько, Омелян Попович, Єротей Пігуляк та ін.), яка стала провідною політичною силою в краї.

Історичні особистості

Народився Еротей Пігуляк у жовтні 1851 року в Нових Мамаївцях. Першу науку пройшов у дяківській школі під наглядом свого батька. 1860 року родина відрядила свою дитину до православної народної школи в Чернівці, де хлопчина зіткнувся з великими труднощами : навчання велося німецькою мовою і тому четвертий клас довелося повторити. У 1865 році його записали до православної релігійної школи і – знову труднощі з німецькою мовою. З часом хлопчина успішно подолав і це.


Будівля, де можливо народився Єротей

Будівля, де, можливо, народився Єротей


З великою гордістю і радістю приступив він до своїх обов’язків. Повернувшись на роботу до Чернівців, Пігуляк незабаром приєднався до товариства “Руська Бесіда”. Вперше в 1878 році товариство доручило Еротею підготувати доповідь, яка складалася з історії і культурного значення школи. Постало питання, чому цією українською мовою не можна витіснити німецьку, мертву для народу мову. На його думку настав час всім переходити на українську мову. В 1884 році при товаристві “Руська Бесіда” було засновано товариство “Народний Дім”. У товаристві “Руська Бесіда” відбулося знайомство Еротея з Юстимом Пігуляком, нашим буковинським художником-портретистом. Вони швидко знайшли спільну мову і затоваришували. Кілька років Еротей Пігуляк очолював товариство, особисто відвідував села, де був необхідний для заснування товариства, чи закладання бібліотеки.


Еротей Пігуляк був знаний народом у цілій Буковині. Він обраний почесним членом товариства “Народний Дім”, разом з іншими людьми був засновником селянських кас. Принцип, за яким жив Еротей: “Яка молодь, така буде доля народу”. Сприяв виданню календаря для народу в 1874 році. В 1890 році професор Пігуляк був вибраний до крайового сейму, а також депутатом від Буковини у Австрійський Парламент. В число його друзів входили Ю. Федькович, Ісидор Воробкевич, брати Гакмани, професор Смаль-Стоцький. В 1905 році відбулося велике святкування — ювілей “25 років член товариства “Руська Бесіда”. Ґазети “Народний голос”, “Нова Буковина” надрукували автобіографічний нарис Е. Пігуляка. Товариство "Руська бесіда" (Єротей Пігуляк віделений помаранчевим кольором)


2. Розвиток українського національно-визвольного руху в Закарпатті у другій половині ХІХ ст.

Після угорської революції 1848–1849 рр. австрійські власті змушені були піти на деяке розширення демократичних свобод, задоволення певних національних інтересів народів, зокрема закарпатських русинів. Останнім навіть було дозволено обіймати урядові посади. Скориставшись із пом’якшення денаціоналізаторської політики, русинська інтелігенція Закарпаття розгорнула діяльність із поширення освіти серед народу, захисту і розвитку рідної мови, звичаїв, віри і церкви.


О.Духнович

О.Духнович


З ініціативи О.Духновича 1862 р. було створено товариство Івана Хрестителя, а 1866 р. – св.Василія Великого. Останнє відіграло значну роль у призупиненні денаціоналізаторської політики угорського уряду. Товариство ще до свого офіційного оформлення розгорнуло широку видавничу та просвітницьку діяльність. У 1865 р. вийшла друком «Граматика письменнаго русскаго языка» К.Сабова, яка на тривалий час стала підручником для середніх шкіл Закарпаття, а 1890 р.– «Русская грамматика и читанка» того ж автора. Завдяки діяльності членів товариства в Закарпатті з'явилися перші періодичні видання. Упродовж 1867–1871 р. в Ужгороді виходила тижнева газета «Свет», а до 1873 р.– «Новый Свет», а затем до 1886 р.– «Карпати». Проте послаблення тривали не довго. Після реорганізації 1867 р. Австрійської імперії в дуалістичну Австро-Угорську монархію угорська влада розгорнула широкий наступ на права закарпатських русинів. У 1868 р. угорський парламент прийняв закон про рівноправність національностей, згідно з яким усі громадяни Угорщини в політичній площині становили «неділиму єдину мадярську націю». Угорський наступ виявився таким потужним, що на початку ХХ ст. повністю зникла шкільна освіта на народній мові, а товариство св.Василя Великого 1902 р. припинило діяльність.

Підсумки

Взагалі досить важко зрозуміти, чому українці обабіч російсько-австрійського кордону вирішили, що вони становлять одну націю. В історії модерних національних рухів достатньо прикладів, коли народи, маючи спільну етнічну основу, творили декілька націй – серби і хорвати, німці та австрійці та ін. Вирішальним значенням для цього була згода двох політичних еліт – наддніпрянської і західноукраїнської – творити спільну націю. Західноукраїнці черпали з Наддніпрянщини інтелектуальний потенціал, наддніпрянці розбудовували в Галичині «український П’ємонт». Проте цей процес був непростим, наражався на значні перешкоди, долав численні суперечності.

Основні поняття і дати

1848 р. Скасування панщини в Галичині та на Буковині. 1839 р. Примусове об’єднання російською владою греко-католицької та православної церков на Правобережній Україні.

Суспільно-політичний рух – своєрідна форма вияву політичної активності людських мас; спільна діяльність, об'єднання людей, що різняться своїми ідейними засадами, цілями та способами досягнення, чисельністю, роллю у політичному житті, мірою відповідальності потребам суспільного поступу тощо.

Національно-визвольний рух – боротьба народів за національну незалежність, економічну самостійність, духовне визволення і соціальний прогрес.

Національне відродження – термін, який набув поширення у ХIХ ст. та уособлював процеси, пов'язані з пробудженням національної свідомості бездержавних народів Європи. Н.в. проминало декілька стадій, що визначаються вченими як фольклорно-етнографічна (період наукового зацікавлення), культурницька (формування національної свідомості) та політична (боротьба за незалежність нації). За своїм змістом і формою Н.в. було фактично націотворенням.

Домашнє завдання

1. Що зумовило появу радикальної течії в українському русі наприкінці ХІХ ст.? Яку мету вона переслідувала?

2. Порівняйте розвиток українського руху на Буковині, в Галичині, Закарпатті. Де український рух досяг найбільшого успіху і чому?

3. Як складалися відносини між греко-католицькою церквою і різними течіями українського руху?

4. Назвіть основні здобутки українського руху на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ ст.

5. Яку роль відіграв український рух на західноукраїнських землях у загальноукраїнському русі?

Перегляд відео матеріалу




Список використаної літератури

  • Урок на тему "  Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х—90-х роках ХІХ ст. Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті" учителя історії гуманітарної гімназії,Борисейко Н.К. м. Рожище Волинська область
  • Урок на тему " Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х—90-х роках ХІХ ст." вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С
  • Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: * Вид-во «Ранок», 2009
  • Омсльченко І. Соціально-політична ситуація в Україні в першій половині XIX ст. //* * Нова політика. -2000
  • Малик Я. та ін. Історія української державності. - Львів,2005
  • Довідник з історії України. Т. 2. — К.: Генеза, 2003
  • О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас, 2008
  • Історія України. Документи і матеріали . – Укладач Король. – К., 2001
  • youtube. com


Скомпоновано та відредактовано Муха О.


Над уроком працювали

Муха О.

Борисейко Н.К.

Супрун Л.С.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
Предмети > Історія України > Історія України 9 клас