Тема: Мольєр — комедіограф, актор, театральний діяч. Провідні теми та художні особливості комедій Мольєра. Мета: Ознайомити учнів із життям та творчістю Жан Батіста Мольєра, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника. Тип уроку: урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-лекція
Хід уроку: Комедія чи не найважчий жанр літератури. Про природу комічного ефекту роздумували філософи старовини і новітні теоретики мистецтва, але ніхто ще не дав вичерпного пояснення. Англійський драматург Сомерсет Моем заявив, що «відносно комедії висувати вимогу реалістичності навряд чи розумно. Комедія - штучний жанр, в ній доречна лише видимість реальності. Сміху слід добиватися заради сміху».
Мольер, творець національної французької комедії, що переступив рубежі свого віку і кордону своєї країни, класик світової літератури, всією своєю творчістю спростовує такий погляд на комедію. Мольер (Жан Батист Поклей) народився в Парижі 15 січня 1622 р. Його батько, буржуа, придворний шпалерник, ніскільки не думава над тим, щоб дати синові яку-небудь освіту, і до чотирнадцяти років майбутній драматург тільки-но навчився читати і писати. Батьки добилися того, щоб їх придворна посада перейшла до сина, але хлопчик виявив неабиякі здібності і наполегливе бажання вчитися, ремесло батька не вабило його. За наполяганням діда Поклен-батько з великим небажанням оформив сина на навчання в єзуїтський коледж.
Тут протягом п'яти років Мольер з успіхом вивчає курс наук. Йому пощастило мати одиним з вчителів знаменитого філософа Гассенді, який познайомив його з вченням Епікура. Розповідають, що Мольер переклав французькою мовою поему Лукреція «Про природу речей» (переведення не збереглося, і немає доказів достовірності цієї легенди; свідоцтвом може служити лише здорова матеріалістична філософія, яка відчувається у всіх творах Мольера). Ще з дитинства Мольер був захоплений театром. Театр був його самою дорогою мрією. Після закінчення Клермонського коллежу, виконавши всі обов'язки по формальному завершенню освіти і отримавши диплом юриста в Орлеані, Мольер поспішив створити з декількома друзями і однодумцями трупу акторів і відкрити в Парижі «Блискучий театр». Про самостійну драматургічну творчість Мольер ще не думав. Він хотів бути актором, і актором трагічного амплуа, тоді ж він узяв і псевдонім - Мольер.
То була рання пора в історії французького театру. У Парижі лише недавно з'явилася постійна трупа акторів, під творчим началом драматургічного генія Корнеля, а також заступництвом кардинала Рішельє. Талант драматурга відкрився в нього досить несподівано. Він ніколи не мріяв про самостійну літературну творчість і взявся за перо, через бідність репертуару своєї трупи.
Спочатку він лише переробляв італійські фарси, пристосовуючи їх до французьких умов, потім став усе більш віддалятися від італійських зразків, сміливіше вводити в них оригінальний елемент і, нарешті, зовсім відкинув їх ради самостійної творчості.
Так народився кращий комедіограф Франції. Йому було більше тридцяти років. «Раніше цього віку важко що-небудь досягти в драматичному жанрі, який вимагає знання і світу, і серця людського», — писав Вольтер. За чотирнадцять років свого творчого життя в Парижі Мольер створив все те, що увійшло до його багатої літературної спадщини (більше тридцяти п'єс).
Дарування його розвернулося у всьому блиску. Йому протегував король, який був, далекий від розуміння того, яким скарбом в особі Мольера володіє Франція.
Мольер помер раптово на 52- році життя. Одного дня під час вистави «Уявний хворий», в якій важко хворий драматург грав головну роль, він відчув себе погано і через декілька годин після закінчення спектаклю помер (17 лютого 1673 р.). Архієпископ Паризький Гарлей де Шанваллон заборонив поховати по християнських обрядах тіло «комедіанта» і грішника, що не «покаявся».
Мольера не встигли соборувати, як того вимагає церковний статут. Біля будинку драматурга, що помер, зібрався натовп фанатиків, намагаючись перешкодити похованню. Вдова драматурга викинула у вікно гроші, щоб позбавитися від образливого втручання збудженого церковниками натовпу. Мольер був похований вночі на кладовищі Сіно-Жозеф.
Драматург прекрасно розумів суспільне значення свого сатиричного мистецтва: «Краще, що я можу робити, - це викривати в смішних зображеннях пороки мого століття». Тяжіння Мольера до сценічної правди в її реалістичному тлумаченні вельми очевидно, і лише час, смаки і поняття століття не дозволили йому розвернути свій талант з шекспірівською широтою.
«Театр — це дзеркало суспільства, — говорить він. — Змальовує людей, ви пишете з натури. Портрети їх мають бути схожі, і ви нічого не досягли, якщо у них не взнають людей вашого століття».
Список використаних джерел: Урок на тему : Мольєр творець жанру комедія., Котик В. Н., вчитель російської мови та літератури, сш № 6, м. Запоріжжя. Урок на тему : Життєвий і творчий шлях Мольєра Гусько А. Б, вчитель світової літератури, сш №10, м. Ковель. Бахмутський В.Я. і ін. Історія зарубіжної літератури XVIII століття. - М., 2007. Бояджієв Т.Н. Мольер. - М., 2007. Віппер Ю.Б. Курс лекцій з історії зарубіжних літератур XVII століття. - М., 2004. XVII століття в світовому літературному розвитку. - М., 2009. Історія зарубіжної літератури XVIII століття / Під ред. В.П. Неустроєва, Р.М. Самаріна. - М., 2004. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
