52. Найбільші рівнини і гори Євразії. Відмінності в рельєфі різних частин материка.
Мета
ознайомитися із рельєфом найбільшогo материка нашої планети- Євразії.
План
1. Загальна характеристика рельєфу Євразії. 2. Рівнини материка. 3. Гори материка.
Загальна характеристика рельєфу Євразії
Природні умови материка дуже різноманітні, у тому числі і рельєф. Тут розташовані найвища вершина Землі — гора Еверест (Джомолунгма) висотою 8848 м і найглибша западина суходолу — рівень Мертвого моря (—405 м). Середня висота Євразії становить 830 м над рівнем моря. Гори разом з плоскогір'ями займають близько 2/3 території материка.
Різманітність природи Євразїі пов'язана не тільки з її великою протяжністю, але також із надзвичайною складністю будови земної кори в межах материка. Євразія складається з декількох давніх платформених ядер, з'єднаних різновіковими складчастими поясами. Це наче декілька з'єднаних в єдине ціле континентів. Основні давні ядра материка — Східноєвропейська платформа з рівнинним рельєфом і невеликими абсолютними висотами, висока Сибірська платформа, у межах якої переважають плоскогір'я, плато та нагір'я, роздроблена Китайська платформа, різні частини якої зазнали висхідних рухів та опускань. До цих давніх євразійських ядер пізніше приєдналися платформені частини давньої Гонд-вани: Аравійський півострів та Індостан. У межах давніх платформ сформувався здебільшого рівнинний рельєф різної висоти. Місцями поміж розломами земної кори піднялися плосковершин-ні брилові гори: Східні і Західні Гати, хребти Китаю, Алданського нагір'я.
В основі більшості гірських систем Євразії лежать різновікові рухливі складчасті пояси. Областям кайнозойської складчастості відповідають гігантські гірські системи. Так, на півдні Євразії простягнувся на тисячі кілометрів величезний Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс.
Другий складчастий пояс Євразії, формування якого ще не закінчилося,— Тихоокеанський. Він простягається вздовж східної окраїни материка поруч з найглибшими океанічними западинами. Припускають, що тут відбувається взаємодія океанічної і материкових літосферних плит.
У поясах нової складчастості і сьогодні продовжуються активні тектонічні рухи. Про це свідчить високий ступінь сейсмічності в деяких районах.
У молодих складчастих поясах також широко розвинутий вулканізм.
Переміщення в земній корі відбуваються не тільки в областях нової складчастості. Утворення складок у районі невисоких гір Європи, Уралу, Тянь-Шаню, Куньлуню, Алтаю, Саян, Тибету і багатьох інших гірських систем відбулося у палеозої і мезозої. З того часу гори поступово руйнувалися, перетворюючись на горбисті рівнини.
Рівнини материка
Рівнини різної висоти розташовуються на платформах. Вони мають величезні розміри і простягаються на тисячі кілометрів. Так, Східноєвропейська рівнина, що лежить на давній Східноєвропейській платформі, є однією з найбільших рівнин світу. Її рельєф складний: височини (Середньоруська та ін.) чергуються з низовинами (Причорноморська, Прикаспійська – низовина, що лежить нижче рівня моря на 28 м). На рельєфі північної частини рівнини позначилася діяльність давнього льодовика. Він згладив скельні виступи, приніс численні валуни та відклав подрібнені гірські породи.
На півночі Євразії на молодій Західносибірській платформі лежить Західносибірська рівнина. Її поверхня має ввігнуту, ніби блюдце, форму. Тому рівнина сильно заболочена. Середньосибірське плоскогір’я, що сформувалося на давній Сибірській платформі, є високою рівниною, на поверхні якої під час давніх вулканічних вивержень потоки лави утворили високі ступінчасті плато.
На півдні материка на давній Китайсько-Корейській платформі лежить Велика Китайська рівнина, а на Індостанській – плоскогір’я Декан, вкрите базальтовими лавами давніх вулканічних вивержень. Низовини Індо-Гангська та Месопотамська складені наносами річок, потужність яких подекуди сягає тисячі метрів.
Гори материка
Гори Євразії виникли в різні епохи горотворення, тому мають різні висоту і форми поверхонь. Через увесь материк із заходу на схід простягнувся найдовший на планеті пояс молодих складчастих гір – Піренеї, Альпи, Апенніни, Карпати, Кримські, Кавказ, Гімалаї, нагір’я Тибет. Вони утворилися в останню альпійську епоху горотворення, тому, як правило, високі і могутні, з крутими схилами і гострими вершинами-піками.
Альпи – найбільша і найвища гірська система Європи. Їх гострі гребені здіймаються на висоту понад 4 000 м, а найвища вершина г. Монблан сягає 4 807 м.
Піренеї кількома паралельними високими хребтами із засніженими вершинами простягаються на Піренейському півострові.
Середньовисокі Апенніни перетинають увесь Апеннінський півострів. Вони складені різними гірськими породами, тому мають як загострені, так і округлі вершини.
Апенніни
Карпати так само є середньовисокими горами. Вони складені не дуже стійкими до руйнування гірськими породами (піщаниками, глинистими сланцями, вапняками), тому їх вершини мають округлі обриси, а схили порізані річковими долинами.
Карпати
Хребти Кримських гір простягаються трьома паралельними пасмами вздовж південного берега Кримського півострова. Вони мають вирівняні столоподібні вершини, які називаються яйли.
Кавказькі гори розміщуються між Чорним і Каспійським морями. Серед їх хребтів височать конуси згаслих вулканів – Ельбрус і Казбек.
Величні і недоступні Гімалаї – найвища гірська система земної кулі. Найвищою їх вершиною, як ви вже знаєте, є гора Джомолунгма, що засніженою пірамідою здіймається на висоту 8 850 м. Північніше лежить нагір’я Тибет – поєднання високих плоских рівнин (заввишки 5 000 м) і дуже високих (до 7 000 м) гірських хребтів. Воно піднімалося разом з Гімалаями і досягло рекордної для нагір’їв висоти.
Старі гори, які розташовуються в областях давньої складчастості, збереглися гірше. Вони, як правило, невисокі і мають округлі вершини. Так, плосковерхі середньовисокі Скандинавські гори сильно зруйновані.
Уральські гори, що довгим поясом простяглися з півночі на південь, так само зруйновані і низькі.
Гори Тянь-Шань теж старі і з часом були зруйновані. Проте під час наступних горотворень вони знову піднялися. Тому нині вони дуже високі, їх схили круті, а вершини плоскі. Такі гори називають відродженими.
А ви знали, що …?
• Тибет – найвище нагір’я на земній кулі. Його площа дорівнює 4 площам України, а середня висота – 4 км. • Найбільша в світі низовина, що знаходиться нижче рівня моря – Прикаспійська. Її площа становить 200 тис. км2.
Перевір себе
1. Охарактеризуйте геологічну будову Євразії.
2. В яких місцях з геологічної точки зору утворилися складчасті пояси?
3. Які форми рельєфу відповідають складчастим поясам?
4. Наведіть приклади відповідності великих рівнин давнім або молодим платформам.
5. В яких районах Євразії мало місце давнє зледеніння? Як це позначилося на формуванні форм рельєфу?
Список використаної літератури
1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.
2. Урок Карпюк Г. І. , викладач Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка
3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович. :Географія.Довідник.
4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл.
Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.
Над уроком працювали
Мазуренко М.С.
Карпюк Г. І.
Карпюк Г. І.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
