Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 8 клас>>Поверхневі води. Загальні гідрографічні особливості території України.

Внутрішні води та водні ресурси

Як ви вже знаєте, внутрішні води нашої країни - це всі води суходолу і частина прибережних морських вод, що знаходяться в межах державних кордонів України. До внутрішніх вод суходолу належать ті, що є на його поверхні (поверхневі води) і в надрах землі (підземні води). Поверхневі води в Україні зосереджені в річках, озерах, каналах і штучних водоймах (ставах, водосховищах), болотах. Найбільша кількість поверхневих вод міститься в річках.

§ 22. Життя і робота річок

Кількість і довжина річок. Наче густе блакитне мереживо обплітають річки й струмки нашу землю, збираючи воду з усіх куточків і несучи її до морів. Усього в Україні понад 63 тис. природних водотоків. Серед них найбільше струмків (довжиною менш як 10 км) і малих річок (завдовжки до 100 км). Середніх річок (від 100 до 500 км) - трохи більше 100, а великих (довжиною понад 500 км) - лише 14.

Розподіл річок по території країни залежить насамперед від рельєфу та клімату. Найбільша густота річкової мережі в Українських Карпатах і Кримських горах, найменша - на Причорноморській низовині. У найбільш посушливій її частині — між Дніпром і затокою Сиваш — постійних водотоків взагалі немає, а тимчасові утворюються лише під час танення снігу або зливових дощів.

Рівнинні та гірські річки. Рельєф визначає напрямок і швидкість течії річок, а також будову їх долин. За цими ознаками річки поділяють на рівнинні та гірські. Більшість річок України є рівнинними, у тому числі й найдовші — Дніпро і Південний Буг із притоками, що входять до їх річкових систем. Гірськими є деякі річки Українських Карпат і невеликі річки Південного берега Криму. Більшість річок, що беруть початок у Карпатах та на північних схилах Головного пасма Кримських гір, є гірсько-рівнинними (Дністер, Тиса, Прут та їх притоки, Салгир та ін.).

Від рельєфу залежить падіння та похил річок. Падінням річки називається різниця між абсолютними висотами її витоку і гирла. Похил річки — це відношення її падіння до довжини. Наприклад, витік р. Сули, яка має довжину 363 км, знаходиться на висоті 155 м над рівнем моря, а гирло (місце впадіння в Дніпро) — на висоті 80 м. Отже, її падіння становить: 155 — 80 = 75 м, а середній похил дорівнює: 75 м: 363 км = 21 см/км. Похил річки показує, на скільки метрів чи сантиметрів у середньому «падає» річка на кожному кілометрі своєї довжини. Сула має незначне падіння і похил, тому її течія повільна. Такі показники характерні для рівнинних річок. Натомість гірські річки мають великі, величини падіння і похилу, тому їх течія швидка й бурхлива. Порівняйте: падіння карпатської р. Лімниці становить 1 185 м, а похил — 9,7 м/км.

Живлення і режим річок. Кліматичні умови території України визначають надходження води в річкові системи, тобто їх живлення. В Україні річки мають змішаний тип живлення. Основна частка в ньому припадає на атмосферні опади (сніг і дощ): ними річки поповнюються переважно навесні і влітку. Загалом у річках рівнинної частини країни переважає снігове живлення, а в гірських — дощове. Живлення підземними водами становить не більш як 20 % і переважає взимку. У степовій зоні влітку деякі малі річки пересихають.

Режим річки — це особливості її поведінки впродовж року (зміна рівня і кількості води, період замерзання тощо). Рівень води в річці то піднімається, то опускається залежно від сезонного характеру живлення. Повінь — тривале підняття рівня води, яке повторюється з року в рік в один і той самий сезон. На річках рівнинної частини України повінь настає навесні під час танення снігу. Вона триває від 10 днів на малих річках до півтора місяця — на великих. Тоді вода на тривалий час затоплює заплаву річки. Паводок — значне і швидке підняття води в річці, яке відбувається в різні пори року внаслідок раптової відлиги або сильної зливи. Паводки упродовж усього року трапляються в Карпатах, Прикарпатті і Закарпатті. Річки там мають неширокі заплави, тому рівень води в них швидко піднімається. На гірських річках Криму паводки характерні здебільшого навесні та взимку. На річках рівнинної території України вони трапляються рідше. Межень — найнижчий рівень води у річках — буває переважно під час літньої посухи і в морозні зими.

Узимку річки в Україні покриваються кригою. Льодостав (суцільний льодовий покрив) встановлюється в грудні і триває зазвичай 2—3 місяці. На гірських річках стійкий льодовий покрив не утворюється через швидку течію води.

Живлення і режим річок впливають на їх стік. Річний стік - це об'єм води, що протікає через поперечний переріз річки за певний період часу (наприклад, за рік). Найбільший річний стік мають Дунай, Дніпро, Дністер. Серед малих і середніх річок більший річний стік у річок на півночі й заході країни, де надмірне й достатнє зволоження. Значно менший він у річок, що збирають воду в районах з недостатнім зволоженням (на півдні).

Робота річок. Річки виконують велику роботу: руйнують (розмивають і змивають) гірські породи, переносять частинки цих порід і відкладають їх у вигляді наносів уздовж русла чи в гирлі. Результатом їх довготривалої роботи є формування річкових долин і дельт.

Чим більший похил річки, тим більшу руйнівну роботу вона виконує. Процес руйнування річкою гірських порід називається річковою ерозією. У верхів'ях, де більший похил і швидша течія, річка головним чином врізається в земну поверхню, поглиблюючи свою долину. У середній частині та в пониззі, де похил і швидкість течії річки зменшуються, переважають відкладання принесених порід, підмивання берегів і розмивання схилів долини. Внаслідок цього долина річки розширюється. Річка починає «блукати» по долині, звиватися, утворюючи петлеподібні вигини — меандри (мал. 92). Вода сильно підмиває круті береги, а біля пологих відкладаються наноси. З них утворюються пляжі - пологі намивні береги. Після тривалого підмивання берегів вигини річища стають дедалі крутішими, а перемички біля їх основи звужуються. Під час повені чи паводка вода може розмити перемичку, і річка матиме нове випрямлене русло. А вигин старого русла стане старицею — озером серпоподібної форми, що поступово перетвориться на болото внаслідок заростання.

Внаслідок поглиблення долин річок водною ерозією утворюються тераси — пологі ділянки зі схилами-уступами (мал. 93). Вони є залишками колишніх днищ долини, що були тоді, коли річка текла на вищому рівні. Річки України мають до 7 терас, найбільше їх — у долині Дністра та його приток — 11.

Мал. 92

Рівнинні річки мають широкі (іноді до кількох кілометрів) річкові долини переважно з пологими схилами. Русло в них звивисте, з меандрами, рукавами, протоками, островами, на заплавах багато стариць. Для гірських річок характерні здебільшого вузькі, глибокі долини з крутими схилами, їх русла слабозвивисті, кам'янисті, з порогами та водоспадами. На деяких ділянках річка може утворювати каньйон — вузьку, глибоку долину з майже прямовисними схилами й вузьким дном. Каньйони формуються в гірських районах Криму й Карпат і на височинах, які зазнали тектонічного підняття. У каньйонах течуть ліві притоки Дністра, що перетинають  Подільську височину, наприклад Смотрич.

У результаті руйнівної роботи річка має не тільки рідкий (водний), але й твердий стік. Ним називають весь твердий матеріал, який переноситься річкою в завислому і розчиненому вигляді.   Від кількості речовин, що містяться в 1 м3 води, залежить її каламутність. Найвищі показники твердого стоку і каламутності води мають гірські річки Українських Карпат і Криму, а також ті, що перетинають височини лісостепу і степу. Найменший твердий стік у річок лісової зони. Твердий стік поступово відкладається у вигляді наносів нижче за течією і виноситься головними річками в моря чи озера. Там він нагромаджується на дні або ж відкладається у гирлах річок у вигляді островів, що утворюють дельту. Дельти мають найбільші річки України - Дунай і Дніпро. Річки в Україні є основними джерелами води для населення і господарства, транспортними шляхами, на них побудовані ГЕС. Їх береги — прекрасні місця відпочинку.

Запам'ятайте
Падіння річки - це різниця між абсолютними висотами її витоку і гирла. Похил річки - це відношення її падіння до довжини.

Річний річковий стік - це об'єм води, що протікає через поперечний переріз річки за рік.

Твердий стік - це завислий і розчинений у воді твердий матеріал, який переноситься річкою.

Річкова ерозія - це процес руйнування річкою гірських порід.

І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко Фізична географія України 8 клас

Вислано читачами інтернет-сайту

_{географія скачати безкоштовно, географія 8 клас підручник, географія уроки}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.