Про етичні норми мовленнєвої культури, особливості національного мовленнєвого етикету та етику професійного спілкування Пригадайте Які етичні норми мовленнєвої культури має український народ? Прочитайте прислів'я. Сформулюйте і запишіть за їх змістом правила мовленнєвого етикету. Доповніть цей перелік власними правилами. 1. Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам. 2. Що маєш казати - наперед обміркуй. 3. Краще недоговорити, ніж переговорити. 4. Умієш говорити - умій слухати. 5. Коли сам добре не знаєш, то не говори. 6. Краще мовчати, ніж брехати. 7. Треба знати, де що сказати. 8. Бесіди багато, а розуму мало. 9. Не кидай слів на вітер. 10. Будь добрим слухачем - будеш добрим оповідачем. 11. Коли хочеш що казати, то подумай, як почати.
Етикет
Етикет - це сукупність правил поведінки, що регулюють зовнішні вияви людських взаємин (поводження з оточуючими, форми звертань і привітань, манери та одяг тощо). Етикет функціонує в суспільстві як сукупність двох форм поведінки: мовленнєвої і немовленнєвої.
<span lang="UK" /> Мовленнєвий етикет Мовленнєвий етикет - це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення. Правила мовленнєвого етикету залежать від мовленнєвих ситуацій, до яких належать знайомство, прощання, вибачення, прохання, запрошення, вітання, пропозиція, порада, відмова, згода, співчуття, комплімент тощо.
Формули етикету
Кожна ситуація вимагає використання характерних для неї мовленнєвих формул. Наприклад, під час зустрічі вживаємо вислови: Яка приємна зустріч! Раді вас бачити! Ласкаво просимо! Під час прощання говоримо: На все добре! Хай вам щастить! До побачення! За допомогою етикетних мовленнєвих формул люди налагоджують контакт між собою, виявляють ввічливість, пошану, стриманість, такт, підтримують доброзичливу nональність розмови. Наприклад: Щиро дякую! Вибачте, будь ласка! Дозвольте зайти! На все добре! Коли ваша ласка, допоможіть! Мовленнєвий етикет робить спілкування людей приємним, бажаним.
Національний мовленнєвий етикет постав із живої мовної практики українського народу. «Він, - за словами українського вченого Мирослава Стельмаховича, - сформувався історично в культурних верствах нашого народу й передається від покоління до покоління як еталон порядної мовленнєвої поведінки українця, виразник людської гідності й честі, української шляхетності й аристократизму духу... Українське виховання застерігає дітей і молодь від вживання грубих, лайливих, образливих слів».
<o:p></o:p>
Великий князь Володимир Мономах у своєму «По-ученні...» радив і дітям, і дорослим: «при старших годиться мовчати, премудрих слухати», «бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати», «не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові», «брехні остерігатись», «не проминути ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовити».
І. Прочитайте і прокоментуйте подані висловлювання. Які етичні норми мовленнєвої культури вони виражають? 1. Н іщо не ціниться так дорого і не коштує так дешево, як ввічливість (Міґель де Сервантес). 2. Хочеш бути розумним, навчися розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати і припиняти розмову, коли нічого більше сказати (І. Лафатер). 3. Привітність і ввічливість -найкращі засоби боротьби з нечемністю (І. Томан). 4. Дружнє ставлення полегшує спілкування між людьми лише тоді, коли воно щире (І. Томан). 5. Слова - теж вчинки (А. Франц). 6. Одне слово, сказане від щирого серця, діє на наш розум сильніше усяких найважливіших доказів і переконливіше усяких розмірковувань (А. Алієв).
ІІ. Виконайте письмовий синтаксичний розбір останнього речення.
Мовленнєва ситуація Одного разу у Відні до композитора Берліоза підбіг маленький жвавий чоловічок і захоплено вигукнув: - Пане Берліозе, я пристрасний прихильник Вашого таланту... Прошу Вашої ласки, дозвольте торкнутися руки, що написала «Ромео і Юлію», -з цими словами він учепився за рукав композитора і блаженно завмер. - Пане, - торкнувся за плече Берліоз, - тримайтеся ліпше за інший рукав: я маю звичку писати правою рукою. Поміркуйте, що в описаній ситуації виходить за межі мовленнєвого етикету й етикету взагалі. Національний мовленнєвий етикет
47. І. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку. Складіть і запишіть план тексту. Розкажіть про основні вимоги мовленнєвого етикету. Для чого їх потрібно дотримуватися? Магія слова Мовознавці стверджують, що одним з важливих показників людської шляхетності є культура мовлення - поняття не лише лінгвістичне, а й психологічне, педагогічне, естетичне, етичне. У багатому мовному арсеналі виробилася й закріпилася справжня система словесних вітань: «доброго ранку», «доброго здоров'я», «добридень», «бувайте здорові» тощо. Попри те, що в наш побут увійшло багато словесних вітань, українці завжди були обачливими з ними, до кожного випадку застосовували далеко не весь арсенал. Зранку, в обід чи ввечері вживали лише ті, що відповідають певному часові. Це ж стосується і кількості осіб, їхнього віку, навіть соціальної належності. Скажімо, коли одинак вітався з гуртом людей, неодмінно вживав множинну форму: «здоровенькі будьте» чи «доброго вам здоров'я» тощо. Неабияке значення має тон розмови, уміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Ввічливість, уважність і чемність - основні вимоги мовленнєвого етикету. Від чемного привітання, шляхетного потиску руки, невимушеної, ненав'язливої розмови виграш обопільний. Лихослів'я, лицемірність, невміння вислухати колегу, навпаки, лише нервує, псує настрій. Є в нашій мові коротке, але напрочуд тепле слово «дякую». Чи часто користуємося ми ним, особливо в магазинах? Цілий день стоїть за прилавком продавець. Беручи покупку, ми нерідко забуваємо сказати одне-єдине слово. А може, воно б зняло в людини втому, підняло настрій. Вироблені віками й закріплені в побуті кращі форми вітань-звернень, повсякденного спілкування - не звичайна людська забаганка. Це наш повсякденний етикет, наша культура, взаємостосунки, зрештою, наше здоров'я не лише в буквальному, але й переносному значенні. Коротше кажучи, це наш спосіб життя (За В. Скуратівським).
ІІ. Запишіть 8-10 етикетних мовленнєвих формул, які в звичайних побутових ситуаціях могли б покращити настрій людини.
48. І. Запишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Обґрунтуйте вживання розділових знаків при діалозі.
Вуста незнайомця здригнулися, на обличчі майнув вираз іронії, проте слова були привітні й дружелюбні: - Доброго ранку, друже. Дивовижний краєвид - чи не так? Такого внизу не побачиш!.. - Здрастуйте, - відповів Гриць. - Правда ваша, я вже милувався всім цим... але, пробачте... - Вас хвилює мій вигляд? - Та ні, - розгубився Гук, - але мені здалося... що вам потрібна допомога... - Не потребую, - відгукнувся весело незнайомець, стріпнувши довгими чорними кучерями. - Я не божевільний, як ви подумали... ні, ні, вибачень не треба! Я й не потерпілий. Такий же мандрівник, як і ви. «Дикун». Люблю самотність, красиві місця, де можна заглибитися в себе, подумати...(О. Бердник).
ІІ. Розкажіть, що відображає мовленнєва поведінка героїв тексту. Проаналізуйте вживання формул мовленнєвого етикету в наведеній ситуації. Зверніть увагу на роль привітання в спілкуванні (вносить нову інформацію, передає ставлення мовця до співрозмовника, задає тон розмові). Яку функцію виконує звертання - інформаційну, спонукальну чи контактовстановлювальну?
49. І. Прочитайте текст. Розкажіть, що нового для себе ви дізналися з нього. Якими формулами вітання чи прощання ви можете доповнити текст?
Здоровенькі були!
<o:p></o:p>
Щодня, зустрічаючись з людьми, ми вітаємося. Вітання належить до найуживаніших етикетних виразів, воно є основною формою ґречності. З його допомогою встановлюється контакт між людьми, визначаються їхні взаємини вдома чи на роботі, підтримуються дружелюбні стосунки. Здавна в Україні, зокрема в сільській місцевості, існувала добра традиція: вітатися з людьми незалежно від їх близькості, знайомства. Це було ознакою вихованості та шляхетності. Вибір вітального слова залежить від різних обставин. Уранці ми використовуємо такі слова, як «Добрий ранок!» або «Доброго ранку!». Нині набуває поширення остання форма як більш інтимна, яка виражає побажання людині. Адже ми своїм привітанням під час зустрічі бажаємо один одному добра, благополуччя. Крім того, вираз «Доброго ранку!» звучить набагато тепліше у ставленні до зустрічного, ніж вираз «Добрий ранок!», хоча обидві форми є нормативними для сучасної української мови. У своєму привітанні ми висловлюємо людині не лише побажання добра, а й здоров'я. Для цього слугують такі вислови: «Доброго здоров'я!» та «Здрастуйте!». Форма вітання «Здоровенькі були!» набула в українській мові національного мовного колориту. В українців є ще одне своєрідне привітання, яке вживається між добре знайомими людьми, - «Моє шанування!». Люди різного віку можуть вітатися по-різному: так, молодь або добре знайомі колеги, ровесники часто вживають однослівне вітання: «Привіт!», люди старшого віку вживають більш урочисті вирази: «Моє вітання!», «Вітаю Вас!», а також виражають своє ставлення до людини, радість від зустрічі: «Радий Вас бачити!», «Як справи?», «Як здоров'я?». У святкові дні вітаються: «Зі святом будьте здорові!», «З Різдвом Христовим!», «З Новим роком!» тощо. Часом вітання може містити елемент запросин: «Ласкаво просимо!», «Просимо завітати!». У західних регіонах України поширеним є вітання «Слава Ісусу!». До цього часу зберігається в нашій мові форма привітання людини, що зайнята якоюсь роботою: «Боже поможи!», «Бог на поміч!»...
В. Волков.
Двоє
Різноманітними й колоритними є формули прощання в українській мові. Коли завершують зустріч добре знайомі люди, то вживають такі мовні звороти: «До побачення!», «До зустрічі!», «На добраніч!», «Прощавайте!», а в колі найближчих друзів - «Бувай!». При цьому можуть використовувати різні побажання: «Усього найкращого!», «Ходіть здорові!», «Хай щастить!», «З роси і води!», «Щасливої дороги!» тощо. Коли ж хочуть перервати розмову і залишити товариство, можна в культурній формі попрощатися: «Вибачте, мені час іти!», «На жаль, я поспішаю!»... Як бачимо, є чимало різноманітних форм привітань та прощань у нашій мові, які свідчать про її багатство, про високу духовність її носіїв (О. Корніяка).
ІІ. Уявіть, що вам потрібно перервати розмову і на декілька хвилин залишити своїх співрозмовників. Доберіть кілька етикетних мовленнєвих формул, якими ви могли б скористатися в такій ситуації. 50. Попрацюйте в парах. Накресліть таблицю і заповніть її формулами мовленнєвого етикету. За потреби скористайтеся інформацією, поданою у таблиці
Мовленнєва ситуація Етикетні мовленнєві формули Вітання З однокласниками: З учителем: З батьками: Прощання З однолітками: З учасниками конференції: З редактором газети: Подяка Людям, які допомогли в скрутну хвилину: Мамі (бабусі) за сніданок: Екскурсоводу: Тренеру з футболу: Вибачення В однокласника: У брата (сестри): У перехожого: У батьків:
51. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Яку проблему мовленнєвого етикету порушує автор? Висловте свої міркування стосовно прочитаного.
Якою мовою говорити в кожній конкретній ситуації - це проблема для багатьох. Звичайно, серед нас є ті, хто за будь-яких обставин уживає якусь одну мову, - це, безумовно, люди із сильною психікою, і їм не буває дискомфортно*, коли всі навколо говорять однією мовою, а вони -іншою. «Справа не в тому, якою мовою говорити, а в тому, якою відповідати», - цей афористичний вислів мовознавця Світлани Єрмоленко можна взяти за кредо спілкування двомовних мовців, адже тут чітко висвітлена установка на співрозмовника. Можна, ігноруючи адресата, вперто говорити якоюсь однією мовою, - і тоді всі подивуються вашій силі духу. Можна, перебуваючи в товаристві, де звучать обидві мови, до одних звертатися однією, до інших - іншою мовою, і в цьому разі всі пересвідчаться у ваших комунікативних здібностях. Два протилежних шляхи - а між ними море нюансів (В. Синюта). *Дискомфорт - незручність, відсутність належних умов, потрібних для нормальної життєдіяльності людини, виконання певної роботи.
Для вас, допитливі
Чи вмієте ви правильно вітатися? Чи знаєте, у яких випадках уживають слова «чинний» і «діючий», як уникнути тавтології в словосполученні «відшкодувати шкоду», яка відмінність між словами «додержання» і «дотримання» та навіть як правильно звернутися до Президента держави? Відповіді на ці та інші запитання ви можете знайти в посібнику «Довідник з культури мови» (за ред. С. Єрмоленко).
Поділіться своїми знахідками з однолітками, рідними, знайомими.
52. Прочитайте текст. Про які правила звертання до посадових і титулованих осіб ви дізна лися?
Як звернутися до Президента. Щоб правильно називати і звертатися до посадових і титулованих осіб високих рангів, дотримуючись міжнародного етикету, варто запам'ятати деякі мовні формули. До монархів (королів^ та їхніх дружин звертаються Ваша величносте; про них кажуть - Його (Її) величність. До князів монаршого дому, а отже, до принців, принцес звертаються Ваша високосте; про них кажуть - Його (Її) високість. До князів, кровно не пов'язаних з монаршою родиною, до можновладних осіб, а також до осіб, що обіймають високі пости (голова уряду, держави), звертаються Світлий пане, Ваша світлосте; про них кажуть - Його світлість. Щодо керівників федеральних, центральних органів державної влади, послів уживаються вирази достойний, високодостойний пане. Стосовно правопису потрібно зважити на таке: у шанобливому звертанні чи звертанні до найвищих посадових осіб можливе написання Пан на зразок: Вельмишановний Пане Президенте! Високошановний Пане Міністре! (З довідника).
53. І. Прочитайте текст. Поясніть, у чому полягає комічність описаної ситуації. Як вас тепер ведичати? Як нам тепер величати один одного? Колись було зрозуміло: «товариш». Хай він хоч на сто років від тебе старший, а все одно - «товариш». Я було попросив одного: - Товаришу, дай прикурити. Він і дав... Та так, що я ледве додому доплентався. І ще «товаришем» називається. Тоді я подумав: «пан». Кажуть же «панове депутати»... Підходжу до дами в горжетці: - Пані, скажіть, будь ласка... А вона зміряла мене підведеними очиськами з ніг до голови, пхикнула і до вітрини одвернулася. Не «пан» я для неї, значить... Може, про «добродія» згадати?.. Згадав. Коли в тролейбусі їхав. Вирішив перевірити. Кажу одному в капелюсі: - Добродію, закомпостуйте квиток. Він чогось розсердився: - А може, я зовсім не добродій. Я теж розсердився. - Ну, тоді ви злодій, - кажу. Він мені, звісно, «віддячив». І не вступилися ні «панове», ні «товариші»... Пішов я в неділю на базар, послухати, як народ говорить. А там одне одного найчастіше величають «дамочкою» або «дядьком». Так і питаю в одного: - Дядьку, почім сало? - По тридцять, небоже. Не полінувався, в словник зазирнув: «небіж» означає «племінник». Гарне слово. Треба запам'ятати. Приходжу в понеділок до себе в майстерню. Сидять мої хлопці, мене чекають. - Привіт, небіжчики. Ану вставайте. Ще так шпарко мої хлопці ніколи не схоплювалися. А Петро навіть заїкатися почав... Тепер я до всіх кажу лише «ей» або «агов»... (За В. Дубом).
ІІ. Пригадайте й запишіть шанобливі форми звертань, які ви могли б використати у спілкуванні зі старшими за віком людьми, незнайомцями, батьками, однолітками; під час звертання до слухачів в аудиторії, до невеликої групи людей у коридорі школи, до продавця в магазині, до телеглядачів. З трьома дібраними звертаннями складіть і запишіть речення. У спілкуванні найкраще виявляються моральні якості людини, відповідність її поведінки загальноприйнятим моральним нормам та принципам. Виконуючи професійні обов'язки, людина виявляє свої ділові та моральні якості, впливає через них на інших. При цьому вона виявляє свою професійну культуру. Це Етика професійного спілкуваннnяпоняття означає відпоідність поведінки, говоріння, слухання, мовлення в професійній діяльності загальноприйнятим моральним нормам і принципам, а також вимогам, що ставляться до професії. Етика службових взаємин виключає прояви грубості, нетерпимості до думки інших, неправдивість та ін. Першою етичною вимогою у стосунках керівника і підлеглих є вимога поваги і доброзичливості: керівник ніколи не повинен висловлювати або загалом будь-яким чином проявляти неповагу до свого підлеглого. Звичайно, у багатьох ситуаціях керівник повинен сказати: «я вважаю», «я переконаний», «я вимагаю». Такі слова означають, що керівник готовий взяти на себе відповідальність за вирішення якихось проблем. Проте в питаннях, які не мають принципового значення, керівник повинен уміти вибрати м'якший варіант («я думаю», «мені здається», «чи не здається вам, що»). Саме керівник створює в колективі потрібний тон спілкування. Це значить, що в колективі мають розмовляти спокійно, коректно, ввічливо, має панувати атмосфера доброзичливості і взаємоповаги. Як свідчать соціологи, в ображеної, виведеної з рівноваги людини продуктивність праці помітно знижується. Травмує працівників і манера керівника багатозначним тоном викликати їх на розмову до себе. Після почутої по телефону фрази «Зайдіть до мене» багато людей у глибині душі відчувають хвилювання, чекаючи неприємної розмови. Тому, запрошуючи до себе людину, високопрофесійний керівник хоча б кількома словами попередить про тему майбутньої розмови. Кожне доручення, завдання, справа тим краще зрозумілі, чим коротше вони викладені; потрібно завжди, де лише можливо, без втрат для змісту користуватися загальноприйнятими і зрозумілими словами.
54. Запишіть традиційні мовленнєві формули прохання на адресу посадових осіб, складаючи тексти таких заяв: а) про допуск до складання екзаменів; б) про надання відпустки; в) про звільнення з роботи; г) про поновлення на посаді.
55. Попрацюйте в парах. Використовуючи етикетні мовленнєві формули, складіть і розіграйте за особами діалог (8-12 реплік) відповідно до однієї з поданих ситуацій.
Ситуація 1. Ви хочете влаштуватися на роботу, прийшли на прийом до директора підприємства. Вас запросили до кабінету. Зайдіть, привітайтеся, відрекомендуйтеся, підтримайте розмову.
Ситуація 2. Ви голова профспілкового комітету. До Вас прийшов працівник. Прийміть його, з'ясуйте, що його хвилює, допоможіть у вирішенні проблеми. Ж Ситуація 3. Ви керівник установи. В установі є вакантне місце. Ви ведете роз-I мову з претендентом на це місце.
Керівник і підлеглі Мовленнєвий етикет 1. Мовленнєвий етикет - це усталені мовні звороти, які використовують у певних життєвих ситуаціях і які відповідають національним культурним традиціям. 2. В українській мові вироблено чимало етикетних мовленнєвих формул, які використовуються в різних життєвих ситуаціях. І самооцінка, і самоперевірка.
56. Мікрофон. Продовжте фрази. 1. Опрацювавши тему «Культура мовлення. Спілкування», я зрозумів (зрозуміла), що... 2. Найскладнішим під час опрацювання матеріалу для мене було... 3. Свої знання з тем розділу я б оцінив (оцінила) на...
57. Тест для самоперевірки. 1. Рівні мовної системи записано в рядку: А аудіювання, читання, говоріння, письмо; Б звук, морфема, слово, речення; В орфографія, пунктуація, орфоепія, словотвір; Г фонетичний, морфемний, лексичний, синтаксичний. 2. Мовленнєвий етикет — це: А сукупність речень, об'єднаних у тематичну цілісність за правилами певної мовної системи; Б правила мовленнєвої поведінки, прийняті національним колективом мовців; В обмін інформацією, передача її однією людиною іншій; Г правила вживання слів. 3. Використання різноманітних мовних засобів, уникнення невиправданого повторення слів, однотипних синтаксичних конструкцій є ознакою: А точності мовлення; Б виразності мовлення; В багатства мовлення; Г логічності мовлення. 4. До невербальних засобів спілкування належать: А міміка і жести; Б морфеми і слова; В словосполучення і речення; Г текст і складне синтаксичне ціле. 5. Потребує редагування речення: А Щиро Вам дякую, Петре Івановичу! Б Доброго ранку, Світлано! В «Я вибачаюся», - тихо промовив Назар. Г Будьте ласкаві, передайте квиток. 6. Якщо телефонну трубку підняла не та людина, яка вам потрібна, ви повинні:
А покласти трубку й зателефонувати пізніше; Б з'ясувати прізвище людини, яка підійшла до телефону; В розповісти коротко про себе; Г перепросити й звернутися з проханням покликати потрібну людину.
Запитання і завдання для самоперевірки 1. Що таке мовна норма? Чи обов'язковою вона є для всіх носіїв мови? 2. Які види норм розрізняють у сучасній українській літературній мові? Наведіть приклади різних норм і схарактеризуйте їх. 3. Що таке спілкування? Чому кажуть, що спілкування - найбільша розкіш? Визначте особливості усного й писемного спілкування. 4. Назвіть вербальні й невербальні засоби спілкування. Наведіть приклади застосування засобів невербального спілкування в ділових стосунках. 5. Розкрийте поняття «культура мовлення». У чому виявляється правильність мовлення? 6. Що таке логічність мовлення? Що спільного в логічності й точності мовлення? Чому логічність мовлення залежить від логіки мислення? 7. Визначте умови, за яких мовлення стає багатим і різноманітним. Як впливає на мовлення лексичне багатство мови? 8. Від чого залежить доречність мовлення? Яку роль у доречному виборі мовних засобів відіграє ситуація спілкування? 9. На що ви порадили б звернути увагу в спілкуванні своїм ровесникам? 10. Розкажіть про особливості національного мовленнєвого етикету. Наведіть прислів'я та приказки, які відображають норми мовленнєвої культури. Проект
ВВ.Заболотний, О.В. Заболотний Українська мова - 10 клас. Надіслано читачами з інтернет-сайтів.
Зміст уроку конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
іншеТільки для вчителівідеальні уроки календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
