KNOWLEDGE HYPERMARKET


Узагальнення й систематизація вивченого про дієприкметник
(Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Українська мова|Українська ...»)
 
Строка 3: Строка 3:
<br>  
<br>  
-
Чи можна стати розумнішим ?<br>135.1. Прослухайте текст. Зробіть звуковий аналіз слів з'являється, єдністю.<br>II. Читайте і відповідайте на запитання під час читання.
+
Чи можна стати розумнішим&nbsp;?<br>135.1. Прослухайте текст. Зробіть звуковий аналіз слів з'являється, єдністю.<br>II. Читайте і відповідайте на запитання під час читання.  
-
<br>'''Кого вважають розумним?'''<br>Кожен із вас знає, що таке розум, і може вирізнити з-поміж співрозмовників найрозумнішого, відрізнити тямущого від менш розумного, тобто розташувати людей на так званій «інтелектуальній драбині».
+
<br>'''Кого вважають розумним?'''<br>Кожен із вас знає, що таке розум, і може вирізнити з-поміж співрозмовників найрозумнішого, відрізнити тямущого від менш розумного, тобто розташувати людей на так званій «[[Максим_Рильський._Життя_і_творчість_поета-інтелектуала._Рання_творчість_поета.|інтелект]]уальній драбині».  
-
<br>Кого ж вважають розумним? Як вимірюють розум?
+
<br>Кого ж вважають розумним? Як вимірюють розум?  
-
<br>Здебільшого шляхом спостережень, досвіду: розумний той, хто правильно поводиться1, знаходить раціональні рішення, дає найточніші оцінки. Розум характеризується як здатність2 людини мислити й регулювати свої стосунки з оточенням та дійсністю, передбачаючи можливий перебіг подій.
+
<br>Здебільшого шляхом спостережень, досвіду: розумний той, хто правильно поводиться1, знаходить раціональні рішення, дає найточніші оцінки. Розум характеризується як здатність2 людини мислити й регулювати свої стосунки з оточенням та дійсністю, передбачаючи можливий перебіг подій.  
-
<br>Упродовж багатьох років науковці шукають спосіб, як точно — в кількісних одиницях — виміряти інтелект.<br>Наскільки їм це вдалося?
+
<br>Упродовж багатьох років науковці шукають спосіб, як точно — в кількісних одиницях — виміряти інтелект.<br>Наскільки їм це вдалося?  
-
<br>Західні вчені з цією метою розробили спеціальні тести.<br>Тести визначають здатність людини здійснювати відбір. А відбір буває різний: правильний — за істотними, основними ознаками, і неправильний — за другорядними, несуттєвими.
+
<br>Західні вчені з цією метою розробили спеціальні [[Контрольна_робота_№_1_(тести)|тести]].<br>Тести визначають здатність людини здійснювати відбір. А відбір буває різний: правильний — за істотними, основними ознаками, і неправильний — за другорядними, несуттєвими.  
-
<br>1Поводитися — рос. вести себя. 23датність — рос. способность.<br>&nbsp;<br>Отже, відбір — це критерій інтелектуального рівня людини?<br>Відбір не тотожний1 процесу мислення. Він — його стартовий майданчик. Адже відібране треба всебічно2 розглянути й проаналізувати.
+
<br>1Поводитися — рос. вести себя. 23датність — рос. способность.<br>&nbsp;<br>Отже, відбір — це критерій інтелектуального рівня людини?<br>Відбір не тотожний1 процесу мислення. Він — його стартовий майданчик. Адже відібране треба всебічно2 розглянути й проаналізувати.  
-
<br>Чи можна розвинути свої розумові здібності?<br>Думати не тільки можна, а й треба вчитися. «Намагайся дати розумові якомога більше поживи»,— учив Лев Толстой. А ось прислів'я і приказки: «За одного вченого дають десять не-вчених», «Знаючий, видющий і на все тямущий», «Розум — не дар природи, а результат досвіду», «Тільки після наполегливої праці з'являється талант», «У невмілого руки не болять», «Мудрість народжена працею».
+
<br>'''Чи можна розвинути свої розумові здібності?'''<br>Думати не тільки можна, а й треба вчитися. «Намагайся дати [[Іван_Франко._Притча_про_нерозум|розум]]ові якомога більше поживи»,— учив Лев Толстой. А ось прислів'я і приказки: «За одного вченого дають десять не-вчених», «Знаючий, видющий і на все тямущий», «Розум — не дар природи, а результат досвіду», «Тільки після наполегливої праці з'являється талант», «У невмілого руки не болять», «Мудрість народжена працею».  
-
<br>Найзагальніша порада звучить так: «Хочеш бути розумним — навчись розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати і переставати говорити, коли більше нічого сказати. Пам'ятай, що розум визначається єдністю знань і дій» (За В. Пекелісом).
+
<br>Найзагальніша порада звучить так: «Хочеш бути розумним — навчись розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати і переставати говорити, коли більше нічого сказати. Пам'ятай, що розум визначається єдністю знань і дій» (За В. Пекелісом).  
-
<br>III.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поясніть розділові знаки при прямій мові.<br>IV.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поясніть правопис слів розташувати, раціонально, рішення, дійсністю, інтелект, спеціальні, неправильний, з'являється, працею, знань.
+
<br>III.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поясніть [[Діалог._Розділові_знаки_при_діалозі._Повні_уроки|розділові знаки]] при прямій мові.<br>IV.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поясніть правопис слів розташувати, раціонально, рішення, дійсністю, інтелект, спеціальні, неправильний, з'являється, працею, знань.  
-
<br>V.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Випишіть із тексту виділені слова, розберіть їх за будовою. До яких частин мови вони належать? Доведіть свою думку.
+
<br>V.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Випишіть із тексту виділені слова, розберіть їх за будовою. До яких частин мови вони належать? Доведіть свою думку.  
-
<br>Дієприкметники можуть втрачати граматичні ознаки дієслова (час, вид) та прикметника (залежність від іменника у словосполученні) і переходити в іменники: Береженого (к о г о?) Бог береже. Написане (щ о?) залишається, а сказане (щ о?) забувається (Нар. творчість).
+
<br>Дієприкметники можуть втрачати граматичні ознаки дієслова (час, вид) та прикметника (залежність від іменника у словосполученні) і переходити в [[Іменники._Мовні_розбори._Повні_уроки|іменник]]и: Береженого (к о г о?) Бог береже. Написане (щ о?) залишається, а сказане (щ о?) забувається (Нар. творчість).  
-
<br>Які ознаки прикметника втрачає дієприкметник, що переходить в іменник?
+
<br>Які ознаки прикметника втрачає дієприкметник, що переходить в іменник?  
-
<br>136. Прочитайте речення. Якими частинами мови є виділені слова? Доведіть свою думку. Спишіть прислів'я, з'ясуйте їх зміст.
+
<br>136. Прочитайте речення. Якими частинами мови є виділені слова? Доведіть свою думку. Спишіть прислів'я, з'ясуйте їх зміст.  
-
<br>1. Лежачого не б'ють. 2. Не вчи вченого їсти хліба печеного (Нар. творчість). 3. Звільнені розгублено перезирались (3. Тулуб). 4. Поміж прибулими швидко зав'язались знайомства (В. Козаченко). 5. Виступаючі відзначали заслуги ювіляра.<br>&nbsp;<br>1Тотожний — рос. тождественный. 2Всебічно — рос. всесторонне.<br><br>137. Прочитайте сполучення слів у лівому та правому стовпчиках. Визначте, якими частинами мови є виділені слова, беручи до уваги їх лексичне значення, морфологічні ознаки і синтаксичні особливості. Обґрунтуйте свою думку.
+
<br>1. Лежачого не б'ють. 2. Не вчи вченого їсти хліба печеного (Нар. творчість). 3. Звільнені розгублено перезирались (3. Тулуб). 4. Поміж прибулими швидко зав'язались знайомства (В. Козаченко). 5. Виступаючі відзначали заслуги ювіляра.<br>&nbsp;<br>1Тотожний — рос. тождественный.  
-
<br>намальована картина&nbsp;&nbsp;&nbsp; намальована відомим художником картина<br>зів'ялі квіти&nbsp;&nbsp;&nbsp; зів'ялі на сонці квіти<br>відкритий погляд&nbsp;&nbsp;&nbsp; відкритий нещодавно ресторан<br>відомий письменник&nbsp;&nbsp;&nbsp; відомий багатьом факт<br>палаюче сонце&nbsp;&nbsp;&nbsp; палаючі дрова<br>поширені речення&nbsp;&nbsp;&nbsp; поширені в Україні звичаї<br>виконана робота&nbsp;&nbsp;&nbsp; виконана учнем робота
+
2Всебічно — рос. всесторонне.<br><br>137. Прочитайте [[Буква_«ща»,_позначення_нею_звукосполучення_шч._Задачі_та_вправи|сполучення]] слів у лівому та правому стовпчиках. Визначте, якими частинами мови є виділені слова, беручи до уваги їх лексичне значення, морфологічні ознаки і синтаксичні особливості. Обґрунтуйте свою думку.
-
<br>'''Міркуємо'''. У словосполученні намальована картина слово намальована вказує на постійну ознаку предмета (картина), не має спільних із дієсловом граматичних ознак: виду, часу, а також залежного слова. Тому це — прикметник.
+
<br>намальована картина&nbsp;&nbsp;&nbsp; намальована відомим художником картина<br>зів'ялі квіти&nbsp;&nbsp;&nbsp; зів'ялі на сонці квіти<br>відкритий погляд&nbsp;&nbsp;&nbsp; відкритий нещодавно ресторан<br>відомий письменник&nbsp;&nbsp;&nbsp; відомий багатьом факт<br>палаюче сонце&nbsp;&nbsp;&nbsp; палаючі дрова<br>поширені речення&nbsp;&nbsp;&nbsp; поширені в Україні звичаї<br>виконана робота&nbsp;&nbsp;&nbsp; виконана учнем робота
-
<br>У сполученні намальована художником картина слово намальована вказує на ознаку за дією (намалювати), має вид (доконаний), залежне слово (художником). Це форма дієслова, дієприкметник.
+
<br>'''Міркуємо'''. У словосполученні намальована картина слово намальована вказує на постійну ознаку предмета (картина), не має спільних із [[Ілюстрації_на_тему_«Модальне_дієслово»|дієслово]]м граматичних ознак: виду, часу, а також залежного слова. Тому це прикметник.  
-
<br>Дієприкметники можуть втрачати граматичні ознаки дієслова (час, вид) і переходити в прикметники. Прикметники, на відміну від дієприкметників, указують на постійну (а не тимчасову) ознаку і не мають при собі залежних слів, що їх пояснюють: відомий політик, знайомий хлопець, цілющий відвар, родючий ґрунт, талий сніг, стиглий помідор, улюблений твір.
+
<br>У сполученні намальована художником картина слово намальована вказує на ознаку за дією (намалювати), має вид (доконаний), залежне слово (художником). Це — форма дієслова, дієприкметник.  
-
<br>У прикметники переходять також дієприкметники, вжиті в переносному значенні: розбите серце, пекучий сором.
+
<br>Дієприкметники можуть втрачати граматичні ознаки дієслова (час, вид) і переходити в прикметники. Прикметники, на відміну від дієприкметників, указують на постійну (а не тимчасову) ознаку і не мають при собі залежних слів, що їх пояснюють: відомий політик, знайомий хлопець, цілющий відвар, родючий ґрунт, талий сніг, стиглий помідор, улюблений твір.  
-
<br>138. Прочитайте пари речень. У котрому з них ужито дієприкметни¬ки, а в котрому — дієприкметники, що перейшли в прикметники? Випишіть сполучення іменників з дієприкметниками і похідними від них прикметниками.<br>
+
<br>У прикметники переходять також дієприкметники, вжиті в переносному значенні: розбите серце, пекучий сором.  
-
1. Ламаною лінією втиснулась у берег гавань (М. Ост-ровський).— Біля стіни стояв зламаний стілець. 2. Пораненого бійця доправили в госпіталь.Тут я побачив Михайла Пущина, пораненого минулого року (О. Пушкін). 3. На підлозі лежав тканий килим.— Та найбільше відвідувачам виставки сподобався гобелен, витканий відомою майстринею. 4. На горищі1 лежали забуті речі.— Це були давно забуті події.<br><br>139. Згрупуйте словосполучення на с. 66 у два стовпчики: а) з прикметниками; б) з дієприкметниками. Проставте в них наголос. Поясніть свої дії.<br>&nbsp;<br>1Горище — рос. чердак.<br><br>Непереможний народ, переможений ворог; визволене місто, визвольний рух; печена картопля, добре випечена паска; розгублений хлопчик, розгублені речі.
+
<br>138. Прочитайте пари речень. У котрому з них ужито дієприкметни¬ки, а в котрому дієприкметники, що перейшли в [[Вживання_Ь_перед_закінченням_у_прикметників._Повні_уроки|прикметник]]и? Випишіть сполучення іменників з дієприкметниками і похідними від них прикметниками.<br>  
-
<br>140.1. Прочитайте мовчки першу й другу пари речень. Визначте, в котрому з речень пари вжито дієприкметник, а в котрому він переходить у прикметник чи іменник. Доберіть за аналогією пару до останнього речення.
+
1. Ламаною лінією втиснулась у берег гавань (М. Ост-ровський).— Біля стіни стояв зламаний стілець. 2. Пораненого бійця доправили в госпіталь.— Тут я побачив Михайла Пущина, пораненого минулого року (О. Пушкін). 3. На підлозі лежав тканий килим.— Та найбільше відвідувачам виставки сподобався гобелен, витканий відомою майстринею. 4. На горищі1 лежали забуті речі.— Це були давно забуті події.<br><br>139. Згрупуйте словосполучення на с. 66 у два стовпчики: а) з прикметниками; б) з дієприкметниками. Проставте в них наголос. Поясніть свої дії.<br>&nbsp;<br>1Горище — рос. чердак.<br><br>Непереможний народ, переможений ворог; визволене місто, визвольний рух; печена картопля, добре випечена паска; розгублений хлопчик, розгублені речі.  
-
<br>1. Елена Валерьевна была образованная женщина. — В ущелье1, образованное двумя горами, обрушилась снежная лавина. 2. Заметив2 сигнал бедствия3, судно направилось4 к потерпевшим морякам. — Потерпевшие были взяты на борт (Із газети). 3. Пётр был знающим корабельным мастером, кузнецом, столяром и отличным резчиком (О. Толстой).— ... П. Перекладіть і запишіть усі три пари речень українською мовою.
+
<br>140.1. Прочитайте мовчки першу й другу пари речень. Визначте, в котрому з речень пари вжито дієприкметник, а в котрому він переходить у прикметник чи [[Іменник._Велика_літера_і_лапки_в_іменниках._Голосні_у_відмінкових_закінченнях_іменників_Повні_уроки|іменник]]. Доберіть за аналогією пару до останнього речення.  
-
<br>141. Прочитайте попарно словосполучення. Простежте, на яку частину слова падає наголос в одному і в другому випадках. Зробіть висновок, у котрому зі словосполучень ужито прикметник, а в котрому дієприкметник.<br><br>[[Image:ukrmova7-bondarenko-17.jpg]]
+
<br>1. Елена Валерьевна была образованная женщина. — В ущелье1, образованное двумя горами, обрушилась снежная лавина. 2. Заметив2 сигнал бедствия3, судно направилось4 к потерпевшим морякам. — Потерпевшие были взяты на борт (Із газети). 3. Пётр был знающим корабельным мастером, кузнецом, столяром и отличным резчиком (О. Толстой).— ... П. Перекладіть і запишіть усі три пари речень українською мовою.
 +
<br>141. Прочитайте попарно словосполучення. Простежте, на яку частину слова падає наголос в одному і в другому випадках. Зробіть висновок, у котрому зі словосполучень ужито прикметник, а в котрому — дієприкметник.<br><br>[[Image:Ukrmova7-bondarenko-17.jpg]]
 +
<br>
-
Дієприкметники можуть відрізнятися від прикметників наголосом: у дієприкметниках наголос здебільшого падає на корінь, а в прикметниках — на суфікс.
+
Дієприкметники можуть відрізнятися від прикметників наголосом: у дієприкметниках наголос здебільшого падає на корінь, а в прикметниках — на суфікс.  
-
<br>142.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Спишіть речення, проставляючи наголос у виділених словах.<br>Якими частинами мови вони є? Чи можна довести протилежну думку і що для цього потрібно зробити?<br>Зайшли до хати, де пахло вареним, печеним і смаженим (І. Чендей).
+
<br>142.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Спишіть речення, проставляючи наголос у виділених словах.<br>Якими частинами мови вони є? Чи можна довести протилежну думку і що для цього потрібно зробити?<br>Зайшли до хати, де пахло вареним, печеним і смаженим (І. Чендей).  
-
<br>143.&nbsp;&nbsp;&nbsp; До прикметників, утворених від дієслів, доберіть спільнокореневі дієприкметники (останні повинні мати префікси або залежні слова); проставте в них наголоси. Підкресліть і поясніть орфограму.<br>прикм.&nbsp;&nbsp;&nbsp; дієприкм.<br>Зразок. Прасований одяг — випрасуваний костюм.
+
<br>143.&nbsp;&nbsp;&nbsp; До прикметників, утворених від дієслів, доберіть спільнокореневі дієприкметники (останні повинні мати префікси або залежні слова); проставте в них наголоси. Підкресліть і поясніть орфограму.<br>прикм.&nbsp;&nbsp;&nbsp; дієприкм.<br>Зразок. Прасований одяг — випрасуваний костюм.  
-
<br>Кип'ячене молоко, морожена полуниця, копчена ковбаса, смажена картопля, фарбований паркан5, плетений шарф.<br>
+
<br>Кип'ячене молоко, морожена полуниця, копчена ковбаса, смажена картопля, фарбований паркан5, плетений шарф.<br>  
1Ущелье — укр. ущелина.  
1Ущелье — укр. ущелина.  
Строка 71: Строка 73:
4Направиться — укр. попрямувати.  
4Направиться — укр. попрямувати.  
-
5 Паркан — рос. забор.
+
5 Паркан — рос. забор.  
<br>144 Прочитайте попарно словосполучення зі спільнокореневими прикметниками і дієприкметниками, звертаючи увагу на місце наголосу. Чи залежить від нього написання н і нн?<br><br>  
<br>144 Прочитайте попарно словосполучення зі спільнокореневими прикметниками і дієприкметниками, звертаючи увагу на місце наголосу. Чи залежить від нього написання н і нн?<br><br>  
-
[[Image:ukrmova7-bondarenko-18.jpg]]
+
[[Image:Ukrmova7-bondarenko-18.jpg]]  
-
 
+
 +
<br>
У прикметниках дієприкметникового походження, які мають наголошений суфікс і вказують на можливість чи неможливість дії та вищий ступінь ознаки, в суфіксах -енн-, -анн- пишеться дві букви н: неоціненний скарб, несказанна радість.  
У прикметниках дієприкметникового походження, які мають наголошений суфікс і вказують на можливість чи неможливість дії та вищий ступінь ознаки, в суфіксах -енн-, -анн- пишеться дві букви н: неоціненний скарб, несказанна радість.  
-
145. Спишіть словосполучення, вставляючи пропущені букви. Підкресліть і поясніть орфограму.
+
145. Спишіть словосполучення, вставляючи пропущені букви. Підкресліть і поясніть орфограму.
 +
 
 +
<br>Подола..ий бар'єр, нескінче..ий космос, незрівня..ий красень здiйсне..а забаганка, незбагне..ий характер, неоціне..ий товар, не примире..і партнери, непримире..ий ворог, нездо-ла..ий народ.
 +
 
 +
<br>146 Перекладіть і запишіть сполучення слів українською мовою З'ясуйте відмінність у написанні дієприкметників в обох мовах і зробіть висновок.
 +
 
 +
<br>Невыразимая радость,&nbsp; охлаждённый сок, осуществимое желание, расставленная мебель, неоценимая услуга, нескончаемая Вселенная. П. Із двома словосполученнями на вибір складіть і запишіть речення
 +
 
 +
<br>147 Перекладіть і запишіть речення українською мовою, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть написання н у дієприкметниках.<br>Дорожка очищенная от снега и посыпанная песком вела вниз с террасы на террасу (Л. Дугін).<br>
 +
 
 +
148 Прочитайте мовчки уривок із твору Костянтина Паустовського на с 68. Визначте тип і стиль мовлення. II. Перекладіть і запишіть текст українською мовою, розставляючи пропущені розділові знаки.<br><br>'''На палубе'''<br>Я вышел на палубу. Всходило солнце. Впереди медленно вырастали из моря очертания жёлтых гор освещённых низкими яркими лучами. Это был Крым, но я не сразу узнал его. Он показался мне огромным островом тонущим в утренней синеве.
 +
 
 +
<br>Впервые я увидел из морской дали весь Крым, торжествен¬ный разворот его берегов. Впервые я понял, как прекрасна эта земля омытая одним из самых праздничных морей земного шара (За К. Паустовським).
 +
 
 +
<br>'''Краса землі'''<br>149. І. Зробіть звуковий запис слів розступалася, нищить1. Прочитайте текст, з'ясовуючи значення незнайомих слів; уявіть змальовану в ньому картину.
 +
 
 +
<br>'''Лугова царівна'''<br>...Тимко взявся за косу... Він косив повагом, раз за разом махаючи косою і майже не відчуваючи2 її в руках, така вона була легка...
 +
 
 +
<br>Трава розступалася перед ним прозоро-зеленою морською хвилею, розкриваючи те, що раніше приховувала, всю свою потаємну красу. Він бачив, що зверху вона суха, вицілувана сонцем, легка, як подих. А при самій землі, між стеблинками, почепившись манюсінькими світлими крапельками, притаїлись росинки і яскраво поблискують, як надрібно потовчене скло. Хвилинами його брав жаль, і він стримував3 косу, щоб не порушити тієї затаєної при землі краси.
 +
 
 +
<br>«Я не знаю, чи там, угорі, наді мною, є життя, але я добре бачу, що вся краса тут, на землі»,— роздумував він, милуючись свіжістю зеленого роздолля, що плескотіло біля його ніг. Потім знову став косити, докоряючи4 сам собі в душі за те, що він милується і все ж таки нищить цю красу.
 +
 
 +
<br>Але одного разу на повному розгоні він зупинив косу, кинувши її на землю, присів навпочіпки5 й обережно, лагідно розгорнув пальцями густий кущик трави: в зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця — ромашка.
 +
 
 +
<br>1Нищити — рос. уничтожать.
 +
 
 +
2Відчувати — рос. чувствовать.
 +
 
 +
3Стримувати — рос. сдерживать.
 +
 
 +
4Докоряти — рос. упрекать.
 +
 
 +
5Навпочіпки — рос. на корточках.
 +
 
 +
<br>Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюстках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря1 сталевої голки, росичкою. <br>Тимко знав, що по-народному цю квіточку називають невісточкою. І те, що вона така прекрасна, і те, що її так звуть, зачарувало його. І він, присівши, дивився на неї, не зводячи очей, усміхаючись, як до гарненького маляти, і все шепотів:
 +
 
 +
<br>«Невісточка, невісточка»,— і йому хотілося доторкнутися до неї хоч пальцем. Але він утримався, щоб не збити з неї росички, не&nbsp; зняти дорогої краси, дарованої природою. Він так і залишив квітку разом із густим кущиком трави в її<br>зеленому храмі, і, обережно обкосивши, пішов далі (Григорій Тютюнник).
 +
 
 +
<br>II.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Визначте тип, стиль мовлення й основну думку тексту.
 +
 
 +
<br>III.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Складіть усно речення зі словами в рамці. Поясніть правопис слів легка, хвилею, розкриваючи, сонцем, (між) стеблинками, потовчене, свіжістю, присів, прекрасна, обережно.
 +
 
 +
<br>IV.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Схарактеризуйте виділені слова, визначте їх будову. Розберіть письмово друге і третє слова (за варіантами).<br>
 +
 
 +
150. Прочитайте висловлювання Михайла Ломоносова, передайте його зміст українською мовою. Чи погоджуєтеся ви з думкою вченого?
 +
 
 +
<br>Причастие служит к сокращению человеческого слова, заключая в себе имени и глагола силу (М. Ломоносов).<br>151. Замініть виділені сполучення слів дієприкметниками, внесіть відповідні зміни і запишіть речення.
 +
 
 +
<br>1. Скло, яке вставили у вікно, було подвійним. 2. У кімнату ввійшов чоловік, якого ніхто не помітив. 3. Морозиво, яке завезли в крамницю вранці, розкупили до обіду.
 +
 
 +
<br>152. Дайте письмові відповіді на подані запитання реченнями, в яких були б дієприкметники.<br>Зразок. 1. Наш сад освітлений сонцем.
 +
 
 +
<br>1. Сонце освітлює наш сад. Який наш сад? 2. Автомобіль, який коштує 65 тисяч гривень, придбали2 в автосалоні. Який автомобіль коштує 65 тисяч гривень? 3. Шкатулку зробили з морських черепашок. Яку шкатулку подарували мамі?
 +
 
 +
<br>1Вістря — рос. остриё.
 +
 
 +
2Придбати — рос. приобрести.<br>&nbsp;<br>До поданих дієприкметників доберіть іменники, щоб утворилися словосполучення з метафоричним значенням. Поставте наголос у дієприкметниках і прочитайте утворені словосполучення.<br>Зразок. 1. Вицвілі очі.<br>
 +
 
 +
1. Вицвілі тканини. 2. Загублені речі. 3. Розпечений метал. 4. Нев'януча квітка.<br>
 +
 
 +
154.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Визначте види допущених помилок і запишіть відредаговані речення.<br>1. Художник, намалювавший цю картину, був українцем.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Бажаючим відпочити пропонується морська прогулянка.<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Зазеленіла стара і витикаюча голочками молода травичка.<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; З'явившеєся з-за хмар сонце яскраво освітило поляну (З учн. творів).<br><br>155.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Доведіть, що слово знайомий у словосполученні знайомий письменник втратило ознаки дієприкметника і перейшло в прикметник.
 +
 
 +
<br>156.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Усуньте невиправдані повтори, використовуючи, де доцільно, дієприкметники, і запишіть відредаговані речення.
 +
 
 +
<br>1. Грибники вийшли на трасу, яка була оточена лісом, котра вела до міста. 2. Ми їхали в автобусі, який був переповнений людьми, який за п'ятнадцять хвилин довіз нас до потрібної зупинки (З учн. творів).
 +
 
 +
<br>157.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Перекладіть речення українською мовою. Поясніть особливості перекладу дієприкметників і розстановку розділових знаків.
 +
 
 +
<br>1. Обед, продолжавшийся около трёх часов, кончился (О. Пушкін). 2. Воздух, наполненный дымом и жёлтыми отсветами1 скал, струился2 над нами (К. Паустовсъкий). 3. Вода в пруду3 была покрыта листьями, опавшими с деревьев, росших по его берегам (О. Толстой).
 +
 
 +
<br>158.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прочитайте мовчки текст. Доберіть заголовок, перекладіть і запишіть українською мовою. Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні.
 +
 
 +
<br>На утро поднявшееся солнце быстро съело тонкий ледок. Весь тёплый воздух задрожал4 от наполнивших его испарений5 ожившей земли. Зазеленела трава, надулись почки калины, и на обсыпанной золотым цветом лозине загудела пчёлка (За Л. Толстым).
 +
 
 +
<br>1 Отсвет — укр. відблиск.
 +
 
 +
2 Струиться — укр. струменіти.  
-
<br>Подола..ий бар'єр, нескінче..ий космос, незрівня..ий красень здiйсне..а забаганка, незбагне..ий характер, неоціне..ий товар, не примире..і партнери, непримире..ий ворог, нездо-ла..ий народ.
+
3 Пруд — укр. ставок.  
-
<br>146 Перекладіть і запишіть сполучення слів українською мовою З'ясуйте відмінність у написанні дієприкметників в обох мовах і зробіть висновок.
+
4 Задрожать — укр. затремтіти.  
-
<br>Невыразимая радость,&nbsp; охлаждённый сок, осуществимое желание, расставленная мебель, неоценимая услуга, нескончаемая Вселенная. П. Із двома словосполученнями на вибір складіть і запишіть речення
+
5 Испарения — укр. випари.
-
<br>147 Перекладіть і запишіть речення українською мовою, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть написання н у дієприкметниках.<br>Дорожка очищенная от снега и посыпанная песком вела вниз с террасы на террасу (Л. Дугін).<br>
+
<br>159.1. Спишіть речення, розкриваючи дужки і розставляючи пропу¬щені розділові знаки. Поясніть орфограми і пунктограми.
-
148 Прочитайте мовчки уривок із твору Костянтина Паустовського на с 68. Визначте тип і стиль мовлення. II. Перекладіть і запишіть текст українською мовою, розставляючи пропущені розділові знаки.<br><br>'''На палубе'''<br>Я вышел на палубу. Всходило солнце. Впереди медленно вырастали из моря очертания жёлтых гор освещённых низкими яркими лучами. Это был Крым, но я не сразу узнал его. Он показался мне огромным островом тонущим в утренней синеве.
+
<br>1. Церемонія закінчується у загадковій (напів)темряві ще (не)розмальованої церкви (3. Тулуб). 2. На останній сторінці Маркіян прочитав запис зроблений дрібним (не)розбірливим почерком (Р. Іваничук). 3. У (не)топленій хаті дошкуляв1 холод. 4. (Не)просохла після нічного дощу дорога блищала безліччю калюж. 5. Лиця (не)голені (не)миті втомлені довгими переходами і (не)(до)їданням (Григорій Тютюнник). 6. Не діли шкуру (не)вбитого ведмедя (Нар. творчість).
-
<br>Впервые я увидел из морской дали весь Крым, торжествен¬ный разворот его берегов. Впервые я понял, как прекрасна эта земля омытая одним из самых праздничных морей земного шара (За К. Паустовським).
+
<br>II. Як ви розумієте прислів'я?
-
<br>'''Краса землі'''<br>149. І. Зробіть звуковий запис слів розступалася, нищить1. Прочитайте текст, з'ясовуючи значення незнайомих слів; уявіть змальовану в ньому картину.
+
III. Зробіть звуковий запис виділеного слова.  
-
<br>'''Лугова царівна'''<br>...Тимко взявся за косу... Він косив повагом, раз за разом махаючи косою і майже не відчуваючи2 її в руках, така вона була легка...<br>Трава розступалася перед ним прозоро-зеленою морською хвилею, розкриваючи те, що раніше приховувала, всю свою потаємну красу. Він бачив, що зверху вона суха, вицілувана сонцем, легка, як подих. А при самій землі, між стеблинками, почепившись манюсінькими світлими крапельками, при¬таїлись росинки і яскраво поблискують, як надрібно потовче¬не скло. Хвилинами його брав жаль, і він стримував3 косу, щоб не порушити тієї затаєної при землі краси.<br>«Я не знаю, чи там, угорі, наді мною, є життя, але я добре бачу, що вся краса тут, на землі»,— роздумував він, милую¬чись свіжістю зеленого роздолля, що плескотіло біля його ніг. Потім знову став косити, докоряючи4 сам собі в душі за те, що він милується і все ж таки нищить цю красу.<br>Але одного разу на повному розгоні він зупинив косу, кинувши її на землю, присів навпочіпки5 й обережно, лагідно розгорнув пальцями густий кущик трави: в зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця — ромашка. <br>1Нищити — рос. уничтожать. 2Відчувати — рос. чувствовать. 3Стримувати — рос. сдерживать. 4Докоряти — рос. упрекать. 5Навпочіпки — рос. на корточках.<br>Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюстках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря1 сталевої голки, росичкою. <br>Тимко знав, що по-народному цю квіточку називають невісточкою. І те, що вона така прекрасна, і те, що її так звуть, зачарувало його. І він, присівши, дивився на неї, не зводячи<br>очей, усміхаючись, як до гарненького маляти, і все шепотів:<br>«Невісточка, невісточка»,— і йому хотілося<br>доторкнутися до неї хоч пальцем. Але він<br>утримався, щоб не збити з неї росички, не <br>зняти дорогої краси, дарованої природою.<br>Він так і залишив квітку разом із густим кущиком трави в її<br>зеленому храмі, і, обережно обкосивши, пішов далі (Григорій<br>Тютюнник).<br>II.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Визначте тип, стиль мовлення й основну думку тексту.<br>III.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Складіть усно речення зі словами в рамці. Поясніть правопис слів<br>легка, хвилею, розкриваючи, сонцем, (між) стеблинками, потовчене,<br>свіжістю, присів, прекрасна, обережно.<br>IV.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Схарактеризуйте виділені слова, визначте їх будову. Розберіть<br>письмово друге і третє слова (за варіантами).<br>150. Прочитайте висловлювання Михайла Ломоносова, передайте його зміст українською мовою. Чи погоджуєтеся ви з думкою вченого?<br>Причастие служит к сокращению человеческого слова, за¬ключая в себе имени и глагола силу (М. Ломоносов).<br>151. Замініть виділені сполучення слів дієприкметниками, внесіть відповідні зміни і запишіть речення.<br>1. Скло, яке вставили у вікно, було подвійним. 2. У кімна¬ту ввійшов чоловік, якого ніхто не помітив. 3. Морозиво, яке завезли в крамницю вранці, розкупили до обіду.<br>152. Дайте письмові відповіді на подані запитання реченнями, в яких були б дієприкметники.<br>Зразок. 1. Наш сад освітлений сонцем.<br>1. Сонце освітлює наш сад. Який наш сад? 2. Автомобіль, який коштує 65 тисяч гривень, придбали2 в автосалоні. Який автомобіль коштує 65 тисяч гривень? 3. Шкатулку зробили з морських черепашок. Яку шкатулку подарували мамі?<br>1Вістря — рос. остриё. 2Придбати — рос. приобрести.<br>&nbsp;<br>До поданих дієприкметників доберіть іменники, щоб утвори¬<br>лися словосполучення з метафоричним значенням. Поставте на¬<br>голос у дієприкметниках і прочитайте утворені словосполучення.<br>Зразок. 1. Вицвілі очі.<br>1. Вицвілі тканини. 2. Загублені речі. 3. Розпечений метал. 4. Нев'януча квітка.<br>154.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Визначте види допущених помилок і запишіть відредаговані ре¬<br>чення.<br>1. Художник, намалювавший цю картину, був українцем.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Бажаючим відпочити пропонується морська прогулянка.<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Зазеленіла стара і витикаюча голочками молода травичка.<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; З'явившеєся з-за хмар сонце яскраво освітило поляну (З учн. творів).<br><br>155.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Доведіть, що слово знайомий у словосполученні знайомий письменник втратило ознаки дієприкметника і перейшло в при¬кметник.<br>156.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Усуньте невиправдані повтори, використовуючи, де доцільно, дієприкметники, і запишіть відредаговані речення.<br>1. Грибники вийшли на трасу, яка була оточена лісом, кот¬ра вела до міста. 2. Ми їхали в автобусі, який був переповнений людьми, який за п'ятнадцять хвилин довіз нас до потрібної зупинки (З учн. творів).<br>157.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Перекладіть речення українською мовою. Поясніть особливості<br>перекладу дієприкметників і розстановку розділових знаків.<br>1. Обед, продолжавшийся около трёх часов, кончился (О. Пушкін). 2. Воздух, наполненный дымом и жёлтыми отсве¬тами1 скал, струился2 над нами (К. Паустовсъкий). 3. Вода в пруду3 была покрыта листьями, опавшими с деревьев, росших по его берегам (О. Толстой).<br>158.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прочитайте мовчки текст. Доберіть заголовок, перекладіть і за¬<br>пишіть українською мовою. Підкресліть слова, вжиті в переносному<br>значенні.<br>На утро поднявшееся солнце быстро съело тонкий ледок. Весь тёплый воздух задрожал4 от наполнивших его испаре-ний5ожившей земли. Зазеленела трава, надулись почки кали¬ны, и на обсыпанной золотым цветом лозине загудела пчёлка (За Л. Толстым).<br>1Отсвет — укр. відблиск. 2Струиться — укр. струменіти. 3 П р у д — укр. ставок. 4Задрожать — укр. затремтіти. 5Испарения — укр. випари.<br>159.1. Спишіть речення, розкриваючи дужки і розставляючи пропу¬щені розділові знаки. Поясніть орфограми і пунктограми.<br>1. Церемонія закінчується у загадковій (напів)темряві ще (не)розмальованої церкви (3. Тулуб). 2. На останній сторінці Маркіян прочитав запис зроблений дрібним (не)розбірливим почерком (Р. Іваничук). 3. У (не)топленій хаті дошкуляв1 хо¬лод. 4. (Не)просохла після нічного дощу дорога блищала безліччю калюж. 5. Лиця (не)голені (не)миті втомлені довгими переходами і (не)(до)їданням (Григорій Тютюнник). 6. Не діли шкуру (не)вбитого ведмедя (Нар. творчість).<br>II. Як ви розумієте прислів'я? " III. Зробіть звуковий запис виділеного слова. IV. Розберіть письмово один із дієприкметників.<br>Запитання і завдання для повторення<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які ознаки дієслова і прикметника поєднує дієприкмет¬ник? Поясніть на прикладах.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи є різниця у відмінюванні прикметників і дієприкмет¬ників?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як розрізняють прикметники і дієприкметники?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що таке дієприкметниковий зворот? Як він виділяється на письмі та в усному мовленні? Наведіть приклади.<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; За якими ознаками розрізняють активні й пасивні дієприкметники? Як вони творяться, в якому виді і часі вжи¬ваються?<br><br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Якими членами речення можуть бути дієприкметники?<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розкажіть про написання не з дієприкметниками, к у дієприкметниках і нн у прикметниках.<br>8.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Схарактеризуйте безособові дієслівні форми на -но, -то. Наведіть приклади речень.<br>
+
IV. Розберіть письмово один із дієприкметників.
 +
<br>'''Запитання і завдання для повторення'''<br>''1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Які ознаки дієслова і прикметника поєднує дієприкметник? Поясніть на прикладах.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чи є різниця у відмінюванні прикметників і дієприкметників?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як розрізняють прикметники і дієприкметники?<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що таке дієприкметниковий зворот? Як він виділяється на письмі та в усному мовленні? Наведіть приклади.<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; За якими ознаками розрізняють активні й пасивні дієприкметники? Як вони творяться, в якому виді і часі вживаються?<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Якими членами речення можуть бути дієприкметники?<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розкажіть про написання не з дієприкметниками, к у дієприкметниках і нн у прикметниках.<br>8.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Схарактеризуйте безособові дієслівні форми на -но, -то. Наведіть приклади речень.''<br>
 +
<br>
<br>  
<br>  

Текущая версия на 16:16, 5 января 2013

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 7 клас>> Узагальнення й систематизація вивченого про дієприкметник


Чи можна стати розумнішим ?
135.1. Прослухайте текст. Зробіть звуковий аналіз слів з'являється, єдністю.
II. Читайте і відповідайте на запитання під час читання.


Кого вважають розумним?
Кожен із вас знає, що таке розум, і може вирізнити з-поміж співрозмовників найрозумнішого, відрізнити тямущого від менш розумного, тобто розташувати людей на так званій «інтелектуальній драбині».


Кого ж вважають розумним? Як вимірюють розум?


Здебільшого шляхом спостережень, досвіду: розумний той, хто правильно поводиться1, знаходить раціональні рішення, дає найточніші оцінки. Розум характеризується як здатність2 людини мислити й регулювати свої стосунки з оточенням та дійсністю, передбачаючи можливий перебіг подій.


Упродовж багатьох років науковці шукають спосіб, як точно — в кількісних одиницях — виміряти інтелект.
Наскільки їм це вдалося?


Західні вчені з цією метою розробили спеціальні тести.
Тести визначають здатність людини здійснювати відбір. А відбір буває різний: правильний — за істотними, основними ознаками, і неправильний — за другорядними, несуттєвими.


1Поводитися — рос. вести себя. 23датність — рос. способность.
 
Отже, відбір — це критерій інтелектуального рівня людини?
Відбір не тотожний1 процесу мислення. Він — його стартовий майданчик. Адже відібране треба всебічно2 розглянути й проаналізувати.


Чи можна розвинути свої розумові здібності?
Думати не тільки можна, а й треба вчитися. «Намагайся дати розумові якомога більше поживи»,— учив Лев Толстой. А ось прислів'я і приказки: «За одного вченого дають десять не-вчених», «Знаючий, видющий і на все тямущий», «Розум — не дар природи, а результат досвіду», «Тільки після наполегливої праці з'являється талант», «У невмілого руки не болять», «Мудрість народжена працею».


Найзагальніша порада звучить так: «Хочеш бути розумним — навчись розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати і переставати говорити, коли більше нічого сказати. Пам'ятай, що розум визначається єдністю знань і дій» (За В. Пекелісом).


III.    Поясніть розділові знаки при прямій мові.
IV.    Поясніть правопис слів розташувати, раціонально, рішення, дійсністю, інтелект, спеціальні, неправильний, з'являється, працею, знань.


V.    Випишіть із тексту виділені слова, розберіть їх за будовою. До яких частин мови вони належать? Доведіть свою думку.


Дієприкметники можуть втрачати граматичні ознаки дієслова (час, вид) та прикметника (залежність від іменника у словосполученні) і переходити в іменники: Береженого (к о г о?) Бог береже. Написане (щ о?) залишається, а сказане (щ о?) забувається (Нар. творчість).


Які ознаки прикметника втрачає дієприкметник, що переходить в іменник?


136. Прочитайте речення. Якими частинами мови є виділені слова? Доведіть свою думку. Спишіть прислів'я, з'ясуйте їх зміст.


1. Лежачого не б'ють. 2. Не вчи вченого їсти хліба печеного (Нар. творчість). 3. Звільнені розгублено перезирались (3. Тулуб). 4. Поміж прибулими швидко зав'язались знайомства (В. Козаченко). 5. Виступаючі відзначали заслуги ювіляра.
 
1Тотожний — рос. тождественный.

2Всебічно — рос. всесторонне.

137. Прочитайте сполучення слів у лівому та правому стовпчиках. Визначте, якими частинами мови є виділені слова, беручи до уваги їх лексичне значення, морфологічні ознаки і синтаксичні особливості. Обґрунтуйте свою думку.


намальована картина    намальована відомим художником картина
зів'ялі квіти    зів'ялі на сонці квіти
відкритий погляд    відкритий нещодавно ресторан
відомий письменник    відомий багатьом факт
палаюче сонце    палаючі дрова
поширені речення    поширені в Україні звичаї
виконана робота    виконана учнем робота


Міркуємо. У словосполученні намальована картина слово намальована вказує на постійну ознаку предмета (картина), не має спільних із дієсловом граматичних ознак: виду, часу, а також залежного слова. Тому це — прикметник.


У сполученні намальована художником картина слово намальована вказує на ознаку за дією (намалювати), має вид (доконаний), залежне слово (художником). Це — форма дієслова, дієприкметник.


Дієприкметники можуть втрачати граматичні ознаки дієслова (час, вид) і переходити в прикметники. Прикметники, на відміну від дієприкметників, указують на постійну (а не тимчасову) ознаку і не мають при собі залежних слів, що їх пояснюють: відомий політик, знайомий хлопець, цілющий відвар, родючий ґрунт, талий сніг, стиглий помідор, улюблений твір.


У прикметники переходять також дієприкметники, вжиті в переносному значенні: розбите серце, пекучий сором.


138. Прочитайте пари речень. У котрому з них ужито дієприкметни¬ки, а в котрому — дієприкметники, що перейшли в прикметники? Випишіть сполучення іменників з дієприкметниками і похідними від них прикметниками.

1. Ламаною лінією втиснулась у берег гавань (М. Ост-ровський).— Біля стіни стояв зламаний стілець. 2. Пораненого бійця доправили в госпіталь.— Тут я побачив Михайла Пущина, пораненого минулого року (О. Пушкін). 3. На підлозі лежав тканий килим.— Та найбільше відвідувачам виставки сподобався гобелен, витканий відомою майстринею. 4. На горищі1 лежали забуті речі.— Це були давно забуті події.

139. Згрупуйте словосполучення на с. 66 у два стовпчики: а) з прикметниками; б) з дієприкметниками. Проставте в них наголос. Поясніть свої дії.
 
1Горище — рос. чердак.

Непереможний народ, переможений ворог; визволене місто, визвольний рух; печена картопля, добре випечена паска; розгублений хлопчик, розгублені речі.


140.1. Прочитайте мовчки першу й другу пари речень. Визначте, в котрому з речень пари вжито дієприкметник, а в котрому він переходить у прикметник чи іменник. Доберіть за аналогією пару до останнього речення.


1. Елена Валерьевна была образованная женщина. — В ущелье1, образованное двумя горами, обрушилась снежная лавина. 2. Заметив2 сигнал бедствия3, судно направилось4 к потерпевшим морякам. — Потерпевшие были взяты на борт (Із газети). 3. Пётр был знающим корабельным мастером, кузнецом, столяром и отличным резчиком (О. Толстой).— ... П. Перекладіть і запишіть усі три пари речень українською мовою.


141. Прочитайте попарно словосполучення. Простежте, на яку частину слова падає наголос в одному і в другому випадках. Зробіть висновок, у котрому зі словосполучень ужито прикметник, а в котрому — дієприкметник.

Ukrmova7-bondarenko-17.jpg


Дієприкметники можуть відрізнятися від прикметників наголосом: у дієприкметниках наголос здебільшого падає на корінь, а в прикметниках — на суфікс.


142.    Спишіть речення, проставляючи наголос у виділених словах.
Якими частинами мови вони є? Чи можна довести протилежну думку і що для цього потрібно зробити?
Зайшли до хати, де пахло вареним, печеним і смаженим (І. Чендей).


143.    До прикметників, утворених від дієслів, доберіть спільнокореневі дієприкметники (останні повинні мати префікси або залежні слова); проставте в них наголоси. Підкресліть і поясніть орфограму.
прикм.    дієприкм.
Зразок. Прасований одяг — випрасуваний костюм.


Кип'ячене молоко, морожена полуниця, копчена ковбаса, смажена картопля, фарбований паркан5, плетений шарф.

1Ущелье — укр. ущелина.

23аметив — укр. помітивши.

3Сигнал   бедствия — укр. сигнал біди.

4Направиться — укр. попрямувати.

5 Паркан — рос. забор.


144 Прочитайте попарно словосполучення зі спільнокореневими прикметниками і дієприкметниками, звертаючи увагу на місце наголосу. Чи залежить від нього написання н і нн?

Ukrmova7-bondarenko-18.jpg


У прикметниках дієприкметникового походження, які мають наголошений суфікс і вказують на можливість чи неможливість дії та вищий ступінь ознаки, в суфіксах -енн-, -анн- пишеться дві букви н: неоціненний скарб, несказанна радість.

145. Спишіть словосполучення, вставляючи пропущені букви. Підкресліть і поясніть орфограму.


Подола..ий бар'єр, нескінче..ий космос, незрівня..ий красень здiйсне..а забаганка, незбагне..ий характер, неоціне..ий товар, не примире..і партнери, непримире..ий ворог, нездо-ла..ий народ.


146 Перекладіть і запишіть сполучення слів українською мовою З'ясуйте відмінність у написанні дієприкметників в обох мовах і зробіть висновок.


Невыразимая радость,  охлаждённый сок, осуществимое желание, расставленная мебель, неоценимая услуга, нескончаемая Вселенная. П. Із двома словосполученнями на вибір складіть і запишіть речення


147 Перекладіть і запишіть речення українською мовою, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть написання н у дієприкметниках.
Дорожка очищенная от снега и посыпанная песком вела вниз с террасы на террасу (Л. Дугін).

148 Прочитайте мовчки уривок із твору Костянтина Паустовського на с 68. Визначте тип і стиль мовлення. II. Перекладіть і запишіть текст українською мовою, розставляючи пропущені розділові знаки.

На палубе
Я вышел на палубу. Всходило солнце. Впереди медленно вырастали из моря очертания жёлтых гор освещённых низкими яркими лучами. Это был Крым, но я не сразу узнал его. Он показался мне огромным островом тонущим в утренней синеве.


Впервые я увидел из морской дали весь Крым, торжествен¬ный разворот его берегов. Впервые я понял, как прекрасна эта земля омытая одним из самых праздничных морей земного шара (За К. Паустовським).


Краса землі
149. І. Зробіть звуковий запис слів розступалася, нищить1. Прочитайте текст, з'ясовуючи значення незнайомих слів; уявіть змальовану в ньому картину.


Лугова царівна
...Тимко взявся за косу... Він косив повагом, раз за разом махаючи косою і майже не відчуваючи2 її в руках, така вона була легка...


Трава розступалася перед ним прозоро-зеленою морською хвилею, розкриваючи те, що раніше приховувала, всю свою потаємну красу. Він бачив, що зверху вона суха, вицілувана сонцем, легка, як подих. А при самій землі, між стеблинками, почепившись манюсінькими світлими крапельками, притаїлись росинки і яскраво поблискують, як надрібно потовчене скло. Хвилинами його брав жаль, і він стримував3 косу, щоб не порушити тієї затаєної при землі краси.


«Я не знаю, чи там, угорі, наді мною, є життя, але я добре бачу, що вся краса тут, на землі»,— роздумував він, милуючись свіжістю зеленого роздолля, що плескотіло біля його ніг. Потім знову став косити, докоряючи4 сам собі в душі за те, що він милується і все ж таки нищить цю красу.


Але одного разу на повному розгоні він зупинив косу, кинувши її на землю, присів навпочіпки5 й обережно, лагідно розгорнув пальцями густий кущик трави: в зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця — ромашка.


1Нищити — рос. уничтожать.

2Відчувати — рос. чувствовать.

3Стримувати — рос. сдерживать.

4Докоряти — рос. упрекать.

5Навпочіпки — рос. на корточках.


Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюстках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря1 сталевої голки, росичкою.
Тимко знав, що по-народному цю квіточку називають невісточкою. І те, що вона така прекрасна, і те, що її так звуть, зачарувало його. І він, присівши, дивився на неї, не зводячи очей, усміхаючись, як до гарненького маляти, і все шепотів:


«Невісточка, невісточка»,— і йому хотілося доторкнутися до неї хоч пальцем. Але він утримався, щоб не збити з неї росички, не  зняти дорогої краси, дарованої природою. Він так і залишив квітку разом із густим кущиком трави в її
зеленому храмі, і, обережно обкосивши, пішов далі (Григорій Тютюнник).


II.    Визначте тип, стиль мовлення й основну думку тексту.


III.    Складіть усно речення зі словами в рамці. Поясніть правопис слів легка, хвилею, розкриваючи, сонцем, (між) стеблинками, потовчене, свіжістю, присів, прекрасна, обережно.


IV.    Схарактеризуйте виділені слова, визначте їх будову. Розберіть письмово друге і третє слова (за варіантами).

150. Прочитайте висловлювання Михайла Ломоносова, передайте його зміст українською мовою. Чи погоджуєтеся ви з думкою вченого?


Причастие служит к сокращению человеческого слова, заключая в себе имени и глагола силу (М. Ломоносов).
151. Замініть виділені сполучення слів дієприкметниками, внесіть відповідні зміни і запишіть речення.


1. Скло, яке вставили у вікно, було подвійним. 2. У кімнату ввійшов чоловік, якого ніхто не помітив. 3. Морозиво, яке завезли в крамницю вранці, розкупили до обіду.


152. Дайте письмові відповіді на подані запитання реченнями, в яких були б дієприкметники.
Зразок. 1. Наш сад освітлений сонцем.


1. Сонце освітлює наш сад. Який наш сад? 2. Автомобіль, який коштує 65 тисяч гривень, придбали2 в автосалоні. Який автомобіль коштує 65 тисяч гривень? 3. Шкатулку зробили з морських черепашок. Яку шкатулку подарували мамі?


1Вістря — рос. остриё.

2Придбати — рос. приобрести.
 
До поданих дієприкметників доберіть іменники, щоб утворилися словосполучення з метафоричним значенням. Поставте наголос у дієприкметниках і прочитайте утворені словосполучення.
Зразок. 1. Вицвілі очі.

1. Вицвілі тканини. 2. Загублені речі. 3. Розпечений метал. 4. Нев'януча квітка.

154.    Визначте види допущених помилок і запишіть відредаговані речення.
1. Художник, намалювавший цю картину, був українцем.
2.    Бажаючим відпочити пропонується морська прогулянка.
3.    Зазеленіла стара і витикаюча голочками молода травичка.
4.    З'явившеєся з-за хмар сонце яскраво освітило поляну (З учн. творів).

155.    Доведіть, що слово знайомий у словосполученні знайомий письменник втратило ознаки дієприкметника і перейшло в прикметник.


156.    Усуньте невиправдані повтори, використовуючи, де доцільно, дієприкметники, і запишіть відредаговані речення.


1. Грибники вийшли на трасу, яка була оточена лісом, котра вела до міста. 2. Ми їхали в автобусі, який був переповнений людьми, який за п'ятнадцять хвилин довіз нас до потрібної зупинки (З учн. творів).


157.    Перекладіть речення українською мовою. Поясніть особливості перекладу дієприкметників і розстановку розділових знаків.


1. Обед, продолжавшийся около трёх часов, кончился (О. Пушкін). 2. Воздух, наполненный дымом и жёлтыми отсветами1 скал, струился2 над нами (К. Паустовсъкий). 3. Вода в пруду3 была покрыта листьями, опавшими с деревьев, росших по его берегам (О. Толстой).


158.    Прочитайте мовчки текст. Доберіть заголовок, перекладіть і запишіть українською мовою. Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні.


На утро поднявшееся солнце быстро съело тонкий ледок. Весь тёплый воздух задрожал4 от наполнивших его испарений5 ожившей земли. Зазеленела трава, надулись почки калины, и на обсыпанной золотым цветом лозине загудела пчёлка (За Л. Толстым).


1 Отсвет — укр. відблиск.

2 Струиться — укр. струменіти.

3 Пруд — укр. ставок.

4 Задрожать — укр. затремтіти.

5 Испарения — укр. випари.


159.1. Спишіть речення, розкриваючи дужки і розставляючи пропу¬щені розділові знаки. Поясніть орфограми і пунктограми.


1. Церемонія закінчується у загадковій (напів)темряві ще (не)розмальованої церкви (3. Тулуб). 2. На останній сторінці Маркіян прочитав запис зроблений дрібним (не)розбірливим почерком (Р. Іваничук). 3. У (не)топленій хаті дошкуляв1 холод. 4. (Не)просохла після нічного дощу дорога блищала безліччю калюж. 5. Лиця (не)голені (не)миті втомлені довгими переходами і (не)(до)їданням (Григорій Тютюнник). 6. Не діли шкуру (не)вбитого ведмедя (Нар. творчість).


II. Як ви розумієте прислів'я?

III. Зробіть звуковий запис виділеного слова.

IV. Розберіть письмово один із дієприкметників.


Запитання і завдання для повторення
1.    Які ознаки дієслова і прикметника поєднує дієприкметник? Поясніть на прикладах.
2.    Чи є різниця у відмінюванні прикметників і дієприкметників?
3.    Як розрізняють прикметники і дієприкметники?
4.    Що таке дієприкметниковий зворот? Як він виділяється на письмі та в усному мовленні? Наведіть приклади.
5.    За якими ознаками розрізняють активні й пасивні дієприкметники? Як вони творяться, в якому виді і часі вживаються?
6.    Якими членами речення можуть бути дієприкметники?
7.    Розкажіть про написання не з дієприкметниками, к у дієприкметниках і нн у прикметниках.
8.    Схарактеризуйте безособові дієслівні форми на -но, -то. Наведіть приклади речень.



Українська мова 7 клас Н. В. Бондаренко, А. В. Ярмолюк, 2007 © Видавництво «Освіта», художнє оформлення, 2007
Надіслано читачами з інтернет-сайту


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас
1236084776 kr.jpg презентація уроку
1236084776 kr.jpg інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg акселеративні методи навчання

Практика
1236084776 kr.jpg тести, тестування онлайн
1236084776 kr.jpg задачі та вправи
1236084776 kr.jpg домашні завдання
1236084776 kr.jpg практикуми та тренінги
1236084776 kr.jpg питання для дискусій в класі

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg відео- та аудіоматеріали
1236084776 kr.jpg фотографії, малюнки
1236084776 kr.jpg графіки, таблиці, схеми
1236084776 kr.jpg комікси, притчі, приказки, кросворди, анекдоти, приколи, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg шпаргалки 
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg статті (МАН)
1236084776 kr.jpg література основна та додаткова
1236084776 kr.jpg словник термінів

Удосконалення підручників та уроків
1236084776 kr.jpg виправлення помилок в підручнику
1236084776 kr.jpg заміна застарілих знань новими 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg календарні плани
1236084776 kr.jpg навчальні програми
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації
1236084776 kr.jpg обговорення

New2.jpg Ідеальні уроки-кейси

Якщо у вас є виправлення або пропозиції до даного уроку, напишіть нам.

Якщо ви хочете побачити інші корективи і побажання до уроків, дивіться тут - Освітній форум.