Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 6 клас. Повні уроки >>Географія: Географічна оболонка, її властивості.

Тема 5. Географічна оболонка

Мета

За час вивчення теми Ви дізнаєтеся про:

• взаємозв’язки у природі між її складовими;
• поняття “географічна оболонка”, “природний комплекс”, “географічний пояс”, “природна зона”;
  
• основні межі, будову, склад, властивості та закономірності розвитку географічної оболонки;
  
• особливості природних умов різних природних зон планети та вплив людини та них.
  

Задачі

Ви навчитеся:

• наводити приклади взаємодії зовнішніх оболонок Землі;
• пояснювати взаємодію складових природного комплексу;
• оцінювати практичне значення вчення про географічну оболонку та взаємозв’язки у природних комплексах;
• наводити приклади впливу людини на природу;
  
• ілюструвати конкретними прикладами екологічні проблеми своєї місцевості та різних природних зон планети.
  
  

Неможливо зрозуміти навколишній світ, вивчаючи лише його окремі частини. У природі все взаємопов'язане, сплетене в єдине ціле тисячами видимих та невидимих зв'язків. Випаровуючись з поверхні Океану, вода надходить у повітря, утворюючи хмари. Після дощу вона, просмоктуючись крізь поверхню, потрапляє у товщі гірських порід у вигляді підземних вод. Рослини і тварини заселяють всі середовища, споживаючи для власного життя речовини з навколишнього світу. Розплутати цей клубок постійних й водночас таких крихких взаємозв’язків, зрозуміти єдність повітря, вод, ґрунтів, рослин і тварин, побачити гармонію в цьому, на перший погляд, хаосі і намагається сучасна географія.

Саме ця наука вивчає причини процесів і явищ, що відбуваються в природі, й обумовлені постійними взаємозв’язками її компонентів. Без розуміння цих зв’язків не можливо передбачити наслідки впливу людської діяльності на навколишній світ. Тобто, не знаючи законів існування природи, не можна в них втручатися. Надмірне вирубування лісів, необґрунтоване осушення боліт на значних площах, створення великих водосховищ на рівнинах, забруднення повітря та водойм. Все це призводить до складних наслідків, які спричиняють виникнення екологічних проблем. Їх загострення в сучасному світі поставило на межу виживання людство.

Географічна оболонка, її властивості та закономірності розвитку

Як виникла і де поширена географічна оболонка Землі?

Зовнішні оболонки нашої планети – літосфера, атмосфера, гідросфера та біосфера – не існують ізольовано одна від одної. Вони знаходяться у постійних складних взаємозв’язках між собою. Всі зовнішні оболонки формувалися на Землі одночасно та здійснювали постійний вплив одна на одну.

Взаємодію зовнішніх оболонок можна спостерігати скрізь. Так, атмосферне повітря проникає у ґрунт та у воду, забезпечуючи процеси дихання живих організмів. У свою чергу, вода у вигляді водяної пари завжди при¬сутня в повітрі, знаходиться у вигляді підземних вод у верхньому шарі літосфери, міститься в усіх живих ор¬ганізмах. Водночас гідросфера є середовищем існування для багатьох видів рослин і тварин.

Мінеральні речовини літосфери протягом мільярдів років розчинялися водою й нині містяться у гідросфері, особливо у водах Світового океану, обумовлюючи певний рівень їх солоності. У процесі фотосинтезу зелені рослини використовують мінеральні речовини для будівництва клітин свого організму. Мінеральні речовини на рівні мікроелементів обов'язкові супутники усіх живих істот.

З появою життя на Землі організми швидко заселили всі оболонки: одні повністю, інші – частково. Їхня життєдіяльність істотно вплинула на склад атмосфери (насичення її киснем), літосфери (біологічне вивітрювання, утворення порід органічного походження) та гідросфери (наявність мікроор¬ганізмів тощо). Завдяки живим організмам та взаємодії всіх зовнішніх оболонок утворилося особливе природне тіло – ґрунти. Отже, живі організми стали важливими невід'ємними компонентами природи.

Там де стикаються, взаємодіють та проникають одна в одну всі зовнішні оболонки Землі утворилася географічна оболонка. В її межах виникло життя й нині розвивається людство, з одного боку, споживаючи природні багатства для власних потреб, з іншого, здійснюючи впив на неї.

Географічна оболонка існує там, де відчувається взаємодія та взаємопроникнення оболонок. Тому вона включає в себе нижні шари атмосфери, верхню части¬ну літосфери, всю гідросферу та біосферу.

Завдання. Поясніть на конкретних прикладах, чому саме названі частини зовнішніх оболонок Землі включені до складу географічної оболонки.

Серед учених немає єдиної думки щодо верхньої і нижньої меж географічної оболонки. Але більшість з них визнає, що її потужність не перевищує 55 км. Всі процеси, що відбуваються в межах географічної оболонки, здійснюються за рахунок двох джерел енергії: енергії Сонця та внутрішнього тепла Землі.

Властивості географічної оболонки

Взаємозв’язок складових географічної оболонки забезпечують її основні властивості: кругообіги речовин та наявність живих істот.

Усі компоненти географічної оболонки зв'язані між собою завдяки кругообігу речовин. Кругообіг речо¬вин та енергії – це найважливіший механізм природних процесів і явищ. Важливе значення для всіх процесів, що відбуваються в географічній оболонці, має наявність речовин у трьох станах: твердому, рідкому та газоподібному.

Під час кругообігів здійснюється обмін речовиною і енергією між різними оболонками Землі. Розрізняють кругообіги води, повітря в атмосфері, кругообіги речовин у земній корі, біологічні кругообіги.

Завдяки здатності досить легко переходити з рідкого в газоподібний або твердий стан вода характеризується значною рухливістю і може прискорювати природні процеси. Наприклад, брати участь у вивітрюванні гірських порід, впливати на формування певного типу ґрунтів та рослинного покриву даної території. Кругообіг води пов'язує всі компоненти природи між собою і є важливим чинником формування географічної оболонки.
Кругообіг повітря охоплює всю систему горизонтального та вертикального руху повітря в тропосфері. Саме завдяки руху повітряних мас можливий світовий кругообіг води.

Гірські породи і мінерали в результаті процесів вивітрювання та під дією внутрішніх сил Землі постійно змінюють свої властивості. Так, вивержені магматичні гірські породи під впливом зовнішніх сил Землі перетворюються в осадові. Ці породи, в свою чергу, занурюючись на великі глибини, зазнають впливу сильного тиску та високих температур й перетворюються у метаморфічні. Останні здатні знову розплавитися й перетворитися в магму.

Завдяки біологічному кругообігу зелені рослини утворюють з елементів неживої природи органічні речовини, які, в свою чергу, є основою для живлення більшості тварин. А після відмирання рослин і тварин органічні рештки розкладаються бактеріями до мінеральних речовин, які знову можуть поглинатися зеленими рослинами.

Звичайно, всі кругообіги взаємопов'язані між собою. Кругообіги речовин та енергії охоплюють і з'єднують всі компоненти природи та впливають на розвиток географічної оболонки в цілому.

Другою властивість географічної оболонки є наявність в ній життя. З часом живі істоти настільки перетворили нашу планету, що нині майже неможливо знайти місця, де б не відчувався їх вплив. Він поширюється і на газовий склад атмосфери (співвідношення кисню і вуглекислого газу), і на склад земної кори (відклади вапняків, сланців та кам'яного вугілля). Особлива роль живих істот у формуванні ґрунтів. Після відмирання вони утворюють гумус – суміш органічних речовин, необхідних для зростання рослин. Це забезпечує основну властивість ґрунту – його родючість.

Перетворення навколишнього середовища рослинами і тваринами продовжується й нині. Так, в океанах форму¬ються коралові рифи, у вкритих мохом північних болотах щорічно відкладається до 1 мм торфу, на скелях селяться водорості й лишайники, які руйнують гірські породи та сприяють утворенню ґрунтів. Отже, органічний світ здійснює постійний вплив на середовище та змінює його.

Закономірності розвитку географічної оболонки

Географічної оболонки існує за притаманними ній правилами – закономірностями розвитку. До них належать: цілісність, ритмічність та неоднорідність.

Цілісність географічної оболонки полягає у взаємозв'язках та взаємозалежностях її компонентів: рельєфу, атмосферного повітря, вод, ґрунтів, органічного світу. Зміна будь-якого компонента природи поступово впливає на зміну всіх інших. Природні зміни в географічній оболонці відбувалися постійно. Без цього неможливий її розвиток. Але з розвитком людського суспільства небезпечним стає втручання людини у природні процеси та явища.

Так, під час видобутку корисних копалин відкритим способом на значних територіях змінюється рельєф, знищуються ґрунти, зникає рослинний покрив і тваринний світ, змінюється рівень підземних вод. Під час осушення боліт у результаті штучного зниження рівня ґрунтових вод досить швидко відбуваються зміни всіх компонентів природи, що сформувалися в умовах надмірного зволоження. Зникає болотна рослинність разом з притаманними їй видами тварин, змінюються властивості ґрунту та місцеві кліматичні умови, мілішають річки та озера на прилеглих територіях.

Ритмічність – це періодичність і повторюваність природних процесів та явищ у часі. Розрізняють добові, річні та багаторічні ритми в природі. Обертання Землі навколо своєї осі спричинює добові ритми зміни температури, вологості, розвитку рослин і тварин. Наприклад, усі тварини мають чітко визначені періоди відносно¬го спокою та активної дії. Причому одні з них активні вдень, інші, навпаки, вночі. Обертання Землі навколо Сонця зумовлює річні (сезонні) ритми природних процесів. Особливо яскраво сезонні ритми спостерігаються у перетворенні рослинності помірних широт. Згадайте пробудження і цвітіння саду навесні чи яскраві барви листопаду восени. Деякі ритми тривають протягом десятків, сотень, тисяч, або й мільйонів років (наприклад, льодовикові періоди). Їх називають багаторічними ритмами.

Географічна оболонка цілісна, але не однорідна, тобто не однакова в різних частинах планети. Завдяки нерівномірному надходженню сонячної енергії на земну поверхню від екватора до полюсів змінюються важливі компоненти природи: кліматичні умови, ґрунти, рослинність й тваринний світ. Так, у районі екватора, де земна поверхня одержує значну кількість тепла й вологи, природа відрізняється багатством органічного світу та більш динамічним проходженням природних процесів. А полярні області внаслідок суворих кліматичних умов мають значну тривалість проходження природних процесів і бідне органічне життя. Це свідчить про те, що географічна оболонка має чітко виражені зональні відмінності, тобто повторюваність природних умов дзеркально від екватора до полюсів.

Висновки

1.Оболонка, в межах якої стикаються, взаємодіють та проникають одна в одну всі зовнішні оболонки Землі називається географічною. До її складу входять: нижні шари атмосфери, верхня частина літосфери, а також повністю гідросфера та біосфера.
2.До найважливіших властивостей географічної оболонки відносять кругообіги речовин та на¬явність життя. Живі організми суттєво змінили склад усіх оболонок Землі й продовжують впливати на них.
3.Географічна оболонка має загальні закономірності свого розвитку. Найважливішими з них є цілісність (взаємозв'язок її компонентів), ритмічність (періодичність та повторюваність явищ) та неоднорідність. Остання найбільш чітко проявляється у зональності, тобто зміні природних умов дзеркально від екватора до полюсів.

Питання для самоконтролю

1.Що таке географічна оболонка?
2.Наведіть приклади взаємодії зовнішніх оболонок Землі.
3.Охарактеризуйте основні властивості географічної оболонки.
4.Назвіть закономірності розвитку географічної оболонки.
5.Поясність, що означає “цілість географічної оболонки”. Як людина має її враховувати у своїй господарській діяльності?
6.Наведіть приклади добових та річних ритмів у природі. Чим вони обумовлені?
7.Чому географічна оболонка неоднорідна? Що означає її зональність?
8.Поміркуйте, яке практичне значення має вчення про географічну оболонку.

Загальна географія, 6 клас.

Надіслано викладачами Міжнародного ліцею Гранд

С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.