Версия 07:28, 9 декабря 2010

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література:Ствердження християнських цінностей у творі. Повні уроки 

Тема: Ствердження християнських цінностей у творі. Поліфонізм роману

Мета: розширити знання учнів про роман «Злочин і кара».- розвиток аналітичного мислення учнів;
- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.

Тип уроку: навчально - виховний

Хід уроку:

Серед найважливіших запитань, поставлених російською думкою XIX ст, запитання про релігію займає особливе місце. Для Достоєвського, людина глибоко релігійна, сенс її життя полягав в збагненні християнських ідеалів любові до ближнього. У романі «Злочин і кара» автор змалював людську душу, що пройшла через страждання і помилки на шляху збагнення істини. У XIX столітті критики визначають недостатність злочину Раскольнікова, в свою чегу можна підкреслити що автор виділяє в ньому в першу чергу факт злочину етичних законів, а не юридичних. Родіон Раскольніков — людина, за християнськими поняттями глибоко грішна. Мається на увазі не гріх вбивства, а гординя.

Людству, що засумнівалося, потрібно було лише переконатися в істинності своєї колишньої віри. Достоєвський дуже добре це усвідомлював, що надало чимале значення його творчості. Достоєвський спочатку визнає абсолютність людського "я", духовну гідність і свободу всякого, навіть самої забитої і нікчемної людини. Ця гідність виявляється в упокоренні перед стражданням, послані Богом. Роман Достоєвського "Злочин і кара" — це твір, в якому релігія є засобом вирішеня етичних проблем. "Не убий, — свідчить заповідь Христа. — Полюби ближнього твого, як самого себе". І тоді тобі, як і Раскольнікову, відкриється істина, пізнати яку можна, лише пройшовши через страждання і позбавлення. Розділивши всіх людей на два розряди, Розкольніков задає собі запитання, до якого розряду належить він сам: «Чи воша я, як все, або людина? Чи зможу я переступити або не зможу?.. Чи тварюка я тремтяча або право маю.» По своїх переконаннях головний герой став атеїстом. Він втратив віру в Бога. Християнські заповіді «Не убий», «Не вкради», «Не створи собі кумира» не поєднувалися з його теорією.

Він заперечував ці головні закони, не визнавав ідею про самопожертвування. Все це він не сриймав розумом, хоча серце у нього було чуйним і гуманним.

• Учні,перегляньте відео театральної постановки і зробіть висновок: Чи змогли актори передати в своїй грі характерні риси протиріччя душі головного героя роману «Злочин і кара»:

Розкольніков не міг зрозуміти, чому «милосердний Бог» не врятує жебраків. Він говорить Сон «злораднісно»: «Так, може, Бога-то зовсім немає». Розкольників своєю теорією виражає протест проти християнської віри. Він переконує себе, що світ врятує не Бог, а добрий тиран, «володар». Створивши теорію, Розкольників пориває і з людством, і з Богом. Сам факт вбивства – це вже відкритий прояв «бунту» проти моральності. Автор детально, натуралістично описує, як герой точно усліпу б'є по голові стару і грабує її. Це зроблено для того, щоб читач гостріше відчув жах досконалого і усвідомив ту етичну прірву, яка поглинула героя.

В сумній самотності Розкольніков починає болісно осмислювати те, що зробив. Він розуміє, що злочин зломив його, зломив як людину. Злочин Раскольнікова не мав соціальних результатів. Думка принести користь людям за рахунок багатства старої залишилася нереалізованою. Проте невдача, яку потерпів Розкольніков, не викликала у нього сумнівів в правильності його теорії: адже він переконаний, що відкрив новий етичний закон, який його злочин «підтверджує» незалежно від результату. Розкольніков переконаний, що він помилився в собі, а не в своїх помилкових поглядах. «Біс» упереджень і після злочину не відпускає героя. Весь час, поки помилкова теорія визначає його вчинки і внутрішній світ, він знаходиться в украй хворобливому стані: його мучать лихоманка, марення, сни-кошмари. Духовні сили Раскольнікова напружені до межі, він стає дратівливим, недовірливим, деколи навіть агресивним. Сон Раскольнікова - також прояв мотиву «розумової зарази», яка робить людей «біснуватими». «Одужання» Раськольникова, його духовне відродження, повернення до Бога неможливе до тих пір, поки помилкові уявлення про людей не будуть вигнані з його свідомості. В рамках основного сюжету дійсного воскресіння героя не відбувається. І навіть на каторзі він не випробовував «пекучого розкаяння»: «він не розкаювався в своєму злочині.

В одному визнавав він свій злочин: лише у тому, що не виніс його і зробив явку з повинною». Але автор переконаний, що духовне відродження Раскольникова цілком можливо: він здібний до жалості і співчуття, ним керує не розрахунок і не порок, а прагнення до справедливості, до перемоги над злом. «Одужання» Раскольнікова намічене лише в кінці другого розділу епілога. Любов до Соні – початок нового життя. Розкольників бере в руки Євангеліє, і це символічно.

Але остаточний духовний перелом героя – справа майбутнього: він повинен ще спокутувати свій гріх, пройшовши через страждання, що очищають душу. Любити людей можна, лише віруючи в їх перетворення, віруючи в Бога. У цьому і полягає суть останнього роману Достоєвського "Злочин і покарання".

• І на останок розв’яжіть анаграму:

• Завдання на засвоєння нової теми:

Прослідкуйте в тексті зображенний автором процес зародження і розвитку теорії Раскольнікова.

Визначіть за романом мотиви вбивства.

Зробіть висновок про те, що головний герой роману - злочинець не стільки в кримінальному, скільки у релігійному плані.

Які християнські цінності стверджуються у романі «Злочин і кара»?

• Домашнє завдання:

Продумайте художній переказ від імені Раскольнікова.

Проаналізуйте наслідки, до яких прийшов головний герой, перевіряючи свою ідею.

В чому, на вашу думку полягає крах теорії Раскольнікова .

• Список використаної літератури:

Урок на тему : Релігія роману «Злочин і кара», Миколайчук Н. М., викладача світової літератури Сш. № 8 ,м. Вінниця.

Урок на тему : Християнські заповіді роману«Злочин і кара» , Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.

Белов Сергій Володимирович Роман Ф.М.Достоєвського "Злочин і покарання". Коментар.- М.: Освіта, 2008.- 240с.

Достоєвський Ф.М. Вина і Кара.- Вінніпег: Український Голос, 2008.- 261с.

Бачинин Владимир Аркадьевич, Панов Николай Иванович Достоевский: философия, социология и психология преступления.- Харків: Основа, 2005.- 136с.

Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях .6 класс.- Харьков: Изд. группа "Основа", 2004.- 96с.

Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2005.- 944с.

Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.