- Дати поняття про діалог;<br>- Вчитись складати діалоги; <br>- Вчитись читати діалоги з інтонаційними наголосами;<br>- Повторити вивчене про іменник;<br>- Розвивати навики говоріння;<br>- Розвивати вміння логічно мислити;<br>- Розвивати пам`ять, увагу, уяву;<br>- Виховувати бажання говорити грамотно;<br>- Виховувати прагнення до вивчення української мови.<br><br><u>Тип уроку:</u> Навчально-виховний<br> <br><u>Хід уроку:</u><br>Протягом дня кожен з нас спілкується з іншими людьми. А під час спілкування ми ділимось своїми враженнями про навколишній світ, події, що відбуваються довкола нас, ми ділимося один з одним радістю, щастям, успіхами і невдачами. Ми радіємо новому дню, першим весняним квітам, сонечку, що зігріває нас своїм теплом. Для того, щоб про все це розказати, нам потрібен мовний діалог.<br>'''Діалог''' – це один з видів передачі прямої мови. '''Пряма мова''' – це мова, яка передана дослівно, тобто точно так, як її висловив автор.<br>Наприклад.<br>''Євген горіхи роздає:<br>-Оце – моє, оце – твоє…<br>-А це чиє?<br>-Це теж моє!<br>Ти ж бач, горіхів не стає…-<br>А в вас такий Євгенко є, <br>Що так горіхи роздає? (Л.Пшенична)''<br><br>У діалозі можуть приймати участь двоє або більше осіб (це схоже на розмову учнів під час шкільної перерви, можуть розмовляти двоє, а можуть - троє і більше). Кожне речення, яке промовляється учасниками діалогу, називається реплікою.<br><br>Визнач, яку репліку говорить кожен із учасників діалогу.<br>''У лікарні їх чекала приємна несподіванка. Мама, усміхнена, якась ніби помолоділа, сама вийшла їм назустріч у коридор. Обцілувала всіх, а потім підхопила Василька на руки.<br>-Маріє, що ти робиш?-злякався батько.-Підіймати з твоїм серцем…<br>-А що моє серце? Вранці сьогодні черговий лікар сторопів: пульс – у нормі, тиск – як у космонавта. Мені вже років десять так гарно не було. Мабуть, незабаром випишуть.<br>-Ура!- вигукнув радісно на весь коридор Василько.<br>Аж та няня, що дозволила йому входити в мамину палату, невдоволено ци́тькнула на нього:<br>-Це тобі – лікарня, а не стадіон. Хворим спокій потрібен. А ви чому не в ліжку? Постільний режим…<br>Бабуся слідком:<br>-Стривай, ти ж передачу забула…(О.Гурба)''<br>Порахуй, скільки людей приймає участь у діалозі?<br>
+
- Дати поняття про діалог;<br>- Вчитись складати діалоги; <br>- Вчитись читати діалоги з інтонаційними наголосами;<br>- Повторити вивчене про [[Повторення_вивченого_про_іменник._Повні_уроки|'''іменник''']];<br>- Розвивати навики говоріння;<br>- Розвивати вміння логічно мислити;<br>- Розвивати пам`ять, увагу, уяву;<br>- Виховувати бажання говорити грамотно;<br>- Виховувати прагнення до вивчення української мови.<br><br><u>Тип уроку:</u> Навчально-виховний<br> <br><u>Хід уроку:</u><br>Протягом дня кожен з нас спілкується з іншими людьми. А під час спілкування ми ділимось своїми враженнями про навколишній світ, події, що відбуваються довкола нас, ми ділимося один з одним радістю, щастям, успіхами і невдачами. Ми радіємо новому дню, першим весняним квітам, сонечку, що зігріває нас своїм теплом. Для того, щоб про все це розказати, нам потрібен мовний діалог.<br>'''[[Діалог_Речення_Слово_Слухання_і_розповідь_казки_Повні_уроки|Діалог]]''' – це один з видів передачі прямої мови. '''Пряма мова''' – це мова, яка передана дослівно, тобто точно так, як її висловив автор.<br>Наприклад.<br>''Євген горіхи роздає:<br>-Оце – моє, оце – твоє…<br>-А це чиє?<br>-Це теж моє!<br>Ти ж бач, горіхів не стає…-<br>А в вас такий Євгенко є, <br>Що так горіхи роздає? (Л.Пшенична)''<br><br>У діалозі можуть приймати участь двоє або більше осіб (це схоже на розмову учнів під час шкільної перерви, можуть розмовляти двоє, а можуть - троє і більше). Кожне речення, яке промовляється учасниками діалогу, називається реплікою.<br><br>Визнач, яку репліку говорить кожен із учасників діалогу.<br>''У лікарні їх чекала приємна несподіванка. Мама, усміхнена, якась ніби помолоділа, сама вийшла їм назустріч у коридор. Обцілувала всіх, а потім підхопила Василька на руки.<br>-Маріє, що ти робиш?-злякався батько.-Підіймати з твоїм серцем…<br>-А що моє серце? Вранці сьогодні черговий лікар сторопів: пульс – у нормі, тиск – як у космонавта. Мені вже років десять так гарно не було. Мабуть, незабаром випишуть.<br>-Ура!- вигукнув радісно на весь коридор Василько.<br>Аж та няня, що дозволила йому входити в мамину палату, невдоволено ци́тькнула на нього:<br>-Це тобі – лікарня, а не стадіон. Хворим спокій потрібен. А ви чому не в ліжку? Постільний режим…<br>Бабуся слідком:<br>-Стривай, ти ж передачу забула…(О.Гурба)''<br>Порахуй, скільки людей приймає участь у діалозі?<br>
-
[[Image:Likarna t36.jpg]]<br>Вкажи на правильну відповідь.<br>1.Діалог – це:<br>а) слово, що вживається жителями певної території;<br>б) різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб;<br>в) дві репліки;<br>г)чужа мова.<br><br>2.Чуже мовлення, яке передане дослівно, називається:<br>а) реченнями;<br>б) прямою мовою;<br>в) непрямою мовою;<br>г) словами автора.<br><br>3. Слова кожної особи, яка бере участь у розмові, називаються:<br>а) вставними словами;<br>б) реплікою;<br>в) ремаркою;<br>г) розповіддю.<br><br>На письмі кожна репліка прямої мови може супроводжуватися словами автора. Це слова, які вказують на те, кому саме належить пряма мова.<br>Наприклад.<br>''«Тікати швидше!-подумало ведмежа.-Тільки б не забруднити лапу, на якій мед!»<br>Воно опинилося на запашному лузі. До чого ж тут було різнокольорово!(О.Іваненко)''<br><br>А в діалозі слова автора вказувати не обов`язково, бо під час читання діалогу дуже часто стає зрозуміло, кому належать репліки прямої мови.<br>Наприклад.<br>Одного разу у нас була така суперечка про ввічливість.<br>-Ось, наприклад, якщо я сиджу в автобусі, - сказала Ліда, - а заходить бабуся, я їй зразу поступлюсь місцем!<br>-Це кожен дурень знає, - закричав Івась. - А ще треба сказати: «Сідайте, будь ласка!» Зрозуміла, ворона?<br>-Ти що, з глузду з`їхав? – не змовчав Дмитрик. – Треба сказати цій бабусі: «Будьте ласкаві! Сідайте, прошу». Ясно? А так вона і не захоче сідати на твоє дурне місце!<br>-Та поки ти будеш говорити свої довжелезні припрошування, бабуся, може, зовсім вилізе з автобуса!<br>-Не турбуйся! Старенька не така, як ти. Сама скаче, а на інших звалює!<br>Чи можна учасників цієї суперечки назвати ввічливими людьми? Адже всі вони вважають, що бабусі треба поступитись місцем. Усі знають, що треба говорити старенькій слова ввічливості. Так у чому ж справа? Поясни свою думку.<br>
+
[[Image:Likarna t36.jpg]]
+
{{#ev:youtube|kA1MgkCp5y8}}
+
<br>Вкажи на правильну відповідь.<br>1.Діалог – це:<br>а) слово, що вживається жителями певної території;<br>б) різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб;<br>в) дві репліки;<br>г)чужа мова.<br><br>2.Чуже мовлення, яке передане дослівно, називається:<br>а) [[Речення,_його_граматичнa_основа_(підмет_і_присудок)._Повні_уроки|'''реченнями''']];<br>б) прямою мовою;<br>в) непрямою мовою;<br>г) словами автора.<br><br>3. Слова кожної особи, яка бере участь у розмові, називаються:<br>а) вставними словами;<br>б) реплікою;<br>в) ремаркою;<br>г) розповіддю.<br><br>На письмі кожна репліка прямої мови може супроводжуватися словами автора. Це слова, які вказують на те, кому саме належить пряма мова.<br>Наприклад.<br>''«Тікати швидше!-подумало ведмежа.-Тільки б не забруднити лапу, на якій мед!»<br>Воно опинилося на запашному лузі. До чого ж тут було різнокольорово!(О.Іваненко)''<br>{{#ev:youtube|0SUkHp6gBvg}}<br>А в діалозі слова автора вказувати не обов`язково, бо під час читання діалогу дуже часто стає зрозуміло, кому належать репліки прямої мови.<br>Наприклад.<br>Одного разу у нас була така суперечка про ввічливість.<br>-Ось, наприклад, якщо я сиджу в автобусі, - сказала Ліда, - а заходить бабуся, я їй зразу поступлюсь місцем!<br>-Це кожен дурень знає, - закричав Івась. - А ще треба сказати: «Сідайте, будь ласка!» Зрозуміла, ворона?<br>-Ти що, з глузду з`їхав? – не змовчав Дмитрик. – Треба сказати цій бабусі: «Будьте ласкаві! Сідайте, прошу». Ясно? А так вона і не захоче сідати на твоє дурне місце!<br>-Та поки ти будеш говорити свої довжелезні припрошування, бабуся, може, зовсім вилізе з автобуса!<br>-Не турбуйся! Старенька не така, як ти. Сама скаче, а на інших звалює!<br>Чи можна учасників цієї суперечки назвати ввічливими людьми? Адже всі вони вважають, що бабусі треба поступитись місцем. Усі знають, що треба говорити старенькій [[Основні_правила_культури_спілкування_Слова_ввічливості_._Повні_уроки|'''слова ввічливості''']]. Так у чому ж справа? Поясни свою думку.<br>
[[Image:Troleibus t4.jpg]]
[[Image:Troleibus t4.jpg]]
Строка 13:
Строка 15:
[[Image:Divchunka t36.jpg]]
[[Image:Divchunka t36.jpg]]
-
Кожна репліка, яка є частиною діалогу, тісно пов`язана за змістом з попередньою, через це діалоги містять у собі багато неповних речень, які повідомлять нову інформацію, а те, що було відомо раніше, - опускається.<br>'''''СИЛЬНЕ КІНО'''''<i><br>Домовлено, домовлено,-<br>Погодились давно:<br>Йдуть збори в класі повному,<br>А потім там – кіно.<br>Додому прийде<br>Старший брат – <br>Мені розкаже все підряд.<br>Розповідати він мастак –<br>Я зрозумію, що і як.<br>І от почав він<br>Все зара́з:<br>-Вони повзуть,<br>А він їм – раз!<br>А тут якраз вона повзла, <br>А він як дасть<br>Йому зі зла!<br>Вони їй – раз!<br>Вона їм – раз!</i><br>''І … врятував<br>Її він враз, -<br>Був з нею заодно…<br>Ух, сильне це кіно! –<br>Ні, видно я іще мала:<br>Нічого втямить не змогла. (А.Барто)''<br>Скажи, а ти зрозумів, про що йдеться у вірші?<br><br>Репліки у складі діалогу тісно пов'язані між собою. Це схоже на пазл, в якому кожна частинка дуже тісно пов`язана з іншою.
+
Кожна репліка, яка є частиною діалогу, тісно пов`язана за змістом з попередньою, через це діалоги містять у собі багато неповних речень, які повідомлять нову інформацію, а те, що було відомо раніше, - опускається.<br>'''''СИЛЬНЕ КІНО'''''<i><br>Домовлено, домовлено,-<br>Погодились давно:<br>Йдуть збори в класі повному,<br>А потім там – кіно.<br>Додому прийде<br>Старший брат – <br>Мені розкаже все підряд.<br>Розповідати він мастак –<br>Я зрозумію, що і як.<br>І от почав він<br>Все зара́з:<br>-Вони повзуть,<br>А він їм – раз!<br>А тут якраз вона повзла, <br>А він як дасть<br>Йому зі зла!<br>Вони їй – раз!<br>Вона їм – раз!</i><br>''І … врятував<br>Її він враз, -<br>Був з нею заодно…<br>Ух, сильне це кіно! –<br>Ні, видно я іще мала:<br>Нічого втямить не змогла. (А.Барто)''<br>Скажи, а ти зрозумів, про що йдеться у вірші?<br><br>Репліки у складі діалогу тісно пов'язані між собою. Це схоже на пазл, в якому кожна частинка дуже тісно пов`язана з іншою. <br> Діалоги дуже часто використовуються в творах художньої літератури. Це допомагає авторові твору точно передати події, явища, характер та переживання героя. Автор також з допомогою діалогу може висловити своє ставлення до героя, надавати подіям динамізму (прискорений перебіг подій). Таким чином, діалог є важливим засобом створення художнього образу.<br>Діалог часто вживається в нашій усній мові і є засобом спілкування між людьми. Такому діалогу допомагають жести, мімка, інтонація. Саме інтонація додає мові особливої виразності, допомагає передати емоції, думки та почуття співбесідника.<br><br>Дуже часто і влучно діалог використовується у казці, адже ці твори характеризуються частою зміною подій. Кожен герой казки має свою особливу характеристику і висловлюється відповідно до свого характеру і стилю поведінки, має свої характерні висловлювання.<br>[[Українська_література|'''Прочитай''']] свою улюблену казку, визнач тему, ідею, знайди фрагменти діалогів.<br>
+
{{#ev:youtube|6fwGpLRsEb4}}<br>В українській культурі є багато народних дитячих ігор, що побудовані у формі діалогу.<br>'''''ЛАСТІВКА'''''<i><br>Усі, хто грається, стають у два ряди обличчям один до одного. Хтось один лишається між рядами, підходить до когось із ряду, кладе руку на плече з-за спини:<br>-Ластівко, ластівко, утечеш?<br>-Утечу.<br>-Хліба напечеш?<br>-Напечу.<br>-Сама поїси?<br>-Поїм.<br>-Мені не даси?<br>-Не дам.<br>Ластівка тікає, бігає навколо тих,хто в рядах. Той, хто стоїть між рядами, ловить.<br>У цю гру можуть гратися і двоє дітей. Один кладе руки на долоні іншого. Той ляскає по долонях і каже: «Печу, печу ластівку!» - «А утечеш!» - «Утечу» - і тікає, а другий доганяє.</i><br>'''<br>Діалогічне мовлення''' – це насамперед культура мовлення: грамотна мова, великий словарний запас, яким відрізняються освічені та розумні люди, відсутність суржика (нелітературних слів). Таке мовлення нерозривно пов`язане із культурою поведінки. Про це слід пам`ятати завжди: під час розмови з однолітками по телефону, під час відповіді на уроці, під час спілкування зі своїми батьками. Гарна і грамотна мова – це ваше «обличчя».<br><br>Прочитай запис телефонної розмови і скажи, яка з них – розмова Марійки з Катею, а яка – Марійки з Катиною мамою?<br>На місці пауз вставте пропущені слова:<br><br>-Привіт, … Це …<br>-А, це ти … Здрастуй!<br>-Я хочу подивитись мультфільм, але не знаю, коли він починається. Може, ти знаєш?<br>-Об одинадцятій годині.<br>- … До побачення!<br>- …<br><br>-Добрий день! Це говорить … Можна покликати до телефону …?<br>-Зараз вона підійде. Як твоє здоров`я? Ти хворіла?<br>-Дякую, вже добре. Я уже ходжу до школи.<br>-А ось і … Усього доброго тобі!<br>-…<br>[[Image:telefon t4_2.jpg]]<br>
-
[[Image:pazl_t36.jpg]]<br> Діалоги дуже часто використовуються в творах художньої літератури. Це допомагає авторові твору точно передати події, явища, характер та переживання героя. Автор також з допомогою діалогу може висловити своє ставлення до героя, надавати подіям динамізму (прискорений перебіг подій). Таким чином, діалог є важливим засобом створення художнього образу.<br>Діалог часто вживається в нашій усній мові і є засобом спілкування між людьми. Такому діалогу допомагають жести, мімка, інтонація. Саме інтонація додає мові особливої виразності, допомагає передати емоції, думки та почуття співбесідника.<br><br>Дуже часто і влучно діалог використовується у казці, адже ці твори характеризуються частою зміною подій. Кожен герой казки має свою особливу характеристику і висловлюється відповідно до свого характеру і стилю поведінки, має свої характерні висловлювання.<br>Прочитай свою улюблену казку, визнач тему, ідею, знайди фрагменти діалогів.<br><br>В українській культурі є багато народних дитячих ігор, що побудовані у формі діалогу.<br>'''''ЛАСТІВКА'''''<i><br>Усі, хто грається, стають у два ряди обличчям один до одного. Хтось один лишається між рядами, підходить до когось із ряду, кладе руку на плече з-за спини:<br>-Ластівко, ластівко, утечеш?<br>-Утечу.<br>-Хліба напечеш?<br>-Напечу.<br>-Сама поїси?<br>-Поїм.<br>-Мені не даси?<br>-Не дам.<br>Ластівка тікає, бігає навколо тих,хто в рядах. Той, хто стоїть між рядами, ловить.<br>У цю гру можуть гратися і двоє дітей. Один кладе руки на долоні іншого. Той ляскає по долонях і каже: «Печу, печу ластівку!» - «А утечеш!» - «Утечу» - і тікає, а другий доганяє.</i><br>'''<br>Діалогічне мовлення''' – це насамперед культура мовлення: грамотна мова, великий словарний запас, яким відрізняються освічені та розумні люди, відсутність суржика (нелітературних слів). Таке мовлення нерозривно пов`язане із культурою поведінки. Про це слід пам`ятати завжди: під час розмови з однолітками по телефону, під час відповіді на уроці, під час спілкування зі своїми батьками. Гарна і грамотна мова – це ваше «обличчя».<br><br>Прочитай запис телефонної розмови і скажи, яка з них – розмова Марійки з Катею, а яка – Марійки з Катиною мамою?<br>На місці пауз вставте пропущені слова:<br><br>-Привіт, … Це …<br>-А, це ти … Здрастуй!<br>-Я хочу подивитись мультфільм, але не знаю, коли він починається. Може, ти знаєш?<br>-Об одинадцятій годині.<br>- … До побачення!<br>- …<br><br>-Добрий день! Це говорить … Можна покликати до телефону …?<br>-Зараз вона підійде. Як твоє здоров`я? Ти хворіла?<br>-Дякую, вже добре. Я уже ходжу до школи.<br>-А ось і … Усього доброго тобі!<br>-…<br><br>Прочитай текст. Вириши іменники та визнч їх відмінок.<br>'''''Колосяться хліба'''''<i><br>Лагідне й блакитне небо дише на землю щедрим теплом. Зігріті яскравим сонцем, колосяться у полі багаті хліба. Жовтіє ціле море колосків золотистої пшениці, пишно квітує гречка. Долиною, обіч поля, повилася річка, наче хто кинув стрічку на зелену траву. Ген видніється кучерявий зелений ліс. Усе завмерло. Тільки розкішний килим ярини погойдується від легкого подиху вітру. Де-не-де по ньому видніються волошкові очі. А між зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав вибілені шматки полотна на сонці.<br>І над усім цим розкинулась небесна голубінь. Лунає у повітрі весела пісня жайворонка. Віють з поля чудові пахощі нестиглого зерна і польових квітів.<br>Незабаром прийдуть сюди хлібороби збирати вирощений урожай.</i><br><br>Прочитай вірш. Знайди іменники, що вжиті у однині та множині.<br>'''''КИЇВ'''''<i><br>Над Дніпром широким<br>Старовинний Київ –<br>На Софійській площі<br>Гетьман на коні;<br><br>Славний Кожум`яка<br>Побивав тут зміїв,<br>Що несли неволю<br>Рідній стороні.<br><br>Києве, столице,<br>Серце України!<br>Не забудь днів слави,<br>Не хились в журі!</i><br><br>''Дужий Кожум`яка<br>Ще не вмер, не згинув –<br>Він неволі змія<br>Втопить у Дніпрі! («Дванадцять місяців»)''<br><br>Випиши подані іменники у три стовпчики : чол.рід, жін.рід, сер.рід.<br>Снігур, сварка, дзьоб, зима, ситечко, пір`я, синиці, сад, гусінь, горобець, користь, птахи, пташенята, комахи, крила, город, гілка, горобина, ягода, хлопчик, насіння, садок, сніг, весна, літо, яблуко, жучок, хробачок, гусінь, трудівник.<br>Склади невелику розповідь(5-7 речень) з цими словами.<br><br>Провідміняй іменники: сніжинка, підсніжник.<br>Які закінчення вони мають у Р.в. та Д.в.?<br><br>Постав наступні іменники у Д.в.<br>Річка, жінка, домівка, дочка, ложка, миска, гуска, качка.<br>Яким чином зі зміною форми слова відбувається зміна кінцевого приголосного основи?<br><br>Визнач відмінок всіх іменників, які є у тексті.<br>'''''БАБУСИН ВИХІДНИЙ'''''<i><br>Сьогодні – неділя, бабуся ще спить,<br>Не буду я рано бабусю будить.<br>Насмажу картоплі сама на сніданок,<br>Сама підмету я і сіни, і ганок,<br>Пиріг із повидлом спечу я сама …<br>А то вихідних у бабусі нема!<br>… Картопля парує, букет на столі, <br>а де це бабуся? Немає її.<br>-Бабусенько, де це ви? Я вас чекаю!<br>-Лушпиння з картоплі на кухні збираю!<br>Змиваю повидло зі стелі, зі стін,<br>Змітаю розсипаний цукор і кмин;<br>Ще зараз з воріт повишкрібую тісто<br>І сяду з тобою, онученько, їсти. (Н.Деркач)</i><br><br><br>Завдання до теми:<br>1.Напиши ділог на декілька реплік.<br>2.Склади діалог за темою «Моя розмова по телефону».<br>3.Намалюй малюнок за темою «Моє рідне місто».<br>4.Розкажи, яку добру справу ти зробив сьогодні.<br>5.Прочитай свою улюблену казку та перекажи її.<br>6.Назви предмети (іменники), які тебе оточують.<br><br>Запитання до теми:<br>1.Що таке неповні речення?<br>2.Що таке діалог, репліка?<br>3.Що таке пряма та непряма мови?<br>4.Що таке іменник?<br>5.Які бувають роди іменників?<br>6.Що таке однина та множина іменників?<br>7.Як пишуться власні та загальні назви іменників?<br><br>Список використаних джерел:<br>1.Вашуленко М.С.,Дубовик С.Г., Мельничайко О.І., Скуратівський Л.В;За наук.ред. М.С.Вашуленка. Рідна мова: Підруч. для 4 кл.-К.:Освіта, 2004.-Ч.1-128 с.<br>2. Глазова О.П., Косян Т.В. Навчальні перекази з української мови: 5-9 класи. – Київ: Абрис, 2000. – 224 с.<br>3.Гурба О.В. Василькові таємниці .-Луганськ: Книжковий світ, 2009.-56с.<br>4.Країна знань: Довідник молодшого школяра/Авт.-упорядник Т.М.Огієнко, Н.А.Філіпова, Л.Ф.Богданова, Н.М.Кириченко.-Х.:Науково-методичний центр, 2005.-208 с.<br>5.Навчальні програми: учбово-методичне видання.-Київ, 1993.-94 с.<br>6.Прищепа К.С., Лук`яненко В.Г. Тематичний словник школяра.-К.:Гала, 2009.-336 с.<br>7. Урок на тему: «Пряма і непряма мова. Діалог », Сороки Г.П., вчителя української мови та літератури Вугледарської загальноосвітньої я школи І-ІІІ ступенів №3 Донецької області.<br>8.Урок на тему: «Використання мовленнєвих ситуацій на уроках мови» Янковської Т.Г., вчителя української мови та літератури Антонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №18 Херсонської міської ради<br><br><br>Відредаговано і надіслано Пучко Л.В.<br><br> <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
Прочитай текст. Вириши іменники та визнч їх відмінок.<br>'''''Колосяться хліба'''''<i><br>Лагідне й блакитне небо дише на землю щедрим теплом. Зігріті яскравим сонцем, колосяться у полі багаті хліба. Жовтіє ціле море колосків золотистої пшениці, пишно квітує гречка. Долиною, обіч поля, повилася річка, наче хто кинув стрічку на зелену траву. Ген видніється кучерявий зелений ліс. Усе завмерло. Тільки розкішний килим ярини погойдується від легкого подиху вітру. Де-не-де по ньому видніються волошкові очі. А між зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав вибілені шматки полотна на сонці.<br>І над усім цим розкинулась небесна голубінь. Лунає у повітрі весела пісня жайворонка. Віють з поля чудові пахощі нестиглого зерна і польових квітів.<br>Незабаром прийдуть сюди хлібороби збирати вирощений урожай.</i><br>[[Image:hlib_t20.jpg]]
+
+
<br>Прочитай вірш. Знайди іменники, що вжиті у однині та множині.<br>'''''КИЇВ'''''<i><br>Над Дніпром широким<br>Старовинний Київ –<br>На Софійській площі<br>Гетьман на коні;<br><br>Славний Кожум`яка<br>Побивав тут зміїв,<br>Що несли неволю<br>Рідній стороні.<br><br>Києве, столице,<br>Серце [[Я_і_Україна|'''України''']]!<br>Не забудь днів слави,<br>Не хились в журі!</i><br><br>''Дужий Кожум`яка<br>Ще не вмер, не згинув –<br>Він неволі змія<br>Втопить у Дніпрі! («Дванадцять місяців»)''<br>[[Image:Kiev t36.jpg]]
+
{{#ev:youtube|pxlTtN8xme0}}
+
<br>Випиши подані іменники у три стовпчики : чол.рід, жін.рід, сер.рід.<br>Снігур, сварка, дзьоб, зима, ситечко, пір`я, синиці, сад, гусінь, горобець, користь, птахи, пташенята, комахи, крила, город, гілка, горобина, ягода, хлопчик, насіння, садок, сніг, весна, літо, яблуко, жучок, хробачок, гусінь, трудівник.<br>Склади невелику розповідь(5-7 речень) з цими словами.<br><br>Провідміняй іменники: сніжинка, підсніжник.<br>Які закінчення вони мають у Р.в. та Д.в.?<br><br>Постав наступні іменники у Д.в.<br>Річка, жінка, домівка, дочка, ложка, миска, гуска, качка.<br>Яким чином зі зміною форми слова відбувається зміна кінцевого приголосного основи?<br><br>Визнач відмінок всіх іменників, які є у тексті.<br>'''''БАБУСИН ВИХІДНИЙ'''''<i><br>Сьогодні – неділя, бабуся ще спить,<br>Не буду я рано бабусю будить.<br>Насмажу картоплі сама на сніданок,<br>Сама підмету я і сіни, і ганок,<br>Пиріг із повидлом спечу я сама …<br>А то вихідних у бабусі нема!<br>… Картопля парує, букет на столі, <br>а де це бабуся? Немає її.<br>-Бабусенько, де це ви? Я вас чекаю!<br>-Лушпиння з картоплі на кухні збираю!<br>Змиваю повидло зі стелі, зі стін,<br>Змітаю розсипаний цукор і кмин;<br>Ще зараз з воріт повишкрібую тісто<br>І сяду з тобою, онученько, їсти. (Н.Деркач)</i><br><br><br>Завдання до теми:<br>1.Напиши ділог на декілька реплік.<br>2.Склади діалог за темою «Моя розмова по телефону».<br>3.Намалюй малюнок за темою «Моє рідне місто».<br>4.Розкажи, яку добру справу ти зробив сьогодні.<br>5.Прочитай свою улюблену казку та перекажи її.<br>6.Назви предмети (іменники), які тебе оточують.<br><br>Запитання до теми:<br>1.Що таке неповні речення?<br>2.Що таке діалог, репліка?<br>3.Що таке пряма та непряма мови?<br>4.Що таке іменник?<br>5.Які бувають роди іменників?<br>6.Що таке однина та множина іменників?<br>7.Як пишуться власні та загальні назви іменників?<br><br>Список використаних джерел:<br>1.Вашуленко М.С.,Дубовик С.Г., Мельничайко О.І., Скуратівський Л.В;За наук.ред. М.С.Вашуленка. Рідна мова: Підруч. для 4 кл.-К.:Освіта, 2004.-Ч.1-128 с.<br>2. Глазова О.П., Косян Т.В. Навчальні перекази з української мови: 5-9 класи. – Київ: Абрис, 2000. – 224 с.<br>3.Гурба О.В. Василькові таємниці .-Луганськ: Книжковий світ, 2009.-56с.<br>4.Країна знань: Довідник молодшого школяра/Авт.-упорядник Т.М.Огієнко, Н.А.Філіпова, Л.Ф.Богданова, Н.М.Кириченко.-Х.:Науково-методичний центр, 2005.-208 с.<br>5.Навчальні програми: учбово-методичне видання.-Київ, 1993.-94 с.<br>6.Прищепа К.С., Лук`яненко В.Г. Тематичний словник школяра.-К.:Гала, 2009.-336 с.<br>7. Урок на тему: «Пряма і непряма мова. Діалог », Сороки Г.П., вчителя української мови та літератури Вугледарської загальноосвітньої я школи І-ІІІ ступенів №3 Донецької області.<br>8.Урок на тему: «Використання мовленнєвих ситуацій на уроках мови» Янковської Т.Г., вчителя української мови та літератури Антонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №18 Херсонської міської ради<br><br><br>Відредаговано і надіслано Пучко Л.В.<br><br> ----
+
+
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
+
+
Сорока Г.П.
+
+
Пучко Л.В.
+
+
Жолник Р.М.
+
+
----
+
+
+
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
-
<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>
- Дати поняття про діалог; - Вчитись складати діалоги; - Вчитись читати діалоги з інтонаційними наголосами; - Повторити вивчене про іменник; - Розвивати навики говоріння; - Розвивати вміння логічно мислити; - Розвивати пам`ять, увагу, уяву; - Виховувати бажання говорити грамотно; - Виховувати прагнення до вивчення української мови.
Тип уроку: Навчально-виховний
Хід уроку: Протягом дня кожен з нас спілкується з іншими людьми. А під час спілкування ми ділимось своїми враженнями про навколишній світ, події, що відбуваються довкола нас, ми ділимося один з одним радістю, щастям, успіхами і невдачами. Ми радіємо новому дню, першим весняним квітам, сонечку, що зігріває нас своїм теплом. Для того, щоб про все це розказати, нам потрібен мовний діалог. Діалог – це один з видів передачі прямої мови. Пряма мова – це мова, яка передана дослівно, тобто точно так, як її висловив автор. Наприклад. Євген горіхи роздає: -Оце – моє, оце – твоє… -А це чиє? -Це теж моє! Ти ж бач, горіхів не стає…- А в вас такий Євгенко є, Що так горіхи роздає? (Л.Пшенична)
У діалозі можуть приймати участь двоє або більше осіб (це схоже на розмову учнів під час шкільної перерви, можуть розмовляти двоє, а можуть - троє і більше). Кожне речення, яке промовляється учасниками діалогу, називається реплікою.
Визнач, яку репліку говорить кожен із учасників діалогу. У лікарні їх чекала приємна несподіванка. Мама, усміхнена, якась ніби помолоділа, сама вийшла їм назустріч у коридор. Обцілувала всіх, а потім підхопила Василька на руки. -Маріє, що ти робиш?-злякався батько.-Підіймати з твоїм серцем… -А що моє серце? Вранці сьогодні черговий лікар сторопів: пульс – у нормі, тиск – як у космонавта. Мені вже років десять так гарно не було. Мабуть, незабаром випишуть. -Ура!- вигукнув радісно на весь коридор Василько. Аж та няня, що дозволила йому входити в мамину палату, невдоволено ци́тькнула на нього: -Це тобі – лікарня, а не стадіон. Хворим спокій потрібен. А ви чому не в ліжку? Постільний режим… Бабуся слідком: -Стривай, ти ж передачу забула…(О.Гурба) Порахуй, скільки людей приймає участь у діалозі?
Вкажи на правильну відповідь. 1.Діалог – це: а) слово, що вживається жителями певної території; б) різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб; в) дві репліки; г)чужа мова.
2.Чуже мовлення, яке передане дослівно, називається: а) реченнями; б) прямою мовою; в) непрямою мовою; г) словами автора.
3. Слова кожної особи, яка бере участь у розмові, називаються: а) вставними словами; б) реплікою; в) ремаркою; г) розповіддю.
На письмі кожна репліка прямої мови може супроводжуватися словами автора. Це слова, які вказують на те, кому саме належить пряма мова. Наприклад. «Тікати швидше!-подумало ведмежа.-Тільки б не забруднити лапу, на якій мед!» Воно опинилося на запашному лузі. До чого ж тут було різнокольорово!(О.Іваненко)
А в діалозі слова автора вказувати не обов`язково, бо під час читання діалогу дуже часто стає зрозуміло, кому належать репліки прямої мови. Наприклад. Одного разу у нас була така суперечка про ввічливість. -Ось, наприклад, якщо я сиджу в автобусі, - сказала Ліда, - а заходить бабуся, я їй зразу поступлюсь місцем! -Це кожен дурень знає, - закричав Івась. - А ще треба сказати: «Сідайте, будь ласка!» Зрозуміла, ворона? -Ти що, з глузду з`їхав? – не змовчав Дмитрик. – Треба сказати цій бабусі: «Будьте ласкаві! Сідайте, прошу». Ясно? А так вона і не захоче сідати на твоє дурне місце! -Та поки ти будеш говорити свої довжелезні припрошування, бабуся, може, зовсім вилізе з автобуса! -Не турбуйся! Старенька не така, як ти. Сама скаче, а на інших звалює! Чи можна учасників цієї суперечки назвати ввічливими людьми? Адже всі вони вважають, що бабусі треба поступитись місцем. Усі знають, що треба говорити старенькій слова ввічливості. Так у чому ж справа? Поясни свою думку.
Коли пряму мову передають у формі діалогу, тоді кожна нова репліка починається з нового рядка, перед нею ставлять тире і лапки не вживаються. Інші розділові знаки такі ж, як звичайно при прямій мові. ГАЛЯ-НЕВСТИГАЛЯ -Галю, вставай, умивайся Та швидше до столу! -Галю, мерщій убирайся, Бо спізнишся в школу!- Галя вилежується, ніжиться і позіхає, Довго з портфелем вовтузиться І – не встигає. В школі дзвінок продзвенів І давно почалися уроки. А коридором – чиї то? – Лунають поспішливі кроки. Клас уже знає: Це знову спізнилася Галя. Ні, недаремно прозвали Її Невстигаля. (О.Орач)
Кожна репліка, яка є частиною діалогу, тісно пов`язана за змістом з попередньою, через це діалоги містять у собі багато неповних речень, які повідомлять нову інформацію, а те, що було відомо раніше, - опускається. СИЛЬНЕ КІНО Домовлено, домовлено,- Погодились давно: Йдуть збори в класі повному, А потім там – кіно. Додому прийде Старший брат – Мені розкаже все підряд. Розповідати він мастак – Я зрозумію, що і як. І от почав він Все зара́з: -Вони повзуть, А він їм – раз! А тут якраз вона повзла, А він як дасть Йому зі зла! Вони їй – раз! Вона їм – раз! І … врятував Її він враз, - Був з нею заодно… Ух, сильне це кіно! – Ні, видно я іще мала: Нічого втямить не змогла. (А.Барто) Скажи, а ти зрозумів, про що йдеться у вірші?
Репліки у складі діалогу тісно пов'язані між собою. Це схоже на пазл, в якому кожна частинка дуже тісно пов`язана з іншою. Діалоги дуже часто використовуються в творах художньої літератури. Це допомагає авторові твору точно передати події, явища, характер та переживання героя. Автор також з допомогою діалогу може висловити своє ставлення до героя, надавати подіям динамізму (прискорений перебіг подій). Таким чином, діалог є важливим засобом створення художнього образу. Діалог часто вживається в нашій усній мові і є засобом спілкування між людьми. Такому діалогу допомагають жести, мімка, інтонація. Саме інтонація додає мові особливої виразності, допомагає передати емоції, думки та почуття співбесідника.
Дуже часто і влучно діалог використовується у казці, адже ці твори характеризуються частою зміною подій. Кожен герой казки має свою особливу характеристику і висловлюється відповідно до свого характеру і стилю поведінки, має свої характерні висловлювання. Прочитай свою улюблену казку, визнач тему, ідею, знайди фрагменти діалогів.
В українській культурі є багато народних дитячих ігор, що побудовані у формі діалогу. ЛАСТІВКА Усі, хто грається, стають у два ряди обличчям один до одного. Хтось один лишається між рядами, підходить до когось із ряду, кладе руку на плече з-за спини: -Ластівко, ластівко, утечеш? -Утечу. -Хліба напечеш? -Напечу. -Сама поїси? -Поїм. -Мені не даси? -Не дам. Ластівка тікає, бігає навколо тих,хто в рядах. Той, хто стоїть між рядами, ловить. У цю гру можуть гратися і двоє дітей. Один кладе руки на долоні іншого. Той ляскає по долонях і каже: «Печу, печу ластівку!» - «А утечеш!» - «Утечу» - і тікає, а другий доганяє. Діалогічне мовлення – це насамперед культура мовлення: грамотна мова, великий словарний запас, яким відрізняються освічені та розумні люди, відсутність суржика (нелітературних слів). Таке мовлення нерозривно пов`язане із культурою поведінки. Про це слід пам`ятати завжди: під час розмови з однолітками по телефону, під час відповіді на уроці, під час спілкування зі своїми батьками. Гарна і грамотна мова – це ваше «обличчя».
Прочитай запис телефонної розмови і скажи, яка з них – розмова Марійки з Катею, а яка – Марійки з Катиною мамою? На місці пауз вставте пропущені слова:
-Привіт, … Це … -А, це ти … Здрастуй! -Я хочу подивитись мультфільм, але не знаю, коли він починається. Може, ти знаєш? -Об одинадцятій годині. - … До побачення! - …
-Добрий день! Це говорить … Можна покликати до телефону …? -Зараз вона підійде. Як твоє здоров`я? Ти хворіла? -Дякую, вже добре. Я уже ходжу до школи. -А ось і … Усього доброго тобі! -…
Прочитай текст. Вириши іменники та визнч їх відмінок. Колосяться хліба Лагідне й блакитне небо дише на землю щедрим теплом. Зігріті яскравим сонцем, колосяться у полі багаті хліба. Жовтіє ціле море колосків золотистої пшениці, пишно квітує гречка. Долиною, обіч поля, повилася річка, наче хто кинув стрічку на зелену траву. Ген видніється кучерявий зелений ліс. Усе завмерло. Тільки розкішний килим ярини погойдується від легкого подиху вітру. Де-не-де по ньому видніються волошкові очі. А між зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав вибілені шматки полотна на сонці. І над усім цим розкинулась небесна голубінь. Лунає у повітрі весела пісня жайворонка. Віють з поля чудові пахощі нестиглого зерна і польових квітів. Незабаром прийдуть сюди хлібороби збирати вирощений урожай.
Прочитай вірш. Знайди іменники, що вжиті у однині та множині. КИЇВ Над Дніпром широким Старовинний Київ – На Софійській площі Гетьман на коні;
Славний Кожум`яка Побивав тут зміїв, Що несли неволю Рідній стороні.
Києве, столице, Серце України! Не забудь днів слави, Не хились в журі!
Дужий Кожум`яка Ще не вмер, не згинув – Він неволі змія Втопить у Дніпрі! («Дванадцять місяців»)
Випиши подані іменники у три стовпчики : чол.рід, жін.рід, сер.рід. Снігур, сварка, дзьоб, зима, ситечко, пір`я, синиці, сад, гусінь, горобець, користь, птахи, пташенята, комахи, крила, город, гілка, горобина, ягода, хлопчик, насіння, садок, сніг, весна, літо, яблуко, жучок, хробачок, гусінь, трудівник. Склади невелику розповідь(5-7 речень) з цими словами.
Провідміняй іменники: сніжинка, підсніжник. Які закінчення вони мають у Р.в. та Д.в.?
Постав наступні іменники у Д.в. Річка, жінка, домівка, дочка, ложка, миска, гуска, качка. Яким чином зі зміною форми слова відбувається зміна кінцевого приголосного основи?
Визнач відмінок всіх іменників, які є у тексті. БАБУСИН ВИХІДНИЙ Сьогодні – неділя, бабуся ще спить, Не буду я рано бабусю будить. Насмажу картоплі сама на сніданок, Сама підмету я і сіни, і ганок, Пиріг із повидлом спечу я сама … А то вихідних у бабусі нема! … Картопля парує, букет на столі, а де це бабуся? Немає її. -Бабусенько, де це ви? Я вас чекаю! -Лушпиння з картоплі на кухні збираю! Змиваю повидло зі стелі, зі стін, Змітаю розсипаний цукор і кмин; Ще зараз з воріт повишкрібую тісто І сяду з тобою, онученько, їсти. (Н.Деркач)
Завдання до теми: 1.Напиши ділог на декілька реплік. 2.Склади діалог за темою «Моя розмова по телефону». 3.Намалюй малюнок за темою «Моє рідне місто». 4.Розкажи, яку добру справу ти зробив сьогодні. 5.Прочитай свою улюблену казку та перекажи її. 6.Назви предмети (іменники), які тебе оточують.
Запитання до теми: 1.Що таке неповні речення? 2.Що таке діалог, репліка? 3.Що таке пряма та непряма мови? 4.Що таке іменник? 5.Які бувають роди іменників? 6.Що таке однина та множина іменників? 7.Як пишуться власні та загальні назви іменників?
Список використаних джерел: 1.Вашуленко М.С.,Дубовик С.Г., Мельничайко О.І., Скуратівський Л.В;За наук.ред. М.С.Вашуленка. Рідна мова: Підруч. для 4 кл.-К.:Освіта, 2004.-Ч.1-128 с. 2. Глазова О.П., Косян Т.В. Навчальні перекази з української мови: 5-9 класи. – Київ: Абрис, 2000. – 224 с. 3.Гурба О.В. Василькові таємниці .-Луганськ: Книжковий світ, 2009.-56с. 4.Країна знань: Довідник молодшого школяра/Авт.-упорядник Т.М.Огієнко, Н.А.Філіпова, Л.Ф.Богданова, Н.М.Кириченко.-Х.:Науково-методичний центр, 2005.-208 с. 5.Навчальні програми: учбово-методичне видання.-Київ, 1993.-94 с. 6.Прищепа К.С., Лук`яненко В.Г. Тематичний словник школяра.-К.:Гала, 2009.-336 с. 7. Урок на тему: «Пряма і непряма мова. Діалог », Сороки Г.П., вчителя української мови та літератури Вугледарської загальноосвітньої я школи І-ІІІ ступенів №3 Донецької області. 8.Урок на тему: «Використання мовленнєвих ситуацій на уроках мови» Янковської Т.Г., вчителя української мови та літератури Антонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №18 Херсонської міської ради
Відредаговано і надіслано Пучко Л.В.
----
Над уроком працювали
Сорока Г.П.
Пучко Л.В.
Жолник Р.М.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
