'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки]]>>Зарубіжна література:Федір Тютчев (1803-1873). Повні уроки<metakeywords>Зарубіжна література 5 клас, Повні уроки,Тема Федір Тютчев (1803-1873)</metakeywords>'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки]]>>Зарубіжна література:Федір Тютчев (1803-1873). Повні уроки<metakeywords>Зарубіжна література 5 клас, Повні уроки,Тема Федір Тютчев (1803-1873)</metakeywords>'''
-
<br> '''Тема:''' Федір Тютчев (1803-1873) «Я знаю в праосені пору...». Тонкий ліризм поезії Тютчева, Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про творчысть Тютчєва.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>''Не то, что мните вы, природа:<br>Не слепок, не бездушный лик - <br>В ней есть душа, в ней есть свобода,<br>В ней есть любовь, в ней есть язык…''
+
<br> '''Тема:''' Федір Тютчев (1803-1873) «Я знаю в праосені пору...». Тонкий ліризм поезії Тютчева, Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про творчысть Тютчєва.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>''Не то, что мните вы, природа:<br>Не слепок, не бездушный лик - <br>В ней есть душа, в ней есть свобода,<br>В ней есть любовь, в ней есть язык…''
-
[[Image:T43st.jpeg]]<br>Особливості долі і характеру Ф. І. Тютчева (1803 - 1873гг.) визначили неправомірний сповільнене поширення його популярності не лише серед публіки, що широко читає, але і серед літераторів-сучасників. Лев Толстой згадував, як в 1855 році «...Тургенев, Некрасов ледве могли умовити мене прочитати Тютчева. Та зате коли я прочитав, то просто обімлів від величини його творчого таланту».<br>Адже Тютчев на той час вже чверть століття друкувався. І, проте, честь «відкриття» Тютчева належить Н. А. Некрасову, в 1850 році що звернув увагу читачів «Сучасника» на вірші вже немолодого поета, які він в своїй статті прирівнював до кращих зразків «російського поетичного генія».<br>Дійсна велич Тютчева виявляється в його ліриці. Геніальний художник, глибокий мислитель, тонкий психолог -- таким представляється він у віршах, теми яких вічні: сенс буття людського, життя природи, зв'язок людини з цим життям, любов. Емоційне забарвлення більшості тютчевських віршів визначається його мятущимся, трагічним світовідчуванням.
+
[[Image:T43st.jpeg]]<br>Особливості долі і характеру Ф. І. Тютчева (1803 - 1873гг.) визначили неправомірний сповільнене поширення його популярності не лише серед публіки, що широко читає, але і серед літераторів-сучасників.
-
[[Image:T43st2.jpeg]]
+
{{#ev:youtube|vsrIAdMxv-8}}
+
+
Лев Толстой згадував, як в 1855 році «...Тургенев, Некрасов ледве могли умовити мене прочитати Тютчева. Та зате коли я прочитав, то просто обімлів від величини його творчого таланту».<br>Адже Тютчев на той час вже чверть століття друкувався. І, проте, честь «відкриття» Тютчева належить Н. А. Некрасову, в 1850 році що звернув увагу читачів «Сучасника» на вірші вже немолодого поета, які він в своїй статті прирівнював до кращих зразків «російського поетичного генія».<br>
+
+
{{#ev:youtube|fq3w58q45Os}} <br>Дійсна велич Тютчева виявляється в його ліриці. Геніальний [[Малювання|'''художник''']], глибокий мислитель, тонкий психолог -- таким представляється він у віршах, теми яких вічні: сенс буття людського, життя природи, зв'язок людини з цим життям, любов. Емоційне забарвлення більшості тютчевських віршів визначається його мятущимся, трагічним світовідчуванням.
+
+
[[Image:T43st2.jpeg]]
*'''Цікаво:''' ''У Росії канцелярії і казарми. Все рухається довкола батога і чину.''
*'''Цікаво:''' ''У Росії канцелярії і казарми. Все рухається довкола батога і чину.''
-
Как жесточайшее бедствие и тяжкий грех ощущал поэт самовластье «человеческого Я» -- проявление индивидуализма, холодного и разрушительного. Отсюда бессильные порывы Тютчева к христианству, особенно к православию с его выраженной идеей «соборности», смирением и покорностью судьбе. Якщо для пантеїстичного світогляду А. К. Толстого характерний оптимізм, викликаний упевненістю, що «в одну любов ми всі зіл’ємось незабаром...», то Тютчеву перспектива «злиття» малюється вельми безрадісно. У вірші «Смотри как на речном просторе...» «человеческое Я» уподібнюється танучим крижинам, які<br>Все вместе -- малые, большие,<br>Утратив прежний образ свой,<br>Все -- безразличны, как стихия,--<br>Сольются с бездной роковой!<br>Переважання пейзажів - одна з прикмет його лірики. При цьому зображення природи і думка про природу споєднанні в Тютчева воєдино: його пейзажі отримують символічний філософський сенс, а думка знаходить виразність. У відношенні до природи Тютчев виявляє як би дві іпостасі: побутову, споглядальну, сприймаючу навколишній світ «за допомогою п'яти органів чуття», - і духовну, мислячу, прагнучу за видимим покривом вгадати велику таємницю природи.
+
Как жесточайшее бедствие и тяжкий грех ощущал поэт самовластье «человеческого Я» -- проявление индивидуализма, холодного и разрушительного. Отсюда бессильные порывы Тютчева к христианству, особенно к православию с его выраженной идеей «соборности», смирением и покорностью судьбе. Якщо для пантеїстичного світогляду А. К. Толстого характерний оптимізм, викликаний упевненістю, що «в одну любов ми всі зіл’ємось незабаром...», то Тютчеву перспектива «злиття» малюється вельми безрадісно. У вірші «Смотри как на речном просторе...» «человеческое Я» уподібнюється танучим крижинам, які<br>Все вместе -- малые, большие,<br>Утратив прежний образ свой,<br>Все -- безразличны, как стихия,--<br>Сольются с бездной роковой!<br>
-
[[Image:T42st1.jpeg]]
+
Переважання пейзажів - одна з прикмет його лірики. При цьому зображення природи і думка про природу споєднанні в Тютчева воєдино: його пейзажі отримують символічний філософський сенс, а думка знаходить виразність. У відношенні до природи Тютчев виявляє як би дві іпостасі: побутову, споглядальну, сприймаючу навколишній світ «за допомогою п'яти органів чуття», - і духовну, мислячу, прагнучу за видимим покривом вгадати велику таємницю [[Зображення_природи_різними_поетами.Повні_уроки|'''природи''']].
+
+
[[Image:T42st1.jpeg]]
*'''Треба знати:''' ''Весна - єдина революція на цьому світі, гідна бути сприйнятою серйозно, єдина, яка принаймні завжди має успіх.''
*'''Треба знати:''' ''Весна - єдина революція на цьому світі, гідна бути сприйнятою серйозно, єдина, яка принаймні завжди має успіх.''
-
Радість буття, щаслива згода з природою, безтурботна захопленість нею характерні переважно для віршів Тютчева, присвячених весні, і в цьому є своя закономірність. Постійні думки про крихкість життя були невідступними супутниками поета. «Відчуття туги і жаху вже багато років як стали звичайними моїм душевним станом» -- такого роду визнання нерідкі в його листах.
+
Радість буття, щаслива згода з природою, безтурботна захопленість нею характерні переважно для віршів Тютчева, присвячених весні, і в цьому є своя закономірність. Постійні думки про крихкість життя були невідступними супутниками поета. «Відчуття туги і жаху вже багато років як стали звичайними моїм душевним станом» -- такого роду визнання нерідкі в його листах.
-
[[Image:t43st3.jpeg]]<br>Незмінний відвідувач світських салонів, блискучий і дотепний співбесідник, «чарівний балакун», за визначенням П. А. Вяземського, Тютчев був вимушений «избегать, во что бы то ни стало, в течение восемнадцати часов из двадцати четырех всякой серьезной встречи с самим собой».І мало хто міг осягнути його складний внутрішній світ. Ось яким бачила батька дочка Тютчева Ганна: «Он мне представляется одним из тех изначальных духов, таких тонких, умных и пламенных, которые не имеют ничего общего с материей, но у которых нет, однако, и души. Он совершенно вне всяких законов и правил. Он поражает воображение, но в нем есть что-то жуткое и беспокойное».
+
[[Image:T43st3.jpeg]]<br>Незмінний відвідувач світських салонів, блискучий і дотепний співбесідник, «чарівний балакун», за визначенням П. А. Вяземського, Тютчев був вимушений «избегать, во что бы то ни стало, в течение восемнадцати часов из двадцати четырех всякой серьезной встречи с самим собой».І мало хто міг осягнути його складний внутрішній світ. Ось яким бачила батька дочка Тютчева Ганна: «Он мне представляется одним из тех изначальных духов, таких тонких, умных и пламенных, которые не имеют ничего общего с материей, но у которых нет, однако, и души. Он совершенно вне всяких законов и правил. Он поражает воображение, но в нем есть что-то жуткое и беспокойное».
-
[[Image:t43st4.jpeg]]<br>Весняна природа, що прокидається, володіла чудодійною властивістю заглушати це постійне занепокоєння, утихомирювати тривожну душу поета. Могутність весни пояснюється її торжеством над минулим і майбутнім, повним забуттям колишнього і грядущого знищення і розпаду:<br>И страх кончины неизбежной<br>Не свеет с древа ни листа:<br>Их жизнь, как океан безбрежный,<br>Вся в настоящем разлита.
+
[[Image:T43st4.jpeg]]<br>[[Тема_29._Весна_в_природі._Перевіряємо_народні_прикмети._Рослини_навесні.|'''Весняна''']] природа, що прокидається, володіла чудодійною властивістю заглушати це постійне занепокоєння, утихомирювати тривожну душу поета. Могутність весни пояснюється її торжеством над минулим і майбутнім, повним забуттям колишнього і грядущого знищення і розпаду:<br>И страх кончины неизбежной<br>Не свеет с древа ни листа:<br>Их жизнь, как океан безбрежный,<br>Вся в настоящем разлита.
-
[[Image:t43st5.jpeg]]<br>«Вечный строй» природи то захоплюють, то викликають смуток поета:<br>Природа знать не знает о былом,<br>Ей чужды наши призрачные годы,<br>И перед ней мы смутно сознаем<br>Себя самих -- лишь грезою природы.
+
[[Image:T43st5.jpeg]]<br>«Вечный строй» природи то захоплюють, то викликають смуток поета:<br>Природа знать не знает о былом,<br>Ей чужды наши призрачные годы,<br>И перед ней мы смутно сознаем<br>Себя самих -- лишь грезою природы.
-
<br>Тютчев володіє даром відтворювати фарби і звучання в нероздільності стаорюваного ним враження. Так виникають в його поезії і «чуйні зірки», і сонячний промінь, що уривається у вікно «рум'яним гучним вигуком», повідомляючи динаміку і експресію поетичної фантазії Тютчева, допомагаючи перетворити поетичні етюди з натури в такі «пейзажі у віршах», де зрітельно0конкретниє образи пройняті думкою, відчуттям, настроєм, роздумом.
+
<br>Тютчев володіє даром відтворювати фарби і звучання в нероздільності стаорюваного ним враження. Так виникають в його поезії і «чуйні зірки», і сонячний промінь, що уривається у вікно «рум'яним гучним вигуком», повідомляючи динаміку і експресію поетичної фантазії Тютчева, допомагаючи перетворити поетичні етюди з натури в такі «пейзажі у віршах», де зрітельно0конкретниє образи пройняті думкою, відчуттям, настроєм, [[РМ_16._Особливості_побудови_роздуму_дискусійного_характеру._Усний_твір-роздум_дискусійного_характеру_в_публіцистичному_стилі|'''роздумом''']].
*'''Завдання на закріплення нової теми:'''
*'''Завдання на закріплення нової теми:'''
Строка 31:
Строка 39:
*'''Домашнє завдання:'''
*'''Домашнє завдання:'''
-
Вивчити на пам’ять вірш Ф. Тютчєва.<br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему : Пейзажність поезії Тютчєва, Колісник Н. М., викладача світової літератури Сш. № 7 , м. Канів. <br>Урок на тему : Поезія Тютчєва, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. № 12 ,м. Харків.<br>Ф. И. Тютчев «Избранная лирика»; Москва, 1986 год<br>А. Григорьев «Эстетика и критика»; Москва, 1980 год<br>А. А. Фет «Сочинения»; Москва, 1982 год<br>Литература, Справочник школьника; Слово, 1995 год<br>Ю. М. Лотман «О поэтах и поэзии»; Искусство, 1996 год<br>В. И. Коровин «Русская поэзия 19 века»; Москва, 1983 год<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>
+
Вивчити на пам’ять вірш Ф. Тютчєва.<br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему : Пейзажність поезії Тютчєва, Колісник Н. М., викладача світової літератури Сш. № 7 , м. Канів. <br>Урок на тему : Поезія Тютчєва, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. № 12 ,м. Харків.<br>Ф. И. Тютчев «Избранная лирика»; Москва, 1986 год<br>А. Григорьев «Эстетика и критика»; Москва, 1980 год<br>А. А. Фет «Сочинения»; Москва, 1982 год<br>Литература, Справочник школьника; Слово, 1995 год<br>Ю. М. Лотман «О поэтах и поэзии»; Искусство, 1996 год<br>В. И. Коровин «Русская поэзия 19 века»; Москва, 1983 год<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br> ----
+
+
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
+
+
Колісник Н. М.
+
+
Колісніченко В. Д.
+
+
Пилипенко В.В.
+
+
----
+
+
<br>
+
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Тема: Федір Тютчев (1803-1873) «Я знаю в праосені пору...». Тонкий ліризм поезії Тютчева, Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову. Мета: розширити знання учнів про творчысть Тютчєва. - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини. Тип уроку: навчально - виховний Хід уроку: Не то, что мните вы, природа: Не слепок, не бездушный лик - В ней есть душа, в ней есть свобода, В ней есть любовь, в ней есть язык…
Особливості долі і характеру Ф. І. Тютчева (1803 - 1873гг.) визначили неправомірний сповільнене поширення його популярності не лише серед публіки, що широко читає, але і серед літераторів-сучасників.
Лев Толстой згадував, як в 1855 році «...Тургенев, Некрасов ледве могли умовити мене прочитати Тютчева. Та зате коли я прочитав, то просто обімлів від величини його творчого таланту». Адже Тютчев на той час вже чверть століття друкувався. І, проте, честь «відкриття» Тютчева належить Н. А. Некрасову, в 1850 році що звернув увагу читачів «Сучасника» на вірші вже немолодого поета, які він в своїй статті прирівнював до кращих зразків «російського поетичного генія».
Дійсна велич Тютчева виявляється в його ліриці. Геніальний художник, глибокий мислитель, тонкий психолог -- таким представляється він у віршах, теми яких вічні: сенс буття людського, життя природи, зв'язок людини з цим життям, любов. Емоційне забарвлення більшості тютчевських віршів визначається його мятущимся, трагічним світовідчуванням.
Цікаво:У Росії канцелярії і казарми. Все рухається довкола батога і чину.
Как жесточайшее бедствие и тяжкий грех ощущал поэт самовластье «человеческого Я» -- проявление индивидуализма, холодного и разрушительного. Отсюда бессильные порывы Тютчева к христианству, особенно к православию с его выраженной идеей «соборности», смирением и покорностью судьбе. Якщо для пантеїстичного світогляду А. К. Толстого характерний оптимізм, викликаний упевненістю, що «в одну любов ми всі зіл’ємось незабаром...», то Тютчеву перспектива «злиття» малюється вельми безрадісно. У вірші «Смотри как на речном просторе...» «человеческое Я» уподібнюється танучим крижинам, які Все вместе -- малые, большие, Утратив прежний образ свой, Все -- безразличны, как стихия,-- Сольются с бездной роковой!
Переважання пейзажів - одна з прикмет його лірики. При цьому зображення природи і думка про природу споєднанні в Тютчева воєдино: його пейзажі отримують символічний філософський сенс, а думка знаходить виразність. У відношенні до природи Тютчев виявляє як би дві іпостасі: побутову, споглядальну, сприймаючу навколишній світ «за допомогою п'яти органів чуття», - і духовну, мислячу, прагнучу за видимим покривом вгадати велику таємницю природи.
Треба знати:Весна - єдина революція на цьому світі, гідна бути сприйнятою серйозно, єдина, яка принаймні завжди має успіх.
Радість буття, щаслива згода з природою, безтурботна захопленість нею характерні переважно для віршів Тютчева, присвячених весні, і в цьому є своя закономірність. Постійні думки про крихкість життя були невідступними супутниками поета. «Відчуття туги і жаху вже багато років як стали звичайними моїм душевним станом» -- такого роду визнання нерідкі в його листах.
Незмінний відвідувач світських салонів, блискучий і дотепний співбесідник, «чарівний балакун», за визначенням П. А. Вяземського, Тютчев був вимушений «избегать, во что бы то ни стало, в течение восемнадцати часов из двадцати четырех всякой серьезной встречи с самим собой».І мало хто міг осягнути його складний внутрішній світ. Ось яким бачила батька дочка Тютчева Ганна: «Он мне представляется одним из тех изначальных духов, таких тонких, умных и пламенных, которые не имеют ничего общего с материей, но у которых нет, однако, и души. Он совершенно вне всяких законов и правил. Он поражает воображение, но в нем есть что-то жуткое и беспокойное».
Весняна природа, що прокидається, володіла чудодійною властивістю заглушати це постійне занепокоєння, утихомирювати тривожну душу поета. Могутність весни пояснюється її торжеством над минулим і майбутнім, повним забуттям колишнього і грядущого знищення і розпаду: И страх кончины неизбежной Не свеет с древа ни листа: Их жизнь, как океан безбрежный, Вся в настоящем разлита.
«Вечный строй» природи то захоплюють, то викликають смуток поета: Природа знать не знает о былом, Ей чужды наши призрачные годы, И перед ней мы смутно сознаем Себя самих -- лишь грезою природы.
Тютчев володіє даром відтворювати фарби і звучання в нероздільності стаорюваного ним враження. Так виникають в його поезії і «чуйні зірки», і сонячний промінь, що уривається у вікно «рум'яним гучним вигуком», повідомляючи динаміку і експресію поетичної фантазії Тютчева, допомагаючи перетворити поетичні етюди з натури в такі «пейзажі у віршах», де зрітельно0конкретниє образи пройняті думкою, відчуттям, настроєм, роздумом.
Завдання на закріплення нової теми:
Назвіть роки життя поета. Назвіть назву віршів про природу Ф. Тютчєва.
Домашнє завдання:
Вивчити на пам’ять вірш Ф. Тютчєва. Список використаної літератури: Урок на тему : Пейзажність поезії Тютчєва, Колісник Н. М., викладача світової літератури Сш. № 7 , м. Канів. Урок на тему : Поезія Тютчєва, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. № 12 ,м. Харків. Ф. И. Тютчев «Избранная лирика»; Москва, 1986 год А. Григорьев «Эстетика и критика»; Москва, 1980 год А. А. Фет «Сочинения»; Москва, 1982 год Литература, Справочник школьника; Слово, 1995 год Ю. М. Лотман «О поэтах и поэзии»; Искусство, 1996 год В. И. Коровин «Русская поэзия 19 века»; Москва, 1983 год Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
----
Над уроком працювали
Колісник Н. М.
Колісніченко В. Д.
Пилипенко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
