'''Тема:''' Література Середньовіччя. Героїчний епос. Данте<br>'''Мета''': виділити основні особливості літератури Середньовіччя, підготувати твори, що вчаться до правильного сприйняття, написаних в цей період; розвиток умінь аналізу тексту; виховання любові до літератури.<br>'''Тип уроку:''' навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''
'''Тема:''' Література Середньовіччя. Героїчний епос. Данте<br>'''Мета''': виділити основні особливості літератури Середньовіччя, підготувати твори, що вчаться до правильного сприйняття, написаних в цей період; розвиток умінь аналізу тексту; виховання любові до літератури.<br>'''Тип уроку:''' навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''
-
[[Image:T42ls.jpeg]]<br>Термін «середньовіччя» виник в епоху Ренесансу. Мислителі італійського Відродження вважали його як похмурі «серединні» століття в розвитку європейської культури, час загального занепаду, йго мысце посередині між блискучою епохою античності і власне Відродженням, новим розквітом європейської культури, відродженням античних ідеалів.
+
[[Image:T42ls.jpeg]]<br>Термін «середньовіччя» виник в епоху [[«Конфликт_цивилизаций»:_этнический_Ренессанс_конца_XX_века|'''Ренесансу''']]. Мислителі італійського Відродження вважали його як похмурі «серединні» століття в розвитку європейської культури, час загального занепаду, йго мысце посередині між блискучою епохою античності і власне Відродженням, новим розквітом європейської культури, відродженням античних ідеалів.
[[Image:T42ls1.jpeg]]<br>Це була складна, багатообразна, суперечлива культура, як і складною ієрархічною освітою було середньовічне суспільство. Західноєвропейська середньовічна культура є якісно новим рівнем розвитку європейської культури, який наступний після античності і охоплює більш ніж тисячолітній період ( V – XV вв.).
[[Image:T42ls1.jpeg]]<br>Це була складна, багатообразна, суперечлива культура, як і складною ієрархічною освітою було середньовічне суспільство. Західноєвропейська середньовічна культура є якісно новим рівнем розвитку європейської культури, який наступний після античності і охоплює більш ніж тисячолітній період ( V – XV вв.).
-
{{#ev:youtube|5viRugXyKic}} <br><u>Перехід від античної цивілізації до середньовіччя був обумовлений, по-перше, розпадом Західної Римської імперії. </u><br>По-друге – Великим переселенням народів (з IV по VII ст.), в ході якого десятки племен спрямувалися до завоювання нових земель. З 375 р., коли перші загони вестготів перетнули дунайський кордон імперії, і до 455 р. (узяття вандалами Риму) продовжувався болісний процес згасання найбільшої цивілізації.<br>З падінням Західної Римської імперії починається історія західноєвропейського середньовіччя (Східна Римська імперія – Візантія – існувала ще 1000 років – до середини XV ст.)
+
{{#ev:youtube|5viRugXyKic}} <br><u>Перехід від античної цивілізації до середньовіччя був обумовлений, по-перше, розпадом Західної Римської імперії. </u><br>По-друге – Великим переселенням народів (з IV по VII ст.), в ході якого десятки племен спрямувалися до завоювання нових земель. З 375 р., коли перші загони вестготів перетнули дунайський кордон імперії, і до 455 р. (узяття вандалами Риму) продовжувався болісний процес згасання найбільшої цивілізації.<br>З падінням Західної Римської імперії починається історія західноєвропейського середньовіччя (Східна Римська імперія – [[Византия_и_Русь|'''Візантія''']] – існувала ще 1000 років – до середини XV ст.)
-
[[Image:T42ls2.jpeg]]<br>Середньовічна література була літературою традицыоналістичного типу. Протягом свого існування вона розвивалася на основі постійного відтворення обмеженого набору образних, ідеологічних, композиційних та ін. структур – топосыв (загальних місць) або кліше, що виражалися в постійності епітетів, образотворчих кліше, стійкості мотивів і тем постійності канонів для зображення всієї образної системи (будь то закоханий хлопець, християнський мученик, лицар, красуня, імператор, городянин і так далі). На основі вказаних кліше сформувалися жанрові топоси, що володіли власним смисловим, тематичним і образотворчо-виразним каноном (наприклад, жанр агіографії або «бачень» в літературі клерикалізму або жанр куртуазного роману в рицарській літературі).<br>Література середньовіччя заснована на християнських ідеалах і цінностях і прагне до естетичної досконалості.
+
[[Image:T42ls2.jpeg]]<br>Середньовічна література була літературою традицыоналістичного типу. Протягом свого існування вона розвивалася на основі постійного відтворення обмеженого набору образних, ідеологічних, композиційних та ін. структур – топосів (загальних місць) або кліше, що виражалися в постійності епітетів, образотворчих кліше, стійкості мотивів і тем постійності канонів для зображення всієї образної системи (будь то закоханий хлопець, християнський мученик, лицар, красуня, імператор, городянин і так далі). На основі вказаних кліше сформувалися жанрові топоси, що володіли власним смисловим, тематичним і образотворчо-виразним каноном (наприклад, жанр агіографії або «бачень» в літературі клерикалізму або жанр куртуазного роману в рицарській літературі).<br>Література середньовіччя заснована на християнських ідеалах і цінностях і прагне до естетичної досконалості.
Походив із старовинного дворянського роду. У найбільш відомих юнацьких віршах Данте, що випробував вплив провансальських трубадурів, сіцілійських поетів і школи "дольче стиль нуово", оспівував молоду жінку на ім'я Беатріче і оплакував її смерть (1290). Ці вірші і приєднане до них прозаїчне оповідання на італійській мові склали першу в західноєвропейській літературі романізовану автобіографію "Нове життя" (1292), де містичне перетворення дійсності поєднується з глибоким психологічним проникненням в живе відчуття. <br>Вірші супроводяться прозаїчними вставками, що пояснюють, як з'явилося той або інший вірш. У цьому творі Данте розвиває теорію куртуазної любові до жінки, приміряючи її з християнською любов'ю до Бога. Після смерті Беатріче Данте звернувся до втіхи філософією і створив декілька алегоричних віршів в славу цієї нової «пані». <br>
+
Походив із старовинного дворянського роду. У найбільш відомих юнацьких віршах Данте, що випробував вплив провансальських трубадурів, сіцілійських поетів і школи "дольче стиль нуово", оспівував молоду жінку на ім'я Беатріче і оплакував її смерть (1290). Ці вірші і приєднане до них прозаїчне оповідання на італійській мові склали першу в західноєвропейській [[Зарубіжна_література|'''літературі''']] романізовану автобіографію "Нове життя" (1292), де містичне перетворення дійсності поєднується з глибоким психологічним проникненням в живе відчуття. <br>Вірші супроводяться прозаїчними вставками, що пояснюють, як з'явилося той або інший вірш. У цьому творі Данте розвиває теорію куртуазної любові до жінки, приміряючи її з християнською любов'ю до Бога. Після смерті Беатріче Данте звернувся до втіхи філософією і створив декілька алегоричних віршів в славу цієї нової «пані». <br>
[[Image:T42ls4.jpeg]]<br>За роки наукових занять значно розширився і його літературний кругозір. Вирішальну роль в долі і подальшій творчості Данте зіграло вигнання поета з рідної флоренції.<br>Вважається, що Данте взявся за Божественну Комедію близько 1307р.<br> У цьому творі він хотів показати подвійну сутність суспільно-політичного пристрою: з одного боку, як божественно передвстановленого, з іншої – як небаченого розкладання, що досягло, в сучасному йому суспільстві
[[Image:T42ls4.jpeg]]<br>За роки наукових занять значно розширився і його літературний кругозір. Вирішальну роль в долі і подальшій творчості Данте зіграло вигнання поета з рідної флоренції.<br>Вважається, що Данте взявся за Божественну Комедію близько 1307р.<br> У цьому творі він хотів показати подвійну сутність суспільно-політичного пристрою: з одного боку, як божественно передвстановленого, з іншої – як небаченого розкладання, що досягло, в сучасному йому суспільстві
Тема: Література Середньовіччя. Героїчний епос. Данте Мета: виділити основні особливості літератури Середньовіччя, підготувати твори, що вчаться до правильного сприйняття, написаних в цей період; розвиток умінь аналізу тексту; виховання любові до літератури. Тип уроку: навчально - виховний Хід уроку:
Термін «середньовіччя» виник в епоху Ренесансу. Мислителі італійського Відродження вважали його як похмурі «серединні» століття в розвитку європейської культури, час загального занепаду, йго мысце посередині між блискучою епохою античності і власне Відродженням, новим розквітом європейської культури, відродженням античних ідеалів.
Це була складна, багатообразна, суперечлива культура, як і складною ієрархічною освітою було середньовічне суспільство. Західноєвропейська середньовічна культура є якісно новим рівнем розвитку європейської культури, який наступний після античності і охоплює більш ніж тисячолітній період ( V – XV вв.).
Перехід від античної цивілізації до середньовіччя був обумовлений, по-перше, розпадом Західної Римської імперії. По-друге – Великим переселенням народів (з IV по VII ст.), в ході якого десятки племен спрямувалися до завоювання нових земель. З 375 р., коли перші загони вестготів перетнули дунайський кордон імперії, і до 455 р. (узяття вандалами Риму) продовжувався болісний процес згасання найбільшої цивілізації. З падінням Західної Римської імперії починається історія західноєвропейського середньовіччя (Східна Римська імперія – Візантія – існувала ще 1000 років – до середини XV ст.)
Середньовічна література була літературою традицыоналістичного типу. Протягом свого існування вона розвивалася на основі постійного відтворення обмеженого набору образних, ідеологічних, композиційних та ін. структур – топосів (загальних місць) або кліше, що виражалися в постійності епітетів, образотворчих кліше, стійкості мотивів і тем постійності канонів для зображення всієї образної системи (будь то закоханий хлопець, християнський мученик, лицар, красуня, імператор, городянин і так далі). На основі вказаних кліше сформувалися жанрові топоси, що володіли власним смисловим, тематичним і образотворчо-виразним каноном (наприклад, жанр агіографії або «бачень» в літературі клерикалізму або жанр куртуазного роману в рицарській літературі). Література середньовіччя заснована на християнських ідеалах і цінностях і прагне до естетичної досконалості.
Походив із старовинного дворянського роду. У найбільш відомих юнацьких віршах Данте, що випробував вплив провансальських трубадурів, сіцілійських поетів і школи "дольче стиль нуово", оспівував молоду жінку на ім'я Беатріче і оплакував її смерть (1290). Ці вірші і приєднане до них прозаїчне оповідання на італійській мові склали першу в західноєвропейській літературі романізовану автобіографію "Нове життя" (1292), де містичне перетворення дійсності поєднується з глибоким психологічним проникненням в живе відчуття. Вірші супроводяться прозаїчними вставками, що пояснюють, як з'явилося той або інший вірш. У цьому творі Данте розвиває теорію куртуазної любові до жінки, приміряючи її з християнською любов'ю до Бога. Після смерті Беатріче Данте звернувся до втіхи філософією і створив декілька алегоричних віршів в славу цієї нової «пані».
За роки наукових занять значно розширився і його літературний кругозір. Вирішальну роль в долі і подальшій творчості Данте зіграло вигнання поета з рідної флоренції. Вважається, що Данте взявся за Божественну Комедію близько 1307р. У цьому творі він хотів показати подвійну сутність суспільно-політичного пристрою: з одного боку, як божественно передвстановленого, з іншої – як небаченого розкладання, що досягло, в сучасному йому суспільстві
Данте Аліг’єрі - творець італійської літературної мови, в основу якої він кладе тосканський діалект, збагачуючи його словами і зворотами з інших діалектів, латінізмами і неологізмами. У стилі поеми поєднуються просторіччя і урочиста книжкова лексика, живописність і драматизм.
Данте, як ніхто в його час, вже говорив від імені всієї італійської нації, виражаючи її історичні сподівання. Він, за визначенням Енгельса, - "...останній поет середньовіччя і в той же час перший поет нового часу". Творчість Данте сформувала величезний вплив на розвиток італійської літератури і європейської культури в цілому.
Список використаних джерел: Житие Алексея, человека Божья // Памятники средневековой латинской литературы Х—ХII вв. М., 1972. С. 105-110. Поэзия трубадуров. Поэзия миннезингеров. Поэзия вагантов М., 1974 (БВЛ). История зарубежной литературы: средние века и Возрождение. (Авторы: М. П. Алексеев, В. М. Жирмунский, С. С. Мокульский. А. А. Смирнов.) М., 1987. Елина Н. Данте. М. 1965. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Над уроком працювали
Пилипенко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
