'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]>> Фізика: Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]>> Фізика: Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади.'''
-
==Тема==
+
== Тема ==
+
*'''Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади'''
*'''Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади'''
-
==Мета==
+
== Мета ==
+
*Ознайомитися з поняттям « спостереження та експеримент»,
*Ознайомитися з поняттям « спостереження та експеримент»,
'''Спостереження''' - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.
+
'''Спостереження''' - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження [[Наблюдения и опыты . Полные уроки|експеримент]] вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.
'''Експеримент''' - це безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта.
'''Експеримент''' - це безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта.
Строка 28:
Строка 30:
5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту
5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту
-
Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова інформація про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.<br>
+
Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова [http://xvatit.com/it інформація] про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.<br>
-
===Контролюючий блок №1===
+
=== Контролюючий блок №1 ===
-
<br> {{#ev:youtube|oPO6aabNloM}}
+
<br> {{#ev:youtube|oPO6aabNloM}}
Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент
Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент
-
===Вимiрювання та вимiрювальнi прилади===
+
=== Вимiрювання та вимiрювальнi прилади ===
-
При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою вимірювальних приладів.
+
При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою [[Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Електричні двигуни. Гучномовець. Електровимірювальні прилади|вимірювальних приладів]].
'''Вимірювальний прилад''' - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.
'''Вимірювальний прилад''' - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.
-
'''Вимірювальний прилади розділяють: '''
+
'''Вимірювальний прилади розділяють: '''
-
*'''За способом подання інформації '''(що показують або що реєструють)
+
*'''За способом подання інформації '''(що показують або що реєструють)
-
'''Вимірювальний прилад, що показує,''' - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної величини.
+
'''Вимірювальний прилад, що показує,''' - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної [[Фiзичнi величини та їх одиницi. Конспект уроку|величини]].
[[Image:DenF 7 3 1.jpg|300px|Вимірювальний прилад, що показує]]
[[Image:DenF 7 3 1.jpg|300px|Вимірювальний прилад, що показує]]
Строка 54:
Строка 56:
[[Image:DenF 7 3 2.jpg|300px|Вимірювальний прилад, що реєструє]]
[[Image:DenF 7 3 2.jpg|300px|Вимірювальний прилад, що реєструє]]
-
*'''За методом вимірів'''
+
*'''За методом вимірів'''
-
'''Вимірювальний прилад порівняння''' - вимірювальний прилад, призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з величиною, значення якої відомо
+
'''Вимірювальний прилад порівняння''' - вимірювальний прилад, призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з величиною, значення якої відомо
'''Вимірювальний прилад прямої дії''' - вимірювальний прилад у якому здійснюється одне або кілька перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без порівняння з відомою однойменною величиною
+
'''Вимірювальний прилад прямої дії''' - вимірювальний прилад у якому здійснюється одне або кілька перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без порівняння з відомою однойменною величиною
'''За способом застосування й конструктивним виконанням '''(стаціонарні, щитові, панельні, переносні);<br>'''за принципом дії обліком конструкції '''(з рухливими частинами й без рухливих частин);<br>'''за характером шкали й положенням на ній нульової крапки''' (рівномірна шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й несиметричної), з безнульовою шкалою);<br>'''за точностю вимірів'''
'''За способом застосування й конструктивним виконанням '''(стаціонарні, щитові, панельні, переносні);<br>'''за принципом дії обліком конструкції '''(з рухливими частинами й без рухливих частин);<br>'''за характером шкали й положенням на ній нульової крапки''' (рівномірна шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й несиметричної), з безнульовою шкалою);<br>'''за точностю вимірів'''
Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри, зображені на малюнку?
+
Як ви думаєте – чи однакову [[Определение температуры|температуру]] показують термометри, зображені на малюнку?
-
[[Image:DenF 7 3 7.jpg|160px|Термометри]]
+
[[Image:DenF 7 3 7.jpg|160px|Термометри]]
Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається ця відмінність. Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів мають різну ціну розподілів. Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів (наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 °С). Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а шкали правого – 2 °С. <br>Отже, ми бачимо:
Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається ця відмінність. Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів мають різну ціну розподілів. Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів (наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 °С). Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а шкали правого – 2 °С. <br>Отже, ми бачимо:
Строка 98:
Строка 100:
Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: <br>Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 °С
Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: <br>Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 °С
-
Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються відліком по шкалі вимірювального приладу.
+
Ці дії: погляд на [[Шкала электромагнитных волн|шкалу]] приладу й необхідних обчислень називаються відліком по шкалі вимірювального приладу.
'''Ціна розподілів шкали вимірювального приладу'''– важлива характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило для її обчислення.
'''Ціна розподілів шкали вимірювального приладу'''– важлива характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило для її обчислення.
Строка 104:
Строка 106:
Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: <br>а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; <br>б) порахувати кількість розподілів між ними; <br>в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість розподілів.
Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: <br>а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; <br>б) порахувати кількість розподілів між ними; <br>в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість розподілів.
-
===Контролюючий блок №3===
+
=== Контролюючий блок №3 ===
-
Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок). <br>[[Image:DenF 7 3 8.jpg]]<br>а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С <br>б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) <br>в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ <br>
+
Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок).
-
==Завдання==
+
[[Image:DenF 7 3 8.jpg|300px|Термометр]]
-
Вибрати вдома вимірюльній прилад ( лінійка ,годинник, термометр та інще.)<br>1. Намалювати шкалу.<br>2. Визначити ціну розподілу.<br>3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на шкалі <br>4. Визначити значення обмірюваної величини.
+
а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С <br>б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) <br>в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ <br>
-
==Список використаних джерел==
+
== Завдання ==
-
''1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ ''
+
Вибрати вдома вимірюльній прилад (лінійка, годинник, термометр та інще.)<br>1. Намалювати шкалу.<br>2. Визначити ціну розподілу.<br>3. Провести два-три [[Лабораторна робота на тему «Вимірювання маси тіла»|виміру]] й намалювати показання приладу на шкалі <br>4. Визначити значення обмірюваної величини.
+
+
== Список використаних джерел ==
+
+
''1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ ''
''2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, 2002.''
''2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, 2002.''
-
''3. Шабалин С. А. Ремонт электроизмерительных приборов: Справочная книга метролога. — М.: Издательство стандартов, 2000. ''
+
''3. Шабалин С. А. Ремонт электроизмерительных приборов: Справочная книга метролога. — М.: Издательство стандартов, 2000. ''
-
''4. Кривченко И. В. Курс физики для 7 класса 2010, Москва ''
+
''4. Кривченко И. В. Курс физики для 7 класса 2010, Москва ''
-
''5. Є. С. Клос, Ю. В. Караван Малий фізичний довідник, 2007, Львів: Світ. ''
+
''5. Є. С. Клос, Ю. В. Караван Малий фізичний довідник, 2007, Львів: Світ. ''
-
<br>
+
<br>
----
----
-
-
''Відредаговано та надіслано Борисенко І. М.''
+
<br> ''Відредаговано та надіслано Борисенко І. М.''
Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади
Мета
Ознайомитися з поняттям « спостереження та експеримент»,
навчиться користуватися вимірювальними приладами.
Хід уроку
Спостереження та експеримент
Спостереження - пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою - життєвим спостереженням - користується кожна людина у своїй повсякденній практиці. На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.
Експеримент - це безпосередній вплив на об'єкт або навколишні його умови, вироблене з метою пізнання цього об'єкта.
В експерименті звичайно виділяють наступні елементи:
1) мета експерименту;
2) об'єкт експериментування;
3) умови, у яких перебуває або в які міститься об'єкт;
4) засобу експерименту.;
5) матеріальний вплив на об'єкт експерименту
Експерименті проведені з метою виявлення закономірності або виявлення фактів, називаються «пошуковими». Результатом пошукового експерименту є нова інформація про досліджувану область. Однак найчастіше експеримент проводиться з метою перевірки деякої гіпотези або теорії. Такий експеримент називається «перевірочним». Ясно, що неможливо провести різкої границі між цими двома видами експерименту. Той самий эксперимент може бути поставлений для перевірки гіпотези й у той же час дати несподівану інформацію про досліджувані об'єкти.
Контролюючий блок №1
Визначити чи відбувається на відео спостереження або експеримент
Вимiрювання та вимiрювальнi прилади
При спостереженнях та експерименті спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою вимірювальних приладів.
Вимірювальний прилад - засоб вимірів, призначене для одержання значень вимірюваної фізичної величини у встановленому діапазоні.
Вимірювальний прилади розділяють:
За способом подання інформації (що показують або що реєструють)
Вимірювальний прилад, що показує, - вимірювальний прилад, що допускає тільки відлічування показань значень вимірюваної величини.
Вимірювальний прилад, що реєструє- вимірювальний прилад, у якому передбачена реєстрація показань. Реєстрація значень може здійснюватися в аналоговій або цифровій формах. Розрізняють самописні й друкуючі прилади, що реєструють
За методом вимірів
Вимірювальний прилад порівняння - вимірювальний прилад, призначений для безпосереднього порівняння вимірюваної величини з величиною, значення якої відомо
Вимірювальний прилад прямої дії - вимірювальний прилад у якому здійснюється одне або кілька перетворень вимірюваної величини й значення її перебуває без порівняння з відомою однойменною величиною
За формою подання показань
Аналоговий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання якого або вихідний сигнал є безперервною функцією змін вимірюваної величини
Цифровий вимірювальний прилад - вимірювальний прилад, показання якого представлені в цифровій формі
За іншими ознаками
За способом застосування й конструктивним виконанням (стаціонарні, щитові, панельні, переносні); за принципом дії обліком конструкції (з рухливими частинами й без рухливих частин); за характером шкали й положенням на ній нульової крапки (рівномірна шкала, нерівномірна, з однобічної, двосторонньої (симетричної й несиметричної), з безнульовою шкалою); за точностю вимірів
Контролюючий блок №2
Класифікуйте вимірювальний прилад
Термометри
Як ви думаєте – чи однакову температуру показують термометри, зображені на малюнку?
Різну? Невірно! Показання термометрів однакові: 26 °С. Однак їхні шкали відрізняються друг від друга. З'ясуємо, у чому складається ця відмінність. Наприклад, між штрихами 20 °С и 30 °С на лівому термометрі стільки ж розподілів (проміжків), скільки їх між 20 °С и 40 °С на правому термометрі. Підрахуйте: рівно 10 розподілів. Однак вони відміряють різну кількість градусів. Тому говорять, що шкали цих термометрів мають різну ціну розподілів. Отже, 10 розподілів на лівому термометрі відміряють 10 градусів (наприклад 30 °С – 20 °С = 10 °С), а 10 розподілів на правому термометрі відміряють уже 20 градусів (приклад 40 °С – 20 °С = 20 °С). Отже, на один розподіл шкали лівого термометра доводиться 1 °С, а шкали правого – 2 °С. Отже, ми бачимо:
Ціна розподілів шкали лівого термометра дорівнює 1 °С/поділ,
Ціна розподілів шкали правого термометра – 2 °С/поділ.
Переконаємося, що правий термометр показує саме 26 °С. Після штриха 20 °С стовпчик рідини здійнявся ще на 3 розподіли. Тому що ціна розподілів дорівнює 2 °С/поділ., запишемо рівність: Температура = 20 °С + 3 поділа • 2 °С/ поділ = 20 °С + 6 °С = 26 °С
Ці дії: погляд на шкалу приладу й необхідних обчислень називаються відліком по шкалі вимірювального приладу.
Ціна розподілів шкали вимірювального приладу– важлива характеристика кожного шкального приладу. З нею ви будете зіштовхуватися дуже часто. Тому сформулюємо узагальнене правило для її обчислення.
Щоб підрахувати ціну розподілів шкали, потрібно: а) вибрати на шкалі два найближчих оцифрованных штрихи; б) порахувати кількість розподілів між ними; в) різниця значень біля обраних штрихів розділити на кількість розподілів.
Контролюючий блок №3
Закріпимо правило обчислення ціни розподілів (див. малюнок).
а) вибираємо оцифрованные штрихи: 20 °С и 40 °С б) вважаємо: між ними 10 розподілів (проміжків) в) обчислюємо: (40 °С – 20 °С) / 10 розподілів = 2 °С/поділ
Завдання
Вибрати вдома вимірюльній прилад (лінійка, годинник, термометр та інще.) 1. Намалювати шкалу. 2. Визначити ціну розподілу. 3. Провести два-три виміру й намалювати показання приладу на шкалі 4. Визначити значення обмірюваної величини.
Список використаних джерел
1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ
2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, 2002.
3. Шабалин С. А. Ремонт электроизмерительных приборов: Справочная книга метролога. — М.: Издательство стандартов, 2000.
4. Кривченко И. В. Курс физики для 7 класса 2010, Москва
5. Є. С. Клос, Ю. В. Караван Малий фізичний довідник, 2007, Львів: Світ.
Відредаговано та надіслано Борисенко І. М.
Над уроком працювали
Борисенко І. М.
Петров О.Л.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
