<br> '''Тема''': Веди (від 2 тис. до н. е.), Біблія (від 12 ст. до н. е.), Коран (від 610—632 рр.) як пам’ятки світової літератури.<br>'''Мета:''' познайомити учнів з релігійними пам’ятками світової літератури<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу і пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку:''' навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br><u>Біблія</u> - це релігійний і літературний пам'ятник.
+
<br> '''Тема''': Веди (від 2 тис. до н. е.), Біблія (від 12 ст. до н. е.), Коран (від 610—632 рр.) як пам’ятки світової літератури.<br>'''Мета:''' познайомити учнів з релігійними пам’ятками світової літератури<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу і пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку:''' навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br><u>[[Біблія_Легенди_Притчі|'''Біблія''']]</u> - це релігійний і літературний пам'ятник.
[[Image:T4b.jpeg]] <br>
[[Image:T4b.jpeg]] <br>
Строка 11:
Строка 11:
[[Image:T4b1.jpeg]]<br>Біблія створювалася на трьох мовах: староєврейській, арамійській і грецькій. Складається вона з різних за формою і змістом книг: 50 з них складають Старий завіт, а 27 - Новий. Само слово "заповіт" можна пояснити словами "союз", "угода". Цю угоду уклав Бог з людьми: з Адамом і Євою після їх гріхопадіння, потім з Ноєм після усесвітнього потопу і з Аврамом - основоположником єврейського народу. До основних творів Старого завіту відносять "Давидові псалми", "Книгу притч царя Соломона" і "Книгу пророка Ісайї". У "Давидових псалмах" викладені моральні норми вчинків і поведінки гідної людини як основи щасливого життя, звучить зіставлення ним аморальності безбожників і злочинців, що веде до страждань і загибелі.<br>У "Книзі притч царя Соломона" (Соломон був сином царя Ізраїлю Давида, прославився своєю неперевершеною мудрістю) викладені моральні заповіді християнства.<br>
[[Image:T4b1.jpeg]]<br>Біблія створювалася на трьох мовах: староєврейській, арамійській і грецькій. Складається вона з різних за формою і змістом книг: 50 з них складають Старий завіт, а 27 - Новий. Само слово "заповіт" можна пояснити словами "союз", "угода". Цю угоду уклав Бог з людьми: з Адамом і Євою після їх гріхопадіння, потім з Ноєм після усесвітнього потопу і з Аврамом - основоположником єврейського народу. До основних творів Старого завіту відносять "Давидові псалми", "Книгу притч царя Соломона" і "Книгу пророка Ісайї". У "Давидових псалмах" викладені моральні норми вчинків і поведінки гідної людини як основи щасливого життя, звучить зіставлення ним аморальності безбожників і злочинців, що веде до страждань і загибелі.<br>У "Книзі притч царя Соломона" (Соломон був сином царя Ізраїлю Давида, прославився своєю неперевершеною мудрістю) викладені моральні заповіді християнства.<br>
-
[[Image:T4b2.jpeg]]<br>Головна мета цієї книги — познайомити читача з основними нормами праведного життя. Автор стверджує, що мудрість полягає в тому, щоб жити по Божих заповідях. Притчі царя Соломона побудовані за принципом зіставлення: мудрість і дурість, правда і брехня, віра і безвір'я, покірливість і гординя, чесність і обман, любов і ненависть, радість і гнів, працьовитість і лінь. Вони містять короткі афоризми, які близькі народній мудрості і мають величезне значення для формування індивідуальності.<br>У "Книзі пророка Ісайї" зображається життя праведників, зцілених Богом від різних хвороб і потворності, оновлення природи і її розквіт. <br>Новий заповіт — це поетична розповідь про народження, духовний подвиг, смерть і воскресіння основоположника християнства Ісуса Христа. <br>Складається Новий заповіт з чотирьох Евангелій (від святих Матвія, Марка, Луки, Іоана), однієї історичної книги "Діяння святих Апостолів", 21 послання Апостолів і Апокаліпсису.<br>Новий заповіт виник завдяки появі Ісуса Христа як угода, поміщена зі всіма народами, а не лише, з єврейським, як Старий. Сам Ісус з'явився в палестинських містах, в Єрусалимі як молодий невідомий вчитель, який творив дива: воскрешав мертвих, зціляв хворих, а головне — проповідував. І слова з його учення були незвичайними. Потім його сталі називати Христос. "Христос" — означає цар. Християни ведуть літочислення з дня створення світу і від дня народження Ісуса Христа появи якого люди чекали тисячоліттями.<br>Біблія — це невичерпне джерело, яке задовольняє духовне жадання людства. У висловах Христа, в книгах заповітів зібрані знання, які стосуються самих потаєних душевних глибин людини. У цьому і полягає загальнолюдське значення і вічна цінність Біблії.
+
[[Image:T4b2.jpeg]]<br>Головна мета цієї книги — познайомити читача з основними нормами праведного життя. Автор стверджує, що мудрість полягає в тому, щоб жити по Божих заповідях. Притчі царя Соломона побудовані за принципом зіставлення: мудрість і дурість, правда і брехня, віра і безвір'я, покірливість і гординя, чесність і обман, любов і ненависть, радість і гнів, працьовитість і лінь. Вони містять короткі афоризми, які близькі народній мудрості і мають величезне значення для формування індивідуальності.<br>У "Книзі пророка Ісайї" зображається життя праведників, зцілених Богом від різних хвороб і потворності, оновлення природи і її розквіт. <br>Новий заповіт — це поетична розповідь про народження, духовний подвиг, смерть і воскресіння основоположника християнства [[Цитати:_Початкова_історія_християнства._Ісус_Христос._Перші_християнські_громади.|'''Ісуса Христа''']]. <br>Складається Новий заповіт з чотирьох Евангелій (від святих Матвія, Марка, Луки, Іоана), однієї історичної книги "Діяння святих Апостолів", 21 послання Апостолів і Апокаліпсису.<br>Новий заповіт виник завдяки появі Ісуса Христа як угода, поміщена зі всіма народами, а не лише, з єврейським, як Старий. Сам Ісус з'явився в палестинських містах, в Єрусалимі як молодий невідомий вчитель, який творив дива: воскрешав мертвих, зціляв хворих, а головне — проповідував. І слова з його учення були незвичайними. Потім його сталі називати Христос. "Христос" — означає цар. Християни ведуть літочислення з дня створення світу і від дня народження Ісуса Христа появи якого люди чекали тисячоліттями.<br>Біблія — це невичерпне джерело, яке задовольняє духовне жадання людства. У висловах Христа, в книгах заповітів зібрані знання, які стосуються самих потаєних душевних глибин людини. У цьому і полягає загальнолюдське значення і вічна цінність Біблії.
{{#ev:youtube|ikUDoosP-5k}} <br><u>Коран</u><br>
{{#ev:youtube|ikUDoosP-5k}} <br><u>Коран</u><br>
-
[[Image:T4ko.jpeg]]<br>Коран нерукотворний. Коран — книга передвічна і зберігається під престолом аллаха; він — саме слово аллаха і, значить, достеменний від кожного слова до буквеного знаку. Сокровенний же сенс Корану доступний не кожному, він прихований і відкривається лише посвяченим. Так, аллах привідкрив завісу своїх таємниць Мухаммеду (та благословить його аллах і вітає), вибравши його пророком і передавши Коран у вигляді одкровення. Інакше, як би він, будучи безграмотним, створив книгу, по своїх достоїнствах і істинності що перевершує всі інші книги світу.<br>
+
[[Image:T4ko.jpeg]]<br>[[Конспект_уроку_на_тему_"Коран_як_пам’ятка_класичної_арабської_літератури"|'''Коран''']] нерукотворний. Коран — книга передвічна і зберігається під престолом аллаха; він — саме слово аллаха і, значить, достеменний від кожного слова до буквеного знаку. Сокровенний же сенс Корану доступний не кожному, він прихований і відкривається лише посвяченим. Так, аллах привідкрив завісу своїх таємниць Мухаммеду (та благословить його аллах і вітає), вибравши його пророком і передавши Коран у вигляді одкровення. Інакше, як би він, будучи безграмотним, створив книгу, по своїх достоїнствах і істинності що перевершує всі інші книги світу.<br>
[[Image:T4k1.jpeg]]<br>Коран виявився першим крупним арабським твором в прозі, і в Мухаммада не було зразків. Його джерелами могли бути лише добре відомі йому короткі мовлення і заклинання арабських шаманів-жерців. Слідуючи їм, він користувався римою і всілякими клятвеними формулами. Рима Мухаммада явно завантажена:за ради рими він перекручує нормальний порядок слів в речені, роблячи фразу малозрозумілою, підпорядковує їй думку.<br>Давайте послухаємо читання Корану:
[[Image:T4k1.jpeg]]<br>Коран виявився першим крупним арабським твором в прозі, і в Мухаммада не було зразків. Його джерелами могли бути лише добре відомі йому короткі мовлення і заклинання арабських шаманів-жерців. Слідуючи їм, він користувався римою і всілякими клятвеними формулами. Рима Мухаммада явно завантажена:за ради рими він перекручує нормальний порядок слів в речені, роблячи фразу малозрозумілою, підпорядковує їй думку.<br>Давайте послухаємо читання Корану:
Строка 21:
Строка 21:
{{#ev:youtube|pQVB9Tpn4-Y}} <br>Коран, не дивлячись на величезне культурне значення, на обов'язкове заучування і постійне обов'язкове цитування, майже не зробив власне літературного впливу. Навіть римована проза, що пишно розвинулася потім, йшла по зовсім іншим шляхом; релігійна лірика набула деякого значення лише на грунті символізму, якого зовсім немає в Корані. Думка арабського ученого і поета С. Бустані, ніби впливКорану зробив подальшу арабську лірику вдумливішою, задушевнішою і м'якшою, звичайно невірно; це прямий наслідок соціальної і побутової обстановки, яка змінилася.<br><u>Веди</u><br>
{{#ev:youtube|pQVB9Tpn4-Y}} <br>Коран, не дивлячись на величезне культурне значення, на обов'язкове заучування і постійне обов'язкове цитування, майже не зробив власне літературного впливу. Навіть римована проза, що пишно розвинулася потім, йшла по зовсім іншим шляхом; релігійна лірика набула деякого значення лише на грунті символізму, якого зовсім немає в Корані. Думка арабського ученого і поета С. Бустані, ніби впливКорану зробив подальшу арабську лірику вдумливішою, задушевнішою і м'якшою, звичайно невірно; це прямий наслідок соціальної і побутової обстановки, яка змінилася.<br><u>Веди</u><br>
-
[[Image:T4V.jpeg]]<br>Веди – прадавній пам'ятник індійської релігійної літератури, який складався впродовж ряду століть (кінець II - початок I тисячоліття до н.е.). Веди складаються з 4 збірок. Рігведа - збори гімнів міфологічного і космологічного вмісту; Самаведа - збірка співів, що повторює тексти Рігведи і доповнюючий їх ритуально-обрядовими інструкціями;
+
[[Image:T4V.jpeg]]<br>[[Конспект_уроку_на_тему_"Найдавніші_пам’ятки_словесного_мистецтва._Веди_–_священна_книга_індійського_народу."|'''Веди''']] – прадавній пам'ятник індійської релігійної літератури, який складався впродовж ряду століть (кінець II - початок I тисячоліття до н.е.). Веди складаються з 4 збірок. Рігведа - збори гімнів міфологічного і космологічного вмісту; Самаведа - збірка співів, що повторює тексти Рігведи і доповнюючий їх ритуально-обрядовими інструкціями;
Тема: Веди (від 2 тис. до н. е.), Біблія (від 12 ст. до н. е.), Коран (від 610—632 рр.) як пам’ятки світової літератури. Мета: познайомити учнів з релігійними пам’ятками світової літератури - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу і пошани до культурної спадщини. Тип уроку: навчально - виховний Хід уроку: Біблія - це релігійний і літературний пам'ятник.
Вона відома всьому людству, перекладена 1800 мов світу. Біблію називають по-різному: Священним Писанням, Словом Божим, Книгою книг, Книгою порятунку, але найпоширеніша назва - Біблія, яке затвердилося у християн ще в IV столітті.
Всього в Біблії налічується 77 книг. Вони створювалися поступово впродовж декількох століть (XII ст до н. е.). Автори (а їх було більше 40) займали різне соціальне положення в сучасному для них суспільстві. Моісей, наприклад, був вихований в знатній єгипетській сім'ї; Петро був рибаком; Соломон - царем; Матвій - збирав податки; Павло - равином.
Біблія створювалася на трьох мовах: староєврейській, арамійській і грецькій. Складається вона з різних за формою і змістом книг: 50 з них складають Старий завіт, а 27 - Новий. Само слово "заповіт" можна пояснити словами "союз", "угода". Цю угоду уклав Бог з людьми: з Адамом і Євою після їх гріхопадіння, потім з Ноєм після усесвітнього потопу і з Аврамом - основоположником єврейського народу. До основних творів Старого завіту відносять "Давидові псалми", "Книгу притч царя Соломона" і "Книгу пророка Ісайї". У "Давидових псалмах" викладені моральні норми вчинків і поведінки гідної людини як основи щасливого життя, звучить зіставлення ним аморальності безбожників і злочинців, що веде до страждань і загибелі. У "Книзі притч царя Соломона" (Соломон був сином царя Ізраїлю Давида, прославився своєю неперевершеною мудрістю) викладені моральні заповіді християнства.
Головна мета цієї книги — познайомити читача з основними нормами праведного життя. Автор стверджує, що мудрість полягає в тому, щоб жити по Божих заповідях. Притчі царя Соломона побудовані за принципом зіставлення: мудрість і дурість, правда і брехня, віра і безвір'я, покірливість і гординя, чесність і обман, любов і ненависть, радість і гнів, працьовитість і лінь. Вони містять короткі афоризми, які близькі народній мудрості і мають величезне значення для формування індивідуальності. У "Книзі пророка Ісайї" зображається життя праведників, зцілених Богом від різних хвороб і потворності, оновлення природи і її розквіт. Новий заповіт — це поетична розповідь про народження, духовний подвиг, смерть і воскресіння основоположника християнства Ісуса Христа. Складається Новий заповіт з чотирьох Евангелій (від святих Матвія, Марка, Луки, Іоана), однієї історичної книги "Діяння святих Апостолів", 21 послання Апостолів і Апокаліпсису. Новий заповіт виник завдяки появі Ісуса Христа як угода, поміщена зі всіма народами, а не лише, з єврейським, як Старий. Сам Ісус з'явився в палестинських містах, в Єрусалимі як молодий невідомий вчитель, який творив дива: воскрешав мертвих, зціляв хворих, а головне — проповідував. І слова з його учення були незвичайними. Потім його сталі називати Христос. "Христос" — означає цар. Християни ведуть літочислення з дня створення світу і від дня народження Ісуса Христа появи якого люди чекали тисячоліттями. Біблія — це невичерпне джерело, яке задовольняє духовне жадання людства. У висловах Христа, в книгах заповітів зібрані знання, які стосуються самих потаєних душевних глибин людини. У цьому і полягає загальнолюдське значення і вічна цінність Біблії.
Коран
Коран нерукотворний. Коран — книга передвічна і зберігається під престолом аллаха; він — саме слово аллаха і, значить, достеменний від кожного слова до буквеного знаку. Сокровенний же сенс Корану доступний не кожному, він прихований і відкривається лише посвяченим. Так, аллах привідкрив завісу своїх таємниць Мухаммеду (та благословить його аллах і вітає), вибравши його пророком і передавши Коран у вигляді одкровення. Інакше, як би він, будучи безграмотним, створив книгу, по своїх достоїнствах і істинності що перевершує всі інші книги світу.
Коран виявився першим крупним арабським твором в прозі, і в Мухаммада не було зразків. Його джерелами могли бути лише добре відомі йому короткі мовлення і заклинання арабських шаманів-жерців. Слідуючи їм, він користувався римою і всілякими клятвеними формулами. Рима Мухаммада явно завантажена:за ради рими він перекручує нормальний порядок слів в речені, роблячи фразу малозрозумілою, підпорядковує їй думку. Давайте послухаємо читання Корану:
Коран, не дивлячись на величезне культурне значення, на обов'язкове заучування і постійне обов'язкове цитування, майже не зробив власне літературного впливу. Навіть римована проза, що пишно розвинулася потім, йшла по зовсім іншим шляхом; релігійна лірика набула деякого значення лише на грунті символізму, якого зовсім немає в Корані. Думка арабського ученого і поета С. Бустані, ніби впливКорану зробив подальшу арабську лірику вдумливішою, задушевнішою і м'якшою, звичайно невірно; це прямий наслідок соціальної і побутової обстановки, яка змінилася. Веди
Веди – прадавній пам'ятник індійської релігійної літератури, який складався впродовж ряду століть (кінець II - початок I тисячоліття до н.е.). Веди складаються з 4 збірок. Рігведа - збори гімнів міфологічного і космологічного вмісту; Самаведа - збірка співів, що повторює тексти Рігведи і доповнюючий їх ритуально-обрядовими інструкціями;
Яджурведа - опис ритуалів вед, правил здійснення жертвопринесень; Атхарваведа - збірка магічних заклинань і формул. Бели породили багаточисельну літературу, що тлумачила і коментувала їх: брахмани (теологічне обгрунтування практики вед); араньяки (містичне тлумачення філософських доктрин і текстів Вед); упанішади (філософське тлумачення суті всесвіту).
На основі Вед склалася релігійна традиція вед, багато образів і філософські концепції якої увійшли згодом в такі релігійно-філософські системи, як брахманізм, індуїзм, джайнізм, буддизм.
Запитання на закріплення нової теми:
З яких книг складається Біблія? Хто написав Коран? Пам’ятником релігійної літератури, якої країни , є Веди?
Домашнє завдання:
Проаналізуйте спільні та відмінні риси Біблії, Корану та Веди Список використаної літератури: АВТОРСКАЯ ПРОГРАММА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСА " ХРИСТИАНСКИЕ СЮЖЕТЫ И ОБРАЗЫ В РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ" Учитель Игнатенко Любовь Ивановна "Средняя общеобразовательная школа № 16 Белоглинского района" "Христианские сюжеты и образы в русской литературе""Средняя общеобразовательная школа № 16 Белоглинского района"Учитель Игнатенко Любовь Ивановна Хорошилова А. В.Усі уроки зарубіжної літератури. 8 клас. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 368 с.: іл. — (Серія «12-річна школа»). Артамонов С.Д. Литература средних веков. М.,2008. Всемирная галерея. Древний Восток. СПб., 2008. • Иллюстрированная история религии. В 2 т. М., 2008. • Искусство стран и народов мира. Т. 1-5. М., 2005. Каган М. С. Философия культуры. СПб., 2006 Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
----
Над уроком працювали
Пилипенко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
