|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Географія|Географія]]>>[[Географія 9 клас|Географія 9 клас]]>> Географія: Історико-географічний огляд адміністративно-територіального поділу України. Сучасний адміністративно-територіальний поділ''' | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Географія|Географія]]>>[[Географія 9 клас|Географія 9 клас]]>> Географія: Історико-географічний огляд адміністративно-територіального поділу України. Сучасний адміністративно-територіальний поділ і його характеристика. Оцінка адміністративно-територіального поділу, сучасні зміни'''<br> <metakeywords>Географія, клас, урок, на тему, 9 клас, Історико-географічний огляд, огляд адміністративно-територіального поділу України, Сучасний адміністративно-територіальний поділ.</metakeywords><u><br></u> |
| | | |
- | <br> <metakeywords>Географія, клас, урок, на тему, 9 клас, Історико-географічний огляд, огляд адміністративно-територіального поділу України, Сучасний адміністративно-територіальний поділ.</metakeywords>ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ УКРАЇНИ. СУЧАСНИЙ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ І ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКА. ОЦІНКА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ, СУЧАСНІ ЗМІНИ | + | '''<u>§ 3. Адміністративно-територіальний устрій України</u>''' |
| | | |
- | <u><br></u>
| + | '''Пригадаймо''' |
| | | |
- | <u>§ 3. Адміністративно-територіальний устрій України</u> | + | ''1. Чи відомі вам одиниці адміністративно-територіального устрою на території України, які існували в минулому?<br>2. Які одиниці адміністративно-територіального устрою існують у сучасній Україні?<br>3. Назвіть адресу свого [[Географічні_координати_свого_населеного_пункту_і_його_висота_над_рівнем_моря|населеного пункту]] відносно одиниць адміністративно-територіального устрою.'' |
| | | |
- | <u>''Пригадаймо''</u>
| |
| | | |
- | 1. Чи відомі вам одиниці адміністративно-територіального устрою на території України, які існували в минулому?<br>2. Які одиниці адміністративно-територіального устрою існують у сучасній Україні?<br>3. Назвіть адресу свого населеного пункту відносно одиниць адміністративно-територіального устрою.
| + | '''Історико-географічний огляд адміністративно-територіального поділу України'''. Адміністративно-територіальний устрій з часів [[Культурний_розвиток_Київської_Русі_у_другій_половині_ХІ-_першій_половині_ХІІІ_ст._Повний_урок|Київської Русі]] — першої української держави (ІХ-ХIII століття) — зазнав чимало змін. У найдавніший період української державності, який був продовжений Галицько-Волинським князівством до 1349 року, корінний етнос формувався в межах Київської, Чернігівської, Галицької та Волинської історичних земель. У різні історичні періоди ці землі були то окремими, то об'єднаними князівствами. Саме князівства, уділи й землі тоді були основною формою адміністративно-територіального устрою на українських землях. |
| | | |
- | ''Історико-географічний огляд адміністративно-територіального поділу України''. Адміністративно-територіальний устрій з часів Київської Русі — першої української держави (ІХ-ХIII століття) — зазнав чимало змін. У найдавніший період української державності, який був продовжений Галицько-Волинським князівством до 1349 року, корінний етнос формувався в межах Київської, Чернігівської, Галицької та Волинської історичних земель. У різні історичні періоди ці землі були то окремими, то об'єднаними князівствами. Саме князівства, уділи й землі тоді були основною формою адміністративно-територіального устрою на українських землях.
| |
| | | |
- | Після захоплення українських історичних земель Польщею, Литвою та Угорщиною було запроваджено місцеві адміністративні одиниці. Зокрема в Речі Посполитій, що утворилася після унії між Литвою і Польщею, українські землі входили до складу восьми, а після 1635 р. — дев'яти воєводств (Руського, Подільського, Белзького, Берестейського, Підляського, Волинського, Київського, Брацлавського, Чернігівського), які, у свою чергу поділялись на повіти. Значною мірою ці воєводства успадкували адміністративні центри й межі колишніх однойменних князівств.
| |
| | | |
- | У Козацько-гетьманській державі (1648-1764 рр.) був запроваджений полково-сотенний устрій. її територія поділялася на 20 полків (Брацлавський, Білоцерківський, Чернігівський, Київський, Чигиринський тощо). Після ліквідації Росією у XVIII ст. української державності та входження Лівобережної та більшої частини Правобережної України до складу Російської імперії було запроваджено поділ українських земель на губернії та повіти. На українських історичних землях існувало дев'ять губерній: три на Правобережжі — Київська, Волинська, Подільська; три на Лівобережжі — Полтавська, Харківська, Чернігівська; три на півдні України — Таврійська, Новоросійська (Катеринославська) і Херсонська. Частина українських територій відійшла до інших адміністративних одиниць. Галичина після 1772 р. отримала статус провінції в Австро-Угорщині. Такою ж провінцією у складі цієї держави стала в 1849 р. Буковина. | + | Після захоплення українських історичних земель Польщею, Литвою та Угорщиною було запроваджено місцеві адміністративні одиниці. Зокрема в [[Західноукраїнські_землі._Поділ_Речі_Посполитої._Повні_уроки|Речі Посполитій]], що утворилася після унії між Литвою і Польщею, українські землі входили до складу восьми, а після 1635 р. — дев'яти воєводств (Руського, Подільського, Белзького, Берестейського, Підляського, Волинського, Київського, Брацлавського, Чернігівського), які, у свою чергу поділялись на повіти. Значною мірою ці воєводства успадкували адміністративні центри й межі колишніх однойменних князівств. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | У Козацько-гетьманській державі (1648-1764 рр.) був запроваджений полково-сотенний устрій. Її територія поділялася на 20 полків (Брацлавський, Білоцерківський, Чернігівський, Київський, Чигиринський тощо). Після ліквідації Росією у [[Суспільно-історичні_обставини_наприкінці_XVIII_ст_Розвиток_фольклористики_етнографії|XVIII ст]]. української державності та входження Лівобережної та більшої частини Правобережної України до складу Російської імперії було запроваджено поділ українських земель на губернії та повіти. На українських історичних землях існувало дев'ять губерній: три на Правобережжі — Київська, Волинська, Подільська; три на Лівобережжі — Полтавська, Харківська, Чернігівська; три на півдні України — Таврійська, Новоросійська (Катеринославська) і Херсонська. Частина українських територій відійшла до інших адміністративних одиниць. Галичина після 1772 р. отримала статус провінції в Австро-Угорщині. Такою ж провінцією у складі цієї держави стала в 1849 р. Буковина. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | На початку 1920-х рр. українські землі, які стали складовою частиною [[Входження_УСРР_до_складу_СРСР.|СРСР]], були поділені на 12 губерній. Пізніше їх то об'єднували, то знову роз'єднували. У лютому 1932 р. було уведено подібну до сучасної триступеневу систему управління (центр, область, район) й утворено перших п'ять областей: Харківську, Київську, Вінницьку, Дніпропетровську й Одеську. |
| + | |
| | | |
- | На початку 1920-х рр. українські землі, які стали складовою частиною СРСР, були поділені на 12 губерній. Пізніше їх то об'єднували, то знову роз'єднували. У лютому 1932 р. було уведено подібну до сучасної триступеневу систему управління (центр, область, район) й утворено перших п'ять областей: Харківську, Київську, Вінницьку, Дніпропетровську й Одеську.
| |
| | | |
| Поступово кількість областей збільшувалась. Передусім це було пов'язано із приєднанням до УРСР нових територій у 1939, 1940, 1945 та 1954 роках. Так, у 1939 р. на західноукраїнських землях утворено Львівську, Дрогобицьку, Станіславську (сьогодні Івано-Франківську), Тернопільську, Волинську та Рівненську області. На землях, що до 1940 р. входили до складу Румунії, організовано Чернівецьку та Ізмаїльську області. У 1945 році створено Закарпатську область, а у 1954 р. до складу УРСР увійшли Кримська область та місто Севастополь. | | Поступово кількість областей збільшувалась. Передусім це було пов'язано із приєднанням до УРСР нових територій у 1939, 1940, 1945 та 1954 роках. Так, у 1939 р. на західноукраїнських землях утворено Львівську, Дрогобицьку, Станіславську (сьогодні Івано-Франківську), Тернопільську, Волинську та Рівненську області. На землях, що до 1940 р. входили до складу Румунії, організовано Чернівецьку та Ізмаїльську області. У 1945 році створено Закарпатську область, а у 1954 р. до складу УРСР увійшли Кримська область та місто Севастополь. |
| | | |
- | Кількість областей у межах України змінювалась не лише в результаті приєднань окремих територій у різні часи, а й у результаті перерозподілу площ областей та районів, які вже тоді існували. Так, у 1954 році утворено Черкаську область, а територію Ізмаїльської приєднано до Одеської; у 1959 році територію Дрогобицької області включено до складу Львівської.
| |
| | | |
- | ''Сучасний адміністративно-територіальний поділ і його характеристика''. Територія сучасної України включає 27 адміністративних одиниць найвищого рівня: Автономну Республіку Крим, 24 області та 2 міста зі спеціальним статусом (міста державного підпорядкування) — Київ і Севастополь. | + | |
| + | Кількість областей у межах України змінювалась не лише в результаті приєднань окремих територій у різні часи, а й у результаті перерозподілу [[Гумор_до_теми_Координатна_площина|площ]] областей та районів, які вже тоді існували. Так, у 1954 році утворено Черкаську область, а територію Ізмаїльської приєднано до Одеської; у 1959 році територію Дрогобицької області включено до складу Львівської. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | '''Сучасний [[Класифікація_країн_за_формою_правління._Форми_адміністративно-територіального_устрою._Шпаргалки|адміністративно-територіальний поділ]] і його характеристика'''. Територія сучасної України включає 27 адміністративних одиниць найвищого рівня: Автономну Республіку Крим, 24 області та 2 міста зі спеціальним статусом (міста державного підпорядкування) — Київ і Севастополь. |
| + | |
| + | |
| | | |
| Середню ланку адміністративно-територіального устрою утворюють адміністративні райони та міста обласного підпорядкування (міста, які не входять до складу адміністративних районів, а підпорядковані безпосередньо обласним, в АР Крим — республіканським органам влади). Усього в Україні нараховують 490 районів, 11 міст республіканського (АР Крим) та 166 обласного підпорядкування. | | Середню ланку адміністративно-територіального устрою утворюють адміністративні райони та міста обласного підпорядкування (міста, які не входять до складу адміністративних районів, а підпорядковані безпосередньо обласним, в АР Крим — республіканським органам влади). Усього в Україні нараховують 490 районів, 11 міст республіканського (АР Крим) та 166 обласного підпорядкування. |
| + | |
| + | |
| | | |
| Міські ради інших, здебільшого менших за розмірами, міст підпорядковані районним органам влади. Селищні й сільські ради, до складу яких може входити одне або кілька поселень, теж підпорядковані районним органам влади, які називають державними адміністраціями.<br> | | Міські ради інших, здебільшого менших за розмірами, міст підпорядковані районним органам влади. Селищні й сільські ради, до складу яких може входити одне або кілька поселень, теж підпорядковані районним органам влади, які називають державними адміністраціями.<br> |
| + | |
| + | |
| | | |
| Території деяких великих міст державного та обласного чи республіканського значення поділяють на міські райони, у яких обирають свої районні органи влади. Вони, у свою чергу, підпорядковані міській раді. Так, у Києві є 10 міських районів, у Запоріжжі — 7, у Львові — 6, у Луганську — 2. | | Території деяких великих міст державного та обласного чи республіканського значення поділяють на міські райони, у яких обирають свої районні органи влади. Вони, у свою чергу, підпорядковані міській раді. Так, у Києві є 10 міських районів, у Запоріжжі — 7, у Львові — 6, у Луганську — 2. |
| + | |
| + | |
| | | |
| З позицій географічної науки в чинному адміністративно-територіальному устрої України є певні недоліки — неспівмірність розмірів областей, відмінності в кількості адміністративних одиниць нижчого рангу, значна віддаленість деяких обласних центрів від географічного центру області. Так, найбільша за площею область в Україні — Одеська — має територію 33,3 тис. км<sup>2</sup>, а найменша — Чернівецька — 8,1 тис. км<sup>2</sup>. Найбільше адміністративних районів у Харківській та Вінницькій областях — по 27. | | З позицій географічної науки в чинному адміністративно-територіальному устрої України є певні недоліки — неспівмірність розмірів областей, відмінності в кількості адміністративних одиниць нижчого рангу, значна віддаленість деяких обласних центрів від географічного центру області. Так, найбільша за площею область в Україні — Одеська — має територію 33,3 тис. км<sup>2</sup>, а найменша — Чернівецька — 8,1 тис. км<sup>2</sup>. Найбільше адміністративних районів у Харківській та Вінницькій областях — по 27. |
| + | |
| + | |
| | | |
| У центральній частині відповідних адміністративних областей розміщені такі обласні центри, як Київ, Львів, Донецьк, Тернопіль, Хмельницький, Дніпропетровськ, Кіровоград. Дуже близько до межі області розташовані обласні центри Закарпатської, Волинської, Запорізької, Одеської, Херсонської, Миколаївської областей. Це створює певні незручності для жителів віддалених від обласного центру населених пунктів. | | У центральній частині відповідних адміністративних областей розміщені такі обласні центри, як Київ, Львів, Донецьк, Тернопіль, Хмельницький, Дніпропетровськ, Кіровоград. Дуже близько до межі області розташовані обласні центри Закарпатської, Волинської, Запорізької, Одеської, Херсонської, Миколаївської областей. Це створює певні незручності для жителів віддалених від обласного центру населених пунктів. |
| | | |
- | ''Чи знаєте ви, що...<br>Найбільшу кількість «імен» серед обласних центрів України мало місто Дніпропетровськ. Засноване у 1776 р. як Катеринослав, у 1897 р. воно було перейменоване в Новоросійськ, з 1902 р. знову назване Катеринославом, з 1919 р. — Січеславом, а з 1926 р. — Дніпропетровськом.''
| |
| | | |
- | <u>''Закріплюємо та узагальнюємо''</u>
| |
| | | |
- | 1. Які одиниці адміністративного устрою існували на території України в дорадянський період?<br>2. Як і чому змінювалися одиниці адміністративно-територіального устрою радянської України?<br>3. Які особливості сучасного адміністративно-територіального устрою України? | + | '''Чи знаєте ви, що...'''''<br>''Найбільшу кількість «імен» серед обласних центрів України мало місто Дніпропетровськ. Засноване у 1776 р. як Катеринослав, у 1897 р. воно було перейменоване в Новоросійськ, з 1902 р. знову назване Катеринославом, з 1919 р. — Січеславом, а з 1926 р. — Дніпропетровськом. |
| + | |
| + | |
| + | '''Закріплюємо та узагальнюємо''' |
| + | |
| + | ''1. Які одиниці [[Формування_території_України.Ознайомлення_із_сучасним_адміністративно-територіальний_устроєм.|адміністративного устрою]] існували на території України в дорадянський період?<br>2. Як і чому змінювалися одиниці адміністративно-територіального устрою радянської України?<br>3. Які особливості сучасного адміністративно-територіального устрою України?'' |
| + | |
| | | |
- | <u>''Набуваємо практичних навичок''</u>
| |
| | | |
- | 1. Позначте на контурній карті найбільші одиниці адміністративно-територіального устрою.<br>2. Користуючись додатковою літературою чи Інтернет-ресурсами, знайдіть інформацію: коли утворена ваша область (АР); чи зазнавала вона територіальних змін після утворення; скільки районів і міст є в ній зараз і скільки було раніше. На основі цієї інформації складіть і запишіть коротке повідомлення.
| + | '''Набуваємо практичних навичок''' |
| | | |
- | <br> ''Йосип Гілецький, Географія, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів '' | + | 1. Позначте на контурній карті найбільші одиниці адміністративно-територіального устрою.<br>2. Користуючись додатковою літературою чи [[Інтернет._Комп’ютер._Німецька_мова|Інтернет]]-ресурсами, знайдіть інформацію: коли утворена ваша область (АР); чи зазнавала вона територіальних змін після утворення; скільки районів і міст є в ній зараз і скільки було раніше. На основі цієї [[Архівування_інформації|інформації]] складіть і запишіть коротке повідомлення. |
| | | |
- | <br> <sub>Скачати календарно-тематичне планування [[Географія|з географії]], відповіді на тести, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання]] та відповіді школяру, книги та підручники, курси учителю [[Географія 9 клас|з географії для 9 класу]]</sub> | + | <br> ''Йосип Гілецький, Географія, [[9_клас_уроки|9 клас]]<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів '' |
| | | |
- | <br> | + | <br> <sub>Скачати календарно-тематичне планування [[Географія|з географії]], відповіді на тести, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання]] та відповіді школяру, книги та підручники, курси учителю [[Географія 9 клас|з географії для 9 класу]]</sub><br> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
- | <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
| + | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | |
| Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Текущая версия на 11:11, 18 сентября 2012
Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 9 клас>> Географія: Історико-географічний огляд адміністративно-територіального поділу України. Сучасний адміністративно-територіальний поділ і його характеристика. Оцінка адміністративно-територіального поділу, сучасні зміни
§ 3. Адміністративно-територіальний устрій України
Пригадаймо
1. Чи відомі вам одиниці адміністративно-територіального устрою на території України, які існували в минулому? 2. Які одиниці адміністративно-територіального устрою існують у сучасній Україні? 3. Назвіть адресу свого населеного пункту відносно одиниць адміністративно-територіального устрою.
Історико-географічний огляд адміністративно-територіального поділу України. Адміністративно-територіальний устрій з часів Київської Русі — першої української держави (ІХ-ХIII століття) — зазнав чимало змін. У найдавніший період української державності, який був продовжений Галицько-Волинським князівством до 1349 року, корінний етнос формувався в межах Київської, Чернігівської, Галицької та Волинської історичних земель. У різні історичні періоди ці землі були то окремими, то об'єднаними князівствами. Саме князівства, уділи й землі тоді були основною формою адміністративно-територіального устрою на українських землях.
Після захоплення українських історичних земель Польщею, Литвою та Угорщиною було запроваджено місцеві адміністративні одиниці. Зокрема в Речі Посполитій, що утворилася після унії між Литвою і Польщею, українські землі входили до складу восьми, а після 1635 р. — дев'яти воєводств (Руського, Подільського, Белзького, Берестейського, Підляського, Волинського, Київського, Брацлавського, Чернігівського), які, у свою чергу поділялись на повіти. Значною мірою ці воєводства успадкували адміністративні центри й межі колишніх однойменних князівств.
У Козацько-гетьманській державі (1648-1764 рр.) був запроваджений полково-сотенний устрій. Її територія поділялася на 20 полків (Брацлавський, Білоцерківський, Чернігівський, Київський, Чигиринський тощо). Після ліквідації Росією у XVIII ст. української державності та входження Лівобережної та більшої частини Правобережної України до складу Російської імперії було запроваджено поділ українських земель на губернії та повіти. На українських історичних землях існувало дев'ять губерній: три на Правобережжі — Київська, Волинська, Подільська; три на Лівобережжі — Полтавська, Харківська, Чернігівська; три на півдні України — Таврійська, Новоросійська (Катеринославська) і Херсонська. Частина українських територій відійшла до інших адміністративних одиниць. Галичина після 1772 р. отримала статус провінції в Австро-Угорщині. Такою ж провінцією у складі цієї держави стала в 1849 р. Буковина.
На початку 1920-х рр. українські землі, які стали складовою частиною СРСР, були поділені на 12 губерній. Пізніше їх то об'єднували, то знову роз'єднували. У лютому 1932 р. було уведено подібну до сучасної триступеневу систему управління (центр, область, район) й утворено перших п'ять областей: Харківську, Київську, Вінницьку, Дніпропетровську й Одеську.
Поступово кількість областей збільшувалась. Передусім це було пов'язано із приєднанням до УРСР нових територій у 1939, 1940, 1945 та 1954 роках. Так, у 1939 р. на західноукраїнських землях утворено Львівську, Дрогобицьку, Станіславську (сьогодні Івано-Франківську), Тернопільську, Волинську та Рівненську області. На землях, що до 1940 р. входили до складу Румунії, організовано Чернівецьку та Ізмаїльську області. У 1945 році створено Закарпатську область, а у 1954 р. до складу УРСР увійшли Кримська область та місто Севастополь.
Кількість областей у межах України змінювалась не лише в результаті приєднань окремих територій у різні часи, а й у результаті перерозподілу площ областей та районів, які вже тоді існували. Так, у 1954 році утворено Черкаську область, а територію Ізмаїльської приєднано до Одеської; у 1959 році територію Дрогобицької області включено до складу Львівської.
Сучасний адміністративно-територіальний поділ і його характеристика. Територія сучасної України включає 27 адміністративних одиниць найвищого рівня: Автономну Республіку Крим, 24 області та 2 міста зі спеціальним статусом (міста державного підпорядкування) — Київ і Севастополь.
Середню ланку адміністративно-територіального устрою утворюють адміністративні райони та міста обласного підпорядкування (міста, які не входять до складу адміністративних районів, а підпорядковані безпосередньо обласним, в АР Крим — республіканським органам влади). Усього в Україні нараховують 490 районів, 11 міст республіканського (АР Крим) та 166 обласного підпорядкування.
Міські ради інших, здебільшого менших за розмірами, міст підпорядковані районним органам влади. Селищні й сільські ради, до складу яких може входити одне або кілька поселень, теж підпорядковані районним органам влади, які називають державними адміністраціями.
Території деяких великих міст державного та обласного чи республіканського значення поділяють на міські райони, у яких обирають свої районні органи влади. Вони, у свою чергу, підпорядковані міській раді. Так, у Києві є 10 міських районів, у Запоріжжі — 7, у Львові — 6, у Луганську — 2.
З позицій географічної науки в чинному адміністративно-територіальному устрої України є певні недоліки — неспівмірність розмірів областей, відмінності в кількості адміністративних одиниць нижчого рангу, значна віддаленість деяких обласних центрів від географічного центру області. Так, найбільша за площею область в Україні — Одеська — має територію 33,3 тис. км2, а найменша — Чернівецька — 8,1 тис. км2. Найбільше адміністративних районів у Харківській та Вінницькій областях — по 27.
У центральній частині відповідних адміністративних областей розміщені такі обласні центри, як Київ, Львів, Донецьк, Тернопіль, Хмельницький, Дніпропетровськ, Кіровоград. Дуже близько до межі області розташовані обласні центри Закарпатської, Волинської, Запорізької, Одеської, Херсонської, Миколаївської областей. Це створює певні незручності для жителів віддалених від обласного центру населених пунктів.
Чи знаєте ви, що... Найбільшу кількість «імен» серед обласних центрів України мало місто Дніпропетровськ. Засноване у 1776 р. як Катеринослав, у 1897 р. воно було перейменоване в Новоросійськ, з 1902 р. знову назване Катеринославом, з 1919 р. — Січеславом, а з 1926 р. — Дніпропетровськом.
Закріплюємо та узагальнюємо
1. Які одиниці адміністративного устрою існували на території України в дорадянський період? 2. Як і чому змінювалися одиниці адміністративно-територіального устрою радянської України? 3. Які особливості сучасного адміністративно-територіального устрою України?
Набуваємо практичних навичок
1. Позначте на контурній карті найбільші одиниці адміністративно-територіального устрою. 2. Користуючись додатковою літературою чи Інтернет-ресурсами, знайдіть інформацію: коли утворена ваша область (АР); чи зазнавала вона територіальних змін після утворення; скільки районів і міст є в ній зараз і скільки було раніше. На основі цієї інформації складіть і запишіть коротке повідомлення.
Йосип Гілецький, Географія, 9 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Скачати календарно-тематичне планування з географії, відповіді на тести, завдання та відповіді школяру, книги та підручники, курси учителю з географії для 9 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|