'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 9 клас. Повні уроки|Історія України 9 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Особливості розвитку української культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Повні уроки<metakeywords>Історія України 9 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 9 клас урок, Історія України 9 клас урок скачати, Історія України 9 клас методична розробка, 9 клас, урок на тему, Особливості розвитку української культури, Освіта, Недільні школи в Наддніпрянській Україні, Вищі навчальні заклади, Новоросійський університет</metakeywords>'''
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 9 клас. Повні уроки|Історія України 9 клас. Повні уроки]]>>Особливості розвитку української культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Повні уроки<metakeywords>Історія України 9 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 9 клас урок, Історія України 9 клас урок скачати, Історія України 9 клас методична розробка, 9 клас, урок на тему, Особливості розвитку української культури, Освіта, Недільні школи в Наддніпрянській Україні, Вищі навчальні заклади, Новоросійський університет</metakeywords><br>
-
'''Тема:''' Особливості розвитку української культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Вищі навчальні заклади. Новоросійський університет.
+
=== Тип уроку ===
-
+
-
=== Тип уроку ===
+
комбінований
комбінований
-
=== Мета ===
+
=== Мета ===
Дізнатися про розвиток української культури та освіти, вдосконалити практичні навички роботи з картою
Дізнатися про розвиток української культури та освіти, вдосконалити практичні навички роботи з картою
-
=== Задачі ===
+
=== Задачі ===
*сформувати системні знання про стан освіти на українських землях
*сформувати системні знання про стан освіти на українських землях
Строка 19:
Строка 17:
*перевірити позаурочні знання учнів
*перевірити позаурочні знання учнів
-
*навчитися працювати з картою
+
*навчитися працювати з [[16._Градусна_сітка_на_глобусі_й_географічній_карті|картою]]
*виховати в учнях цікавість до української культури в її розвитку
*виховати в учнях цікавість до української культури в її розвитку
-
=== Обладнання ===
+
=== Обладнання ===
*карта
*карта
Строка 37:
Строка 35:
*проектор
*проектор
-
=== План уроку ===
+
=== План уроку ===
-
*Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
+
#Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
-
*Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
+
#Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
-
*Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
+
#Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
-
*Вивчення нової теми. (20 хв)
+
#Вивчення нової теми. (20 хв)
-
*Самостійна робота учнів (4-6 хв)
+
#Самостійна робота учнів (4-6 хв)
-
*Висновки та узагальнення (3-4 хв)
+
#Висновки та узагальнення (3-4 хв)
-
*Домашнє завдання (1-2 хв)
+
#Домашнє завдання (1-2 хв)
-
*Відеоматеріал до уроку
+
#Відеоматеріал до уроку
-
=== Хід уроку ===
+
=== Хід уроку ===
-
=== Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв) ===
+
=== Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв) ===
-
Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми розпочинаємо вивчення тематичного блоку "Культурне життя України в другій половині 19 століття". Тему сьогоднішнього уроку ви бачите на дошці. Перепишіть, будь ласка, у ваші зошити.
+
Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми розпочинаємо вивчення тематичного блоку "[[Культурне_життя_козацької_України._Повний_урок|Культурне життя]] України в другій половині 19 століття". Тему сьогоднішнього уроку ви бачите на дошці. Перепишіть, будь ласка, у ваші зошити.
Учитель перевіряє домашнє завдання. Текст учителя:
Учитель перевіряє домашнє завдання. Текст учителя:
Строка 60:
Строка 58:
- Дякую всім за гарну роботу! Ви майже всі успішно виконали домашнє завдання. Сьогодні отримуєте такі оцінки: ...
- Дякую всім за гарну роботу! Ви майже всі успішно виконали домашнє завдання. Сьогодні отримуєте такі оцінки: ...
-
=== Актуалізація опорних знань (3-5 хв) ===
+
=== Актуалізація опорних знань (3-5 хв) ===
-
*Яким був стан освіти в Україні у першій половині 19 ст?
+
*''Яким був стан освіти в Україні у першій половині [[Закриті_вправи._Франція_у_к.18_-_п._19_століття|19 ст]]?''
-
*Порівняйте ситуацію в освітній сфері у Наддніпрянській та Західній Україні.
+
*''Порівняйте ситуацію в освітній сфері у Наддніпрянській та Західній Україні.''
-
*Які досягення вчених України першої половини 19 ст. ви пам'ятаєте?
+
*''Які досягення вчених України першої половини 19 ст. ви пам'ятаєте?''
-
=== Вивчення нової теми. (20 хв) ===
+
=== Вивчення нової теми. (20 хв) ===
-
Потреби господарського розвитку стимулювали поступ науки, що позначилося на досягеннях вчених України. Набагато складнішою була ситуація в освітній галузі. З одного боку, та ж економіка вимагала її вдосконалення, з іншого, уряди Російської та Австро-Угорської імперії перешкоджали прогресу національної освіти. Ці протилежні тенденції у повній мірі проявилися в Україні другої половини 19 ст.<br><br>'''Посилення ролі освіти на українських землях'''<br>Промисловий переворот, який охопив розвинуті країни світу, викликав різке збільшення попиту на освічених людей. Без них був би неможливий не лише технічний, але й соціально-економічний прогрес. Ті народи, які успішно вирішували освтіні проблеми, вели, як правило, перед у всіх сферах життя.<br><br>Але в політично залежних країнах вплив освіти на суспільний розвиток суперечливий. Сприяючи прискоренню суспільного розвитку, вона нерідко використовується як ефективний засіб асиміляції. Саме таким, неоднозначним був вплив освіти на розвиток українського народу. Тому національна інтелігенція робила все, щоб освіта в Україні не була засобом зросійщення (в Наддніпрянщині), полонізації, зугорщення чи румунізації (в Західній Україні), щоб вона стала знаряддям самозбереження і розвитку української нації.<br>
+
Потреби господарського розвитку стимулювали поступ науки, що позначилося на досягеннях вчених України. Набагато складнішою була ситуація в освітній галузі. З одного боку, та ж економіка вимагала її вдосконалення, з іншого, уряди Російської та Австро-Угорської імперії перешкоджали прогресу національної освіти. Ці протилежні тенденції у повній мірі проявилися в Україні другої половини 19 ст.<br><br>'''Посилення ролі освіти на українських землях'''<br>Промисловий [[Презентація_на_тему_"Двірцеві_перевороти."|переворот]], який охопив розвинуті країни світу, викликав різке збільшення попиту на освічених людей. Без них був би неможливий не лише технічний, але й соціально-економічний прогрес. Ті народи, які успішно вирішували освтіні проблеми, вели, як правило, перед у всіх сферах життя.<br><br>Але в політично залежних країнах вплив освіти на суспільний розвиток суперечливий. Сприяючи прискоренню суспільного розвитку, вона нерідко використовується як ефективний засіб асиміляції. Саме таким, неоднозначним був вплив освіти на розвиток українського народу. Тому національна інтелігенція робила все, щоб освіта в Україні не була засобом зросійщення (в Наддніпрянщині), полонізації, зугорщення чи румунізації (в Західній Україні), щоб вона стала знаряддям самозбереження і розвитку української нації.<br>
На час скасування кріпацтва кількість початкових шкіл в Наддніпрянській Україні була явно недостатньою для задоволення потреб населення у знаннях. Одна школа припадала на 10 тисяч жителів, один учень на 150 осіб. Порівняйте, у 1748 р., більше ніж на сто років раніше, у Гетьманщині (на Чернігівщині) навчався кожен 29-й мешканець, а школи працювали з розрахунку одна на 746 осіб. Після реформи 1861 р. мережа закладів початкової освіти значно розширилася. У 1864 і 1871 рр. урядом були прийняті положення, які регулювали її. Вони дозволяли займатися освітньою діяльністю земствам. Почавши її приблизно з 70-х рр., земства наприкінці століття мали 3200 шкіл. Ці школи краще фінансувалися, а отже, мали кращі приміщення, кращих вчителів і багатші бібліотеки. В окремих випадках земства „не помічали” викладання гуманітарних предметів забороненою українською мовою. Усього в Україні у 1897 р. налічувалося близько 17 тис. початкових шкіл, що утримувалися державою, громадянами, земствами, церквою, приватними особами.<br>
+
На час скасування кріпацтва кількість початкових шкіл в Наддніпрянській Україні була явно недостатньою для задоволення потреб населення у знаннях. Одна школа припадала на 10 тисяч жителів, один учень на 150 осіб. Порівняйте, у 1748 р., більше ніж на сто років раніше, у Гетьманщині (на Чернігівщині) навчався кожен 29-й мешканець, а школи працювали з розрахунку одна на 746 осіб. Після реформи 1861 р. мережа закладів початкової освіти значно розширилася. У 1864 і 1871 рр. урядом були прийняті положення, які регулювали її. Вони дозволяли займатися освітньою діяльністю земствам. Почавши її приблизно з 70-х рр., земства наприкінці століття мали 3200 шкіл. Ці школи краще фінансувалися, а отже, мали кращі приміщення, кращих вчителів і багатші бібліотеки. В окремих випадках земства „не помічали” викладання гуманітарних предметів забороненою [[Українська мова|українською мовою]]. Усього в Україні у 1897 р. налічувалося близько 17 тис. початкових шкіл, що утримувалися державою, громадянами, земствами, церквою, приватними особами.<br>
-
=== Питання для розумників ===
+
=== Питання для розумників ===
-
Чи знаєте ви:
+
''Чи знаєте ви:''
-
*...яка кількість шкіл існує зараз в Україні? А в Києві?
+
*''...яка кількість шкіл існує зараз в Україні? А в Києві?''
-
*...коли з'явилася перша в світі школа?
+
*''...коли з'явилася перша в світі школа?''
-
*...хто такі спудеї?
+
*''...хто такі спудеї?''
-
*...скільки всього молодих людей у світі навчається у школах на даний час?
+
*''...скільки всього молодих людей у світі навчається у школах на даний час?''
-
*...хто вважається найрозумнішим школярем України?
+
*''...хто вважається найрозумнішим школярем України?''
-
Однак цієї кількості шкіл було замало, щоб охопити навчанням усіх дітей. Лише близько 20% населення України віком старше 10 років у 1897 р. уміли читати. Серед власне українців таких було 13%. І це у той час, коли у росіян в Україні цей покажчик був удвічі, а серед євреїв утриче вищий.<br>[[Image:IstUkr9-povni54-wkola1.jpg]]<br>Вимагаючи збільшення кількості шкіл, маси українців обстоювали право вчити дітей рідною мовою, бо учні не сприймали викладання російською. Траплялися непоодинокі випадки, коли керівництво шкіл вдавалося до послуг поліції, щоб примусити їх ходити у „храми освіти”. З'являлися українські школи, які тут же забороняли, але через певний час вони знову відновлювали свою діяльність. Вимогу навчати дітей національною мовою наприкінці 19 ст. ставили сільські громади. Одночасно українці виступали за перебудову змісту освіти, поглиблення шкільних програм. У більшості початкових шкіл викладали Закон Божий, читання, письмо, чотири арифметичні дії. Батьки ж і широка громадськість добивалися, щоб дітей навчали ще й основам природознавства, хімії, фізики, астрономії, географії, історії.
-
[[Image:IstUkr9-povni54-wkola2.jpg]]
-
'''С.Лоташове. Школа 19 століття'''<br><br>З ініціативи і завдяки безкорисливій діяльності представників демократичної інтелігенції, об'єднаної і різні освітні товариства, комітети, комісії, склалася система позашкільної освіти дорослих.<br>
+
Однак цієї кількості шкіл було замало, щоб охопити [[Навчання_в_Інтернеті.|навчання]]м усіх дітей. Лише близько 20% населення України віком старше 10 років у 1897 р. уміли читати. Серед власне українців таких було 13%. І це у той час, коли у росіян в Україні цей покажчик був удвічі, а серед євреїв утриче вищий.
Позашкільна освіта – термін, який отримав досить широке поширення, але, тим не менш, не відрізняється визначеністю. Звичайно під позашкільною освітою розуміється досить строката сукупність численних і дуже різноманітних видів і способів освіти дорослого населення: бібліотеки та музеї, недільні, додаткові та інші школи, курси та уроки для дорослих, народні університети, народні доми, публічні лекція, екскурсії, виставки, клуби, популярна література та друк взагалі. Спеціальними галузями позашкільної освіти є освіта у військах і освіта в тюрмах. Іноді до позашкільної освіти відносяться також деякі види освіти учнів, які стоять поза загальної системи шкільного навчання. В інтересах більшої визначеності, правильніше обмежувати поняття позашкільної освіти виключно різними формами освіти дорослих.<br><br>Незважаючи на численність і різноманітність цих форм, всі вони мають ту спільну рису, що стоять окремо від освіти шкільного, розуміючи під останнім сукупність навчальних закладів, призначених для систематичного навчання молодих поколінні, як в сенсі загального їх розвитку (система загальноосвітніх навчальних закладів), так і в сенсі підготовки їх до практичної діяльності (система професійних і спеціальних навчальних закладів). Шкільна освіта молодих поколінь вже порівняно давно визнана однією з найважливіших завдань органів громадського управління (держави, місцевих самоврядування) і увійшло тому в область суспільного господарства.
+
Вимагаючи збільшення кількості шкіл, маси українців обстоювали право вчити дітей рідною мовою, бо учні не сприймали викладання російською. Траплялися непоодинокі випадки, коли керівництво шкіл вдавалося до послуг поліції, щоб примусити їх ходити у „храми освіти”. З'являлися українські школи, які тут же забороняли, але через певний час вони знову відновлювали свою діяльність. Вимогу навчати дітей національною мовою наприкінці 19 ст. ставили сільські громади. Одночасно українці виступали за перебудову змісту освіти, поглиблення шкільних програм. У більшості початкових шкіл викладали Закон Божий, читання, письмо, чотири арифметичні дії. Батьки ж і широка громадськість добивалися, щоб дітей навчали ще й основам природознавства, хімії, фізики, астрономії, [[Географія_9_клас|географії]], історії.
-
[[Image:IstUkr9-povni54-wkola3.jpg]]
+
[[Image:IstUkr9-povni54-wkola2.jpg|350px|С.Лоташове. Школа 19 століття]]
-
'''Ладигівська школа'''
+
''С.Лоташове. Школа 19 століття''<br><br>З ініціативи і завдяки безкорисливій діяльності представників демократичної інтелігенції, об'єднаної і різні освітні товариства, комітети, комісії, склалася система позашкільної освіти дорослих.<br>
-
'''[[Image:IstUkr9-povni54-wkola4.jpg]]'''
+
=== Поняття і терміни ===
-
'''Музшкола. Побудована у 19 ст.'''
+
'''Позашкільна освіта''' – термін, який отримав досить широке поширення, але, тим не менш, не відрізняється визначеністю. Звичайно під позашкільною освітою розуміється досить строката сукупність численних і дуже різноманітних видів і способів освіти дорослого населення: бібліотеки та [[Тема_26._Скарби_України._Музеї.|музеї]], недільні, додаткові та інші школи, курси та уроки для дорослих, народні університети, народні доми, публічні лекція, екскурсії, виставки, клуби, популярна література та друк взагалі. Спеціальними галузями позашкільної освіти є освіта у військах і освіта в тюрмах. Іноді до позашкільної освіти відносяться також деякі види освіти учнів, які стоять поза загальної системи шкільного навчання. В інтересах більшої визначеності, правильніше обмежувати поняття позашкільної освіти виключно різними формами освіти дорослих.<br><br>Незважаючи на численність і різноманітність цих форм, всі вони мають ту спільну рису, що стоять окремо від освіти шкільного, розуміючи під останнім сукупність навчальних закладів, призначених для систематичного навчання молодих поколінні, як в сенсі загального їх розвитку (система загальноосвітніх навчальних закладів), так і в сенсі підготовки їх до практичної діяльності (система професійних і спеціальних навчальних закладів). Шкільна освіта молодих поколінь вже порівняно давно визнана однією з найважливіших завдань органів громадського управління (держави, місцевих самоврядування) і увійшло тому в область суспільного [[Конспект_до_теми_-_Домашні_господарства_і_підприємства_у_ринковій_економіці|господарства]].
Новоросійський університет – один з найстаріших університетів Росії (у Новоросії), заснований в 1865 в Одесі на базі Рішельєвського ліцею, що існував з 1817. Мав у складі історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний і медичний (з 1900) факультети. У Новоросійському університеті працювали І. І. Мечников, І. М. Сєченов, Б. Ф. Веріго, О. О. Ковалевський, Л. С. Ценковський, В. В. Підвисоцький, Н. Д. Стражеско, М. Д. Зелінський, П. Г. Мелікішвілі, М. М. Соколов, В. М. Петріашвілі, М. О. Умов, В. П. Філатов, один з перших професорів-комуністів Є. М. Щепкін. Випускниками університету були А. А. Богомолець, А. М. Панкратова, Н. Наріманов, П. М. Жуковський, О. Є. Ферсман, Д. І. Заболотний, В. М. Хавкін, Н. І. Андрусов та ін .; в Новоросійський університет навчався А. І. Желябов. Працювало 4 наукових спілки. У 1867-1919 видавалися «Записки» університету.
Новоросійський університет – один з найстаріших університетів Росії (у Новоросії), заснований в 1865 в Одесі на базі Рішельєвського ліцею, що існував з 1817. Мав у складі історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний і медичний (з 1900) факультети. У Новоросійському університеті працювали І. І. Мечников, І. М. Сєченов, Б. Ф. Веріго, О. О. Ковалевський, Л. С. Ценковський, В. В. Підвисоцький, Н. Д. Стражеско, М. Д. Зелінський, П. Г. Мелікішвілі, М. М. Соколов, В. М. Петріашвілі, М. О. Умов, В. П. Філатов, один з перших професорів-комуністів Є. М. Щепкін. Випускниками університету були А. А. Богомолець, А. М. Панкратова, Н. Наріманов, П. М. Жуковський, О. Є. Ферсман, Д. І. Заболотний, В. М. Хавкін, Н. І. Андрусов та ін .; в Новоросійський університет навчався А. І. Желябов. Працювало 4 наукових спілки. У 1867-1919 видавалися «Записки» університету.
-
[[Image:IstUkr9-povni54-wkola6.jpg]]
-
[[Image:IstUkr9-povni54-wkola7.jpg]]
-
=== Самостійна робота учнів (4-6 хв) ===
+
[[Image:IstUkr9-povni54-wkola6.jpg|350px|Одеса. Медичний факультет]]
Учні самостійно за підручником досліджують тему "Університети України другої половини 19 ст" та доповідають про результати дослідження перед класом. Учитель доповнює, виправляє помилки та залучає до роботи усіх учнів класу.<br>
Учні самостійно за підручником досліджують тему "Університети України другої половини 19 ст" та доповідають про результати дослідження перед класом. Учитель доповнює, виправляє помилки та залучає до роботи усіх учнів класу.<br>
-
=== Висновки та узагальнення (3-4 хв) ===
+
=== Висновки та узагальнення (3-4 хв) ===
Висновки учитель підводить за допомогою презентації до уроку, демонструючи її за допомогою проектора.<br> Домашнє завдання (1-2 хв)
Висновки учитель підводить за допомогою презентації до уроку, демонструючи її за допомогою проектора.<br> Домашнє завдання (1-2 хв)
Строка 132:
Строка 148:
*Вивчити матеріал теми за підручником.
*Вивчити матеріал теми за підручником.
-
*Знайти цікаві факти про М.Грушевського.
+
*Знайти цікаві факти про М.[[Тема_18._Київська_доба_Михайла_Грушевського|Грушевського]].
*Знайти цікаві факти про науку на українських землях другої пол. 19 ст.
*Знайти цікаві факти про науку на українських землях другої пол. 19 ст.
-
=== Відеоматеріал до уроку ===
+
=== Відеоматеріал до уроку ===
{{#ev:youtube|w6fSnN-XUqw}}
{{#ev:youtube|w6fSnN-XUqw}}
Строка 146:
Строка 162:
{{#ev:youtube|Il_Qy6ghIUo}}
{{#ev:youtube|Il_Qy6ghIUo}}
-
=== Використані джерела ===
+
=== Використані джерела ===
*Урок на тему "Розвиток української культури в другій пол. 19 ст" учителя історії Морозюк Ж. Б. Спеціалізованої школи №76 з поглибленим вивченням укр. мови та літератури ім. О.Гончара, м.Київ
*Урок на тему "Розвиток української культури в другій пол. 19 ст" учителя історії Морозюк Ж. Б. Спеціалізованої школи №76 з поглибленим вивченням укр. мови та літератури ім. О.Гончара, м.Київ
Строка 156:
Строка 172:
*Енциклопедія історії України / В. А. Смолій.- К.: В-во "Наукова думка", 2007
*Енциклопедія історії України / В. А. Смолій.- К.: В-во "Наукова думка", 2007
-
*Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
+
*Гісем О. В., Мартинюк О. О. [[Історія_України|Історія України]]. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
-
----
-
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
+
+
''Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.''
<br>
<br>
Строка 166:
Строка 182:
----
----
-
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
+
'''Над уроком працювали'''
-
Любименко В.В.
+
Любименко В.В.
-
Морозюк Ж. Б.
+
Морозюк Ж. Б.
-
Стеценко Г. М.
+
Стеценко Г. М.
----
----
-
+
<br>
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
виховати в учнях цікавість до української культури в її розвитку
Обладнання
карта
історичні атласи
контурні карти
підручник та посібники
презентація уроку (створена вчителем)
проектор
План уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Вивчення нової теми. (20 хв)
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Домашнє завдання (1-2 хв)
Відеоматеріал до уроку
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми розпочинаємо вивчення тематичного блоку "Культурне життя України в другій половині 19 століття". Тему сьогоднішнього уроку ви бачите на дошці. Перепишіть, будь ласка, у ваші зошити.
Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Учитель перевіряє домашнє завдання. Текст учителя:
- Дякую всім за гарну роботу! Ви майже всі успішно виконали домашнє завдання. Сьогодні отримуєте такі оцінки: ...
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Яким був стан освіти в Україні у першій половині 19 ст?
Порівняйте ситуацію в освітній сфері у Наддніпрянській та Західній Україні.
Які досягення вчених України першої половини 19 ст. ви пам'ятаєте?
Вивчення нової теми. (20 хв)
Потреби господарського розвитку стимулювали поступ науки, що позначилося на досягеннях вчених України. Набагато складнішою була ситуація в освітній галузі. З одного боку, та ж економіка вимагала її вдосконалення, з іншого, уряди Російської та Австро-Угорської імперії перешкоджали прогресу національної освіти. Ці протилежні тенденції у повній мірі проявилися в Україні другої половини 19 ст.
Посилення ролі освіти на українських землях Промисловий переворот, який охопив розвинуті країни світу, викликав різке збільшення попиту на освічених людей. Без них був би неможливий не лише технічний, але й соціально-економічний прогрес. Ті народи, які успішно вирішували освтіні проблеми, вели, як правило, перед у всіх сферах життя.
Але в політично залежних країнах вплив освіти на суспільний розвиток суперечливий. Сприяючи прискоренню суспільного розвитку, вона нерідко використовується як ефективний засіб асиміляції. Саме таким, неоднозначним був вплив освіти на розвиток українського народу. Тому національна інтелігенція робила все, щоб освіта в Україні не була засобом зросійщення (в Наддніпрянщині), полонізації, зугорщення чи румунізації (в Західній Україні), щоб вона стала знаряддям самозбереження і розвитку української нації.
На час скасування кріпацтва кількість початкових шкіл в Наддніпрянській Україні була явно недостатньою для задоволення потреб населення у знаннях. Одна школа припадала на 10 тисяч жителів, один учень на 150 осіб. Порівняйте, у 1748 р., більше ніж на сто років раніше, у Гетьманщині (на Чернігівщині) навчався кожен 29-й мешканець, а школи працювали з розрахунку одна на 746 осіб. Після реформи 1861 р. мережа закладів початкової освіти значно розширилася. У 1864 і 1871 рр. урядом були прийняті положення, які регулювали її. Вони дозволяли займатися освітньою діяльністю земствам. Почавши її приблизно з 70-х рр., земства наприкінці століття мали 3200 шкіл. Ці школи краще фінансувалися, а отже, мали кращі приміщення, кращих вчителів і багатші бібліотеки. В окремих випадках земства „не помічали” викладання гуманітарних предметів забороненою українською мовою. Усього в Україні у 1897 р. налічувалося близько 17 тис. початкових шкіл, що утримувалися державою, громадянами, земствами, церквою, приватними особами.
Питання для розумників
Чи знаєте ви:
...яка кількість шкіл існує зараз в Україні? А в Києві?
...коли з'явилася перша в світі школа?
...хто такі спудеї?
...скільки всього молодих людей у світі навчається у школах на даний час?
...хто вважається найрозумнішим школярем України?
Однак цієї кількості шкіл було замало, щоб охопити навчанням усіх дітей. Лише близько 20% населення України віком старше 10 років у 1897 р. уміли читати. Серед власне українців таких було 13%. І це у той час, коли у росіян в Україні цей покажчик був удвічі, а серед євреїв утриче вищий.
Вимагаючи збільшення кількості шкіл, маси українців обстоювали право вчити дітей рідною мовою, бо учні не сприймали викладання російською. Траплялися непоодинокі випадки, коли керівництво шкіл вдавалося до послуг поліції, щоб примусити їх ходити у „храми освіти”. З'являлися українські школи, які тут же забороняли, але через певний час вони знову відновлювали свою діяльність. Вимогу навчати дітей національною мовою наприкінці 19 ст. ставили сільські громади. Одночасно українці виступали за перебудову змісту освіти, поглиблення шкільних програм. У більшості початкових шкіл викладали Закон Божий, читання, письмо, чотири арифметичні дії. Батьки ж і широка громадськість добивалися, щоб дітей навчали ще й основам природознавства, хімії, фізики, астрономії, географії, історії.
С.Лоташове. Школа 19 століття
З ініціативи і завдяки безкорисливій діяльності представників демократичної інтелігенції, об'єднаної і різні освітні товариства, комітети, комісії, склалася система позашкільної освіти дорослих.
Поняття і терміни
Позашкільна освіта – термін, який отримав досить широке поширення, але, тим не менш, не відрізняється визначеністю. Звичайно під позашкільною освітою розуміється досить строката сукупність численних і дуже різноманітних видів і способів освіти дорослого населення: бібліотеки та музеї, недільні, додаткові та інші школи, курси та уроки для дорослих, народні університети, народні доми, публічні лекція, екскурсії, виставки, клуби, популярна література та друк взагалі. Спеціальними галузями позашкільної освіти є освіта у військах і освіта в тюрмах. Іноді до позашкільної освіти відносяться також деякі види освіти учнів, які стоять поза загальної системи шкільного навчання. В інтересах більшої визначеності, правильніше обмежувати поняття позашкільної освіти виключно різними формами освіти дорослих.
Незважаючи на численність і різноманітність цих форм, всі вони мають ту спільну рису, що стоять окремо від освіти шкільного, розуміючи під останнім сукупність навчальних закладів, призначених для систематичного навчання молодих поколінні, як в сенсі загального їх розвитку (система загальноосвітніх навчальних закладів), так і в сенсі підготовки їх до практичної діяльності (система професійних і спеціальних навчальних закладів). Шкільна освіта молодих поколінь вже порівняно давно визнана однією з найважливіших завдань органів громадського управління (держави, місцевих самоврядування) і увійшло тому в область суспільного господарства.
Ладигівська школа
Музшкола. Побудована у 19 ст.
Новоросійський університет
Новоросійський університет – один з найстаріших університетів Росії (у Новоросії), заснований в 1865 в Одесі на базі Рішельєвського ліцею, що існував з 1817. Мав у складі історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний і медичний (з 1900) факультети. У Новоросійському університеті працювали І. І. Мечников, І. М. Сєченов, Б. Ф. Веріго, О. О. Ковалевський, Л. С. Ценковський, В. В. Підвисоцький, Н. Д. Стражеско, М. Д. Зелінський, П. Г. Мелікішвілі, М. М. Соколов, В. М. Петріашвілі, М. О. Умов, В. П. Філатов, один з перших професорів-комуністів Є. М. Щепкін. Випускниками університету були А. А. Богомолець, А. М. Панкратова, Н. Наріманов, П. М. Жуковський, О. Є. Ферсман, Д. І. Заболотний, В. М. Хавкін, Н. І. Андрусов та ін .; в Новоросійський університет навчався А. І. Желябов. Працювало 4 наукових спілки. У 1867-1919 видавалися «Записки» університету.
Одеса. Медичний факультет
Імператорський університет
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Учні самостійно за підручником досліджують тему "Університети України другої половини 19 ст" та доповідають про результати дослідження перед класом. Учитель доповнює, виправляє помилки та залучає до роботи усіх учнів класу.
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Висновки учитель підводить за допомогою презентації до уроку, демонструючи її за допомогою проектора. Домашнє завдання (1-2 хв)
Знайти цікаві факти про науку на українських землях другої пол. 19 ст.
Відеоматеріал до уроку
Використані джерела
Урок на тему "Розвиток української культури в другій пол. 19 ст" учителя історії Морозюк Ж. Б. Спеціалізованої школи №76 з поглибленим вивченням укр. мови та літератури ім. О.Гончара, м.Київ
Урок на тему "Українська культура другої пол. 19 ст" Стеценко Г. М., учителя історії, Обухівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. А.С.Малишка, м.Обухів
Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов Історія України. Навчальний посібник.- К., 2008
Енциклопедія історії України / В. А. Смолій.- К.: В-во "Наукова думка", 2007
Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Любименко В.В.
Морозюк Ж. Б.
Стеценко Г. М.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
