Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Світові природні ресурси. Ресурсозабезпеченість. Природокористування

KNOWLEDGE HYPERMARKET

 		Версия 20:08, 15 июня 2012 (просмотреть исходный код)
User16  (Обсуждение | вклад)
← Предыдущая правка
		Текущая версия на 13:59, 28 сентября 2012 (просмотреть исходный код)
ВикторияМора  (Обсуждение | вклад) 
 
		
Строка 1:
Строка 1:
- '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Географія|Географія]]&gt;&gt;[[Географія 10 клас|Географія 10 клас]]&gt;&gt; Географія: Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Світові природні ресурси. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Географія світових мінеральних ресурсів''' <metakeywords>Географія, клас, урок, на Тему, природокористування, географічне, середовище</metakeywords> <br> <br> '''Географічне середовище.''' Географічним середовищем називають ту частину земної природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті і виробничій діяльності. Воно є земним оточенням людей та матеріальною основою їх життєдіяльності. З розширенням діяльності суспільства географічне середовище охоплює все більшу частину географічної оболонки. Особливості географічного середовища полягають у різноманітності природних умов і сприяють прискоренню або гальмуванню розвитку господарств країн. Чим різноманітнішими є природні умови країни, тим більший вона має потенціал суспільного та економічного розвитку. Разом з поняттям «географічне середовище» широко використовується поняття «навколишнє середовище». Навколишнє середовище В це середовище життя та виробничої діяльності людини. Це навколишній (природне середовище) та матеріальний, створений людиною (техногенне середовище), світ. В міжнародних угодах під терміном «навколишнє середовище» зазвичай розуміють лише оточуюче природне середовище, але природне середовище значно перетворено людиною, і розглядати його окремо від техногенного недоцільно. Природному середовищу властиві свої закони розвитку. Якщо людина перестає впливати на штучну (техногенну) частину навколишнього середовища, із часом вона стає частиною природного середовища, наприклад старі парки, штучні ставки, водні канали, кинуті виробки корисних копалин та ін. Економічна і соціальна географія розглядає географічне середовище, в якому проживає людина, як сферу взаємодії суспільства і природи. Вона називається антропосферою. Діяльність людини пов'язана з використанням різноманітних природних ресурсів, які є компонентами природи.   + '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Географія|Географія]]&gt;&gt;[[Географія 10 клас|Географія 10 клас]]&gt;&gt; Географія: Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Світові природні ресурси. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Географія світових мінеральних ресурсів''' <metakeywords>Географія, клас, урок, на Тему, природокористування, географічне, середовище</metakeywords> <br> <br> '''Географічне середовище.''' Географічним середовищем називають ту частину земної природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті і виробничій діяльності. Воно є земним оточенням людей та матеріальною основою їх життєдіяльності. З розширенням діяльності суспільства географічне середовище охоплює все більшу частину географічної оболонки. Особливості географічного середовища полягають у різноманітності природних умов і сприяють прискоренню або гальмуванню розвитку господарств країн. Чим різноманітнішими є природні умови країни, тим більший вона має потенціал суспільного та економічного розвитку. Разом з поняттям «географічне середовище» широко використовується поняття «навколишнє середовище». Навколишнє середовище В це середовище життя та виробничої діяльності людини. Це навколишній (природне середовище) та матеріальний, створений людиною (техногенне середовище), світ. В міжнародних угодах під терміном «навколишнє середовище» зазвичай розуміють лише оточуюче природне середовище, але природне середовище значно перетворено людиною, і розглядати його окремо від техногенного недоцільно. Природному середовищу властиві свої закони [[Артюр_РЕМБÓ_(1854–1891)._Своєрідність_творчого_розвитку_поета_.”Моя_циганерія”“Відчуття”,_“Голосівки”|розвитку]]. Якщо людина перестає впливати на штучну (техногенну) частину навколишнього середовища, із часом вона стає частиною природного середовища, наприклад старі парки, штучні ставки, водні канали, кинуті виробки корисних копалин та ін. Економічна і соціальна географія розглядає географічне середовище, в якому проживає людина, як сферу взаємодії суспільства і природи. Вона називається антропосферою. Діяльність людини пов'язана з використанням різноманітних природних ресурсів, які є компонентами природи.  
  
- '''Природні умови і ресурси.''' З розвитком суспільства погреби в ресурсах зростають, розширюється їх необхідний перелік. Вплив природних умов на сучасне виробництво має комплексний характер. Вони впливають на життя людей і на господарство водночас і сукупно. Значна кількість природних чинників взаємодіє так, що кожний з них залежить від інших. Наприклад, для сільського господарства дуже важливе значення мають ґрунти, але не лише вони визначають умови і можливості сільськогосподарського освоєння території. Нерідко кращі ґрунти розміщені на крутих схилах або в перезволожених улоговинах, які неможливо обробляти. П р и р о д н і&nbsp;&nbsp;&nbsp; у м о в и відображають усе різноманіття природного середовища на Землі й тісно пов'язані з історією людства, розміщенням населення на планеті. Вони впливають на життя людей, а люди, у свою чергу, впливають на природу. Таким чином, людина не може існувати без використання багатств природи і тому залежить від неї, але водночас людина, активно втручаючись у природу, змінює її. У цьому і полягає суть взаємовідносин людини і природи. П р и р о д н і &nbsp;&nbsp; р е с у р с и використовують у виробничій і невиробничій сферах діяльності людини. Це є невід'ємною частиною людського життя та показником рівня його розвитку. Певні природні ресурси є основою розвитку економіки окремих держав. Природні ресурси поділяють на: мінеральні, земельні, кліматичні, водні, ресурси Світового океану, біологічні, рекреаційні, геотермальні, космічні. Природні ресурси, що їх видобуває людство, є сировиною для різноманітних галузей господарства. Сировинні матеріали стають економічними ресурсами. Елементи природи внаслідок впливу людини перетворюються на знаряддя праці, будівлі, різноманітні матеріальні блага. Застосування нових технологій у промисловості потребує значної кількості палива, води, мінеральної сировини, кисню. Ступінь використання природних ресурсів визначається не стільки їх властивостями, скільки їх соціально-економічними потребами. За вичерпністю розрізняють невичерпні та вичерпні ресурси, останні, у свою чергу, поділяються на відновлювані та невідновлювані. Темпи використання відновлюваних природних ресурсів часто випереджають темпи їх природного відновлення. Тому перед людством постають проблеми, пов'язані з їх раціональним видобуванням та обробкою; послабленим використанням виснажених природних ресурсів і завчасним — нових невиснажених джерел; штучним відновленням природних ресурсів; активним застосуванням в господарстві штучних замінників природних ресурсів. На сучасному етапі ресурси набувають великого значення, особливо в тих країнах, де їх кількість обмежена. Так, ''Японія'' довела, що завдяки наявності капіталу, працездатності населення, високому рівню підготовки та майстерносиИ працюючих у виробництві, застосуванню нових технологій, наявності науково-технічних ідей, досвіду з менеджменту можна вивести країну, що має вкрай обмежені природні ресурси, в розряд високорозвинутих країн світу. + <br>
  
- [[Image:Географія6(1).jpeg]]   + '''Природні умови і ресурси.''' З розвитком суспільства [[Домашнє_завдання_до_уроку_«Тема_2._Потреби_споживача_й_закономірності_його_економічної_поведінки.»|потреби]] в ресурсах зростають, розширюється їх необхідний перелік. Вплив природних умов на сучасне виробництво має комплексний характер. Вони впливають на життя людей і на господарство водночас і сукупно. Значна кількість природних чинників взаємодіє так, що кожний з них залежить від інших. Наприклад, для сільського господарства дуже важливе значення мають ґрунти, але не лише вони визначають умови і можливості сільськогосподарського освоєння території. Нерідко кращі ґрунти розміщені на крутих схилах або в перезволожених улоговинах, які неможливо обробляти. Природны умови відображають усе різноманіття природного середовища на Землі й тісно пов'язані з історією людства, розміщенням населення на планеті. Вони впливають на життя людей, а люди, у свою чергу, впливають на природу. Таким чином, людина не може існувати без використання багатств природи і тому залежить від неї, але водночас людина, активно втручаючись у природу, змінює її. У цьому і полягає суть взаємовідносин людини і природи. <br>
  
- '''Ресурсозабезпеченість.''' Ресурсозабезпеченість визначається строком, на який вистачить певного природного ресурсу, а також його запасами з розрахунку на душу населення. Це поняття є і природним (залежить від природних запасів на певній території), і соціально-економічним (залежить від розмірів видобутку та споживання). Отже, кожна країна має свій рівень ресурсозабезпеченості. Природні ресурси на Землі розміщені досить нерівномірно. Це зумовлено різними фізико-географічними процесами та умовами їх утворення в давні геологічні епохи. Тому не тільки між окремими країнами, а й між великими регіонами Землі існують певні відмінності в рівнях забезпеченості природними ресурсами. Так, країни, що розміщені в лісовій зоні, забезпечені деревиною; країни, на території яких є старі зруйновані гори, мають значні запаси вугілля, рудних корисних копалин. У світі є небагато держав, які мають практично всі відомі види ресурсів. Це ''США, Росія, Китай''. Ще ряд країн можна вважати такими, що достатньо абезпечені природними ресурсами. Це ''Індія, Бразилія, Австралія, ПАР''. Деякі держави мають значні запаси одного або кількох видів ресурсів. Так, ''Кувейт'' виділяється запасами нафти, ''Марокко'' — покладами фосфоритів, ''Габон'' — запасами марганцевої руди. Для економіки кожної країни велике значення мають комплексність природних ресурсів та їх розміщення. У XXI ст. між суспільством і природою виникли якісно нові відносини, що зумовлені швидким зростанням населення та розширенням його виробничої і невиробничої діяльності. Виникла загроза поступового виснаження і вичерпання природних ресурсів. Водночас зросли масштаби забруднення природи відходами людської діяльності. Все це спричинило проблеми, пов'язані з природокористуванням. + <br>
  
- [[Image:Географія6(2).jpeg]]   + Природны ресурси використовують у виробничій і невиробничій сферах діяльності людини. Це є невід'ємною частиною людського життя та показником рівня його розвитку. Певні природні ресурси є основою розвитку економіки окремих держав. Природні ресурси поділяють на: мінеральні, земельні, кліматичні, водні, ресурси [[Багатства_вод_Світового_океану._Океан_та_людина._Фішки_для_допитливих|Світового океану]], біологічні, рекреаційні, геотермальні, космічні. Природні ресурси, що їх видобуває людство, є сировиною для різноманітних галузей господарства. Сировинні матеріали стають економічними ресурсами. Елементи природи внаслідок впливу людини перетворюються на знаряддя праці, будівлі, різноманітні матеріальні блага. Застосування нових технологій у промисловості потребує значної кількості [[Теплота_згоряння_палива._ККД_нагрівника|палив]]а, води, мінеральної сировини, кисню. Ступінь використання природних ресурсів визначається не стільки їх властивостями, скільки їх соціально-економічними потребами. За вичерпністю розрізняють невичерпні та вичерпні ресурси, останні, у свою чергу, поділяються на відновлювані та невідновлювані. Темпи використання відновлюваних природних ресурсів часто випереджають темпи їх природного відновлення. Тому перед людством постають проблеми, пов'язані з їх раціональним видобуванням та обробкою; послабленим використанням виснажених природних ресурсів і завчасним — нових невиснажених джерел; штучним відновленням природних ресурсів; активним застосуванням в господарстві штучних замінників природних ресурсів. На сучасному етапі ресурси набувають великого значення, особливо в тих країнах, де їх кількість обмежена. Так, ''Японія'' довела, що завдяки наявності капіталу, [[Завдання_до_уроку_«Працездатне_населення.»|працездатності]] населення, високому рівню підготовки та майстерносиИ працюючих у виробництві, застосуванню нових технологій, наявності науково-технічних ідей, досвіду з менеджменту можна вивести країну, що має вкрай обмежені природні ресурси, в розряд високорозвинутих країн світу. 
  
- '''Природокористування.''' Природокористування може бути раціональним і нераціональним. Р а ц і о н а л ь н е&nbsp;&nbsp;&nbsp; п р и р о д о к о р и с т у в а н н я передбачає вивчення, охорону, освоєння і перетворення природних ресурсів і відповідає рівню економічного і соціального розвитку суспільства. Високорозвинуті країни світу прагнуть до раціонального природокористування. А це означає: 1) комплексне використання сировини; 2) повторне використання ресурсів; 3) застосування безвідходних технологій. Проте, на жаль, у багатьох країнах спостерігається н е р а ц і о н а л ь н е&nbsp;&nbsp;&nbsp; п р и р о д о к о р и с т у в а н н я однобічне споживацьке ставлення до природи, бажання одержати від неї якомога більше матеріальних благ, не виявляючи при цьому турботи про її стан, збереження і відновлення. Таке недбале ставлення до природи призводить до екологічних катастроф як для природи окремої країни, так і для планети в цілому. ''Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 кл. О.М. Топузов, Л.В. Тименко''<br>   + <br>
  +  
  + [[Image:Географія6(1).jpeg|300px|Природні ресурси]] 
  +  
  +  
  + '''Ресурсозабезпеченість.''' Ресурсозабезпеченість визначається строком, на який вистачить певного природного ресурсу, а також його запасами з розрахунку на душу населення. Це поняття є і природним (залежить від природних запасів на певній території), і соціально-економічним (залежить від розмірів видобутку та споживання). Отже, кожна країна має свій рівень ресурсозабезпеченості. Природні ресурси на Землі розміщені досить нерівномірно. Це зумовлено різними фізико-географічними процесами та умовами їх утворення в давні геологічні епохи. Тому не тільки між окремими країнами, а й між великими регіонами Землі існують певні відмінності в рівнях забезпеченості природними ресурсами. Так, країни, що розміщені в лісовій зоні, забезпечені деревиною; країни, на території яких є старі зруйновані гори, мають значні запаси вугілля, рудних корисних копалин. У світі є небагато держав, які мають практично всі відомі види ресурсів. Це ''[[Практикум:_Населення_США,_найбільші_міські_агломерації_та_урбанізовані_райони|США]], Росія, Китай''. Ще ряд країн можна вважати такими, що достатньо абезпечені природними ресурсами. Це ''Індія, Бразилія, Австралія, ПАР''. Деякі держави мають значні запаси одного або кількох видів ресурсів. Так, ''Кувейт'' виділяється запасами нафти, ''Марокко'' — покладами фосфоритів, ''Габон'' — запасами марганцевої руди. Для економіки кожної країни велике значення мають комплексність природних ресурсів та їх розміщення. У XXI ст. між суспільством і природою виникли якісно нові відносини, що зумовлені швидким зростанням населення та розширенням його виробничої і невиробничої діяльності. Виникла загроза поступового виснаження і вичерпання природних ресурсів. Водночас зросли масштаби забруднення природи відходами [[Тема_60._Інші_сфери_людської_діяльності|людської діяльності]]. Все це спричинило проблеми, пов'язані з природокористуванням. 
  +  
  +  
  +  
  + [[Image:Географія6(2).jpeg|300px|Корисні копалини]] 
  +  
  +  
  + '''Природокористування.''' Природокористування може бути раціональним і нераціональним. Раціональне природокористування передбачає вивчення, охорону, освоєння і перетворення природних ресурсів і відповідає рівню економічного і соціального розвитку суспільства. Високорозвинуті країни світу прагнуть до раціонального природокористування. А це означає: 1) комплексне використання [[Нерудні_корисні_копалини._Родовища_нерудної_сировини_для_металургійної_та_керамічної_промисловості._Закриті_вправи_2|сировини]]; 2) повторне використання ресурсів; 3) застосування безвідходних технологій. Проте, на жаль, у багатьох країнах спостерігається нераціональне природокористування однобічне споживацьке ставлення до природи, бажання одержати від неї якомога більше матеріальних благ, не виявляючи при цьому турботи про її стан, збереження і відновлення. Таке недбале ставлення до природи призводить до екологічних катастроф як для природи окремої країни, так і для планети в цілому.  
  +  
  +  
  +  
  + ''Економічна і соціальна географія світу: Підручник для [[10_клас_уроки|10 клас]]у. О.М. Топузов, Л.В. Тименко''<br>  
  
 <br>    <br>  
Строка 48:
Строка 64:
   [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми    [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
   [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]    [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
-  
- <br> <br>  
  
 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].    Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
  
 Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].  Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Текущая версия на 13:59, 28 сентября 2012
Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 10 клас>> Географія: Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Світові природні ресурси. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Географія світових мінеральних ресурсів  
 
 Географічне середовище. Географічним середовищем називають ту частину земної природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті і виробничій діяльності. Воно є земним оточенням людей та матеріальною основою їх життєдіяльності. З розширенням діяльності суспільства географічне середовище охоплює все більшу частину географічної оболонки. Особливості географічного середовища полягають у різноманітності природних умов і сприяють прискоренню або гальмуванню розвитку господарств країн. Чим різноманітнішими є природні умови країни, тим більший вона має потенціал суспільного та економічного розвитку. Разом з поняттям «географічне середовище» широко використовується поняття «навколишнє середовище». Навколишнє середовище В це середовище життя та виробничої діяльності людини. Це навколишній (природне середовище) та матеріальний, створений людиною (техногенне середовище), світ. В міжнародних угодах під терміном «навколишнє середовище» зазвичай розуміють лише оточуюче природне середовище, але природне середовище значно перетворено людиною, і розглядати його окремо від техногенного недоцільно. Природному середовищу властиві свої закони розвитку. Якщо людина перестає впливати на штучну (техногенну) частину навколишнього середовища, із часом вона стає частиною природного середовища, наприклад старі парки, штучні ставки, водні канали, кинуті виробки корисних копалин та ін. Економічна і соціальна географія розглядає географічне середовище, в якому проживає людина, як сферу взаємодії суспільства і природи. Вона називається антропосферою. Діяльність людини пов'язана з використанням різноманітних природних ресурсів, які є компонентами природи. 


Природні умови і ресурси. З розвитком суспільства потреби в ресурсах зростають, розширюється їх необхідний перелік. Вплив природних умов на сучасне виробництво має комплексний характер. Вони впливають на життя людей і на господарство водночас і сукупно. Значна кількість природних чинників взаємодіє так, що кожний з них залежить від інших. Наприклад, для сільського господарства дуже важливе значення мають ґрунти, але не лише вони визначають умови і можливості сільськогосподарського освоєння території. Нерідко кращі ґрунти розміщені на крутих схилах або в перезволожених улоговинах, які неможливо обробляти. Природны умови відображають усе різноманіття природного середовища на Землі й тісно пов'язані з історією людства, розміщенням населення на планеті. Вони впливають на життя людей, а люди, у свою чергу, впливають на природу. Таким чином, людина не може існувати без використання багатств природи і тому залежить від неї, але водночас людина, активно втручаючись у природу, змінює її. У цьому і полягає суть взаємовідносин людини і природи. 



Природны ресурси використовують у виробничій і невиробничій сферах діяльності людини. Це є невід'ємною частиною людського життя та показником рівня його розвитку. Певні природні ресурси є основою розвитку економіки окремих держав. Природні ресурси поділяють на: мінеральні, земельні, кліматичні, водні, ресурси Світового океану, біологічні, рекреаційні, геотермальні, космічні. Природні ресурси, що їх видобуває людство, є сировиною для різноманітних галузей господарства. Сировинні матеріали стають економічними ресурсами. Елементи природи внаслідок впливу людини перетворюються на знаряддя праці, будівлі, різноманітні матеріальні блага. Застосування нових технологій у промисловості потребує значної кількості палива, води, мінеральної сировини, кисню. Ступінь використання природних ресурсів визначається не стільки їх властивостями, скільки їх соціально-економічними потребами. За вичерпністю розрізняють невичерпні та вичерпні ресурси, останні, у свою чергу, поділяються на відновлювані та невідновлювані. Темпи використання відновлюваних природних ресурсів часто випереджають темпи їх природного відновлення. Тому перед людством постають проблеми, пов'язані з їх раціональним видобуванням та обробкою; послабленим використанням виснажених природних ресурсів і завчасним — нових невиснажених джерел; штучним відновленням природних ресурсів; активним застосуванням в господарстві штучних замінників природних ресурсів. На сучасному етапі ресурси набувають великого значення, особливо в тих країнах, де їх кількість обмежена. Так, Японія довела, що завдяки наявності капіталу, працездатності населення, високому рівню підготовки та майстерносиИ працюючих у виробництві, застосуванню нових технологій, наявності науково-технічних ідей, досвіду з менеджменту можна вивести країну, що має вкрай обмежені природні ресурси, в розряд високорозвинутих країн світу. 


 


Ресурсозабезпеченість. Ресурсозабезпеченість визначається строком, на який вистачить певного природного ресурсу, а також його запасами з розрахунку на душу населення. Це поняття є і природним (залежить від природних запасів на певній території), і соціально-економічним (залежить від розмірів видобутку та споживання). Отже, кожна країна має свій рівень ресурсозабезпеченості. Природні ресурси на Землі розміщені досить нерівномірно. Це зумовлено різними фізико-географічними процесами та умовами їх утворення в давні геологічні епохи. Тому не тільки між окремими країнами, а й між великими регіонами Землі існують певні відмінності в рівнях забезпеченості природними ресурсами. Так, країни, що розміщені в лісовій зоні, забезпечені деревиною; країни, на території яких є старі зруйновані гори, мають значні запаси вугілля, рудних корисних копалин. У світі є небагато держав, які мають практично всі відомі види ресурсів. Це США, Росія, Китай. Ще ряд країн можна вважати такими, що достатньо абезпечені природними ресурсами. Це Індія, Бразилія, Австралія, ПАР. Деякі держави мають значні запаси одного або кількох видів ресурсів. Так, Кувейт виділяється запасами нафти, Марокко — покладами фосфоритів, Габон — запасами марганцевої руди. Для економіки кожної країни велике значення мають комплексність природних ресурсів та їх розміщення. У XXI ст. між суспільством і природою виникли якісно нові відносини, що зумовлені швидким зростанням населення та розширенням його виробничої і невиробничої діяльності. Виникла загроза поступового виснаження і вичерпання природних ресурсів. Водночас зросли масштаби забруднення природи відходами людської діяльності. Все це спричинило проблеми, пов'язані з природокористуванням. 


 


Природокористування. Природокористування може бути раціональним і нераціональним. Раціональне природокористування передбачає вивчення, охорону, освоєння і перетворення природних ресурсів і відповідає рівню економічного і соціального розвитку суспільства. Високорозвинуті країни світу прагнуть до раціонального природокористування. А це означає: 1) комплексне використання сировини; 2) повторне використання ресурсів; 3) застосування безвідходних технологій. Проте, на жаль, у багатьох країнах спостерігається нераціональне природокористування однобічне споживацьке ставлення до природи, бажання одержати від неї якомога більше матеріальних благ, не виявляючи при цьому турботи про її стан, збереження і відновлення. Таке недбале ставлення до природи призводить до екологічних катастроф як для природи окремої країни, так і для планети в цілому. 


Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 класу. О.М. Топузов, Л.В. Тименко
 

 

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. 
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D1%8F%D0%BA_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8._%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8._%D0%A0%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F»
@@ Строка 1: / Строка 1: @@
-'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Географія|Географія]]&gt;&gt;[[Географія 10 клас|Географія 10 клас]]&gt;&gt; Географія: Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Світові природні ресурси. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Географія світових мінеральних ресурсів''' <metakeywords>Географія, клас, урок, на Тему, природокористування, географічне, середовище</metakeywords> <br> <br> '''Географічне середовище.''' Географічним середовищем називають ту частину земної природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті і виробничій діяльності. Воно є земним оточенням людей та матеріальною основою їх життєдіяльності. З розширенням діяльності суспільства географічне середовище охоплює все більшу частину географічної оболонки. Особливості географічного середовища полягають у різноманітності природних умов і сприяють прискоренню або гальмуванню розвитку господарств країн. Чим різноманітнішими є природні умови країни, тим більший вона має потенціал суспільного та економічного розвитку. Разом з поняттям «географічне середовище» широко використовується поняття «навколишнє середовище». Навколишнє середовище В це середовище життя та виробничої діяльності людини. Це навколишній (природне середовище) та матеріальний, створений людиною (техногенне середовище), світ. В міжнародних угодах під терміном «навколишнє середовище» зазвичай розуміють лише оточуюче природне середовище, але природне середовище значно перетворено людиною, і розглядати його окремо від техногенного недоцільно. Природному середовищу властиві свої закони розвитку. Якщо людина перестає впливати на штучну (техногенну) частину навколишнього середовища, із часом вона стає частиною природного середовища, наприклад старі парки, штучні ставки, водні канали, кинуті виробки корисних копалин та ін. Економічна і соціальна географія розглядає географічне середовище, в якому проживає людина, як сферу взаємодії суспільства і природи. Вона називається антропосферою. Діяльність людини пов'язана з використанням різноманітних природних ресурсів, які є компонентами природи.
+'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Географія|Географія]]&gt;&gt;[[Географія 10 клас|Географія 10 клас]]&gt;&gt; Географія: Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Світові природні ресурси. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Географія світових мінеральних ресурсів''' <metakeywords>Географія, клас, урок, на Тему, природокористування, географічне, середовище</metakeywords> <br> <br> '''Географічне середовище.''' Географічним середовищем називають ту частину земної природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті і виробничій діяльності. Воно є земним оточенням людей та матеріальною основою їх життєдіяльності. З розширенням діяльності суспільства географічне середовище охоплює все більшу частину географічної оболонки. Особливості географічного середовища полягають у різноманітності природних умов і сприяють прискоренню або гальмуванню розвитку господарств країн. Чим різноманітнішими є природні умови країни, тим більший вона має потенціал суспільного та економічного розвитку. Разом з поняттям «географічне середовище» широко використовується поняття «навколишнє середовище». Навколишнє середовище В це середовище життя та виробничої діяльності людини. Це навколишній (природне середовище) та матеріальний, створений людиною (техногенне середовище), світ. В міжнародних угодах під терміном «навколишнє середовище» зазвичай розуміють лише оточуюче природне середовище, але природне середовище значно перетворено людиною, і розглядати його окремо від техногенного недоцільно. Природному середовищу властиві свої закони [[Артюр_РЕМБÓ_(1854–1891)._Своєрідність_творчого_розвитку_поета_.”Моя_циганерія”“Відчуття”,_“Голосівки”|розвитку]]. Якщо людина перестає впливати на штучну (техногенну) частину навколишнього середовища, із часом вона стає частиною природного середовища, наприклад старі парки, штучні ставки, водні канали, кинуті виробки корисних копалин та ін. Економічна і соціальна географія розглядає географічне середовище, в якому проживає людина, як сферу взаємодії суспільства і природи. Вона називається антропосферою. Діяльність людини пов'язана з використанням різноманітних природних ресурсів, які є компонентами природи.
-'''Природні умови і ресурси.''' З розвитком суспільства погреби в ресурсах зростають, розширюється їх необхідний перелік. Вплив природних умов на сучасне виробництво має комплексний характер. Вони впливають на життя людей і на господарство водночас і сукупно. Значна кількість природних чинників взаємодіє так, що кожний з них залежить від інших. Наприклад, для сільського господарства дуже важливе значення мають ґрунти, але не лише вони визначають умови і можливості сільськогосподарського освоєння території. Нерідко кращі ґрунти розміщені на крутих схилах або в перезволожених улоговинах, які неможливо обробляти. П р и р о д н і&nbsp;&nbsp;&nbsp; у м о в и відображають усе різноманіття природного середовища на Землі й тісно пов'язані з історією людства, розміщенням населення на планеті. Вони впливають на життя людей, а люди, у свою чергу, впливають на природу. Таким чином, людина не може існувати без використання багатств природи і тому залежить від неї, але водночас людина, активно втручаючись у природу, змінює її. У цьому і полягає суть взаємовідносин людини і природи. П р и р о д н і &nbsp;&nbsp; р е с у р с и використовують у виробничій і невиробничій сферах діяльності людини. Це є невід'ємною частиною людського життя та показником рівня його розвитку. Певні природні ресурси є основою розвитку економіки окремих держав. Природні ресурси поділяють на: мінеральні, земельні, кліматичні, водні, ресурси Світового океану, біологічні, рекреаційні, геотермальні, космічні. Природні ресурси, що їх видобуває людство, є сировиною для різноманітних галузей господарства. Сировинні матеріали стають економічними ресурсами. Елементи природи внаслідок впливу людини перетворюються на знаряддя праці, будівлі, різноманітні матеріальні блага. Застосування нових технологій у промисловості потребує значної кількості палива, води, мінеральної сировини, кисню. Ступінь використання природних ресурсів визначається не стільки їх властивостями, скільки їх соціально-економічними потребами. За вичерпністю розрізняють невичерпні та вичерпні ресурси, останні, у свою чергу, поділяються на відновлювані та невідновлювані. Темпи використання відновлюваних природних ресурсів часто випереджають темпи їх природного відновлення. Тому перед людством постають проблеми, пов'язані з їх раціональним видобуванням та обробкою; послабленим використанням виснажених природних ресурсів і завчасним — нових невиснажених джерел; штучним відновленням природних ресурсів; активним застосуванням в господарстві штучних замінників природних ресурсів. На сучасному етапі ресурси набувають великого значення, особливо в тих країнах, де їх кількість обмежена. Так, ''Японія'' довела, що завдяки наявності капіталу, працездатності населення, високому рівню підготовки та майстерносиИ працюючих у виробництві, застосуванню нових технологій, наявності науково-технічних ідей, досвіду з менеджменту можна вивести країну, що має вкрай обмежені природні ресурси, в розряд високорозвинутих країн світу.
+<br>
-[[Image:Географія6(1).jpeg]]
+'''Природні умови і ресурси.''' З розвитком суспільства [[Домашнє_завдання_до_уроку_«Тема_2._Потреби_споживача_й_закономірності_його_економічної_поведінки.»|потреби]] в ресурсах зростають, розширюється їх необхідний перелік. Вплив природних умов на сучасне виробництво має комплексний характер. Вони впливають на життя людей і на господарство водночас і сукупно. Значна кількість природних чинників взаємодіє так, що кожний з них залежить від інших. Наприклад, для сільського господарства дуже важливе значення мають ґрунти, але не лише вони визначають умови і можливості сільськогосподарського освоєння території. Нерідко кращі ґрунти розміщені на крутих схилах або в перезволожених улоговинах, які неможливо обробляти. Природны умови відображають усе різноманіття природного середовища на Землі й тісно пов'язані з історією людства, розміщенням населення на планеті. Вони впливають на життя людей, а люди, у свою чергу, впливають на природу. Таким чином, людина не може існувати без використання багатств природи і тому залежить від неї, але водночас людина, активно втручаючись у природу, змінює її. У цьому і полягає суть взаємовідносин людини і природи. <br>
-'''Ресурсозабезпеченість.''' Ресурсозабезпеченість визначається строком, на який вистачить певного природного ресурсу, а також його запасами з розрахунку на душу населення. Це поняття є і природним (залежить від природних запасів на певній території), і соціально-економічним (залежить від розмірів видобутку та споживання). Отже, кожна країна має свій рівень ресурсозабезпеченості. Природні ресурси на Землі розміщені досить нерівномірно. Це зумовлено різними фізико-географічними процесами та умовами їх утворення в давні геологічні епохи. Тому не тільки між окремими країнами, а й між великими регіонами Землі існують певні відмінності в рівнях забезпеченості природними ресурсами. Так, країни, що розміщені в лісовій зоні, забезпечені деревиною; країни, на території яких є старі зруйновані гори, мають значні запаси вугілля, рудних корисних копалин. У світі є небагато держав, які мають практично всі відомі види ресурсів. Це ''США, Росія, Китай''. Ще ряд країн можна вважати такими, що достатньо абезпечені природними ресурсами. Це ''Індія, Бразилія, Австралія, ПАР''. Деякі держави мають значні запаси одного або кількох видів ресурсів. Так, ''Кувейт'' виділяється запасами нафти, ''Марокко'' — покладами фосфоритів, ''Габон'' — запасами марганцевої руди. Для економіки кожної країни велике значення мають комплексність природних ресурсів та їх розміщення. У XXI ст. між суспільством і природою виникли якісно нові відносини, що зумовлені швидким зростанням населення та розширенням його виробничої і невиробничої діяльності. Виникла загроза поступового виснаження і вичерпання природних ресурсів. Водночас зросли масштаби забруднення природи відходами людської діяльності. Все це спричинило проблеми, пов'язані з природокористуванням.
+<br>
-[[Image:Географія6(2).jpeg]]
+Природны ресурси використовують у виробничій і невиробничій сферах діяльності людини. Це є невід'ємною частиною людського життя та показником рівня його розвитку. Певні природні ресурси є основою розвитку економіки окремих держав. Природні ресурси поділяють на: мінеральні, земельні, кліматичні, водні, ресурси [[Багатства_вод_Світового_океану._Океан_та_людина._Фішки_для_допитливих|Світового океану]], біологічні, рекреаційні, геотермальні, космічні. Природні ресурси, що їх видобуває людство, є сировиною для різноманітних галузей господарства. Сировинні матеріали стають економічними ресурсами. Елементи природи внаслідок впливу людини перетворюються на знаряддя праці, будівлі, різноманітні матеріальні блага. Застосування нових технологій у промисловості потребує значної кількості [[Теплота_згоряння_палива._ККД_нагрівника|палив]]а, води, мінеральної сировини, кисню. Ступінь використання природних ресурсів визначається не стільки їх властивостями, скільки їх соціально-економічними потребами. За вичерпністю розрізняють невичерпні та вичерпні ресурси, останні, у свою чергу, поділяються на відновлювані та невідновлювані. Темпи використання відновлюваних природних ресурсів часто випереджають темпи їх природного відновлення. Тому перед людством постають проблеми, пов'язані з їх раціональним видобуванням та обробкою; послабленим використанням виснажених природних ресурсів і завчасним — нових невиснажених джерел; штучним відновленням природних ресурсів; активним застосуванням в господарстві штучних замінників природних ресурсів. На сучасному етапі ресурси набувають великого значення, особливо в тих країнах, де їх кількість обмежена. Так, ''Японія'' довела, що завдяки наявності капіталу, [[Завдання_до_уроку_«Працездатне_населення.»|працездатності]] населення, високому рівню підготовки та майстерносиИ працюючих у виробництві, застосуванню нових технологій, наявності науково-технічних ідей, досвіду з менеджменту можна вивести країну, що має вкрай обмежені природні ресурси, в розряд високорозвинутих країн світу.
-'''Природокористування.''' Природокористування може бути раціональним і нераціональним. Р а ц і о н а л ь н е&nbsp;&nbsp;&nbsp; п р и р о д о к о р и с т у в а н н я передбачає вивчення, охорону, освоєння і перетворення природних ресурсів і відповідає рівню економічного і соціального розвитку суспільства. Високорозвинуті країни світу прагнуть до раціонального природокористування. А це означає: 1) комплексне використання сировини; 2) повторне використання ресурсів; 3) застосування безвідходних технологій. Проте, на жаль, у багатьох країнах спостерігається н е р а ц і о н а л ь н е&nbsp;&nbsp;&nbsp; п р и р о д о к о р и с т у в а н н я однобічне споживацьке ставлення до природи, бажання одержати від неї якомога більше матеріальних благ, не виявляючи при цьому турботи про її стан, збереження і відновлення. Таке недбале ставлення до природи призводить до екологічних катастроф як для природи окремої країни, так і для планети в цілому. ''Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 кл. О.М. Топузов, Л.В. Тименко''<br>
+<br>
+[[Image:Географія6(1).jpeg|300px|Природні ресурси]]
+'''Ресурсозабезпеченість.''' Ресурсозабезпеченість визначається строком, на який вистачить певного природного ресурсу, а також його запасами з розрахунку на душу населення. Це поняття є і природним (залежить від природних запасів на певній території), і соціально-економічним (залежить від розмірів видобутку та споживання). Отже, кожна країна має свій рівень ресурсозабезпеченості. Природні ресурси на Землі розміщені досить нерівномірно. Це зумовлено різними фізико-географічними процесами та умовами їх утворення в давні геологічні епохи. Тому не тільки між окремими країнами, а й між великими регіонами Землі існують певні відмінності в рівнях забезпеченості природними ресурсами. Так, країни, що розміщені в лісовій зоні, забезпечені деревиною; країни, на території яких є старі зруйновані гори, мають значні запаси вугілля, рудних корисних копалин. У світі є небагато держав, які мають практично всі відомі види ресурсів. Це ''[[Практикум:_Населення_США,_найбільші_міські_агломерації_та_урбанізовані_райони|США]], Росія, Китай''. Ще ряд країн можна вважати такими, що достатньо абезпечені природними ресурсами. Це ''Індія, Бразилія, Австралія, ПАР''. Деякі держави мають значні запаси одного або кількох видів ресурсів. Так, ''Кувейт'' виділяється запасами нафти, ''Марокко'' — покладами фосфоритів, ''Габон'' — запасами марганцевої руди. Для економіки кожної країни велике значення мають комплексність природних ресурсів та їх розміщення. У XXI ст. між суспільством і природою виникли якісно нові відносини, що зумовлені швидким зростанням населення та розширенням його виробничої і невиробничої діяльності. Виникла загроза поступового виснаження і вичерпання природних ресурсів. Водночас зросли масштаби забруднення природи відходами [[Тема_60._Інші_сфери_людської_діяльності|людської діяльності]]. Все це спричинило проблеми, пов'язані з природокористуванням.
+[[Image:Географія6(2).jpeg|300px|Корисні копалини]]
+'''Природокористування.''' Природокористування може бути раціональним і нераціональним. Раціональне природокористування передбачає вивчення, охорону, освоєння і перетворення природних ресурсів і відповідає рівню економічного і соціального розвитку суспільства. Високорозвинуті країни світу прагнуть до раціонального природокористування. А це означає: 1) комплексне використання [[Нерудні_корисні_копалини._Родовища_нерудної_сировини_для_металургійної_та_керамічної_промисловості._Закриті_вправи_2|сировини]]; 2) повторне використання ресурсів; 3) застосування безвідходних технологій. Проте, на жаль, у багатьох країнах спостерігається нераціональне природокористування однобічне споживацьке ставлення до природи, бажання одержати від неї якомога більше матеріальних благ, не виявляючи при цьому турботи про її стан, збереження і відновлення. Таке недбале ставлення до природи призводить до екологічних катастроф як для природи окремої країни, так і для планети в цілому.
+''Економічна і соціальна географія світу: Підручник для [[10_клас_уроки|10 клас]]у. О.М. Топузов, Л.В. Тименко''<br>
 <br>
@@ Строка 48: / Строка 64: @@
   [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
   [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
-<br> <br>
 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
 Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.

Разработка - Гипермаркет знаний 2008-

Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: