Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас>>Виникнення рільництва і скотарства. Криза мисливства. Перші землероби та скотарі. Формування суспільства і влади. Зародження ремесла. Найдавніші металурги. Розвиток громади. Первісні системи влади.

§ 5. Виникнення рільництва та скотарства. Розпад родових общин

Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.

1. Криза мисливства
Кожне плем'я, кожна громада знаходилася далеко одне від одного — вони мали свою визначену (обмежену) територію, на якій мешкали, полювали та збирали дари природи. Чисельність людей у родах і громадах поступово зростала. Ставало дедалі важче здобувати харчування для всіх членів роду самим лише мисливством і збиральництвом. Необхідно було знайти надійніший спосіб забезпечувати себе харчами. Ставав неминучим перехід від збирання (привласнювання) продуктів харчування до їхнього вироблення. Період привласнюва-льного засобу господарювання завершувався.

Вихід був один — удосконалювати знаряддя праці, шукати способи самостійно вирощувати, виробляти продукти харчування, одомашнювати диких тварин.
 
2. Перші види рільництва та скотарства
Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. Наставали часи неоліту.

Людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. Жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, дають паростки. Це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. Задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. З часом створили мотику. Так утворюється перший вид землеробства — мотичне.

Згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. Там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. Для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. Попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. Земля ставала родючішою. Так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. Завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб.

Почалося одомашнювання тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. Виникає домашнє скотарство. Воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. Тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. Використання худоби привело до появи орного землеробства.

Це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. Щодалі зростала їхня роль у господарюванні. Чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. Цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. Більшість одомашнених тварин живилася рослинною їжею. Винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно.

Згодом свійську худобу (стадами, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. Так із домашнього утворилося відгінне скотарство. Це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів.

Жінкам залишалися обов'язки нагляду за домашнім господарством. За таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. На зміну матріархату приходить патріархат.

З часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. Вони стають осілими народами. А ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. Згодом вони стали кочівниками. Отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий.

З виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. Так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. Це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією.

Неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.

Патріархат (від давньогрец. слів pater — батько і arche — влада) — організація роду, за якої провідне місце належить чоловікам.
Виробне господарство — спосіб господарювання, при якому людина не збирала в готовому вигляді продукти харчування, а виробляла їх.

 
3. Зародження торгівлі

З виникненням землеробства, скотарства й ремесла між общинами давніх людей складається обмін продуктами виробництва, який відбувається в найзручніших для цього (за розташуванням) поселеннях.

Предметів для обміну ставало чимдалі більше, і поступово для прискорення та полегшення обміну стали використовувати найпростіші гроші.

Відтоді обмін перетворився на торгівлю. Спершу як гроші використовували той чи інший товар. Така форма торгівлі називається обмінною торгівлею. Згодом поселення, що були центрами вироблення речей для обміну й торгівлі, розрослись і стали містами.

4. Початок обробки металів і виникнення ремесел

Перехід до землеробства спричиняє початок осілого життя. Мешкаючи тривалий час у певній місцевості, люди досконало її вивчали. Згодом їхню увагу привертали властивості деяких уламків каменю, що, потрапляючи до вогню, ставали м'якими, потім рідкими. Охолоджуючись, вони застигали у формі, якої набули в розігрітому стані. Ви вже, напевно, здогадалися, що ці, начебто кам'яні, уламки були самородками металу.
 
Першим металом, який зауважила людина, була мідь. І це не випадково, бо мідь у великій кількості трапляється на поверхні землі в чистому (самородному) вигляді. Люди збагнули, що можна використати властивість металів переплавлятися в нові форми, і здогадалися, як це зробити. Виробляти знаряддя праці стало зручніше, але мідь не одразу замінила каміння як матеріал для їхнього виготовлення. Тому період, коли до вжитку ввійшла мідь, дістав назву мідно-кам'яний вік — енеоліт.

Люди почали обробляти метали. Це вимагало значного часу, тому спритніші та вміліші люди залишають інші види господарювання й переходять лише до цього заняття. Так народжується ремесло. Згодом поряд  з обробкою металів утворюються керамічне та прядильне ремесла. Прядіння, яке розпочиналося з плетіння рослин, перетворилося на ткання вовняних ниток і вироблення тканин. Процес значно прискорився після винайдення ткацького верстата.

5. Розвиток громади. Перші системи влади

Трудові навички людей, їхня майстерність постійно розвивалися, удосконалювалися знаряддя праці. Наставали часи, коли кожна родина могла сама, окремо від общини, виробляти все необхідне для існування.

Деякі сім'ї з різних причин відселялися з общин, утворюючи окремі поселення. Там збиралися вихідці з різних родів і громад. Разом вони утворювали сільську, або сусідську, громаду (общину).
 
Наша зупинка в часі — невелике селище. Щось подібне ми бачили, коли потрапили до поселення, де люди жили родовою громадою. Тепер з'явилося щось нове:
•    люди живуть сім'ями — кожна під своїм дахом;
•    земля поділена на ділянки;
•    кожна сім'я обробляє свою ділянку.

За цими ознаками ми розуміємо, що перед нами сусідська громада.

Завдяки досконалішим знаряддям праці, способам виготовлення продуктів харчування в людей з'явилася достатня кількість їжі, що привело до розпаду родових общин. Зникла необхідність працювати великими колективами. Тепер члени родини були спроможні самостійно забезпечити своє прожиття. Кожна сім'я окремо обробляла свою земельну ділянку. Тільки найважчі роботи виконувалися спільно.

Зрозуміло, що врожайність землі не була однаковою. Кращі землі потрапляли до старійшин громад і вождів племен, яких обирали на народних зборах усіх членів громади. Поступово старійшини та вожді перетворювалися на знать, посідаючи панівне становище. Так у суспільстві виникає перша форма влади.

Коли в суспільстві виникає торгівля, це неодмінно призводить до збагачення одних і зубожіння інших, яких називають незаможними людьми. Виникає нерівність. Незаможні потрапляють у залежність до багатіїв і працюють на них, віддаючи значну частину продуктів своєї праці. Таке явище називається експлуатацією і свідчить про розподіл людей на верстви, появу нерівності.

Одночасно з цим формується держава, яка завжди захищає інтереси панівних класів. Окрім того, держава має на меті створення умов для організації господарчої діяльності, захист від зовнішньої небезпеки і, за необхідності, розширення своєї території за рахунок сусідніх народів і держав.

Держава чи група держав, що мають спільну культуру, пов'язані торговельними та політичними зв'язками, утворюють цивілізацію.
Перші цивілізації виникли в долинах великих річок, у районах, де земля була найродючішою: в Африці — давньоєгипетська (у долині річки Нілу); в Азії — Межиріччя (між ріками Тигр і Євфрат); давньокитайська (біля рік Хуанхе і Янцзи).
Центрами таких великих держав ставали найдавніші міста.
 
1.Чому рільництво спершу утворилося в районах із м'яким чи спе-котним кліматом?
2.    Які види землеробства вам відомі?
3.    Які види скотарства вам відомі?
4.    Чому гроші спрощують обмін товарами?
5.    Працюємо з товаришем. Хтось із вас представник родової громади, а хтось — сусідської. Розкажіть один одному про життєвий уклад своєї громади.
6.    Один з вас — голова патріархального роду, інша очолює материнський рід. Спробуйте переконати один одного в перевагах свого суспільства.
7.    Як змінився спосіб життя первісних людей у ході неолітичної революції?
8.    Який спосіб господарювання притаманний: а) періоду палеоліту; б) періоду неоліту?
9.    Який метал першим почали обробляти люди? Складіть невеличке усне оповідання про те, як людина здогадалася використати цей метал. Уведіть у свою розповідь конкретних персонажів. Сформулюйте в кінці розповіді значення цієї події для еволюції людства.
10. Собака — це вовк, який вирішив жити серед людей. Що, на вашу думку, спонукало його до цього? Яка користь була від цього людям?

С.О Голованов, С.В. Костирко "Історія стародавнього світу. 6 клас"
Вислано читачами з інтернет-сайту

_{Збірка конспектів уроків зі всесвітньої історії, реферати з історії за всі класи, календарно тематичне планування Історія всесвітня онлайн}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.