Тема: „Війна і мир” - історичний і психологічний роман-епопея. Мета: Ознайомити учнів з сюжетними лініями, характерами героїв в романі «Війна і мир». Значення роману у світовій літературі. Тип уроку: урок-лекція
Історична тема у Толстого, як і у всій передовій російській літературі 60-х років була внутрішньо наповнена найактуальнішим, найсучаснішим змістом.
Вона склалася в процесі і в результаті усе більш поглибленого усвідомлення письменником ролі народу при збереженні у нього, поряд з цим, віру і в «панський стан». Найважливішим художнім завданням «Війни і миру» є розкриття характеру цілого народу, з однаковою силою що виявляється в мирному, повсякденному житті і у великих, етапних історичних подіях, під час військових невдач і поразок і в моменти найвищої слави. Робота над романом «Війна і мир» продовжувалася 7 років (з 1863 по 1869 роки). Толстой починає свій роман з 1805 року. Він мав намір провести героїв і героїнь через історичні події 1805, 1807, 1812, 1825 років і закінчити його 1856 роком. Тобто роман повинен був охоплювати великий історичний період. Проте в процесі роботи над ним Толстой поступово звужував його хронологічні рамки і так прийшов до створення нового роману. У цій книзі злилися найважливіші зображення в світовій історії подій і глибокий аналіз людських душ. І хоча хронологічні рамки були звужені з 1805 по 1820 роки, Толстой вийшов за межі особистої долі героїв і створив грандіозну епічну картину російського життя початку минулого століття. «Війна і мир» -- одне з небагатьох в світовій літературі 19 століть творів, якому по праву надано назву роман-епопея. Події великого історичного масштабу, життя загальне, а не приватне складають основу його змісту, в ній розкритий історичний процес, досягнутий незвичайно широкий обхват російського життя у всіх її шарах, і внаслідок цього таке велике число дійових осіб, зокрема персонажів з народного середовища. У ній показаний російський національний побут і, головне – історія народу і дорогу кращих представників дворянського класу до народу є ідейно-художньою основою твору. «Війна і мир» -- твір, в якому письменник прагнув дати відповіді на запитання: у чому покликання російської інтелігенції? Що повинні робити мислячі люди, щоб принести користь Батьківщині? До чого може привести преклоніння перед сильною особою? Яка взагалі роль особи і народу в історії? Вражаюча широта обхвату російської нації в творі: дворянські садиби, аристократичні столичні салони, сільські свята і дипломатичні прийоми, найбільші битви і картини мирного життя, імператори, селяни, сановники, поміщики, купці, солдати, генерали. Більш ніж з 500 дійових осіб зустрічаємося ми на сторінках роману. Всі вони, особливо позитивні герої, знаходяться в постійному пошуку. Улюблені герої Толстого не бездоганні, але вони прагнуть до вдосконалення, шукають сенс життя, заспокоєність для них рівнозначна духовній смерті. Але дорога до істини і правди важка і терниста. Герої, створені Толстим, відображають етично-філософські дослідження самого автора роману. У романі розповідається про події тих, що відбуваються на трьох етапах боротьби Росії з бонапартистською Францією. У 1-м-коді томі описуються події 1805 років, коли Росія вела в союзі з Австрією війну на її території з Францією. У 2- м-коді томі 1806-1807 років, коли російські війська знаходилися в Пруссії. 3-ій і 4-й томи присвячені широкому зображенню Вітчизняної війни 1812 роки, яку Росія вела на рідній землі. У епілогу дія відбувається в 1820 році. Толстой починає свій роман із зображення двох стихій : одна -- втілена в Ростових, Пьере,
Андрії Болконському,
інша -- світське суспільство. Для Толстого світське суспільство -- це символ брехливості, удавання. Це Ганна Павлівна Шерер, що змальовує ентузіастку, пропонує гостям віконта, потім абата. Думка, відчуття, щирість для неї десь у іншому місці. Це постійний гість в салоні Ганни Павлівни -- князь Василь, який говорить як «заведений годинник». І тут підкреслюється автоматизм, відсутність свободи, лицемірство стало суттю людини. Це і красуня Елен, яка завжди і всім однаково красиво посміхається. При першій появі Елен її незмінна посмішка згадана тричі. «Маленькій княгині» Болконській не прощається її сповна безневинне кокетування лише тому, що і з хазяйкою вітальні, і з генералом, і зі своїм чоловіком, і з його другом П’єром вона розмовляє однаковим капризно-грайливим тоном, і князь Андрій раз п'ять чує від неї точно ту ж фразу про графиню Зубової. Старша княжна, що не любить П’єра, дивиться на нього «тьмяно і непорушно», не змінюючи виразу очей. Навіть і тоді, коли вона схвильована (розмовою про спадок), очі у неї залишаються ті ж, як дивно помічає автор, і ця зовнішня деталі досить для того, щоб судити про незначність її натуру. І цьому порожньому, фальшивому світу Толстой протиставляє інший світ, який особливо близький і доріг йому -- світ Ростових, П’єра Безухова, Андрія Болконського. Всьому цьому світові, людям світла знає ціну Андрій Болконський. Вітальні, плітки, бали, пихатість, нікчемність -- це зачароване коло, яке він бачить і з якого хоче вирватися. Для цього він і йде на війну. У князя Андрія «нудьгуючий погляд», на обличчі його чергуються вирази нудьги, втоми і досади. Проте в портреті Андрія Толстой відображає протиріччя між демонстративним вираженням нудьги і внутрішньою пристрастю боротьби. Це виявляється в розмовах Андрія з П’єром. Толстой розкриває перед читачами ще один світ -- світ Ростових. На сторінках роману з'являється привабливий образ Наташі Ростової. На сторінках роману з'являється привабливий образ Наташі Ростової.
Як описує Толстой Наташу? «Тоненькі, оголені руки і маленькі ніжки в мереживних панталончиках і відкритих черевичках». Ці пестливо-зменшувальні суфікси зриваються як би мимоволі з пера Толстого: письменник створює образ дитячості, радості, любові, щастя. Все, що робить Наташа, здається жахливо непристойним. Ось сестра її Віра -- абсолютно правильна дівчина. Вона «була хороша, недурна, вчилася прекрасно, була добре вихована, голос у неї був приємний», те, що вона говорила, завжди було справедливе і доречно. А Наташа за словами графині робить бозна-що: цілується з Борисом, за столом голосно запитує, яке буде тістечко, заливається сміхом побачивши, як танцює її батько. Але Толстой любить Наташу і не любить Віру, Елен. Тут Толстой ставить проблему протиборства інтуїтивного і раціонального світосприйняття. Наташа приходить в роман не лише як втілення щирості і життєвості, протиставлення брехливості і мертвотної світла, але і як носійка толстовського ідеалу життя без мук і шукань холодного розуму, що кинув князя Андрія в безнадійну плутанину зіткнень людських інтересів. Наташа живе не розумом, а відчуттям. Безпосередність переживань, тріумфуюча радість життя як би не залишають місця для роздумів. У романі змальовано дві війни: 1805 років, за кордоном і 1812 роки, в Росії. Не можна було показати другу війну без першої. Толстой говорив: «Мені совісно було писати про наше торжество в боротьбі з Францією Бонапарта, не описавши невдач і нашого сорому. Якщо причина наших невдач і нашого торжества була не випадкова і лежала по суті характеру російського народу і війська, то характер цей повинен був виразитися ще яскравіше в епоху невдач і поразок». «Характер народу» або «дух армії» -- так говорить Толстой. І він хоче показати армію і підняти її дух. Толстой за кожною подією, за кожною особою, за кожною життєвою проблемою бачить глибину. Він ніколи не забуває про велику людську правду. У нім живе небесне бажання. Вже в початкових главах Толстой описує перші бої. Весь час відчувається, що у Толстого як би два бачення війни. З одного боку він дуже тепло, навіть з любов'ю описує солдатський побут, захоплено -- битви, а з іншого боку, прориваються у нього нотки ненависті до війни. І ця ненависть пов'язана з однією з головних тем роману, виражених у заклику: «Хай живе весь світ!» Високий етичний пафос «Війни і миру» хвилює письменників 20 століть, свідків нових спустошливих воєн, в набагато більшій мірі, чим сучасників Толстого. Німецький письменник Леонард Франк в книзі «Чоловік добрий» назвав творця «Війни і миру» найбільшим борцем за ті умови людського існування, при яких чоловік дійсно може бути добрий. У романі Толстого він побачив пристрасну участь до страждань, які війна принесла всім людям і, перш за все, російським людям. По книзі Толстого весь світ вчився і вчиться у Росії. У 1887 році американець Джон Форест писав Толстому: «Ваші персонажі для мене -- живі, справжні люди, такі ж, як і Ви самі, і складають настільки ж невід'ємну частину російського життя. За останні роки ви, Достоєвський і Гоголь населили той простір, який раніше був для мене безлюдною пустелею, відміченою лише географічними назвам. Приїхавши тепер до Росії, я став би розшукувати Наташу, Соню, Ганну, П’єра і Льовіна з більшою упевненістю, що зустрінуся з ними, чи з російським царем. І якби мені сказали, що вони померли, я дуже засмутився б і сказав: «Як? Все?». Художні закони, відкриті Толстим у «Війні і мирі», складають і понині незаперечний зразок. Голландський письменник Тойн де Фріс виразився про це так: «Більш всього захоплює мене завжди роман «Війна і мир». Він неповторюваний». «Війна і мир» -- це підсумок етичних і філософських шукань Толстого, його прагнень знайти правду і сенс життя. Кожен твір Толстого -- це він сам, в кожному присутня частка його безсмертної душі: «Весь я -- у моїх творіннях».
Список використаних джерел: Відкритий урок, на тему: Війна і мир в художньому світі Л.М. Толстого. Віленської Н.М. учителя російської мови та літератури, сш №12, м. Вінниця. Урок на тему : Л.М. Толстой – історична постать світової літератури Квальчук Н. Д. учителя світової літератури, сш №1, м Запоріжжя.
Єрмілов В. Толстой - художник і роман «Війна і світ». М., «Радянський письменник», 2001. Коган П.С. Нариси по історії новітньої російської літератури Л.Н.Толстой в російській критиці. М., 2002. Мотильова Т. Про світове значення Толстого. М., «Сучасний письменник», 2000. Плеханов Г.В. Мистецтво і література. М., 2008. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
