Тема:Засоби змалювання „діалектики душі”.Втілення різних шляхів пошуків сенсу буття в долі Андрія Болконського Мета: розширити знання учнів про роман епопею Л. Толстого «Війна і мир», про душевні пошуки А. Болконського. - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини. Тип уроку: навчально - виховний
Хід уроку: « Війна і світ» - одне з рідких творінь людського духу. Воно могло бути написане, за словами Буніна лише однією з самих надзвичайних людей тих, що будь-коли жили на землі». «Війна і мир»- центральний твір Толстого. Все створене письменником до «Війни і миру» можна розглядати як своєрідні Етюди до цього грандіозного полотна. Тут бачимо теми і проблеми, майбутніх творінь Толстого. Твір приголомшує своїми розмірами. В ньому більше п'ятисот героїв дуже багато подій визначних і не дуже визначних окремих людей, що зачіпають долі, і цілих народів. Здається, в ньому можна знайти все: дитячі ігри і військові битви тихе родинне щастя і нещадні картини жорсткостей війни, світлу чисту любов і низькі світські інтриги дружбу і ненависть народження і смерть. Те, що зазвичай зображується в творах різних жанрів, Толстой зумів втілити в одному.
Давно було відмічено, що початок великої книги неначе не відповідає її масштабу: в грандіозної і величної споруди якийсь непоказний вхід. Дійсно, чому Толстой починає своє оповідання з абсолютно нікчемної події з опису світського рауту з манірної фрази французькою мовою виголошеною фрейліною Ганною Павлівною Шерер? Це пояснюється принципом композиції, тобто побудови всього твору: від нікчемного до великого від примарного до реального від фальші і брехні до істини. Такою дорогою йдуть герої Толстого і, перш за все Андрій Болконський. Істина і краса відкриваються читачеві поступово, в міру того як їх осягають герої в своєму живому досвіді.
Князь Андрій,в самому початку роману на прийомі в Шерер з'являється як шанувальник Наполеона. Але його шанування носить певний дієвий характер. Він військова людина і прагне до слави. Це справжня пристрасть не визнає жодних меж і обмежень. Ради досягнення своєї мети князь Андрій готовий віддати все.
Я никогда никому не скажу этого, но, Боже мой! Что же мне делать, ежели я ничего не люблю, как только славу, любовь людскую. Смерть раны потеря семьи, ничего мне не страшно. И как ни дороги ни милы мне многие люди - отец, сестра, жена, - самые дорогие мне люди, - но, как ни страшно и неестест- венно это, кажется, я всех их отдам сейчас за минуту славы, торжества над людьми… Як бачимо, тут на ваги покладені з одного боку - слава, з іншої - життя найдорожчих і близьких людей. Чи варто після такого визнання одного з найблагородніших героїв російської літератури дивуватися тій легкості, з якою жертвують людськими життями ради кар'єри або слави Наполеони всіх масштабів у всі часи.
Любов до слави закономірно поєднується в Болконського із зневагою до сім'ї браку повсякденного життя що представляються йому чимось нікчемним і непоетичним. Врешті-решт, князь Андрій звільняється від чарівливості свого кумира, і слава втрачає над ним владу завдяки збагненню ним суті слави розумінню її дійсної ціни.
Князь Андрій переконався в тому що дійсна хоробрість найчастіше не отримує визнання а слава винагороди припадають переважно на долю людей спритних і пронирливих таких як Жерков. «Князю Андрею было грустно и тяжело. Все это было так странно, так непохоже на то, чего он надеялся».
Відмовившись від ідеалу слави і величі, що надавав сенсу його життю, князь Андрій позбавляється радості існування. П’єра який зустрівся зі своїм другом вразила зміна, що сталася з ними. Слава як мета життя була помилкова. Андрій Болконський переконався в цьому на власному досвіді. То чого йому не вистачало відкривається в спорі з П’єром, який повернув князя Андрія до життя.
Толстой, очевидно, підкреслює буденність стану героя що ще не усвідомив всієї важливості того, що сталося. Чарівність Наташі її вплив починають позначатися на долі князя Андрія. У героя з'являється новий погляд на світ: те що здавалося найголовнішим сенсом життя знецінюється.
Любов до Наташі показує, дає князеві Андрію нову міру достеменного в життя. Перед новим відчуттям героя меркне його життя, сенсом якого були політичні інтереси перетворень.
Кульмінацією книги Толстого, безумовно, є війна 1812 роки. Вона кульмінація епопеї, оскільки головний герой епопеї - народ, що розкриває свою суть війна і кульмінація роману по ролі її в особистих долях окремих героїв П’єра, князя Андрія, Наташі Миколи Ростова Марії Болконської. Війна і апогей в духовних шуканнях героїв роману. У війні суть речей до цих пір прихована від людини виявляється і заставляє його шукати нового розуміння життя.
Завдання на закріплення нової теми:
Що змушує Андрія Болконського змінювати свої душевні пошуки в романі Л. Толстого?
Домашнє завдання:
Написати твір на тему: "Діалектика душі Андрія Болконського".
Список використаних джерел: Урок на тему : Роман «Війна і мир», душевні перетворення А. Болконського, Колісник М. А. учителя російської мови та літератури, сш №11, м Харків. Урок на тему : Образ А. Болконського в епопеї Л. Толстого , Валець А. Б, учителя світової літератури, сш №10, м. Кіровоград. Єрмілов В. Толстой - художник і роман «Війна і світ». М., «Радянський письменник», 2001. Коган П.С. Нариси по історії новітньої російської літератури Л.Н.Толстой в російській критиці. М., 2002. Мотильова Т. Про світове значення Толстого. М., «Сучасний письменник», 2000. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Над уроком працювали
Валець А. Б.
Колісник М. А.
Пилипенко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
