Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 8 клас>>Кліматичні пояси та області. Характерні типи клімату різних частин України.
§ 20. Основні показники клімату та пори року
Температура повітря. Середньорічні та середньомісячні показники температури повітря залежать від кількості сонячної радіації, яку отримує поверхня, і сезонних змін циркуляції атмосфери. Зміни температури повітря протягом року майже збігаються з річним надходженням сонячної радіації. Внаслідок цього середні показники температури всіх місяців змінюються за широтою, зростаючи з півночі на південь. Особливо чітко ця закономірність проявляється на Лівобережжі і півдні України. Натомість під впливом морських повітряних мас, що надходять з Атлантики і поступово трансформуються у східному напрямку, середньомісячні показники температури повітря змінюються також із зростанням довготи. Це характерно насамперед для Правобережної України, де вплив західного перенесення повітря найбільший. У гірських регіонах показники температури повітря нижчі порівняно з навколишніми територіями. Особливості температурних умов на території України ілюструють на кліматичних картах ізотерми січня і липня — найхолоднішого і найтеплішого місяців.
Середні показники температури січня знижуються від — 1 °С у рівнинному Криму до —8 °С на крайній півночі України і від —4 °С на заході до —8 °С на крайньому сході країни. Найтепліше взимку — вздовж південно-західного і південного узбережжя Криму, де середні показники температури січня додатні й досягають +4 °С. Найхолоднішим січень є, крім північних і східних районів, у Карпатах (-8 °С).
Середні показники температури липня зростають від +18 °С на півночі України до +23 °С на півдні і від +17 °С на заході до +21 °С на сході. У Кримських горах середня липнева температура знижується до +16 °С, а в Українських Карпатах (на висоті понад 1000 м) – до +14 °С.
Кількість опадів. Ізолінії, які на кліматичних картах України відображають середньорічну кількість опадів, мають приблизно такий самий напрямок простягання, які ізотерми. Середньорічна кількість опадів на території України зменшується від 650-550 мм на півночі до 450-350 мм на Чорноморсько-Азовському узбережжі та у північному Криму і від 750-700 мм на заході до 500 — 450 мм на сході. Найбільша кількість опадів за рік випадає в гірських районах — у високогір'ях Карпат (понад 1 500 мм) і гірському Криму (1 200 мм). На Південному березі Криму середньорічна кількість опадів приблизно така сама, як і на Закарпатті, — 600—650 мм.
Основна кількість опадів (80 %) в Україні випадає у вигляді дощу, решта — у вигляді снігу. На всій території максимум опадів припадає на літо, і лише на Південному березі Криму — на зиму.
Пори року Для нас стали звичними певні ритмічні зміни в навколишній природі, які повторюються з року в рік. Ми називаємо їх порами року. Кожному добре знайомі природні ознаки весни, літа, осені, зими. Ми легко розрізняємо ці сезони в довкіллі, на світлинах чи картинах. Пори року впливають на нашу господарську діяльність, планування робочого часу і відпочинку, побут і стан здоров'я.
Для організації свого життя й діяльності ми послуговуємося календарем, пов'язуючи, скажімо, початок весни з днем 1 березня, а літа — з днем 1 червня. Проте реальні зміни в природі не завжди відповідають календарним межам пір року. В астрономії пора року — це проміжок часу між днями рівнодення і сонцестояння: астрономічна весна триває від весняного рівнодення (21 березня) до літнього сонцестояння (22 червня), літо — від літнього сонцестояння до осіннього рівнодення (23 вересня) і т. д. Кліматологи ж пов'язують зміну пори року з датами переходу середньодобових температур повітря через значення 0 °С і +15 °С.
Отже, кліматична весна настає тоді, коли середньодобова температура зростає від 0 °С до +15 °С, літо — період з температурами понад +15 °С, осінь — коли температура знижується від +15 °С до 0 °С, а зима — період з добовими показниками температури, нижчими від 0 °С.
В Україні пори року виражені досить чітко. Весна настає спочатку на Південному березі Криму — уже наприкінці лютого, натомість на північному сході країни — лише наприкінці березня. Для ранньої весни характерна нестійка погода: бувають різкі похолодання, до травня спостерігаються приморозки, іноді випадає сніг. У степовій зоні виникають пилові бурі. Навесні починаються грози і сильні дощі.
Літо — найтепліша і найвологіша (крім Південного берега Криму) пора року. На півдні воно настає на початку, а на півночі — наприкінці травня, закінчується приблизно у першій декаді вересня. В Українських Карпатах його тривалість значно коротша. Максимум опадів припадає на червень — липень, часто гримлять грози, ллють. зливи, іноді випадає град. У бездощові періоди, особливо у південних районах країни, бувають суховії, пилові бурі та посухи.
На початку осені зазвичай панує суха, сонячна погода. Часто під впливом теплих тропічних повітряних мас буває бабине літо, коли температура повітря перевищує +20 °С. Вторгнення холодних арктичних мас у вересні — жовтні спричиняє заморозки. У другій половині осені внаслідок активізації циклонів переважає похмура погода з дощами і туманами.
Зима настає наприкінці листопада — на початку грудня (на Закарпатті — у середині грудня). Це найхолодніша пора року, якій властива морозна погода з випаданням снігу і встановленням снігового покриву. Українська зима порівняно м'яка, з частими відлигами. Проте часом бувають хуртовини, ожеледь, тумани, у горах — снігові лавини. На Південному березі Криму тривалого зимового періоду не буває, сніговий покрив не встановлюється, хоча сніг випадає щороку.
Кліматичні ресурси. Сонячна радіація, волога, що надходить з опадами, вітер — це кліматичні ресурси. Вони належать до невичерпних природних ресурсів багатоцільового призначення. Серед них розрізняють енергетичні, агрокліматичні та рекреаційні ресурси.
Енергетичні кліматичні ресурси (енергія Сонця і вітру) в Україні досить значні й поширені на всій її території. Проте для промислового виробництва електроенергії сонячну енергію найбільш доцільно використовувати на Південному березі Криму та в степовій частині України, а вітрову — у гірських районах, на узбережжях морів і водосховищ та на відкритих степових ділянках. Нині використання енергетичних кліматичних ресурсів в Україні незначне: діють єдина експериментальна сонячна електростанція в Криму і кілька невеликих вітрових.
Агрокліматичні ресурси охоплюють тепло повітря і ґрунту та запаси вологи, необхідні для вирощування сільськогосподарських культур. Важливим у цьому відношенні є період із стійкими середньодобовими температурами повітря, вищими за + 10 °С, тобто період інтенсивної вегетації культур. На всій території України тривалість цього періоду достатня для вирощування культурних рослин помірного поясу, значно довшим він є на Закарпатті і найдовшим — на Південному березі Криму, де агрокліматичні ресурси дають змогу вирощувати субтропічні культури.
Зволоження території характеризується коефіцієнтом зволоження. Це відношення річної кількості опадів до випаровуваності (кількості вологи, яка може випаруватися за даних температурних умов) за один і той самий період. Якщо річна кількість опадів приблизно дорівнює випаровуваності, то коефіцієнт зволоження становить приблизно 1.Таке зволоження вважають достатнім.
Якщо коефіцієнт зволоження більший за 1, то зволоження надмірне, а якщо менший за 1 — недостатнє. На півночі і заході України (Полісся) зволоження надмірне або достатнє. Там на значних площах проводиться осушення земель. Далі на півень і схід поширюються слабо-посушлива і посушлива зони. Причорноморська низовина і рівнинний Крим лежать у дуже посушливій зоні (коефіцієнт зволоження менший за 0,55), де для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур необхідно штучно зрошувати землі.
Рекреаційні кліматичні ресурси використовуються для лікування і відпочинку людей. Найсприятливіші умови формуються на берегах морів, річок, водосховищ, озер, у гірських районах та лісових масивах. Там поєднуються чисте повітря, дещо вища вологість і більша швидкість вітру, а також своєрідний режим температури повітря. Рекреаційні кліматичні ресурси широко використовуються на всій території України. Для цього створено санаторії, будинки відпочинку, дитячі табори.
Запам'ятайте Середньомісячні показники температури повітря в Україні залежать від кількості сонячної радіації, яку отримує поверхня, і циркуляції атмосфери (насамперед західного перенесення повітря).
Середні показники температури січня на території України змінюються від -8 °С (у північних, східних районах і Карпатах) до -1 °С (на півдні) і +4°С (на Південному березі Криму).
Середні показники температури липня змінюються від +17 °С (на заході) і +15 °С (у гірських районах) до +23 °С (на півдні).
Середньорічна кількість опадів на території України змінюється від 1 500-1 000 мм (у гірських районах) і 750-700 мм (на заході) до 450-350 мм (на півдні).
Україна володіє великими кліматичними ресурсами - енергетичними, агрокліматичними, рекреаційними.
І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко Фізична географія України 8 клас
Вислано читачами інтернет-сайту
Збірка конспектів уроків по географії,реферати з географії, календарно тематичне планування географії 8 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|